ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
19 серпня 2010 року < Час проголошення > № 2а-9778/10/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Латишевій Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Релігійної громади римсько-католицької церкви Київсько-Житомирської дієцезії парафії святого Миколая у Печерському районі м.Києва
до Київської міської державної адміністрації
третіх осіб Міністерства культури та туризму України
Національного будинку органної та камерної музики
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання розглянути клопотання та прийняти рішення про передачу у власність будівлі,
За участю представників:
позивача : Тарасюка В.М., представника
відповідача : Кац Д.Г. , представника
третіх осіб Драчова Р.М., представника
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено ступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулася релігійна громада римсько-католицької церкви Київсько-Житомирської дієцезії парафія святого Миколая у Печерському районі м.Києва. В позовній заяві позивач просить суд :
визнати бездіяльність Київської міської державної адміністрації незаконною.
зобов'язати Київську міську державну адміністрацію розглянути в місячний термін клопотання про передачу у власність релігійній громаді римсько-католицької церкви Київсько-Житомирської дієцезії парафії св. Миколая у Печерському районі м. Києва культової будівлі костелу св. Миколая, що знаходиться за адресою: м. Київ вул. Велика Васильківська, 75 з письмовим повідомленням про це заявника.
зобов'язати Київську міську державну адміністрацію прийняти рішення в порядку та на умовах ст. 17 Закону «Про свободу совісті та релігійні організації»про безоплатне повернення у власність релігійній громаді римсько-католицької церкви Київсько-Житомирської дієцезії парафії св. Миколая у Печерському районі м. Києва культової будівлі костелу св. Миколая, що знаходиться за адресою: м. Київ вул. Велика Васильківська, 75.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що відповідачем не було надано відповіді на звернення позивача. Також позивач посилається на норми статті 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації», згідно з якими будівля костьолу має бути передана позивачу, як правонаступнику релігійної громади, що побудувала будівлю.
Представником відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що позивачу відповіді на звернення були надані своєчасно, а будівлю було передано до загальнодержавної власності. Письмових заперечень позовних вимог відповідачем надано не було.
Національним будинком органної та камерної музики позовні вимоги заперечуються з тих підстав, що будівля віднесена до архітектурних пам'яток, а передавати її можна тільки після вирішення питання про розміщення третьої особи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
25 січня 2010р. позивач звернувся до Київської міської державної адміністрації з клопотанням про безоплатну передачу у власність релігійній громаді римсько-католицької церкви Київсько-Житомирської дієцезії парафії св. Миколая у Печерському районі м. Києва будівлі костелу св. Миколая, що знаходиться за адресою: м. Київ вул. Велика Васильківська, 75. При цьому на бланку позивача та в адресі позивача адресою було зазначено -03150, м.Київ, вул.Велика Васильківська 75.
Зазначене клопотання було зареєстровано відповідачем за №3463 від 02.02.2010р., відповідь на нього надана листом від 12.02.2010р., який було направлено позивачу за адресою -03150, м.Київ, вул..Червоноармійська, 75, літ.Г
26.04.2010р. позивачем було направлено відповідачу аналогічне клопотання, яке було зареєстровано відповідачем 05.05.2010р. № 16390, відповідь на нього надано листом від 21.05.23010р., який було направлено позивачу за адресою -03150, м.Київ, вул.Червоноармійська, 75, літ.Г
Згідно зі статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Отже, відповідачем не було допущено протиправної бездіяльності та надано відповідь позивачу у встановлений Законом термін. При цьому відповідачем не надано жодних доказів вручення позивачу відповіді на звернення, а позивач отримання відповідей спростовував.
Відповідно до пункту п'ятого частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, добросовісно.
Суд не може визнати добросовісним направлення відповіді на звернення позивача за іншою, ніж зазначено самим позивачем, адресою.
Таким чином дії відповідача по направленню позивачу відповідей на звернення за іншою, ніж зазначено позивачем адресою, судом вбачаються неправомірними.
Щодо решти позовних вимог суд відзначає наступне.
Згідно з частинами першою та другою статті 17 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»релігійні організації мають право використовувати для своїх потреб будівлі і майно, що надаються їм на договірних засадах державними, громадськими організаціями або громадянами. Культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у безоплатне користування або повертаються у власність релігійних організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці Крим - Уряду Республіки Крим.
Судом вбачається, що норми зазначеного Закону не можуть змінювати основних повноважень щодо розпорядження державною та комунальною власністю, встановлені чинними Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», Цивільним кодексом України.
При цьому суд враховує таке.
Згідно зі статтею 75 Конституції України єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент -Верховна Рада України. У Конституції та законах України немає норм, які встановлювали б пріоритет застосування того чи іншого закону та які регулювали б питання вирішення колізії норм законів, які мають однакову юридичну силу.
Відповідно до статті 147 Конституції України вирішення питань про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і офіційне тлумачення Конституції України та законів України належить до повноважень Конституційного Суду України.
Конституційний Суд України в Рішенні від 03.10.97 N 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному.
Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є і те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.
За наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Отже, застосуванню підлягають норми Закону України «Про місцеві державні адміністрації»та Цивільного кодексу України, які передбачають розпорядження (зокрема прийняття рішення про передачу) тільки щодо того майна, яке передано в управління чи знаходиться у відповідній власності.
Натомість згідно Розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2009 р. N 1458-р «Про передачу будівлі у м. Києві в державну власність»було прийнято пропозицію Міністерства культури та туризму України та Київської міської ради щодо передачі будівлі по вул.Червоноармійській, 75 (літер Г), у м. Києві в державну власність з віднесенням її до сфери управління зазначеного Міністерства.
Таким чином станом на дату розгляду справи дана будівля є загальнодержавною власністю, тому розглядати питання про її передачу відповідач не уповноважений.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1.Позов Релігійної громади римсько-католицької церкви Київсько-Житомирської дієцезії парафія святого Миколая у Печерському районі м.Києва задовольнити частково.
2.Визнати протиправними дії Київської міської державної адміністрації щодо направлення відповіді на звернення Релігійної громади римсько-католицької церкви Київсько-Житомирської дієцезії парафія святого Миколая у Печерському районі м.Києва за іншою, ніж зазначено у зверненнях адресою.
3.В решті позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя С.К. Каракашьян