ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83
14 вересня 2010 р. Справа № 19/57
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т.В.
при секретарі судового засідання: Гринюк О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Плюс Банк" вул.Галицька, 7, м.Івано-Франківськ,76019
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральних вод "Роксолана" с.Путятинці, Рогатинський район, Івано-Франківська область,77040
про стягнення заборгованості в сумі 162922,28 грн. за кредитним договором №510 від 01.02.07.
За участі представників:
від позивача: представник Дідик В.В., (довіреність № 07.3.3/11-5-391 від 30.07.10.)
від відповідача: не з"явилися.
встановив:
Відкрите акціонерне товариство "Плюс Банк" звернулось до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральних вод "Роксолана" про стягнення заборгованості в сумі 162922,28 грн. за кредитним договором № 510 від 01.02.07. Позивач обгрунтував позовні вимоги невиконанням відповідачем договірних зобов"язань щодо сплати суми кредиту та процентів за користування кредитними коштами.
Представник позивача 27.08.10. подав заяву вх.№6862 про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 248000,00 грн. - заборгованості по кредиту, 426081,74 грн. заборгованості по простроченій сумі кредиту, 44149,15 грн. заборгованості по прострочених та нарахованих процентах, 29325,27 - пені за прострочення оплати тіла кредиту та 2530,58 грн. пені по нарахованих та несплачених процентах та 3634,08 грн.- пені про прострочених та несплачених процентах.
Враховуючи закріплений ст. 129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, який визначений ст.22 ГПК України, щодо права позивача до прийняття рішення у справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог, суд розглядає позов згідно поданої позивачем заяви.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, відзиву на позов не подав, причин неприбуття суду не повідомив, хоча належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи ухвалою суду від 31.08.10 вих.№16500, що підтверджується реєстром вихідної кореспонденції № 908 від 03.09.10.
На день розгляду справи в судове засідання 14.09.10. письмових заяв та клопотань від учасників судового процесу про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальним правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
З огляду на те, що ухвалами суду явка сторін не визнавалась обов'язковою, відповідно до ст. 75 ГПК України, суд, враховуючи те, що відповідач належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Розглянувши матеріали справи, документи подані учасниками процесу та зібрані судом, із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких грунтуються вимоги , давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.
01.02.07. між сторонами даного спору укладено договір № 510 про відкриття кредитної лінії, згідно якого позивач зобов"язався надати кредит в сумі 100000,00 дол.США на поточні потреби терміном до 30.01.09., зі сплатою процентів в розмірі та на умовах визначених кредитним договором, а відповідач в свою чергу - повертати отримані грошові кошти в терміни обумовлені договором.
Між сторонами даного спору укладено додаткові угоди до договору №510 від 01.02.07. №1 від 18.06.08., №2 від 09.10.08., №3 від 30.01.09., №4 від 30.03.09., №5 від 05.06.09., відповідно до яких збільшувалась відсоткова ставка річних та пролонговувався кредитний договір.
Додатковою угодою №6 від 29.07.09. сторони з 29.07.09. узгодили вважати договір № 510 про відкриття кредитної лінії від 01.02.07. договором про відкриття мультивалютної револьверної кредитної лінії, із встановленням плаваючої процентної ставки та продовжили термін погашення кредиту до 30.09.10.
Відповідно до п.1.1. додаткової угоди №6 від 29.07.09. банк відкриває позичальнику мультивалютну револьверну кредитну лінію в сумі, еквівалентній 100000, 00 дол.США, з можливістю надання траншів у гривні та доларах на поточні потреби.
Відповідно до розділу 4 "Порядок розрахунків" кредитного договору, проценти по кредиту нараховуються щомісячно 02 числа і на дату повернення кредиту. Сплата процентів здійнюється позичальником у строк до 26 числа щомісячно, а також на дату повернення кредиту. Додатковими угодами до укладеного договору №510 від 01.02.07. №1 від 18.06.08. встановлено процентну ставку 14% річних, №2 від 09.10.08. - 16 % річних та №3 від 30.01.09. -18,5 % річних
На виконання умов договору, позивач на підставі заяви директора ТОВ"ЗМВ"Роксолана" Павлика Ю.І. вих.№ІВ-021/1 від 05.02.07. , згідно з ордером-розпорядженням про видачу кредиту №01 від 05.02.07., надав відповідачу кредит в сумі 100000,00 дол.США. та заяви №02/8-3 від 27.08.09. згідно з ордером-розпорядженням про видачу кредиту №02 від 27.08.09. - в сумі 782922,00 грн.
Як вбачається із розрахунку заборгованості та банківської виписки з особового рахунку відповідача , долучених позивачем до матеріалів справи, в порушення договірних зобов"язань відповідач заборгованість по кредиту не погасив, проценти за його використання не повернув, строки щодо сплати процентів та повернення кредиту порушив, внаслідок чого станом на 16.08.10., існує заборгованість в сумі 753720,82 грн.
Згідно з частинами 1, 7 ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як передбачено ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Ухвалою від 31.08.10. суд зобов"язав сторони провести звірку заборгованості, однак вимоги суду сторони не виконали.
Як вбачається із доказів, поданих позивачем, відповідачем станом на день винесення рішення належним чином умови кредитного договору не виконані, доказів погашення кредиту та процентів за його користування суду не подано, доводів позивача не спростовано.
Згідно п.7.1. договору банк має право вимагати повернення суми кредиту і процентів достроково, відмовити в наданні чергового траншу кредиту, достроково закрити кредитну лінію, а позичальник зобов"язаний повернути кредит і проценти на вимогу банку в таких випадках, зокрема прострочення сплати процентів та невиконанням позичальником інших умов даного договору.
За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по кредиту в сумі 248000,00 грн., по простроченій сумі кредиту - 426081,74 грн., та 44149,15 грн. заборгованості по прострочених та нарахованих процентах обгрунтовані та підлягають до задоволення.
Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пункт 6 ст.231 ГК України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 5.1. договору №510 від 01.02.07. сторони узгодили, що за несвоєчасне надходження платежів на рахунок банку позичальник сплачує за кожний день прострочки пеню в розмірі: - за несплату процентів за користування кредитом та передбачених договором комісій -0,5 % від простроченої суми за кожний день прострочки; - за несвоєчасне погашення кредиту- 0,5% від суми заборгованості по кредиту за кожний день прострочки.
Відповідно до ст.1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Тому пеня, нарахована позивачем станом на 16.08.10. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 29325,27 грн. за прострочення оплати тіла кредиту, та 3634,08 грн. по прострочених та несплачених процентах є обгрунтованою та підлягає до задоволення.
Щодо нарахування позивачем пені по нарахованих та несплачених процентах в сумі 2530, 58 грн. то слід зазначити, що з умов договору та із пояснень представника позивача у судових засідання[ не вбачається досягнення згоди сторін договору про нарахування пені за нараховані та несплачені проценти. Такий вид штрафних санкцій не передбачений і чинним законодавством. Тому в частині стягнення 2530,58 грн. пені за нараховані та несплачені проценти слід відмовити за необгрунтованістю, оскільки відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене, до задоволення підлягає заборгованість, яка складається з заборгованості по кредиту в сумі 248000,00 грн., по простроченій сумі кредиту- 426081,74 грн., 44149,15 грн. заборгованості по прострочених та нарахованих процентах, 29325,27 грн. пені за прострочення оплати тіла кредиту та 3634,08 грн. пені по прострочених та несплачених процентах.
Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи пропорційно задоволених вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 124, 129 Конституції України, ст.509, 526, 530, 546, 629, 1054 Цивільного кодексу України, ст.216, 230, 231, 193 Господарського кодексу України, Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" ст.22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
позов Публічного акціонерного товариства "Плюс Банк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральних вод "Роксолана" про стягнення заборгованості в сумі 753720,82 грн. за договором № 510 від 01.02.07. про відкриття кредитної лінії задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод мінеральних вод "Роксолана" с.Путятинці, Рогатинський район, Івано-Франківська область,77040 (код 30907546) на користь Публічного акціонерного товариства "Плюс Банк" вул.Галицька, 7, м.Івано-Франківськ,76019 (код 19390819) - 248000,00 (двісті сорок вісім тисяч гривень)- заборгованості по кредиту, 426081,74 (чотириста двадцять шість тисяч вісімдесят одну гривню сімдесят чотири копійки) - заборгованості по простроченій сумі кредиту, 44149,15 (сорок чотири тисячі сто сорок дев"ять гривень п"ятнадцять копійок) заборгованості по прострочених та нарахованих процентах, 29325,27 (двадцять дев"ять тисяч триста двадцять п"ять гривень двадцять сім копійок) - пені за прострочення оплати тіла кредиту та 3634,08 (три тисячі шістсот тридцять чотири гривні вісім копійок) пені по прострочених та несплачених процентах, а також 7511,90 (сім тисяч п"ятсот одинадцять гривень дев"яносто копійок) витрат по сплаті державного мита та 236,00 ( двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Максимів Т. В.
повне рішення підписане 20.09.10
Виготовлено в АС "Діловодство суду"
________________ Матейко І. В. 20.09.10