вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"31" липня 2023 р. Справа№ 910/14651/22
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Козир Т.П.
суддів: Кравчука Г.А.
Коробенка Г.П.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція"
на рішення Господарського суду міста Києва від 27.03.2023
у справі №910/14651/22 (суддя Удалова О.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіа Оіл"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція"
про стягнення 166 760,52 грн,
У грудні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіа Оіл" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" (далі - відповідач) та просило стягнути 166 760,52 грн заборгованості з оплати вартості поставленого товару.
Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач, на виконання умов договору на постачання товару №53-123-01-21-07158 від 29.09.2021, у вересні 2021 року поставив відповідачу товар (авіаційне паливо і бензин-розчинник) на загальну суму 166760,52 грн, яке відповідач прийняв без зауважень, однак у встановлений договором строк (45 робочих днів) вартість отриманого товару не оплатив.
Заперечуючи проти позову у суді першої інстанції, відповідач посилався на те, що строк на оплату за товар закінчився 14.12.2021 і станом на 28.11.2022 у бухгалтерському обліку обліковується кредиторська заборгованість за договором перед позивачем на суму 166 760,52 грн, однак листом від 09.03.2022 відповідач повідомив позивача про неможливість виконання зобов'язань через настання форс-мажорних обставин (військову агресію російської федерації проти України), також відповідач має важкий фінансовий стан у зв'язку настання кризової економічної ситуації як у відповідача, так і на ринку електроенергетики України в цілому. Крім того, виробником частини товару (бензину-розчинника) є ОАО "Нафтан" (Республіка Білорусь), щодо якого введено обмежувальні заходи (санкції) і відповідачем прийняте рішення зупинити здійснення видаткових операцій за договорами, укладеними з позивачем в частині товару, країною походження якої є РФ та РБ.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 27 березня 2023 року позов задоволено.
З Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіа Оіл" заборгованість в розмірі 166 760 грн 52 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2501 грн 41 коп.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Скарга мотивована тим, що судом не надано оцінки важливим обставинам, які мають значення для правильного вирішення спору, оскільки на виконання Закону України "Про санкції" відповідачем було прийняте рішення здійснювати аналіз контрагентів компанії щодо наявності серед них юридичних осіб, щодо яких застосовано спеціальні обмежувальні санкції. Відповідно до ярлика на придатну продукцію ОАО "Нафтан" (Республіка Білорусь) є виробником бензину-розчинника на суму 22107,60 грн, тому відповідачем було прийнято рішення зупинити здійснення видаткових операцій за договорами укладеними з позивачем в частині товару, країною походження якої є РФ та РБ.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26 травня 2023 року відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 20 червня 2023 року, сторонам роз'яснено, що апеляційна скарга буде розглянута у письмовому провадженні, без виклику учасників справи.
08 червня 2023 року позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що обставинам, на які посилаються відповідач, суд першої інстанції надав належну правову оцінку; більша частина товару (паливо авіаційне) є походженням з Литовської Республіки, що не має відношення до тих нормативних актів, на які посилається відповідач; постанова КМУ №187 від 03.03.2022, на яку посилається відповідач, не стосується спірних відносин, оскільки товар було поставлено до початку воєнного стану, стягувачем за договором є ТОВ "Авіа Оіл", яке зареєстроване та діє на території України, кінцевим бенефіціарним власником є громадянин України ОСОБА_1 , відповідач є боржником перед позивачем, а не перед РФ чи РБ; товар поставлено зі складу позивача, який було закуплено у ЗАТ "Белоруська нафтова компанія" ще у травні 2021 року і розрахунки за нього також проведені у травні 2021 року. На сьогоднішній день позивач не співпрацює з РФ та РБ, до позивача або його службових, посадових осіб не застосовано санкції, передбачені ЗУ "Про санкції", тому судження відповідача щодо ризикованості співпраці з позивачем є безпідставними і відповідач лише бажає ухилитись від сплати своїх боргів.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 29.09.2021 між ТОВ "Авіа Оіл" (постачальник) та ДП "НАЕК "Енергоатом" в особі ВП ЮУАЕС (нова назва - ВП ПАЕС) було укладено Договір № 53-123-01-21-07158 на постачання товару (далі - Договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язуються передати покупцю, а покупець приймає на себе зобов'язання прийняти і сплатити товар-код CPV 09130000-9 по ДК021:2015 - Нафта і дистиляти (Гас, бензин розчинник, керосин), надалі - Товар, у кількості, асортименті і за цінам, зазначеним у Специфікації № 1 (Додаток до Договору №1), що є невід'ємною частиною цього Договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2021 року.
Відповідно до п. 2.1 Договору та Специфікації № 1 до нього загальна вартість товару є твердою та складає: разом: 139 599,90 грн без ПДВ; крім того ПДВ 20% : 27919,98 грн; всього з ПДВ: 167 519,88 грн.
Згідно з пунктом 2.2 Договору оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару згідно зі Специфікацією № 1 (Додаток до договору № 1) та виконання Постачальником умов п.п. 3.2, 6.1 цього Договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.
Відповідно до п. 3.1, п. 3.2 та п. 3.3 Договору постачання здійснюються з дати публікації Договору в системі ProZorro, але не пізніше 30.09.2021, на умовах DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП "Складське господарство", або ВП ЮУАЕС відповідно до правил Інкотермс-2010, з обов'язковою присутністю представника постачальника.
З товаром постачальник надає покупцю: видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТЗЕД попозиційно; електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Закону України "Про довірчі послуги" у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН; зареєстровану акцизну накладну в адресу відповідного акцизного складу відокремленого підрозділу ДП "НАЕК "Енергоатом" - Вантажу отримувача вказаного пального за договором, в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про довірчі послуги" у строки, визначені для реєстрації акцизною накладної; паспорт якості або їх копії, завірені належним чином; паспорт безпеки речовини (копія, завірена печаткою Постачальника).
Датою постачання є дата отримання товару на складі Вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару.
Відповідно до п. 6.1 Договору приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до Інструкції № П-6 "Про порядок приймання продукції по кількості" і № П-7 "Про порядок приймання продукції по якості", та відповідно до вимог Стандарту державного підприємства НАЕК "Енергоатом": "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції АЕС" СОУ НАЕК 038:2021 (даний Стандарт є загальнодоступним в електронному вигляді і знаходиться на офіційному сайті ДП НАЕК "Енергоатом" в розділі Стандарти НАЕК "Енергоатом" за адресою: http://www.energoatom.com.ua/ua/about-6/company_standards-82).
Згідно з п. 8.1 Договору сторони звільняються від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов'язань за цим Договором унаслідок настання форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили, такі, як: повені, землетруси, пожежі, інші стихійні лиха, а також війни, воєнні дії), а також дій органів законодавчої, виконавчої влади і підлеглих їм органів, що вступили в силу після укладення даного Договору.
Наявність форс-мажорних обставин засвідчується відповідним документом, виданим ТПП України/регіональною ТПП або іншим уповноваженим органом, відповідно до законодавства України (п. 8.2 Договору).
Відповідно до п. 8.3 Договору сторона, що зазнала дії форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов'язань за Договором, письмово повідомляє іншу сторону про їх наявність, протягом 5 днів з початку їх дії з наступним наданням, протягом 10 днів, відповідного підтверджуючого документа. Про закінчення дії форс-мажорних обставин сторона, яка зазнала їх впливу, письмово в 5-денний строк повідомляє другу сторону. Якщо форс-мажорні обставини діють більше 3 місяців, сторони мають право розірвати Договір, уклавши про це відповідну угоду.
Пунктом 8.4 Договору узгоджено, що наявність форс-мажорних обставин звільняє сторони від відповідальності за невиконання/неналежне виконання зобов'язань за Договором.
Договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами та скріплення печаткою покупця та діє до 31.12.2022 включно, а в частині виконання сторонами гарантійних зобов'язань - до повного їх виконання. Продовження строку дії Договору можливе до його закінчення шляхом укладення відповідної Додаткової угоди (п. 13.1 Договору).
Додатком №1 до Договору сторонами узгоджено Специфікацію № 1, згідно якої позивач мав поставити: паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1 (АТ "ОРЛЕН Летува, Литовська Республіка") - 2613 кг на суму 119675,40 грн; бензин розчинник Нефрас С2-802/120 (ОАО "НАФТАН") - 140 кг на суму 8400,00 грн; паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1 (АТ "ОРЛЕН Летува, Литовська Республіка") - 30 кг на суму 1372,50 грн;, бензин розчинник Нефрас С2-802/120 (ОАО "НАФТАН") - 169,20 кг на суму 8400,00 грн
На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 166 760,52 грн з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними № РН-354 від 30.09.2021 (бензин розчинник Нефрас С2-80/2120 в кількості 307,050 кг на суму 22107,60 грн) та № РН-355 від 30.09.2021 (паливо авіаційне для газотурбінних двигунів Джет А-1 в кількості 2632 кг на суму 144652,92 грн), які підписані уповноваженими представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень.
Проте відповідач свої зобов'язання за Договором в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару не виконав, що ним визнавалось у відзиві, де він зазначив, що станом на 28.11.2022 у бухгалтерському обліку відповідача обліковується кредиторська заборгованість за договором перед позивачем на суму 166 760,52 грн.
У зв'язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути з відповідача 166 760,52 грн заборгованості з оплати вартості поставленого товару.
Відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на наявність форс-мажорних обставин (військову агресію російської федерації проти України), важкий фінансовий стан у зв'язку настання кризової економічної ситуації як у відповідача, так і на ринку електроенергетики України в цілому, а також на те, що частина товару (бензин розчинник Нефрас на суму 22107,60 грн) згідно ярлика на прийняту продукцію №3816 від 05.10.2021 виготовлений ОАО "Нафтан" (Республіка Білорусь), тому відповідачем прийняте рішення зупинити здійснення видаткових операцій за договорами укладеними з позивачем в частині товару, країною походження якої є РФ та РБ.
Позивач, спростовуючи вказані доводи відповідача, вказав на те, що обов'язок з оплати за товар виник 14.12.2021, більш ніж за два місяці до військової агресії; позивач співпрацював з Республікою Білорусь до початку воєнного стану, він закуплений у травні 2021 року і оплачений 28.05.2021, що підтверджується митною декларацією та платіжним дорученням, товар відповідачу також було поставлено також до початку воєнного стану і на даний час позивач не співпрацює з РФ та РБ і до нього не застосовано відповідних санкцій.
За результатами розгляду даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є доведеними і обґрунтованими, у зв'язку із чим задовольнив позовні вимоги в повному обсязі.
Північний апеляційний господарський суд погоджується із цим висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Права та обов'язки сторін у даній справі виникли на підставі договору на постачання товару №53-123-01-21-07158 від 29.09.2021, який за правовою природою є господарським договором поставки.
Договір укладений належним чином, підписаний повноважними особами, у встановленому порядку не визнаний недійсним, він є обов'язковим для сторін.
Предметом розгляду у даній справі є матеріально-правова вимога про стягнення боргу за поставлений товар.
Статтею 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України), яка кореспондується з положеннями ст. 712 ЦК України, встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Частиною 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві.
Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Наявними у матеріалах справи видатковими накладними підтверджується факт поставки позивачем відповідачу товару на загальну суму 166 760,52 грн і відповідач факт поставки визнає.
У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з п. 2.2 Договору оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару згідно Специфікації № 1 та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 6.1 цього Договору.
З наданого відповідачем ярлика на придатну продукцію №3-3816 від 05.10.2021 вбачається, що вхідний контроль товару за видатковими накладними № РН-354 та № РН-355 від 30.09.2021 було здійснено 05.10.2021.
Як вбачається з витягу з Єдиного реєстру податкових накладних №22 податкова накладна №372 від 30.09.2021 та №373 від 30.09.2021 зареєстровані 11.10.2021.
Таким чином, враховуючи умови п. 2.2 Договору та дату реєстрації податкових накладних, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що за видатковими накладними № РН-354 та № РН-355 від 30.09.2021 датою, з якої починається відлік строку оплати товару, є 12.10.2021, а відповідно, гранична дата, до якої товар мав бути оплачений відповідачем, - 14.12.2021 включно.
Відповідач у відзиві на позовну заяву також визнав, що строк на оплату за товар закінчився 14.12.2021.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Отже, з 15.12.2021 у відповідача виникло прострочення виконання грошового зобов'язання щодо оплати поставленого товару на суму 166 760,52 грн.
Однак, в порушення умов Договору, відповідач отриманий товар взагалі не оплатив.
Посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин (військову агресію російської федерації проти України), як на підставу невиконання зобов'язань за договором, обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки відповідач не довів належними та допустимими доказами саме вплив вказаних обставин на реальну можливість виконання/невиконання зобов'язань з оплати поставленого товару за договором, враховуючи, що сам товар за спірними видатковими накладними відповідач прийняв ще в жовтні 2021 року.
Крім того, відповідно до ст. 617 ЦК України форс-мажор звільняє лише від відповідальності за порушення зобов'язання, що сталося внаслідок такого форс-мажору, але не звільняє від виконання відповідного зобов'язання і не є підставою для припинення зобов'язань, а предметом спору у даній справі є стягнення основної заборгованості за Договором щодо поставленого товару, строк оплати якої настав 14.12.2021, тобто до настання означених форс-мажорних обставин і, як слідує з положень ст.617 ЦК України, настання форс-мажорних обставин не звільняє відповідача від виконання зобов'язань за Договором.
Також суд першої інстанції вірно відхилив посилання відповідача на скрутне фінансове становище, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, не звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання у зв'язку з відсутністю у боржника необхідних коштів
Щодо посилань відповідача на те, що відповідно до положень чинного законодавства України на даний час діє заборона на будь-які видаткові операції, як з контрагентами, які є резидентами країни-агресора, так і в частині розрахунків за товар країна походження якого є РФ, а тому у стягненні вартості товару, який постачався позивачем за видатковою накладною №РН-354 від 30.09.2021 повинно бути відмовлено, то як вірно зазначив суд першої інстанції, спірний договір було укладено між сторонами 29.09.2021, тобто до початку введення правового режиму воєнного стану в Україні та до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України №1178 від 12.10.2022, а тому положення такої постанови та п.п. 5), 10) ч.1 ст.4 Закону України "Про санкції" не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації" №187 від 03.03.2022 встановлено, що для забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави України у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації установити до прийняття та набрання чинності Законом України щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов'язаних з державою-агресором, мораторій (заборону) на: виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов'язань, кредиторами (стягувачами) за якими є Російська Федерація або такі особи (далі - особи, пов'язані з державою-агресором): громадяни Російської Федерації, крім тих, що проживають на території України на законних підставах; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства Російської Федерації; юридичні особи, створені та зареєстровані відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація, громадянин Російської Федерації, крім того, що проживає на території України на законних підставах, або юридична особа, створена та зареєстрована відповідно до законодавства Російської Федерації.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авіа Оіл" (код ЄДРПОУ 36852220) є юридичною особою, створеною та зареєстрованою відповідно до законодавства України, кінцевими бенефіціарним власником є громадяни України - ОСОБА_1 .
За таких обставин, є вірним висновок суду першої інстанції, що мораторій, передбачений положеннями постанови Кабінету Міністрів України №187 від 03.03.2022, не підлягає до застосування до спірних правовідносин та до позивача, тому посилання відповідача на вказані нормативні акти не спростовують його обов'язку зі сплати грошових коштів за придбаний у позивача товар за видатковою накладною № РН-354 від 28.05.2021.
Щодо наданого відповідачем протоколу від 29.08.2022 №6 засідання комісії ДП "НАЕК "Енергоатом" щодо ризиків співпраці з учасниками/контрагентами в умовах воєнного стану, то як вірно зазначив суд першої інстанції, даний документ є внутрішнім документом відповідача та не може бути визнаним таким, що змінює або скасовує зобов'язання сторін, передбачені укладеним між ними договором та положеннями чинного законодавства України.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені фактичні обставини справи, апеляційний господарський суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті отриманого товару, в результаті чого виникла прострочена заборгованість у сумі 166 760,50 грн, розмір якої не спростовано відповідачем, тому позовні вимоги підлягають повному задоволенню.
Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування рішення господарського суду першої інстанції.
За таких обставин суд апеляційної інстанції вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
Суд першої інстанції повно встановив суттєві для справи обставини, дослідив та правильно оцінив надані сторонами докази, вірно кваліфікував спірні правовідносини та правильно застосував до них належні норми матеріального і процесуального права, а тому рішення Господарського суду міста Києва законне та обґрунтоване, отже, підстави для його скасування відсутні.
Оскільки цією постановою суд апеляційної інстанції не змінює рішення та не ухвалює нового, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється, а витрати, пов'язані з розглядом апеляційної скарги, покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 27 березня 2023 року - без змін.
2. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 31.07.2023.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді Г.А. Кравчук
Г.П. Коробенко