91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
14.09.10 Справа № 18/215
Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтог?аз України», м. Київ
до комунального підприємства «Лисичанськтепломережа», м. Лисичанськ Луганської області
про стягнення 19.598.265,53 грн.
за участю представників:
від позивача: Кухтик В.М. за дов. від 11.01.2010;
від відповідача: Дядько Г.П. за дов. від 04.01.2010.
Суть спору: позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача:
- заборгованості в сумі 15.545.305,33 грн. по оплаті вартості природного газу, поставленого відповідачу за договором від 29.09.2008 № 06/08-1866 ТЕ-20;
- пені в сумі 1.507.661,44 грн. за прострочення платежів;
- втрат від інфляції в сумі 1.880.598,15 грн.;
- трьох процентів річних в сумі 664.700,61 грн.
Відповідач відзивом на позовну заяву від 14.09.2010 визнав позов частково (не визначивши, на яку суму він визнав позов, а проти яких вимог заперечує). Одночасно, відповідач просив суд зменшити суму пені (наскільки зменшити, відповідач також не вказав).
Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд
Згідно договору на постачання природного газу від 29.09.2008 № 06/08-1866 ТЕ-20 та додатковим угодам до нього, укладеним між сторонами за позовом, позивач в період: січень -квітень 2009 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 15.905.288,33 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу та не заперечується відповідачем.
Відповідач, в свою чергу, зобов'язався оплачувати вартість природного газу, що поставляється, до 10 числа місяця наступного за місяцем поставки газу (п. 6.1. договору).
Однак, у порушення умов договору відповідач своєчасно та в повному обсязі поставлений йому природний газ не оплатив.
Борг відповідач по оплаті вартості поставленого природного газу складає 15.545.305,33 грн., що підтверджується матеріалами справи.
Відповідач вимоги про стягнення вказаної заборгованості не оспорив.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору.
За таких обставин, вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 15.545.305,33 грн. підлягають задоволенню.
Відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем, в зв'язку з чим, на вимогу позивача, на підставі п. 7.2. договору та ст. 625 Цивільного кодексу України несе відповідальність у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а також зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, і три проценти річних від простроченої суми.
Згідно обґрунтованому розрахунку позивача пеня за 181 день прострочення складає 1.507.661,44 грн., втрати від інфляції складають 1.880.598,15 грн.; три проценти річних -664.700,61 грн.
Вимоги про стягнення вказаних пені, втрат від інфляції та трьох процентів річних є законними та обґрунтованими, в зв'язку з чим підлягають задоволенню.
Відповідач заявив клопотання про зменшення розміру пені, заявленої до стягнення, в зв'язку із скрутним фінансовим станом (підприємство є збитковим та працює в умовах низької платоспроможності споживачів -населення, підприємств вугільної та хімічної промисловості) та в зв'язку з не покриттям відповідними тарифами витрат виробництва.
Клопотання відповідача про зменшення розміру пені підлягає задоволенню за таких підстав:
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Відповідно до звіту про фінансові результати відповідача станом на 01.09.2010 збитки відповідача склали понад 18 мільйонів гривень.
Кредиторська заборгованість відповідача складає 131.235.000 грн.
Відповідач обґрунтовує свої клопотання також тим, що скрутне фінансове становище сталося також у наслідок наявності заборгованості населення перед відповідачем за вироблену теплову енергію.
Матеріали подані відповідачем суду свідчать про те, що із усіх категорій споживачів теплової енергії, для виробництва якої використовується газ, 75,3 % приходиться на населення міста.
Заборгованість населення перед відповідачем за поставлений теплову енергію складає 27.137.000 грн.
Відповідач вказав, що згідно діючому законодавству України він, як постачальник теплової енергії для житлово-комунальних потреб населення, позбавлений права нараховувати та стягувати пеню із споживачів -фізичних осіб за несвоєчасне внесення плати за спожиту теплову енергію.
Враховуючи викладене суд зменшує розмір заявленої до стягнення пені на 75,3 % (пропорційно кількості споживачів -населення, яким не нараховується пеня за прострочення оплати теплової енергії).
За таких обставин, до стягнення з відповідача підлягає пеня в сумі 372392,38 грн. (1.507.661,44 грн. х 24,7%).
Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на державне мито в сумі 25500 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, п. 3 ст. 83, ст. ст. 84, 85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Зменшити заявлену до стягнення пеню на 75,3 %.
3. Стягнути з комунального підприємства «Лисичанськтепломережа», м. Лисичанськ Луганської області, вул. Баумана, 17, ідентифікаційний код 13401321, на користь дочірньої компанії «Газ України» НАК «Нафтогаз? України», м. Київ, вул. Шолуденка, 1, ідентифікаційний код 31301827, борг в сумі 15.545.305,33 грн. по оплаті вартості природного газу, пеню в сумі 372.392,38 грн., втрати від інфляції в сумі 1.880.598,15 грн., три проценти річних в сумі 664.700,61 грн., витрати на державне мито в сумі 25500 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.; наказ видати.
14 вересня 2010 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 20 вересня 2010 р. і може бути оскаржене протягом 10 днів з цієї дати.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя В.В. Корнієнко