ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
17 серпня 2010 року < Час проголошення > № 2а-10680/10/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Каракашьяна С.К. при секретарі судового засідання Шкребтій І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва
про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2, представника
від відповідача: Марченко Н.М., представника
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва, в якому просить визнати нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № НОМЕР_1 від 14.05.2010р.
В обґрунтування позову позивачем було зазначено, що у відповідача були відсутні передбачені Законом підстави для прийняття оспорюваних рішень, оскільки позивач не здійснює готівкових розрахунків, тому позивач не зобов'язаний застосовувати реєстратор розрахункових операцій та вести облік товарів за місцем їх зберігання.
Відповідачем у наданому відзиві позовні вимоги заперечуються з підстав правомірності прийняття оспорюваних рішень.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
ДПІ у Подільському районі м. Києва (далі - відповідач) проведена документальна планова виїзна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (далі -позивач) за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., про що складено Акт від 29.04.2010р. № 36/17-405/НОМЕР_2 (далі -акт перевірки).
За результатами перевірки винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.05.2010 р. за № НОМЕР_1, яким до позивача, за порушення п.12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», застосовано штрафні санкції в сумі 2619038,96грн.
Прийняття зазначеного рішення мотивовано висновками акту перевірки про порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», яке пролягало в тому, що позивачем у перевіряємому періоді необліковано у встановленому порядку товарів, отриманих від постачальників, на загальну суму 1309519,48 грн.
Актом перевірки було встановлено, що позивач проводив розрахунки з покупцями товарів, робіт (послуг) у безготівковій формі, при розрахунках РРО, КОРО та РК не застосовувались. Перевіркою також встановлено, що відповідно наданих на перевірку первинних документів, СПД ОСОБА_1 отримано товари (посуд столовий) на загальну суму 1313963,07 грн.
З урахуванням того, що частину товару позивачем було повернуто, актом перевірки сформульовано висновок про те, що позивачем не обліковані у встановленому порядку товари, отримані від постачальників на загальну суму 10309519,48грн.
Відповідно до статті 6 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Позиція відповідача полягає в тому, що позивачем не велася Книга обліку доходів та витрат, використання якої є обов'язковим для позивача, на думку відповідача.
При цьому, відповідач стверджує, що порядок ведення даної книги затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. № 1269 «Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат».
Проте, згідно з пунктом 1 вищезазначеного порядку, Книга обліку доходів і витрат (далі - книга) ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством (далі - суб'єкти підприємницької діяльності).
Отже, нормами вищезазначеної постанови Кабінету Міністрів України платників податку на додану вартість прямо виключено з кола осіб, які мають вести Книгу обліку доходів і витрат.
Натомість, актом перевірки прямо підтверджується (п.1.16.1) , що позивач за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. був платником податку на додану вартість та перебував на загальній системі оподаткування. До позовної заяви додано свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №89033909, видане позивачу 30.11.2004р.
Крім того, суд враховує наступне.
Згідно зі статтями 20 та 21 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. До суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Суд доходить висновків, що диспозицією даних правових норм підставою для застосування штрафних санкцій передбачено або реалізацію товарів, які не було обліковано, або ведення такого обліку з порушенням, або не ведення взагалі.
Отже, зазначеними нормами передбачено допущення суб'єктом господарювання певної бездіяльності, тобто неведення обліку, а передумовою застосування штрафних санкцій -встановлення реалізації необлікованих товарів, або відсутність такого обліку за місцем реалізації.
Натомість, актом перевірки встановлено, що позивачем реалізація проводилася за безготівковим розрахунком, тож місцем реалізації може бути визначено тільки приміщення, що використовується позивачем для здійснення діяльності.
Саме на підставі зазначених в акті перевірки накладних, наданих позивачем відповідачу, відповідач дійшов висновків про відсутність ведення обліку товарів.
Копії даних накладних, податкових накладних, банківських виписок та платіжних доручень залучено до матеріалів справи, їх наявність відповідачем не спростовувалася.
Нормами статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" позивача зобов'язано вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Матеріалами справи підтверджено здійснення позивачем такого обліку та реалізацію тільки обліковуваних товарів. Натомість, відповідачем не доведено обставини реалізації позивачем товарів, які не були відображені в обліку.
Так, згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень, зокрема, не спростував обставину наявності первинних бухгалтерських документів у позивача, ведення позивачем обліку у встановленому порядку, та відповідність фактичних залишків товару обліковим даним позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1.Позов Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити повністю.
2.Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва від 14.05.2010р. №0001271730.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя С.К. Каракашьян