вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"02" серпня 2023 р. Справа№ 910/1422/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Суліма В.В.
суддів: Майданевича А.Г.
Коротун О.М.
при секретарі судового засідання : Шевченко Н.А.
за участю представників сторін:
від позивача: Замула Р.О.;
від відповідача 1: Король Д.В.;
від відповідача 2: не прибув,
розглянувши заяву представника Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 7" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про ухвалення додаткової постанови у справі №910/1422/23
за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Релакс"
на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 року
за заявою Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 7" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про розподіл судових витрат
у справі № 910/1422/23 (суддя Грєхова О.А.)
за позовом Приватного підприємства "Релакс"
до Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 7" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
Фізичної особи-підприємця Компанієць Лідії Іванівни
про визнання протиправними дії.
Приватне підприємство "Релакс" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 7" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - відповідач) про визнання протиправними дії.
Позовні вимоги обґрунтовані невірним визначенням відповідачем предмету закупівлі № UA-2023-01-23-003663-a.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 року у справі №910/1422/23 позов Приватного підприємства "Релакс" залишено без розгляду на підставі п. 5 1. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Додатковою ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 року у справі №910/1422/23 стягнуто з Приватного підприємства "Релакс" на користь Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 7" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 27 500,00 грн.
Не погоджуючись із прийнятою додатковою ухвалою суду першої інстанції, Приватне підприємство "Релакс" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 року у справі №910/1422/23 повністю та ухвалити нове рішення суду, яким відмовити у задоволенні заяви про розподіл судових витрат.
04.07.2023 року на адресу суду від представника Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 7" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшла заява про розподіл судових витрат від 01.07.2023 року №245/23-К, відповідно до якої останній просив судові витрати на професійну правничу допомогу, пов'язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 10000,00 грн покласти на позивача.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.07.2023 року апеляційну скаргу Приватного підприємства "Релакс" на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 року за заявою Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 7" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про розподіл судових витрат у справі № 910/1422/23 задоволено частково. Додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 року у справі №910/1422/23 змінено, викладено резолютивну частину в наступній редакції. Заяву Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 7" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто з Приватного підприємства "Релакс" на користь Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 7" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500,00 грн.
Північний апеляційний господарський суд призначив розгляд заяви Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 7" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі 910/1422/23 на 02.08.2023 року.
12.07.2023 року через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника позивача до суду надійшли заперечення на заяву відповідача 1 про розподіл судових витрат за результатами апеляційного розгляду, відповідно до якого відповідач 1 просив суд заяву про розподіл судових витрат від 01.07.2023 року №245/23-К залишити без задоволення.
При цьому, представник відповідача 1, зокрема зазначив, що заявлена сума витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн, не є співмірною із складністю справи та обсягом виконаних робіт. Водночас, час витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт та їх обсяг, докази надані представником відповідача 1 на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони.
02.08.2023 року у судовому засіданні Північного апеляційного господарського суду представник позивача заперечував проти заяви представника Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 7" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про ухвалення додаткової постанови у справі №910/1422/23 та просив залишити її без задоволення.
У судовому засіданні 02.08.2023 року представник заявника підтримав доводи заяви Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 7" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про ухвалення додаткової постанови у справі №910/1422/23 та просив її задовольнити повністю.
Представник відповідача 2 у судове засідання 02.08.2023 року не з'явився. Про час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, зокрема шляхом надсилання постанови суду від 05.07.2023 року на відповідні адреси.
Таким чином, судом апеляційної інстанції були здійснені всі можливі заходи щодо повідомлення сторін про призначення до розгляду заяви представника Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 7" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі №910/1422/23.
Згідно ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 року).
Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду заяви про ухвалення додаткової постанови, судова колегія визнала за можливе розглянути дану заяву за відсутності представника відповідача 2 в суді апеляційної інстанції.
Розглянувши заяву представника Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 7" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про ухвалення додаткової постанови у справі №910/1422/23 з доданими до неї документами, матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення вищевказаної заяви, з огляду на наступне.
Так, в обґрунтування своєї заяви представник Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 7" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) посилається на те, що розмір судових витрат, які поніс відповідач 1 на стадії апеляційного розгляду справи становить 10000,00 грн.
При цьому, представник Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 7" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в своїй заяві посилається на ст. 244 Господарського процесуального кодексу України та надає відповідні докази, якими підтверджується надання правової допомоги вартістю 10000,00 грн.
Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:
1) на професійну правничу допомогу;
2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;
4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч.1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність").
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Так, представник Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 7" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу надано копію договору про надання правничої (правової ) допомоги №02/23-К від 30.01.2023 року, копію рахунку на оплату №29 від 19.06.2023 року на суму 10000,00 грн, копію акту №29 про приймання - передачі наданої правничої (правової) допомоги від 19.06.2023 року на суму 10000,00грн, копію платіжної інструкції №1294 від 30.06.2023 року на суму 10000,00 грн.
Відповідно до п .4.1 договору про надання правничої (правової ) допомоги №02/23-К від 30.01.2023 року, з урахуванням складності справи, кількості витраченого адвокатом часу, розмір гонорару за надання правничої (правової) допомоги буде визначений в актах наданої правничої (правової) допомоги або звітах, виходячи з погодинної вартості 1 год. - 2500,00 грн, які оплачуються клієнтом в безготівковій формі на поточний рахунок Адвокатського об'єднання. Загальний розмір гонорару за договором не повинен перевищувати 95000,00 грн.
Так, відповідно акту №29 про приймання - передачу наданої правничої (правової) допомоги від 19.06.2023 року за договором про надання правничої (правової ) допомоги №02/23-К від 30.01.2023 року, надані послуги з правової допомоги адвоката включають в себе:
ДІЇ ЧАС (ГОД) СУМА
- підготовка заяви про заперечення проти відкриття 1,00 2500,00 грн
апеляційного провадження
- підготовка відзиву на апеляційну скаргу Приватного 3,00 7500,00 грн
підприємства "Релакс"
Правової допомоги надано на загальну суму 10 000,00 грн.
Згідно з ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
Розподіл судових витрат передбачено ст.129 Господарського процесуального кодексу України, частинами 4, 5 якої встановлено, що судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У розумінні положень ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у ч. 5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Аналогічна позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19, постановах Верховного Суду від 21.09.2021 року у справі № 925/932/20, від 04.06.2020 року у справі № 906/598/19.
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.
Крім того, при вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції колегія суддів враховує висновки, викладені саме у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 року у справі № 912/1025/20, згідно з яким для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.
В даному випадку, як вже зазначалося, позивачем також було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу з огляду на їх необґрунтованість, не спів розмірність та завищення.
Здійснивши аналіз доводів позивача, а також співмірності заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені витрати є неспівмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, втраченим ним часом на надання таких послуг, не відповідають критерію розумності їх розміру та їх стягнення становить надмірний тягар для іншої сторони, що суперечить принципу розподілу таких витрат.
При цьому, колегія суддів бере до уваги не змінність позиції адвоката у суді першої та апеляційної інстанцій, відсутності необхідності вивчати додаткові джерела права, законодавства, що регулює спір у справі.
Витрати на правничу допомогу в сумі 2500,00 грн за підготовку заяви про заперечення проти відкриття апеляційного провадження не підлягаю покладенню на позивача, оскільки, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.06.2023 року було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Релакс" на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 року у справі № 910/1422/23.
Крім того, колегія суддів вважає необґрунтовано завищеним обсяг часу на підготовку відзиву на апеляційну скаргу в розмірі 3 годин.
Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявленої суми судових витрат колегія суддів зазначає, що відзив на апеляційну скаргу містять лише викладення обставин і висновків як апеляційної скарги так і додаткової ухвали суду. Тобто при складанні відзиву, як професійна правнича допомога є незначною.
При цьому, колегія суддів приймає до уваги, що апеляційна скарга Приватного підприємства "Релакс" на додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 року за заявою Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 7" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про розподіл судових витрат у справі № 910/1422/23 була задоволена частково.
Отже, відповідно до вимог ст. ст. 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вказаних висновків Великої Палати Верховного Суду, Касаційного господарського суду та критерії "необхідності і обґрунтованості", з позивача на користь відповідача 1 необхідно стягнути 2273,00 грн витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи у суді апеляційної інстанції (10000,00 грн - 2500,00 грн (підготовка заяви про заперечення проти відкриття апеляційного провадження) - 2500,00 грн (1 година підготовки відзиву на апеляційну скаргу Приватного підприємства «Релакс») = 5000,00 грн - 43,64% (% задоволення апеляційної скарги Приватного підприємства «Релакс») = 2818,00 грн.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 244, 281 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Заяву Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 7" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про ухвалення додаткової постанови у справі №910/1422/23, задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства "Релакс" (49038, м. Дніпро, вул. Василя Чапленка, 4; ідентифікаційний код: 30454707) на користь Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня № 7" виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03179, м. Київ, вул. Котельникова, 95; ідентифікаційний код: 05494840)- 2818,00 грн (дві тисячі вісімсот вісімнадцять гривен 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом справи №910/1422/23 апеляційним судом.
2. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ із зазначенням необхідних реквізитів.
3. Справу повернути до місцевого господарського суду.
Додаткова постанова, згідно ст. 284 Господарського процесуального кодексу України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя В.В. Сулім
Судді А.Г. Майданевич
О.М. Коротун
Дата складення повного тексту 02.08.2023 року.