Справа № 631/459/19
провадження № 1-кп/632/83/23
27 липня 2023 року м. Первомайський
Первомайський міськрайонний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
учасників судового провадження: прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченої ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , розглянувши у залі суду у підготовчому відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019220390000186 від 08 травня 2019 року щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Харків, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
якій висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається.
На розгляді у Первомайському міськрайонному суді Харківської області знаходиться обвинувальний акт разом з додатками у кримінальному провадженні № 12019220390000186 від 08 травня 2019 року щодо ОСОБА_4 , якій висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.
27 липня 2023 року у підготовчому судовому засіданні захисником - адвокатом ОСОБА_5 заявлено клопотання про повернення обвинувального акту прокурору як такого, що не відповідає вимогам КПК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що при складанні обвинувального акту слідчим не виконанні вимоги ч. 4 ст. 110, п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України. Зокрема, обвинувальний акт не містить викладу фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, а тому його підзахисна позбавлена можливості належним чином підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом «b» п. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Також захисник зазначив, що в порушення вимог ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт по кримінальному провадженню №12019220390000186 від 08 травня 2019 року щодо ОСОБА_4 містить посилання на докази, якими слідчий обґрунтовує виклад формулювання обвинувачення, зокрема, посилання на висновок судово-медичної експертизи № 72-НВт/19 від 25 травня 2019 року, що свідчить про порушення принципів неупередженості суду і безпосередності дослідження ним доказів, що за переконанням сторони захисту є неприпустимим.
ІІ. Позиції учасників щодо клопотання сторони захисту про повернення обвинувального акту прокурору.
У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 та її захисник - адвокат ОСОБА_5 підтримали клопотання про повернення обвинувального акту прокурору.
Під час підготовчого судового засідання прокурор ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання про повернення прокурору обвинувального акту у цьому кримінальному провадженні, оскільки на його думку, КПК України не передбачена конкретна форма складання обвинувального акту. У пункті 5 ч. 2 ст. 291 КПК України відсутнє розкриття точного змісту, який повинен бути заначений в частині, що стосується викладу фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення. На переконання прокурора, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, тому підстав для його повернення не вбачається.
Потерпіли ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,, ОСОБА_8 , та їх представник ОСОБА_9 в підготовче судове засідання не з'явились, були повідомлені судом про дату та час його проведення належним чином, надали суду телефонограму про неможливість з'явитися та просили провести підготовче судове засідання за їх відсутності.
ІІІ. Встановлені під час розгляду клопотання обставини, мотиви, з яких виходив суд при постановленні ухвали, і положення закону, яким керувався.
Заслухавши думку осіб, які беруть участь у підготовчому судовому засіданні, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, суд доходить такого висновку.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору у тому випадку, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Згідно із п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України, обвинувачення це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
За приписами ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
Згідно із п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт, поряд з іншим, має містити: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Як вбачається зі змісту наданого до суду обвинувального акту прокурор замість викладу фактичних обставин саме кримінального правопорушення у відповідному розділі обмежився переліком процесуальних дій у кримінальному провадженні, зокрема, щодо внесення відомостей до ЄРДР, доручення проведення досудового розслідування слідчому, призначення прокурора у кримінальному провадженні.
Разом з тим, відповідно до вимог ст. 291 КПК України вказані відомості не зазначаються в обвинувальному акті, враховуючи, що до суду надається, зокрема і реєстр матеріалів досудового розслідування, в якому і відображаються всі процесуальні дії та рішення, застосовані заходи забезпечення кримінального провадження та запобіжні заходи.
При цьому, суд вважає доречним звернути увагу, що Верховний Суд України у постанові від 24 листопада 2016 року по справі № 5-328кс16, зробив висновки про те, що п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України свідчить, що закон вимагає обов'язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників: 1) фактичних обставин кримінального правопорушення; 2) правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується назва «формула обвинувачення»); 3) формулювання обвинувачення. При цьому, Суд звернув увагу, що найбільш важливим є виклад саме фактичних обставин кримінального правопорушення, бо правильне їх відображення має суттєве значення не тільки для аргументації висновків слідчого, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді та для реалізації права на захист.
Отже, суд констатує, що всупереч вказаним вимогам, зокрема п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 не містить одного з необхідних елементів (викладу фактичних обставин кримінального правопорушення), оскільки у відповідному розділі містить інформацію про рух кримінального провадження на досудовому розслідуванні, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
При цьому, суд приймає до уваги, що до аналогічного висновку дійшов Харківський апеляційний суд в ухвалах від 02 березня 2021 року справа № 632/1177/21та 632/706/21 від 31 серпня 2021 року.
Також, суд звертає увагу, що усталена практика Європейського суду з прав людини свідчить, що деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (рішення від 19 грудня 1989 р. у справі «Камасінскі проти Австрії», № 9783/82, п. 79).
Таким чином, на переконання суду, вказані недоліки обвинувального акту є суттєвими та такими, що не можуть бути усунені шляхом зміни обвинувачення в суді згідно ст. 338 КПК України, та у подальшому можуть негативно вплинути на ефективність захисту обвинуваченого і реалізацію цього процесуального права, що в будь-якому випадку призводить до порушення розумних строків судового розгляду, які гарантується нормами ст. ст. 17, 20, 28 КПК України.
Також на думку суду є слушними доводи захисника щодо посилання сторони обвинувачення в обвинувальному акті на докази.
За змістом вимог ст.ст.91,92 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, наряду з іншим, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчинення кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат та обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, обов'язок доведення яких покладається на слідчого та прокурора.
Частиною першою статті 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
За змістом п.13 ч.1 ст.3 КПК України, обвинуваченням є твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленим цим Кодексом.
Системний аналіз вказаних положень процесуального закону дозволяє прийти до висновку про те, що в обвинувальному акті поміж іншого викладаються фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (пункт 5 частини другої 2 статті 291 КПК України). Отже, будь-яких посилань на докази на підтвердження формулювання обвинувачення в обвинувальному акті КПК України не передбачено.
Як вбачається з обвинувального акта у даному провадженні, у розділі «формулювання обвинувачення ОСОБА_4 » містяться посилання на висновок судово-медичної експертизи № 72-НВт/19 від 25.06.2019, з метою підтвердження формулювання обвинувачення, викладеного у цьому акті, та які підтверджують вчинення обвинуваченою інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Відтак, суд вважає, що посилання в обвинувальному акті на будь-які докази з метою доведеності формулювання обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті, є порушенням засад верховенства права, змагальності та безпосередності дослідження доказів, оскільки таке фактично ставить вже на цій стадії провадження сторону захисту у нерівноправне у зрівнянні зі стороною обвинувачення становище через розкриття сутності доказів стороною обвинувачення до початку судового розгляду кримінального провадження по суті.
Наведене є також порушенням і конвенційних гарантій, закріплених у статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка підлягає застосуванню на підставі положень частини п'ятої статті 9 КПК України, та підтверджується судовою практикою Європейського суду з прав людини (див. пункт 87 рішенні від 06 вересня 2005 року у справі "Салов проти України" (Заява N 65518/01).
Вказані порушення та невідповідність вимогам КПК України в переданому до суду обвинувальному акті під час підготовчого засідання виправити не вбачається можливим, так само, як і не можливим є те, щоб продовжувати судовий розгляд за таким актом.
Таким чином, суд доходить висновку про необхідність прийняття рішення про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220390000186 від 08 травня 2019 року щодо ОСОБА_4 , якій висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, разом з долученими до матеріалів кримінального провадження документами, як такого, що не відповідає вимогами ст. 291КПК України.
На підставі викладеного, керуючись вимогами п. 3 ч. 3 ст. 314, ст. ст. 369 372, 376, 392 КПК України, суд -
Клопотання захисника ОСОБА_5 про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12019220390000186 від 08 травня 2019 року щодо ОСОБА_4 , якій висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України - задовольнити.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220390000186 від 08 травня 2019 року щодо ОСОБА_4 , якій висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, разом з долученими провадження документами, повернути прокурору Нововодолазького відділу Первомайської місцевої прокуратури Харківської області (на теперішній час Нововодолазького відділу Харківської окружної прокуратури Харківської області), у зв'язку з тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Первомайський міськрайонний суд Харківської області.
Суддя:ОСОБА_1