Справа № 755/7651/23
Провадження №: 3/755/3900/23
"02" серпня 2023 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Федосєєв С.В. розглянувши матеріали, що надійшли з ГДІ ГУ ДПС у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, працюючого ФОП ОСОБА_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
ОСОБА_1 23.05.2023 року о 13 год. 15 хв, в магазині за адресою: АДРЕСА_2 , здійснив порушення порядку проведення розрахунків, а саме: не забезпечено програмування РРО з роздрукуванням та видачею відповідного розрахункового документа. Чим порушено вимоги п.п. 1,2 12 ст. 3Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР. Акт фактичної перевірки від 01.06.2023 р. на бланку № 005900.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду невідомі. Судом вживались заходи належного повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
У поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративних справ, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколах про адміністративні правопорушення за відсутності останнього.
Вивчивши докази по справі, суд прийшов до висновку, що вина особи у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення повністю доведена протоколом про адміністративне правопорушення № 21782 від 01.06.2023 року, копією акту фактичної перевірки від 01.06.2023 р., копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб - підприємців.
Даних про оскарження актів або дій посадових осіб ДПС, зміну чи скасування даних висновків на час вирішення справи не вбачається, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Вказані документи відповідно до ст. 251 КУпАП є доказами в справі про адміністративне правопорушення.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, не вбачається.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за вказаним фактом за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, як порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
За обставинами справи, з урахуванням особи ОСОБА_1 і обставин, викладених у ст.ст. 33-35 КУпАП, за відсутності даних про притягнення її до адміністративної відповідальності протягом року, вважаю можливим застосувати адміністративне стягнення у вигляді мінімального штрафу, оскільки інші його розміри є більш суворими, для їх застосування підстав не вбачається.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак, з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 155-1, 252, 280, 284-285 КУпАП, суд -
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 5 (п'яти) неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Роз'яснюється, що в разі несплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя