21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
18 серпня 2010 р. Справа 13/102-10
за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркон ЛТД", код ЄДРПОУ 23107858 (вул.Північна, 52, м.Вінниця)
до:Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк", код ЄДРПОУ 09807750 (пр.Московський,60, м.Харків, 61050)
про визнання частково недійсним кредитного договору
Головуючий суддя Тісецький С.С.
Cекретар судового засідання Новожилова Л.В.
Представники сторін не з"явились.
Ухвалою суду від 15.06.2010 р. порушено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркон ЛТД" до Акціонерного комерційного інноваційного банку "УкрСиббанк" про визнання частково недійсним кредитного договору та призначено до слухання на 10.08.2010 р., проте в зв'язку з неявкою представників сторін, судове засідання було відкладено на 18.08.20010 р.
Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу, оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов'язок суду.
Представники сторін правом участі у судовому засіданні не скористались, з невідомих суду причин. Про дату, місце та час слухання справи позивач та відповідач були повідомленні належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 12.08.2010 р. №7801р-7802р.
Відсутність представників позивача та відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.
Крім того, суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення позивача і відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.
З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши надані докази та матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував:
15.04.2008р. між акціонерним комерційним інноваційним банком « УкрСиббанк» та товариством з обмеженою відповідальністю « Аркон ЛТД» було укладено кредитний договір № 11333834000.
Відповідно до п.1.1 договору відповідач (банк) передав позивачу грошові кошти у національній валюті України в сумі 255000 грн. в порядку і на умовах, визначених цим договором.
Згідно п. 1.2.2 договору позивач (позичальник) у будь -якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін, не в терміни, встановлені графіком погашення кредиту (додаток № 1 до договору) але не пізніше 12.04.2019р., якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов розділу 11 договору на підставі будь-якого з п. п. 2.3, 5.3, 5.5., 5.6,5.9, 5.10,5.11,7.4. Договору.
З метою виконання зобов'язань позивача перед відповідачем за договором, 15.04.2008 року між ними було укладено договір іпотеки. Відповідно до п. 1.1 договору позивач передав відповідачу в іпотеку нерухоме майно, що розташовано в м. Вінниці по вул. Північна, 52.
Положеннями п.11.1 Розділу 11 «Порядок дострокового повернення кредиту» Договору передбачено, що відповідно до вимог чинного законодавства України, зокрема ст. 525, 611 ЦК України, Сторони погодили, що у випадку застосування будь -якого з п.п.2.3, 5.3, 5.6, 5.9, 5.10, 5.11,7.4, цього Договору та/або настання обставин, що передбачені вищезазначеними пунктами відповідач (банк) має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав згідно з п. 1.2.2 цього договору. При цьому, термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит - обов'язковим до повернення з дати отримання позивачем (позичальником) відповідної письмової вимоги відповідача (банку). В цьому випадку позивач зобов'язався достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений відповідачем (банком) заново термін в повному обсязі.
В будь-якому випадку, новий строк повернення кредиту та плати за кредит згідно вимоги Банку не може перевищувати 14 календарних днів з дати відправлення відповідачем (банком) вказаної вимоги позивачу (позичальнику).
Позивач, в своїх твердженнях, керується тим, що положення пунктів 5.3, 5.5., 5.6,5.9, 5.10,5.11,7.4 та п. 11.1 "Розділу 11 "Порядок дострокового повернення кредиту" кредитних договорів містять дискримінаційний характер та є несправедливими умовами договору, які порушують його права та законні інтереси, а тому не відповідають вимогам закону і згідно ст.207 ГК України на вимогу однієї сторони може бути визнано судом недійсним.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Аркон ЛТД" позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ч.1 ст.627 Цивільного кодексу України вказує, що відповідно до ст. 6 даного кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Таким чином, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначати умови такого договору. Однак під час укладання договору, визначаючи його умови, сторони повинні дотримуватись нормативно-правових актів.
Позивачем добровільно було укладенно з відповідачем кредитний договір з встановленим графіком погашення заборгованості та договір іпотеки та погоджено всі істотні умови.
Також відповідачем, на виконання взятих на нього зобов"язань по кредитному договору, було надано позивачу грошові кошти, а останнім - прийняті у користування, на умовах визначених договором.
П. 4. ст.179 ГК України передбачена можливість сторін, при укладенні господарських договорів, визначати зміст договору на основі:
-вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;
-примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;
-типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;
-договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.
Відповідно до п.4. ст.181 ГК України, за наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Позивачем доказів, щодо направлення на адресу позивача протоколу розбіжностей, надано не було.
Таким чином суд приходить до висновку, що сторонами були узгоджені та прийняті всі умови договору.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Посилання позивача на ст.207 ГК України, а саме, що нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов, як обгрунтування своїх тверджень, є хибним та невірно ним трактованим, так як дана норма чітко встановлює умову визнання нікчемності договору у разі допущення односторонньої відмови від зобов'язання з боку виконавця, в нашому випадку ним є позивач - ТОВ "Аркон ЛТД", а не відповідач.
Відповідно до п.3 ст.6 ЦК України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
Позивачем доказів, які б підтверджували, той факт, що умови договору порушують його права та законні інтереси суду не надав
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Таким чином суд приходить до висновку, що в даному випадку право позивача відповідачем не порушено, тому позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 33, 35, 43, 82, 83, 84, 115, 116 ГПК України, -
1. В задоволенні позовних вимог відмовити.
2. Рішення направити сторонам.
Суддя Тісецький С.С.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 25 серпня 2010 р.
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу (вул.Північна, 52, м.Вінниця)
3 - відповідачу (пр.Московський,60, м.Харків, 61050)