Справа №:755/10849/23
Провадження №: 2-а/755/211/23
"01" серпня 2023 р.суддя Дніпровського районного суду м. Києва Арапіна Н.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про скасування рішення про примусове повернення,
позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про скасування рішення про примусове повернення, в якому просить суд скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби в місті Києві та Київській області від 26 вересня 2022 року № 800 про примусове повернення з України та про заборону в'їзду в Україну строком на 3 роки.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
З позовних матеріалів убачається, що 26 вересня 2022 року рішенням Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України в місті Києві та Київській області про примусове повернення до країни походження або третьої країни зобов'язано позивача покинути територію України у термін до 06 жовтня 2022 року.
Згідно положень ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
До суду позивач звернувся з позовом 26 липня 2023 року, тобто з пропуском шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав.
Одночасно з позовом позивачем заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, яке мотивує тим, що він звертався до суду з аналогічними позовами в жовтні 2022 року, січні 2023 року, березні 2023 року, однак судом позовні заяви були повернуті у зв'язку з не усуненням їх недоліків. Враховуючи неодноразове повернення позовних заяви позивач 13 липня 2023 року уклав договір про надання правової допомоги та лише 19 липня 2023 року скористався послугами нотаріуса задля підготовки документів до справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Дотримання строку звернення є однією з умов реалізації права на позов і тісно пов'язано з реалізацією права на справедливий суд.
Згідно 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Із змісту наведеного убачається, що підставою для поновлення пропущеного процесуального строку є факт пропуску заявником такого строку з поважних причин.
Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для позивача звернутися до суду з позовом. Це також ті обставини, що вказують на безпосереднє унеможливлення або ускладнення можливості вчинення процесуальних дій у визначених законом строк, що виникли об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк.
Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд відповідно до ст. 90 КАС України, дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Заявляючи у позові клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду позивач не вказує жодної поважної причини такого пропуску, окрім того, що раніше подані ним до суду позовні заяви були повернуті йому у зв'язку з не усуненням їх недоліків та того, що йому необхідна була правова допомога.
Суд вважає, що вказані позивачем обставини не є достатніми та переконливими для поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду. Невиконання позивачем вимог процесуального закону, що призвело до залишення поданих ним позовних заяв без руху та їх повернення, на думку суду не відносяться до непереборних обставин, які пов'язані із дійсними істотними труднощами. Зазначені обставини не належать до тих, що виникли об'єктивно та незалежно від волі особи, яка пропустила строк, оскільки відповідно ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Отже, беручи до уваги, що заявником не доведено належними та достатніми доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, суд приходить висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку на звернення до адміністративного суду.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись статтями 5, 90, 118, 121-123, 169, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд,-
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на звернення до адміністративного суду відмовити повністю.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про скасування рішення про примусове повернення повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Н.Є.Арапіна