ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
03 серпня 2023 року Справа № 902/57/23
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г. , суддя Саврій В.А.
без участі представників сторін
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АК ПРОСТОРПРОД" на рішення Господарського суду Вінницької області, ухвалене 27.04.2023 суддею Тварковським А.А. у м. Вінниця (повний текст рішення складено 02.05.2023) у справі № 902/57/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД ЮНИПАК ГРУПП"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АК ПРОСТОРПРОД"
про стягнення 184695 грн.
ТзОВ "ТД ЮНИПАК ГРУПП" звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з ТзОВ "АК ПРОСТОРПРОД" 184695 грн.
Обґрунтовуючи позов, товариство вказало про неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 659 від 10.12.2021 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 27.04.2023 у даній справі позов задоволено частково. Закрито провадження у справі № 902/57/23 в частині стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 30000 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість за поставлений товар в розмірі 147278, 05 грн. та 2659,19 грн. витрат по сплаті судового збору. У стягненні з відповідача 7416, 05 грн. відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить останнє скасувати та ухвалити нове судове рішення за результатами розгляду апеляційної скарги, а також вирішити питання про судові витрати скаржника.
В обгрунтування доводів апеляційної скарги товариство зазначило, що судом першої інстанції під час розгляду справи та прийняття рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, не взято до уваги доводи відповідача та не надано їм належної правової оцінки, не повною мірою досліджено наявні в матеріалах судової справи докази, що призвело до прийняття судового рішення, яке не відповідає вимогам обґрунтованості та законності. Зокрема зауважує, що на момент розгляду даної справи в Господарському суді Вінницької області перебувало три ідентичних позовних заяви з одним і тим же предметом, між тими ж сторонами та з одних і тих же підстав. А саме, позивачем було подано до суду три ідентичні позовні заяви шляхом надсилання поштовим зв'язком (11.01.2023), засобами електронного зв'язку (10.01.2023) та через підсистему "Електронний суд" (10.01.2023). У всіх поданих позовних заявах останній зазначив, що на виконання п. 10 ч. 3 ст. 162 ГПК України повідомляє, що ним не було подано іншого позову до цього самого позивача з тим самим предметом позову та з тих самих підстав. Провадження у даній справі суд порушив згідно заяви з вхідним № 57/23, яка була подана позивачем 10.01.2023 засобами електронного зв'язку. За таких обставин відповідачем було подано заяву про залишення позову без розгляду згідно п. 10 ч. 1 ст. 226 ГПК України, однак суд протокольною ухвалою відмовив в задоволенні заяви та продовжив розгляд справи, чим допустив процесуальне порушення. Разом з цим відмічає, що у відзиві на позовну заяву наголошував на недоліках в оформленні видаткових накладних позивачем, що в свою чергу спростовувало обов'язок відповідача здійснювати оплату товару. Однак суд в оцінці доказів дійшов безпідставного висновку про суперечливу поведінку відповідача.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТзОВ "АК ПРОСТОРПРОД" на рішення Господарського суду Вінницької області від 27.04.2023 у справі № 902/57/23; постановлено розглянути апеляційну скаргу без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
За розпорядженням керівника апарату суду від 02.08.2023, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії по справі № 902/57/23 - Юрчука М.І. у період з 10.07.2023 по 11.08.2023 включно та закінченням повноважень судді-члена колегії Савченка Г.І. (рішення ВРП від 20.07.2023 № 731/0/15-23), відповідно до ст. 32 ГПК України, ст. 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 Розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п. 8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено автоматизовану заміну суддів-членів колегії у справі № 902/57/23.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2023, для розгляду справи № 902/57/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Крейбух О.Г., суддя Саврій В.А.
Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Згідно ч. 10 ст. 270 ГПК України: апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
В силу ч. 13 ст. 8 ГПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Клопотань про розгляд даної справи в судовому засіданні з викликом сторін до суду не надходило.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що 10.12.2021 позивачем (постачальник/виробник) та відповідачем (замовник) було укладено договір № 659, згідно п. 1.1. якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, встановлених договором, виготовити, відповідно до технічних умов товару та поставити товар замовнику під торговим знаком, для подальшого продажу замовником, а замовник зобов'язаний прийняти та оплатити виготовлений та поставлений товар на умовах даного договору. Згідно п. 4.1. договору, замовник оплачує товар, що поставляється за цінами погодженими сторонами в специфікації. Згідно п. 4.3. договору, його загальна сума складається з суми накладних, по яким була здійснена поставка товару, що додаються до договору. Згідно із п. 4.2. договору, ціна товару з округленням до цілих копійок зазначається в накладних та при кожній наступній поставці не має перевищувати цін, узгоджених в специфікації. Ціни на товар можуть бути змінені за погодженням сторін шляхом складання додаткової угоди із внесенням змін до специфікації (додатку 1 до даного договору), в редакції, при цьому ціни на товар не можуть змінюватись частіше ніж три рази на рік. Пунктом 4.4. договору сторони погодили, що оплата за товар здійснюється в українській національній валюті протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту приймання-передачі товару та підписання накладної про прийняття товару. В силу п. 4.5. договору, замовник має право затримати розрахунки з постачальником: - у випадку ненадання/надання неналежно оформленої супровідної документації, передбаченої п. 5.7. цього договору - до моменту надання в повному обсязі належно оформленої супровідної документації. Відповідно до п. 5.7 договору, при передачі товару постачальник повинен передати замовнику наступні документи: 1) видаткову накладну на товар. У видатковій накладні чітко зазначається кількість відвантаженого товару, ціна за одиницю Товару без ПДВ, вартість без ПДВ, сума ПДВ, загальна вартість з ПДВ. Одиницею виміру кількості товару вважається одиниця виміру товару для продажу, (шт. для штучного товару, кг. для вагового); 2) документи, що посвідчують якість товару (належним чином завірених копії посвідчення якості, ветеринарних свідоцтв чи довідок (для товарів тваринного походження), сертифікатів відповідності, в разі необхідності сертифікат про визнання іноземного сертифікату, гігієнічні висновки (для товарів, що не підлягають обов'язковій сертифікації), інструкції з використання, гарантійні сертифікати, технічні паспорти тощо, що вимагається відповідно до законодавства України для оптової чи роздрібної торгівлі): 3) товаро-транспортну накладну; 3) у випадку повернення товару - корегувальну накладну. 4) погоджений з замовником примірник замовлення. Постачальник несе відповідальність за арифметичні помилки у вищевказаних документах. Вказані в п. 5.7 договору документи мають бути складені українською мовою та підписані вповноваженою особою Постачальника і скріплені печаткою постачальника (у разі її наявності). Згідно п. 5.8. договору ненадання постачальником разом із товаром (при передаванні товару) документів, зазначених в п. 5.7. цього договору, є підставою відмови замовника від приймання та оплати такого товару або для повернення такого товару, якщо товар був прийнятий з умовою наступного надання всіх необхідних документів. Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріпленням печатками сторін та діє до 31.12.2022. Якщо за 20 календарних днів до закінчення строку дії цього договору жодна зі сторін не попередить письмово про свій намір розірвати або припинити дію цього договору, цей договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах (п.п. 10.1., 10.2. договору). Додатком № 1 до договору сторони погодили ціни на асортимент продукції, що підлягала поставці.
Судом встановлено, що на підтвердження факту поставки відповідачу товару за договором, позивачем надано ряд видаткових накладних на загальну суму 370872 грн., підписаних та скріплених печаткою товариства в односторонньому порядку, а саме: - № 1053 від 27.12.2021 на суму 144210 грн. з ПДВ; - № 61 від 21.01.2022 на суму 30690 грн. з ПДВ; - № 70 від 25.01.2022 на суму 94162, 05 грн. з ПДВ; - № 133 від 14.02.2022 на суму 101809, 05 грн. з ПДВ. Окрім того, на підтвердження факту поставки товару позивачем в матеріали справи надано копії податкових накладних, виписаних товариством з квитанціями про їх реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Судами встановлено, що відповідачем вчинено проплати за договором на загальну суму 221177 грн. відповідно до: - платіжного доручення № 163 від 05.04.2022 на суму 30000 грн.; - платіжного доручення № 282 від 11.05.2022 на суму 40000 грн.; - платіжного доручення № 371 від 03.06.2022 на суму 20000 грн.; - платіжного доручення № 404 від 13.06.2022 на суму 10000 грн.; - платіжного доручення № 506 від 07.07.2022 на суму 61177 грн.; - платіжного доручення № 606 від 04.08.2022 на суму 10000 грн.; - платіжного доручення № 816 від 07.10.2022 на суму 10000 грн.; - платіжного доручення № 821 від 07.10.2022 на суму 5000 грн.; - платіжної інструкції № 935 від 03.11.2022 на суму 5000 грн.; - платіжної інструкції № 104 від 27.01.2023 на суму 5000 грн.; - платіжної інструкції № 166 від 02.02.2023 на суму 5000 грн.; - платіжної інструкції № 85 від 14.03.2023 на суму 5000 грн.; - платіжної інструкції № 92 від 17.03.2023 на суму 5000 грн.; - платіжної інструкції № 158 від 06.04.2023 на суму 10000 грн.
Як зазначено вище, обґрунтовуючи підставу звернення до господарського суду з відповідним позовом, позивач вказав про наявну у відповідача заборгованість по сплаті вартості поставленого за договором товару на суму 184695 грн.
В силу ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).
В силу приписів ч. 1 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.
Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 627 ЦК України обумовлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Як підтверджується матеріалами справи, на підтвердження факту поставки товару відповідачу позивачем було надано накладні на загальну суму 370872 грн. з ПДВ, підписані та скріплені печатками в односторонньому порядку останнім.
Разом з тим, відповідач вказав на недоліки оформлення видаткових накладних № 61 від 21.01.2022 та № 70 від 25.01.2022, а саме на невідповідність визначеної ціни умовам специфікації (додатку № 1 до договору).
Яз зазначено вище, згідно п. 4.2. укладеного сторонами договору, ціна товару з округленням до цілих копійок зазначається в накладних та при кожній наступній поставці не має перевищувати цін, узгоджених в специфікації. Ціни на товар можуть бути змінені за погодженням сторін шляхом складання додаткової угоди із внесенням змін до специфікації (додатку 1 до даного договору), в редакції, при цьому ціни на товар не можуть змінюватись частіше ніж три рази на рік.
При цьому, у матеріали справи відсутні докази укладення додаткових угод до договору про зміну ціни на асортимент продукції.
Судами встановлено, що згідно додатку № 1 до договору, сторони погодили ціну з ПДВ на зазначену у видаткових накладних № 61 від 21.01.2022 та № 70 від 25.01.2022 продукцію в розмірі 1, 368 грн.
З огляду на вказану у видаткових накладних № 61 від 21.01.2022 та № 70 від 25.01.2022 кількість поставленої продукції, загальна сума поставки за видатковою накладною № 61 від 21.01.2022 склала 30096 грн. з ПДВ (22 тис. шт. по ціні 1,368 грн.) та за видатковою накладною № 70 від 25.01.2022 - 92340 грн. з ПДВ (67,5 тис. шт. по ціні 1,368 грн). Відтак, загальна вартість поставленого позивачем товару у кількості визначеній за видатковими накладними № 1053 від 27.12.2021, № 61 від 21.01.2022, № 70 від 25.01.2022 та № 133 від 14.02.2022 склала 368455, 05 грн.
Відповідачем факт поставки за спірними видатковими накладними не заперечувався, проте, оспорювався своєчасний обов'язок оплати вартості поставленої продукції.
Як зазначено вище, згідно п. 4.5. договору замовник має право затримати розрахунки з постачальником у випадку ненадання/надання неналежно оформленої супровідної документації, передбаченої п. 5.7. цього договору - до моменту надання в повному обсязі належно оформленої супровідної документації.
Однак, як вірно акцентовано місцевим господарським судом, будь-які заперечення зі сторони відповідача на адресу позивача стосовно неналежно оформленої супровідної документації до моменту звернення із позовом до господарського суду, в матеріалах справи відсутні.
Поряд з цим, як зазначено вище, згідно п. 5.8. договору ненадання постачальником разом із товаром (при передаванні товару) документів, зазначених в п. 5.7. цього договору, є підставою відмови замовника від приймання та оплати такого Товару або для повернення такого товару, якщо товар був прийнятий з умовою наступного надання всіх необхідних документів. Проте, відповідач не відмовився від прийняття товару, позаяк доказів протилежного матеріали справи не містять. При цьому факт прийняття поставленого товару відповідачем підтверджується фактом часткової оплати.
Місцевим господарським судом вірно відмічено, що у даному випадку поведінка відповідача є суперечливою, останній оспорює прострочення оплати вартості отриманого товару, однак від його отримання з підстав недоліків супровідних документів не відмовився, як і не ініціював надання позивачем належним чином оформлених видаткових накладних за взаємно погодженою ціною продукції.
Вищевказані обставини спростовують твердження апелянта про те, що суд безпідставно зазначив про суперечливу поведінку відповідача, адже здійснюючи часткові оплати прийнятого на підставі невірно оформлених накладних товару, і не висуваючи будь-яких письмових заперечень, останній своїми конклюдентними діями підтвердив їх правомірність.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що на момент звернення ТзОВ "ТД ЮНИПАК ГРУПП" із позовом до суду першої інстанції, відповідачем було сплачено позивачу за договором 191177 грн., тобто непогашеною залишалася заборгованість в сумі 177278, 05 грн., а не 184695 грн. як заявлено було позивачем.
Як вірно вказав суд першої інстанції, при заявлені суми основного боргу позивачем не було враховано здійснену відповідачем проплату 03.11.2022 в сумі 5000 грн. та неправильно визначену ціну товару у видаткових накладних № 61 від 21.01.2022 та № 70 від 25.01.2022 (різниця у визначеній ціні становить 2416, 5 грн).
В ході розгляду справи судом першої інстанції, відповідачем було погашено основний борг в сумі 30000 грн. згідно платіжних інструкцій: № 104 від 27.01.2023 на суму 5000 грн., № 166 від 02.02.2023 на суму 5000 грн., № 85 від 14.03.2023 на суму 5000 грн., № 92 від 17.03.2023 на суму 5000 грн. та № 158 від 06.04.2023 на суму 10000 грн.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, те благо (річ, право, інше майно), з приводу якого виник спір між позивачем і відповідачем. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
З огляду на те, що позивачем при зверненні до суду не враховано здійснену відповідачем проплату згідно платіжної інструкції № 935 від 03.11.2022 на суму 5000 грн., тобто предмет спору в цій частині був відсутній до відкриття провадження у справі, Господарський суд Вінницької області дійшов обґрунтованого висновку про відмову у стягненні з відповідача 5000 грн. основного боргу.
При цьому, апеляційний господарський суд вважає, що місцевий господарський суд також обґрунтовано визнав безпідставною заявлену до стягнення суму 2416, 05 грн. як таку, що складає різницю у ціні поставки за видатковими накладними № 61 від 21.01.2022 та № 70 від 25.01.2022 та фактично погодженою сторонами ціною відповідно до обсягу поставки за такими видатковими накладними.
Відтак, місцевим господарським судом законно та обґрунтовано відмовлено у задоволені позову в сумі 7416, 05 грн. та закрито провадження у справі в частині стягнення на суму 30000 грн. у зв'язку з відсутністю предмета спору на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Разом з цим, несплаченим залишається основний борг в сумі 147278, 05 грн., при цьому прострочення виконання зобов'язання зі сплати вартості товару виникло за фактом його отримання, оскільки у визначений п. 4.4. договору строк протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту приймання-передачі товару відповідач повного погашення його вартості не здійснив. Відтак, судом першої інстанції обґрунтовано задоволено позов в частині стягнення з відповідача 147278, 05 грн. вартості отриманого товару.
Доводи відповідача стосовно порушення місцевим господарським судом норм процесуального права щодо відмови у задоволені заяви останнього про залишення позову у даній справі без розгляду у зв'язку із наявністю в суді першої інстанції інших самостійних позовних заяв з тими самими сторонами, з тим самим предметом позову та з тих самих підстав, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на те, що, як вірно зазначено Господарським судом Хмельницької області у протокольній ухвалі від 06.04.2023, наявні у матеріалах справи примірники позовних заяв, які надійшли через систему "Електронний суд" та засобами поштового зв'язку, є лише дублюванням первісної позовної заяви, а не окремими позовними заявами. Поряд з цим, колегією суддів акцентується, що всі заяви зареєстровані та передані одному і тому ж раніше визначеному складу суду та знаходяться в матеріалах даної справи, а тому твердження апелянта про можливість повторного стягнення за ними є безпідставним.
Відповідно до ст. 73, 74, ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Звертаючись із апеляційною скаргою, відповідач не спростував наведених висновків суду першої інстанції та не довів неправильного застосування судом норм матеріального права, як необхідної передумови для зміни чи скасування прийнятого ним судового рішення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги.
Судові витрати, понесені у зв'язку із поданням апеляційної скарги, на підставі ст. ст. 129, 282 ГПК України, покладаються на скаржника.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АК ПРОСТОРПРОД" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Вінницької області від 27.04.2023 у справі № 902/57/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Матеріали справи № 902/57/23 повернути Господарському суду Вінницької області.
Головуючий суддя Тимошенко О.М.
Суддя Крейбух О.Г.
Суддя Саврій В.А.