вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
03.08.2023м. ДніпроСправа № 904/2953/23
За позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз", м. Дніпро
до Дочірнього підприємства "Північтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", м. Дніпро
про стягнення 543 993,90грн
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без виклику (повідомлення) учасників
Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Дочірнього підприємства "Північтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" заборгованість у розмірі 543 993,90грн, з яких:
- основний борг у розмірі 505 165,23грн;
- пеня у розмірі 31 486,33грн;
- 3 % річних у розмірі 1 889,18грн;
- втрати від інфляції у розмірі 5 453,16грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору розподілу природного газу №09421435ІYAT096 від 01 вересня 2016 року в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить зменшити розмір заявленої пені з 31 486,33грн на 90%.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.06.2023 справу №904/2953/23 передано на розгляд судді Євстигнеєвої Н.М.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.06.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників у порядку письмового провадження.
Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення підписано без його проголошення.
Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд, -
01.09.2016 Дочірнім підприємством "Північтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (споживач) підписано заяву-приєднання №09421435IYAT096 до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (а.с. 8).
Цією заявою Дочірнє підприємство "Північтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (споживач) приєдналось до Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 №2498 (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору цей типовий договір розподілу природного газу є публічним, регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта споживача природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.
Умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" і Кодексу газорозподільних систем (п. 1.2 договору).
Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у Додатку 1 (для побутових споживачів) або у Додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунку оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.1.3 договору).
Згідно з пунктом 1.4 договору оператор ГРМ - це оператор газорозподільної системи Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Дніпропетровськгаз", що здійснює розподіл природного газу на підставі ліцензії, а споживач - фізична або юридична особа чи фізична особа-підприємець, об'єкт якої підключений до газорозподільної системи оператора ГРМ.
За цим договором споживачем є Дочірнє підприємство "Північтеплоенерго" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради".
Відповідно до пункту 2.1 договору Оператор ГРМ зобов'язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.
Обов'язковою умовою надання споживачу послуги з розподілу природного газу є наявність у споживача об'єкта, підключеного в установленому порядку до газорозподільної системи оператора ГРМ (п. 2.2 договору).
Оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється споживачем за тарифом, встановленим регулятором для оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем. Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.1, 6.4 договору).
За змістом пункту 6.6 договору оплата вартості послуги з розподілу природного газу здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунку Оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів. Дата оплати визначається датою, на яку були зараховані кошти на рахунок оператора ГРМ.
Пунктом 6.8 договору передбачено, що надання Оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватись підписаним між сторонами актом наданих послуг, що оформлюється відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Споживач зобов'язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п. 7.4 договору).
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором та чинним законодавством України (п. 8.1 договору).
У разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. Нарахування пені здійснюється, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором (п. 8.2 договору).
Цей договір укладається на невизначений строк (п. 12.1 договору).
Якщо в установленому порядку Регулятором будуть внесені зміни до редакції Типового договору розподілу природного газу, Оператор ГРМ зобов'язується розмістити повідомлення про такі зміни на сайті та в офіційних друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності, не менше ніж за десять днів до набрання змінами чинності, крім випадків, для яких цим Договором встановлений інший термін та/або порядок повідомлення про внесення змін.
У разі незгоди споживача зі змінами він має право розірвати цей договір шляхом надсилання письмового повідомлення оператору ГРМ протягом десяти календарних днів з дня, коли він дізнався чи міг дізнатися про внесені до цього договору зміни. Нерозірвання цього договору у вказаний строк та продовження споживання природного газу свідчить про згоду споживача з внесеними до цього договору змінами (п. 12.2 договору).
Додатками до цього Договору є: Додаток № 4 "Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача", адреса об'єкта (точки комерційного обліку): просп. Олександра Поля (Кірова),83; Додаток № 4 "Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача", адреса об'єкта (точки комерційного обліку): вул. Івана Акінфієва (Фучика),30т; Додаток № 4 "Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача", адреса об'єкта (точки комерційного обліку): вул. Богданова, 2-А; Додаток № 4 "Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача", адреса об'єкта (точки комерційного обліку): 20 років Перемоги, 30; Додаток № 4 "Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача", адреса об'єкта (точки комерційного обліку): вул. Шмідта, 26; Додаток № 4 "Розрахунок втрат і витрат природного газу. Перелік точок комерційного обліку споживача", адреса об'єкта (точки комерційного обліку): просп. Богдана Хмельницького (Героїв Сталінграду, 23 (перелічені Додатки містяться в матеріалах справи, а.с. 15-20).
Матеріали справи не містять доказів припинення договору або визнання його недійсним у встановленому законом порядку.
Отже, даний договір є дійсним та обов'язковим для виконання сторонами.
Споживачу був присвоєний персональний код ідентифікації споживача як суб'єкта ринку природного газу (ЕІС код) 56XQ0001435IY007.
Відповідно до постанови НКРЕКП від 22.12.2021 №2744 "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ "Дніпрогаз" встановлено тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 0,90грн за 1 метр кубічний на місяць (без урахування ПДВ).
У 2023 році тариф залишився без змін та складає 0,90грн за 1 метр кубічний на місяць (без урахування ПДВ).
На виконання умов договору позивач у період із січня до квітня 2023 року надав, а відповідач прийняв послуги з розподілу природного газу на загальну суму 505 165,23грн, що підтверджується підписаними і скріпленим печатками сторін актами наданих послуг:
№ ДНГ-233101-1824 від 31.01.2023 в обсязі 116 936,4м3 на суму 126 291,31грн (а.с. 22);
№ ДНГ-232802-1824 від 28.02.2023 в обсязі 116 936,4м3 на суму 126 291,31грн (а.с. 22);
№ БД000000203 від 31.03.2023 в обсязі 116 936,41м3 на суму 126 291,32грн (а.с. 23);
№ БД000010549 від 30.04.2023 в обсязі 116 936,38м3 на суму 126 291,29грн (а.с. 23).
Так, підписання сторонами акту прийому-передачі наданих послуг, який є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і відповідає вимогам статті 9 вказаного Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за надані послуги.
У визначений пунктом 6.6 договору строк відповідач не здійснив оплату вартості наданих послуг з розподілу природного газу на суму 505 165,23грн.
Станом на час звернення позивача з позовом до суду (08.06.2023) заборгованість за договором №09421435IYAT096 розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) від 01 вересня 2016 року у сумі 505 165,23грн відповідачем не сплачена.
Позивач просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 505 165,23грн, пеню у розмірі 31 486,33грн, 3 % річних у розмірі 1889,18грн, інфляційні втрати у розмірі 5 453,16грн, проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.
Предметом доказування у даній справі є обставини укладення договору про надання послуг, строк його дії, умови надання послуг, загальна ціна, строк оплати, докази оплати, наявність/відсутність заборгованості; наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов'язань за договором.
Взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем визначає Кодекс газорозподільних систем, затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).
Відповідно до частини другої глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та Оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об'єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30 вересня 2015 року №2498, в порядку, визначеному цим розділом.
Згідно з пунктом 4 глави 3 розділу VI цього ж Кодексу договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
Фактом приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір розподілу природного газу, зокрема повернення підписаної заяви-приєднання, сплата рахунку Оператора ГРМ та/або документально підтверджене споживання природного газу (п. 7 гл. 3 розділу VI Кодексу ГРМ).
Відповідно до пункту 1 глави 6 розділу VI Кодексу ГРМ розрахунки споживача за послугу розподілу природного газу, що надається оператором ГРМ за договором розподілу природного газу, здійснюються виходячи з величини річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача та оплачуються споживачем рівномірними частками протягом календарного року.
Місячна вартість послуги розподілу природного газу визначається як добуток 1/12 річної замовленої потужності об'єкта (об'єктів) споживача на тариф, встановлений Регулятором для відповідного Оператора ГРМ із розрахунку місячної вартості одного кубічного метра замовленої потужності.
Зобов'язання, що виникли між сторонами на підставі укладеного між ними типового договору, є господарськими, а тому згідно зі статтями 4, 173 - 175 та відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України до виконання зазначеного договору мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).
За змістом частини першої статті 193 Господарського кодексу України та частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 610 Цивільного кодекс України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За умовами пункту 6.6 договору остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.
З огляду на положення спірного договору відповідач повинен був оплатити вартість наданої послуги з розподілу природного газу:
за січень 2023 року не пізніше 10 лютого 2023 року, прострочка виконання настає з 11.02.2023;
за лютий 2023 року не пізніше 10 березня 2023 року, прострочка виконання настає з 11.03.2023;
за березень 2023 року не пізніше 10 квітня 2023 року, прострочка виконання настає з 11.04.2023;
за квітень 2023 року не пізніше 10 травня 2023 року, прострочка виконання настає з 11.05.2023;
Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов'язання з оплати вартості наданих послуг не виконав.
Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості у сумі 505 165,23грн відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.
За наведеного, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу у розмірі 505 165,23грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Стаття 549 ЦК України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Як зазначено в ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.
Пунктом 8.2 договору визначено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу. Нарахування пені здійснюється, починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором.
Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 31 486,33грн за загальний період із 13.02.2023 до 12.05.2023 (а.с. 2 на зворотному боці).
Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені встановлено, що пеня розрахована відповідно до умов п. 8.2 договору, не суперечить вимогам наведених вище положень діючого законодавства в частині її нарахування. Розрахунок є арифметично вірним.
Відповідач просить зменшити розмір заявленої пені з 31 486,33грн на 90%.
Відповідно до ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Згідно ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №902/417/18 зробила наступні висновки.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов'язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов'язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.
На підставі викладеного, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 50% та стягнути з відповідача на користь позивача 15 743,16грн (31 486,33грн * 50%).
Враховуючи дотримання балансу інтересів сторін, суд зазначає про неможливість зменшення розміру пені та штрафу більше, ніж на 50%. Порушення строків оплати мало місце і відповідач не навів обґрунтування наявності обставин, які б суттєво перешкоджали здійснити своєчасну оплату (хоча б частково) у визначений договором строк. Умови договору, в тому числі порядок та строк оплати, були відповідачу відомі, і відповідач міг, здійснивши своєчасну оплату, уникнути цих нарахувань, або суттєво зменшити їх. За таких обставин подальше зменшення штрафних санкцій зможе привести до втрати неустойкою засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимагати сплати суми боргу, а також 3 % річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.
Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 1889,18грн за період із 13.02.2023 до 12.05.2023 та інфляційні втрати за період лютий - квітень 2023 року у розмірі 5 453,16грн (а.с. 2 на зворотному боці - 3).
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних, судом встановлено його арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено).
За розрахунком суду сума інфляційних втрат складає 5 430,52грн виходячи з наступного розрахунку:
126 291,31грн * 102,4% (сукупний індекс інфляції за лютий - квітень 2023 року) = 129 322,30грн - 126 291,31грн = 3 030,99грн;
126 291,31грн * 101,7% (сукупний індекс інфляції за березень - квітень 2023 року) = 128 438,26грн - 126 291,31грн = 2 146,95грн;
126 291,32грн * 100,2% (індекс інфляції за квітень 2023 року) = 126 543,90грн - 126 291,32грн = 252,58грн.
Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України визначає одним із принципів судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно з частинами 1, 3 статті 74, частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім доказам наявним в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову, стягненню з відповідача підлягає основний борг за надані послуги з розподілу природного газу у сумі 505 165,23грн, пеня у сумі 15 743,16грн (з урахуванням зменшення на 50%), 3% річних у сумі 1 889,18грн, втрати від інфляції у сумі 5 430,52грн, а всього 528 228,09грн.
Щодо розподілу судового збору.
Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним.
Так, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду, зокрема у разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом (п.1) (ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір").
Під час звернення з позовом до суду про стягнення заборгованості у сумі 543 993,90грн позивач сплатив судовий збір у сумі 8 623,09грн згідно платіжної інструкції №9989003045 від 16.05.2023, замість 8 159,91грн (543 993,90грн грн.*1,5%) (а.с. 4). Зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України підтверджено випискою.
Оскільки клопотання про повернення судового збору на час розгляду справи від позивача не надходило, суд не вирішує питання повернення сплаченої суми судового збору у розмірі 463,18грн (8 623,09грн-8159,91грн).
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 8 159,57грн (543971,26грн *1,5%).
При цьому суд враховує, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача без урахування зменшення цих сум.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73 - 79, 86, 91, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" до Дочірнього підприємства "Північтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" про стягнення 543 993,90грн - задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства "Північтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (вул. Феодосійська, 7, м. Дніпро, 49005; ідентифікаційний код 40113682) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Дніпрогаз" (вул. Кониського Олександра, буд. 5, м. Дніпро, 49101; ідентифікаційний код 20262860) основний борг у сумі 505 165,23грн (п'ятсот п'ять тисяч сто шістдесят п'ять гривень 23коп.), пеню у розмірі 15 743,16грн (п'ятнадцять тисяч сімсот сорок три гривні 16коп.), 3% річних у сумі 1 889,18грн (одна тисяча вісімсот вісімдесят дев'ять гривень 18коп.), втрати від інфляції у сумі 5 430,52грн (п'ять тисяч чотириста тридцять гривень 52коп.) та витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 159,57грн (вісім тисяч сто п'ятдесят дев'ять гривень 57коп.), про що видати наказ.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Наказ видати після набрання рішення законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення підписано 03.08.2023
Суддя Н.М. Євстигнеєва