Номер провадження 2-а/754/115/23
Справа №754/7798/23
Іменем України
02 серпня 2023 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді: Сенюти В.О.,
за участю секретаря: Омельченко К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва із адміністративним позовом до відповідача Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Адміністративний позов обґрунтовує наступним:
23.01.2023 року командиром 1 роти 4 батальйону управління патрульної поліції у місті Києві капітаном поліції ОСОБА_2 винесено постанову серії ЕАР № 6447157 про застосування відносно позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП. ОСОБА_1 не погоджується із зазначеною постановою та вважає, що постанова є незаконною, винесена з грубим порушенням порядку розгляду справ про адміністративне правопорушення, норм КУпАП та вважає, що постанова є протиправною та підлягає скасуванню, виходячи з наступного. Постанова серії ЕАР № 6447157 від 23.01.2023 року, не відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, а саме не містить підпису посадової особи, яка розглянула справу; постанова серії ЕАР № 6447157 від 23.01.2023 року не містить відомостей про те, який саме підпункт пункту 11 ПДР порушив позивач, також не містить доказів того, що за вказаною у постанові адресою - АДРЕСА_1 смуги на проїжджій частині визначені дорожнім знаком 5.16. Тому зважаючи на вищевикладене, вважає, що постанова є протиправною і підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі закриттю.
Посилаючись на викладені обставини справи, Позивач просить суд:
Скасувати постанову серія ЕАР № 6447157 від 23.01.2023 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 , по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а провадження в адміністративній справі закрити.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 12.06.2023 року, поновлено позивачу ОСОБА_1 процесуальний строк на звернення з позовом про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.
На електронну адресу Деснянського районного суду м. Києва від позивача надійшла заява з проханням здійснювати розгляд справи у його відсутність.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового розгляд справи повідомлений належним чином. Відповідач у встановлений судом строк не подав до суду відзив на позовну заяву.
Суд повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 3 статті 2 КАС України, встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.
Відповідно до ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до статті 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 23.01.2023 року командиром 1 роти 4 батальйону управління патрульної поліції у місті Києві капітаном поліції ОСОБА_2 винесено постанову серії ЕАР № 6447157 про застосування відносно ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП.
З змісту постанови серії ЕАР № 6447157 від 23.01.2023 року вбачається, що 23.01.2023 року о 14 год. 27 хв. в м. Києві по вул. Березняківській, 21 А, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом, порушив правила розташування транспортного засобу на проїжджій частині, здійснивши рух прямо зі смуги призначеної для повороту ліворуч та позначеної дорожнім знаком 5.16 напрямок руху по смугам, чим порушив п.11 ПДР - порушення розташування т/з на проїзній частині та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до п. 11.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16 5.16 «Напрямки руху по смугах», 5.17.1 5.17.1 «Напрямок руху по смугах», 5.17.2 5.17.2 «Напрямок руху по смугах», а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.
В п. 5 ПДР зазначено Інформаційно-вказівні знаки. Знаки 5.16 і 5.18, що дозволяють поворот ліворуч з крайньої лівої смуги, дозволяють також розворот з цієї смуги. Дія знаків 5.16 і 5.18, встановлених перед перехрестям, поширюється на все перехрестя, якщо наступні знаки 5.16 і 5.18, установлені на ньому, не дають інших вказівок.
«Напрямки руху по смугах». Показує кількість смуг на перехресті і дозволені напрямки руху по кожній з них (пп. 5.16 п. 5 ПДР).
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При накладенні стягнення необхідно враховувати характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність (частина друга статті 33 КУпАП).
Згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржувати постанову у справі. Крім того, у цій правовій нормі передбачено, що справа про адміністративне правопорушення повинна розглядатися в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за відсутності такої особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно зі ст. ст. 73, 74 КАС України належними та допустимими є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем заперечується факт порушення ним Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена ч. 2 ст. 122 КУпАП.
При цьому, факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, за яке його і притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн., зафіксовано лише у постанові про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАР № 6447157 від 31.01.2023 року та не підтверджується жодними іншими доказами.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.03.2019 року у справі № 686/11314/17, працівник поліції має належним чином задокументувати та довести належними і допустимими доказами факт порушення водієм ПДР, яке пред'являлось водію перед прийняттям оскаржуваної постанови.
Відповідач всупереч вимогам ст. 77 КАС України не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху, зокрема у матеріалах відсутні матеріали фото-чи відео зйомки вчиненого порушення або інші докази, якими суб'єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення.
Статтями 245-246 КУпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 КУпАП. В ньому повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказати мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
З наведеного вбачається, що інспектор поліції не встановив всіх об'єктивних обставин справи при винесені постанови про накладення адміністративного стягнення, оскільки останнім не були досліджені докази, не були заслухані особи, які беруть участь при розгляді адміністративного матеріалу, чим порушено вимоги ст. ст. 278, 279 КУпАП .
Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що постанова по справі про адміністративне правопорушення є необґрунтованою та такою, що не відповідає нормам чинного законодавства. При розгляді справи не були з'ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в діях позивача є ознаки проступку, за який законом встановлено адміністративну відповідальність.
Таким чином, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕАР № 5641225 від 20.07.2022 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 8, 9, 19, 77, 122, 241-247 Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.
Постанову серії ЕАР № 6447157, командира 1 роти 4 батальйону управління патрульної поліції у місті Києві капітана поліції ОСОБА_2 від 23.01.2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП - скасувати.
Провадження по адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.122 КУпАП - закрити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок бюджетних асигувань суб'єкта владних повноважень на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в сумі 536,80 грн.
Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, ЄДРПОУ 40108646
Повний текст рішення виготовлений 03 серпня 2023 року.
Суддя: В.О.Сенюта