91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
13.09.10 Справа № 11/150пн.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма-Новотехніка”, м. Лисичанськ Луганської області
до Відкритого акціонерного товариства “УКРХІМЕНЕРГО”, м. Сєвєродонецьк Луганської області
про визнання права власності
суддя Москаленко М.О.
в присутності представників сторін:
від позивача - Каргаєв Д.М., дов. б/н від 20.04.2010;
від відповідача - Василевська Б.П., дов. № исх 006-326 від 01.03.2010;
Суть спору: позивачем заявлено вимоги про визнання за ним права власності на промислове двоповерхове приміщення, розташоване за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Енергетиків, 3а.
Відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 25.08.2010 оголошено перерву до 13.09.2010 до 11 год. 00 хв.
Після перерви у судове засідання прибули повноважні представники позивача та відповідача.
20.07.2010 у судовому засіданні позивачем надано письмову заяву про уточнення позовних вимог, якою позивач просить визнати за ним право власності на промислове двоповерхове приміщення, площею 1149,3 кв. м, розташоване за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Енергетиків, 3а.
Відповідач письмовим відзивом на позовну заяву зазначив, що між сторонами на час розгляду справи не має спору та права позивача не порушені, оскільки відповідач не заперечує проти укладення з позивачем договору купівлі-продажу спірного нерухомого майна.
Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, вислухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.04.2004 між ВАТ "Укрхіменерго" (орендодавець) та ТОВ "Фірма-Новотехніка" (орендар) укладено договір оренди з правом подальшого придбання у власність №15-95/04 (том справи 1, а.с. 12-15) (далі за текстом -договір).
Відповідно до умов договору відповідач передає, а позивач приймає у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно -промислове двоповерхове приміщення з комунікаціями по електро-, водо- та теплопостачанню площею 700,0 кв. м, вартістю 170000,00 грн., яке знаходиться за адресою: м. Лисичанськ, вул. Енергетиків (район Лисичанської ТЕЦ) Луганської області, що знаходиться на балансі ВАТ "Укрхіменерго". Майно передається в оренду з метою подальшої експлуатації та придбання його у власність орендарем (п.1.1 договору). Згідно п.1.2 договору сума плати, після повної сплати якої орендарем у орендодавця виникає зобов'язання переоформити право власності на орендоване майно, складає 170000,00 грн. з урахуванням обов'язкових витрат орендодавця на утримання майна до переоформлення права власності (п.1.2).
На виконання умов договору, відповідач за актом приймання-передачі від 14.05.2004 передав позивачу майно, що є предметом даного договору (том справи 1, а.с. 16).
Відповідно до п.3.1 договору за користування предметом оренди встановлено орендну плату у розмірі 20000 грн. 00 коп. за перший місяць оренди (п.3.1 договору), яку орендар зобов'язаний вносити у строки та у сумах, які вказані у розрахунку, що додається до цього договору (п.3.2 договору).
Згідно наданого розрахунку загальна сума договору становить 170000 грн. 00 коп.; орендна плата за перший місяць -20 000 грн. 00 коп.; орендна плата за кожний наступний місяць -2542,38 грн.
Позивач виконував взяті на себе відповідно до п.3.1 договору зобов'язання та сплачував визначені договором платежі, що підтверджено відповідними платіжними дорученнями (том справи 1, а.с. 24 -119).
Договір його сторонами нотаріально посвідчено не було.
Рішенням господарського суду Луганської області від 06.10.2009 у справі № 11/87пд(8/182пд) визнано дійсним договір оренди з правом подальшого придбання у власність №15-95/04 від 20.04.2004, укладений між ТОВ "Фірма-Новотехніка" та ВАТ "Укрхіменерго".
Відповідно до умов пункту 1.2 договору сума плати, після повної сплати якої Орендарем у Орендодавця виникає зобов'язання переоформити право власності на орендоване майно Орендарю, складає 170000 грн. 00 коп. та з урахуванням обов'язкових витрат Орендодавця на утримання майна до переоформлення прав власності.
Умовами пункту 2.2 договору його сторони встановили, що передача майна в оренду та в подальшому сплата його вартості у повному обсязі згідно з пунктом 1.2 договору тягне за собою виникнення зобов'язань у Орендодавця переоформити право власності на орендоване майно Орендарю.
Посилаючись на повне виконання умов договору щодо сплати грошових коштів в рахунок сплати вартості майна, що є предметом укладеного сторонами у справі договору, та на невиконання відповідачем обов'язку з переоформлення права власності на спірне майно, позивач звернувся до суду з даним позовом.
В обгрунутвання заперечень проти позову відповідач зазначив, що позивачем за договором сплачувалася орендна плата, а не вартість орендованого майна, а тому право власності на спірне майно позивач може набути шляхом укладення з відповідачем відповідного договору купівлі-продажу, проти чого відповідач не заперечує.
Як встановлено судом під час судового розгляду даної справи, на момент укладення договору право власності на спірне майно за відповідачем зареєстроване не було.
Вказана обставина підтверджена наявною у матеріалах справи довідкою Лисичанського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації»від 18.08.2010 № 172 (том справи 2, а.с. 26), відповідно до якої право власності на адміністративну будівлю, розташовану за адресою: м. Лисичанськ, вул.. енергетиків, буд. 3-а, зареєстровано за Відкритим акціонерним товариством «Укрхіменерго»на підставі рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 19.10.2004. Дані про вказану будівлю станом на 20.04.2010 -дату укладення сторонами у справі договору, у БТІ відсутні.
Доказів наявності у відповідача повноважень на передачу в оренду, а тим більше з правом викупу, спірного майна відповідач під час судового розгляду справи не надав.
Відповідно до наявної у матеріалах справи копії рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 19.10.2004 (том справи 2, а.с. 38) судом встановлений факт, що має юридичне значення, за участю одного учасника судового процесу -заявника ВАТ «Укрхіменерго», та за ВАТ «Укрхіменерго»визнане право власності на будівлю адміністративно -побутового корпусу інвентарний номер 108221, розташовану за адресою: м. Лисичанськ, вул. Енергетиків, 3.
Як встановлено зазначеним рішення суду, ВАТ «Укрхіменерго»є правонаступником Державного виробничого підприємства «Укрхіменерго», а нерухоме майно останнього, в тому числі будівлю адміністративно -побутового корпусу інвентарний номер 108221, розташовану за адресою: м. Лисичанськ, вул. Енергетиків, 3 , до визнання за ВАТ «Укрхіменерго»права власності, знаходилося у державній власності.
Предметом укладеного сторонами у справі договору оренди з правом подальшого викупу є двоповерхове приміщення з комунікаціями по електро-, водо- та теплопостачанню площею 700,0 кв. м, вартістю 170000,00 грн., яке знаходиться за адресою: м. Лисичанськ, вул. Енергетиків.
Разом з цим у рішенні Лисичанського міського суду йдеться про будівлю, розташовану за адресою: м. Лисичанськ, вул. Енергетиків, 3, право власності за позивачем зареєстроване на будівлю за адресою: м. Лисичанськ, вул. Енергетиків, 3а. У договорі номер будівлі взагалі не зазначено.
За таких обставин право власності на майно, що є предметом укладеного сторонами у справі договору, на момент укладення договору -20.04.2004, у відповідача було відсутнє.
Таким чином, відповідачем не доведено факту наявності у нього повноважень на укладення з позивачем договору оренди з правом викупу.
Всебічно та повно дослідивши матеріали справи, надані сторонами докази, вислухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін у справі, суд дійшов висновку, що позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, із правочинів.
Як зазначено вище, судом встановлено, що на моменту укладення з позивачем договору оренди право власності на майно, що є предметом договору, за позивачем не було зареєстроване, правовстановлювальні документи на вказане майно відповідач також не мав.
З урахуванням того, що у договорі сторонами не зазначено номер будівлі, що передано в оренду, а рішення Лисичанського міського суду Луганської області та довідка ЛКП «Бюро технічної інвентаризації»містять суперечливі відомості стосовно адреси нерухомого майна, суд доходить висновку про недоведеність матеріалами справи, її фактичними обставинами наявності у відповідача повноважень на передачу в оренду, тим більше з правом подальшого викупу, майна, що є предметом договору.
Крім того, з умов укладеного сторонами у справі договору неможливо встановити, що перехід права власності від відповідача до позивача у справі відбувається саме після сплати загальної суми орендної плати, а не після сплати вартості майна окремо від орендної плати.
Таким чином, у задоволенні позову слід відмовити у повному обсязі.
Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
2. Судові витрати за позовом покласти на позивача.
У судовому засіданні 13.09.2010 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складене та підписане 20.09.2010.
Суддя М.О. Москаленко