вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"03" серпня 2023 р. Справа№ 910/2484/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Яковлєва М.Л.
суддів: Кравчука Г.А.
Гончарова С.А.
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи
матеріали апеляційної скарги Антимонопольного комітету України
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.05.2023
у справі №910/2484/23 (суддя Картавцева Ю.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-декор»
до Антимонопольного комітету України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватна виробничо-комерційна фірма «Фіалка»
про визнання недійсним та скасування рішення в частині
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.05.2023 у справі №910/2484/23 зупинено провадження у справі № 910/2484/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль-декор» до Антимонопольного комітету України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватна виробничо-комерційна фірма «Фіалка» про визнання недійсним та скасування рішення в частині до набрання законної сили судовими рішеннями у справі № 910/3443/23 за позовом Приватна виробничо-комерційна фірма «Фіалка» до Антимонопольного комітету України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю «Стиль-Декор» про визнання недійсним рішення в частині.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що:
- предметом розгляду справи №910/2484/23 є визнання недійсними пунктів 1 та 3 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України № 48-р/тк від 08.11.2022 в частині, що стосується ТОВ «Стиль-декор», а предметом розгляду справи №910/3443/23 є визнання недійсними пунктів 1 та 2 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України № 48-р/тк від 08.11.2022 в частині, що стосується ПВКФ «Фіалка». Вказане свідчить про те, що справа № 910/2484/23 є пов'язаною зі справою № 910/3443/23;
- встановлюючи антиконкурентні узгоджені дії позивача та третьої особи, Комітет виходив, у тому числі, з використання позивачем та третьою особою однієї і тієї ж ІР-адреси під час підготовки до участі у Процедурі закупівлі;
- в свою чергу у справі № 910/3443/23 Приватна виробничо-комерційна фірма «Фіалка» заперечувала щодо автентичності та цілісності електронних доказів, які містяться в матеріалах справи № 67-01/15/1-20 та стверджувала, що для встановлення факту використання ПВКФ «Фіалка» та ТОВ «Стиль-Декор» однієї і тієї ж ІР-адреси (188.163.26.8) та факту синхронності дій потрібні спеціальні навички і знання телекомунікаційних систем та комп'ютерно-технічної сфери, всупереч цьому, зазначені обставини встановлювались відповідачем без залучення експертів та, з огляду на вказане звернулась до суду з клопотанням про призначення експертизи за наслідками розгляду якого ухвалою від 09.05.2023 частково його задоволено та призначено у справі № 910/3443/23 судову експертизу;
- в межах розгляду справи № 910/3443/23 судом було встановлено, що правильне та об'єктивне вирішення спору, у тому числі, потребує з'ясування судом суттєвих обставин справи, зокрема, висновків щодо обґрунтування фактів збігу ІР-адреси (188.163.26.8) учасників тендерної процедури, мережевої адреси вузла в комп'ютерній мережі, побудованої за протоколом IP (Internet Protokol address), які у сукупності з іншими доводами відповідача стали підставою для винесення спірного рішення та потребують спеціальних знань у сфері дослідження телекомунікаційних систем та комп'ютерної техніки, тобто у сфері відмінній ніж право;
- одним з основних принципів господарського судочинства є принцип процесуальної економії - загальне керівне положення, відповідно до якого господарський суд, учасники судового процесу економно і ефективно використовують всі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ з дотриманням строків. Елементами змісту принципу процесуальної економії господарського судочинства слід вважати: вимога оперативного розгляду справи; вимога економного використання процесуальних засобів судом, учасниками справи для повного та всебічного розгляду справи у господарському суді;
- справа № 910/2484/23 є пов'язаною зі справою № 910/3443/23, тобто, обставини, що будуть встановлені в межах справи № 910/3443/23 матимуть прямий вплив на оцінку доказів у даній справі, в тому числі матимуть преюдиціальне значення для даної справи.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Антимонопольний комітет України звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.05.2023 у справі №910/2484/23 та направити справу для продовження розгляду справи до Господарського суду міста Києва.
У апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що оскаржувана ухвала є безпідставною, необґрунтованою та прийнятою з порушенням норм процесуального права.
У обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:
- судом першої інстанції порушено розумні строки розгляду справи;
- вимога про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України розглядається судом лише в тих частинах, які стосуються позивача (позивачів) у справі, встановлені у такій справі обставини не набувають преюдиціального значення у розумінні ч. 4 ст. 75 ГПК України для іншої особи (осіб)/відповідача(відповідачів) в антимонопольній справі і ця особа має право на оскарження у встановленому законом порядку відповідного рішення у частинах, які стосуються безпосередньо її;
- зупиняючи провадження у справі суд першої інстанції обмежився посиланням на існування справи № 910/3443/23, але не навів обґрунтування такого зупинення, не зазначив, у чому саме полягає об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення справи № 910/2484/23.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.05.2023 апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України у справі №910/2484/23 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Разіна Т.І., судді: Тарасенко К.В., Іоннікова І.А.
З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Північного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що у даному випадку унеможливлює розгляд поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність витребування матеріалів даної справи у суду першої інстанції та відкладення вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу ІV ГПК України, до надходження матеріалів справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.05.2023 у справі вирішено витребувати матеріали справи №910/2484/23, а розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху відкласти до надходження матеріалів справи до Північного апеляційного господарського суду.
14.06.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/2484/23.
За приписами ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
За змістом частини 2 статті 271 ГПК України апеляційні скарги про зупинення провадження у справі розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 задоволено клопотання апелянта та поновлено йому строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 09.05.2023 у справі №910/2484/23, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/2484/23, постановлено здійснювати розгляд апеляційної скарги у порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, учасникам справи встановлено строк для подачі всіх заяв (відзивів) та клопотань.
11.07.2023 до суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому позивач, з посиланням на те, що:
- справа № 910/2484/23 є пов'язаною зі справою № 910/3443/23, тобто обставини, які будуть встановлені в межах справи № 910/3443/23 матимуть прямий вплив на оцінку доказів у даній справи, в тому числі матимуть преюдиційне значення для даної справи;
- на момент прийняття оскаржуваної ухвали судове провадження тривало менше двох місяців, в той час як досудовий розгляд справи Антимонопольним комітетом України тривав більше двох років,
просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 18.07.2023 суддю Північного апеляційного господарського суду Разіну Т.І. звільнено у відставку, у зв'язку з чим розпорядженням в.о. керівника апарату суду № 09.1-07/524/23 від 07.07.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/2484/23.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2023, визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Яковлєв М.Л.; судді: Кравчук Г.А., Гончаров С.А..
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.07.2023 апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.05.2023 у справі №910/2484/23 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Яковлєв М.Л., судді: Кравчук Г.А., Гончаров С.А..
Станом на 01.08.2023 інших відзивів, пояснень та клопотань до суду не надходило.
Враховуючи обставини, пов'язані зі запровадженням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його продовження Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022 від 17.05.2022 № 341/2022, від 12.08.2022 № 573/2022, від 07.11.2022 № 757/2022, від 01.05.2023 № № 254/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», справа розглядається у розумний строк.
Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Предметом розгляду у справі № 910/2484/23 є вимоги про визнання недійсним та скасування пунктів 1 та 3 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України № 48-р/тк від 08.11.2022 в частині, що стосується ТОВ «Стиль-декор».
В свою чергу предметом розгляду справи №910/3443/23 є визнання недійсними пунктів 1 та 2 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України № 48-р/тк від 08.11.2022 в частині, що стосується ПВКФ «Фіалка».
Колегія суддів погоджується, що справа № 910/2484/23 є пов'язаною зі справою № 910/3443/23.
При цьому, слід зауважити і на тому, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, мають преюдиціальне значення, у розумінні Господарського процесуального кодексу України, під час розгляду судом іншої господарської справи щодо оскарження того ж самого рішення органу Комітету, проте іншим суб'єктом господарювання. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 916/100/17.
З матеріалів справи слідує, що зупиняючи провадження, суд першої інстанції виходив з того, що:
- предметом розгляду справи №910/2484/23 є визнання недійсними пунктів 1 та 3 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України № 48-р/тк від 08.11.2022 в частині, що стосується ТОВ «Стиль-декор», а предметом розгляду справи №910/3443/23 є визнання недійсними пунктів 1 та 2 резолютивної частини рішення Антимонопольного комітету України № 48-р/тк від 08.11.2022 в частині, що стосується ПВКФ «Фіалка». Вказане свідчить про те, що справа № 910/2484/23 є пов'язаною зі справою № 910/3443/23;
- встановлюючи антиконкурентні узгоджені дії позивача та третьої особи, Комітет виходив, у тому числі, з використання позивачем та третьою особою однієї і тієї ж ІР-адреси під час підготовки до участі у Процедурі закупівлі;
- в свою чергу у справі № 910/3443/23 Приватна виробничо-комерційна фірма «Фіалка» заперечувала щодо автентичності та цілісності електронних доказів, які містяться в матеріалах справи № 67-01/15/1-20 та стверджувала, що для встановлення факту використання ПВКФ «Фіалка» та ТОВ «Стиль-Декор» однієї і тієї ж ІР-адреси (188.163.26.8) та факту синхронності дій потрібні спеціальні навички і знання телекомунікаційних систем та комп'ютерно-технічної сфери, всупереч цьому, зазначені обставини встановлювались відповідачем без залучення експертів та, з огляду на вказане звернулась до суду з клопотанням про призначення експертизи за наслідками розгляду якого ухвалою від 09.05.2023 частково його задоволено та призначено у справі № 910/3443/23 судову експертизу;
- в межах розгляду справи № 910/3443/23 судом було встановлено, що правильне та об'єктивне вирішення спору, у тому числі, потребує з'ясування судом суттєвих обставин справи, зокрема, висновків щодо обґрунтування фактів збігу ІР-адреси (188.163.26.8) учасників тендерної процедури, мережевої адреси вузла в комп'ютерній мережі, побудованої за протоколом IP (Internet Protokol address), які у сукупності з іншими доводами відповідача стали підставою для винесення спірного рішення та потребують спеціальних знань у сфері дослідження телекомунікаційних систем та комп'ютерної техніки, тобто у сфері відмінній ніж право;
- одним з основних принципів господарського судочинства є принцип процесуальної економії - загальне керівне положення, відповідно до якого господарський суд, учасники судового процесу економно і ефективно використовують всі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ з дотриманням строків. Елементами змісту принципу процесуальної економії господарського судочинства слід вважати: вимога оперативного розгляду справи; вимога економного використання процесуальних засобів судом, учасниками справи для повного та всебічного розгляду справи у господарському суді;
- справа № 910/2484/23 є пов'язаною зі справою № 910/3443/23, тобто, обставини, що будуть встановлені в межах справи № 910/3443/23 матимуть прямий вплив на оцінку доказів у даній справі, в тому числі матимуть преюдиціальне значення для даної справи.
Отже, провадження у справі № 910/3443/23 фактично було зупинено через те, що призначена у справі № 910/3443/23 експертиза можливість з'ясувати обґрунтованість тверджень відповідача, які, серед інших, були покладені в основу оскаржуваного рішення № 48-р/тк від 08.11.2022, щодо фактів збігу ІР-адреси (188.163.26.8) учасників тендерної процедури, мережевої адреси вузла в комп'ютерній мережі, побудованої за протоколом IP (Internet Protokol address) та факту синхронності дій.
За приписами п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадку об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства.
При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.
Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин;
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів, тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте, які мають значення для конкретної справи, провадження у якій зупинено.
Враховуючи вимоги закону, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з'ясовувати, як пов'язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи.
Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.
Колегія суддів зазначає про те, що висновки суду першої інстанції про те, що обставини, що будуть встановлені в межах справи № 910/3443/23 матимуть прямий вплив на оцінку доказів у даній справі, в тому числі матимуть преюдиціальне значення для даної справи є вірними, проте зауважує на тому, що підставою для зупинення провадження у справі на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України є не лише пов'язаність справ, а і об'єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом, яка (неможливість) полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.
Колегія суддів зазначає про те, що сама по собі взаємопов'язаність справ ще не свідчить про неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення у іншій справі, оскільки незалежно від результату розгляду справи № 910/3443/23, господарський суд має достатньо правових підстав для розгляду та вирішення по суті даної справи № 910/2484/23, в тому числі і призначити судову експертизу для з'ясуванні як фактів використання ПВКФ «Фіалка» та ТОВ «Стиль-Декор» однієї і тієї ж ІР-адреси (188.163.26.8), так я і факту синхронності дій. Вказане свідчить про відсутність об'єктивної неможливості розгляду справи № 910/2484/23 до розгляду справи № 910/3443/23.
Також колегія суддів зауважує і на наступному.
Пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 згаданої Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України», рішення Європейського суду з прав людини від 27.04.2000 у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Наведеного судом першої інстанції враховано не було, тому, зупинивши провадження в даній справі, суд порушив право учасників справи на розгляд справи упродовж розумного строку.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає помилковою позицію суду першої інстанції щодо наявності підстав для зупинення провадження у цій справі № 910/2484/23 до набрання законної сили судовими рішеннями у справі № 910/3443/23.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
За приписами ч. 3 ст. 271 ГПК України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі або заяви про відкриття справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про відкриття справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.
Частиною 1 статті 277 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Колегія суддів вважає, що при прийнятті оспореної ухвали судом першої інстанції мале місце неправильне застосування норм процесуального права, а відтак, ухвала Господарського суду міста Києва від 09.05.2023 у справі №910/2484/23 підлягає скасуванню із направленням справи до місцевого суду для подальшого розгляду.
Враховуючи вимоги, які викладені в апеляційній скарзі, апеляційна Антимонопольного комітету України підлягає задоволенню.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (ч. 14 ст. 129 ГПК України).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 252, 263, 267-271, 273, 275, 276, 281-285, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Антимонопольного комітету України на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.05.2023 у справі №910/2484/23 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.05.2023 у справі №910/2484/23 скасувати.
3. Справу №910/2484/23 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва .
4. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2484/23.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Головуючий суддя М.Л. Яковлєв
Судді Г.А. Кравчук
С.А. Гончаров