Справа № 461/1844/22 Головуючий у 1 інстанції: Стрельбицький В.В.
Провадження № 22-ц/811/686/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ніткевич А. В.
01 серпня 2023 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Ніткевича А.В.,
суддів: Бойко С.М., Копняк С.М.,
секретаря Матяш С.І.
з участю представника відповідача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Львівського апеляційного суду в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Васечко Юрія Андрійовича на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 27 лютого 2023 року в складі судді Стрельбицького В.В. в справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації,-
встановив:
У квітні 2022 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації.
Ухвалою суду від 18.04.2022 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Ухвалою суду від 28.03.2022 постановлено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.
Оскаржуваною ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 27 лютого 2023 року у задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Жука Р.С. про залишення без розгляду позовної заяви ? відмовлено.
Зупинено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації до припинення перебування сторони (позивача) на службі у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Ухвалу суду оскаржив представник ОСОБА_2 - адвокат Васечко Ю.А., з ухвалою не погоджуються, оскільки така постановлена передчасно, без оцінки підстав та доказів, які зумовлюють необхідність запинити провадження у справі.
В апеляційній скарзі зазначає, що зупинення провадження на підставі п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України передбачено не просто для військовослужбовців, а саме до тих, чиї підрозділи переведені на військовий стан.
При цьому, з наказу командира військової частини, який долучений позивачем не вбачається до складу якої частини він переведений, також не надано суду доказів того, що місце його поточної служби переведено в режим воєнного стану або залучено до виконання завдань у зоні бойових дій.
Крім цього, дія воєнного стану не перешкоджала ОСОБА_3 пред'явити позову у справі.
Також зазначає, що в іншій справі № 463/4098/22, яка є у провадженні Личаківського районного суду м. Львова, де ОСОБА_3 є відповідачем та подав ці ж докази, суд відмовив у зупинення провадження у справі.
Покликається на постанову Верховного Суду від 09.11.2022, справа № 753/19628/17 та практику Європейського суду з прав людини у контексті права кожного на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку.
Просить скасувати ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 27 лютого 2023 рокута направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав, в обґрунтування надав пояснення, аналогічні доводам скарги.
Позивач ОСОБА_3 будучи повідомленим про час та місце розгляду справи шляхом направлення судової повістки офіційну електронну адресу, в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причину неявки.
На переконання колегії суддів, матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті, а тому вважає за можливе, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, розглядати справу за відсутності осіб, що не з'явилися.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_1 на підтримку доводів скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити враховуючи таке.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно із ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до приписів частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Постановляючи оскаржувану ухвалу та зупиняючи провадження у даній справі, суд першої інстанції виходив з того, що в Україні введено воєнний стан, тому позивач не може брати участь у розгляді справи через проходження військової служби у Збройних Силах України, що підтверджується витягом із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 .
Таким чином, врахувавши, що ОСОБА_3 залучено до виконання завдань по обороні України у складі Збройних Сил України, виходячи з наявності доказів перебування останнього на службі у складі ЗСУ, суд прийшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання позивача про зупинення провадження у справі, оскільки це прямо передбачено положеннями процесуального закону.
При цьому, суд відмовив у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви, оскільки існують об'єктивні перешкоди для явки позивача у судове засідання для продовження розгляду справи.
Перевіряючи законність оскаржуваної ухвали колегія суддів виходить із такого.
Питання зупинення провадження у справі врегульовано у Главі 8 Розділу ІІІ ЦПК України.
Зокрема, статтями 251-252 ЦПК України передбачено підстави за яких суд зобов'язаний або може зупинити провадження у справі.
У пункті 2 частини першої статті 251 ЦПК України встановлено, що суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Строки на які зупиняється провадження у справі визначені статтею 253 ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час судового розгляду з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і передбачити усунення яких неможливо.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи, відтак суд повинен виходити з того, що тяганина при вирішенні цивільних справ вважається грубим порушенням цивільно-процесуального законодавства та є неприпустимою.
Так, указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб та Указом Президента України від 14 березня 2022 року № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому, відповідними Указами Президента України строк дії воєнного стану в Україні продовжено і такий триває і на час розгляду даного питання.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
На переконання колегії суддів, для висновку про можливість зупинення провадження у справі, як виконання обов'язку визначеного п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, суду необхідно представити чіткі докази (інформацію) про перебування учасника справи у складі Збройних Сил України, зокрема, у військовій частині, яка переведена на воєнний стан та залучення його до виконання бойових завдань на території України з метою забезпечення національної безпеки і оборони України, у зв'язку із повномасштабним вторгненням та збройною агресією російської федерації, що відповідає висновку, викладеному в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 серпня 2022 року в справі № 461/5209/19 (провадження № 61-5782св22).
З матеріалів справи вбачається, що позивч ОСОБА_3 , військове звання полковник, проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 на посаді начальника відділу оборонного планування штабу.
При цьому, згідно із копією Витягу із Наказу командира військової частини НОМЕР_1 , полковника ОСОБА_3 вважати таким, що з 16 грудня 2022 року справи та посаду здав і вибув до нового місця служби. З 16 грудня 2022 року виключений зі списку особового складу військової частини та усіх видів забезпечення (а.с. 97).
Поряд з цим, будь які відомості щодо перебування ОСОБА_3 на цей час у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, що переведені на воєнний стан або залучені до Операції об'єднаних сил під керівництвом ЗСУ для забезпечення захисту територіальної цілісності, суверенітету і незалежності нашої держави, у матеріалах справи відсутні.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції не витребовував від Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відомості щодо перебування ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України, при цьому, така інформація є необхідна для вирішення питання щодо подальшого руху справи.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить переконання про те, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зупинення провадження у справі є передчасним, а оскаржувана ухвала помилковою, тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду, під час якого суду необхідно з'ясувати зазначені вище обставини та з врахуванням таких зробити відповідні висновки.
Встановлені колегією суддів факти процесуальних порушень судом першої інстанції свідчать про підставність доводів апеляційної скарги та як наслідок необхідність скасування оскаржуваної ухвали.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України однією із підстав для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Керуючись ст.ст. 258, 259, 367, 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381, 382, 383 ЦПК України, суд, -
постановив:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Васечко Юрія Андрійовича - задовольнити.
Ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 27 лютого 2023 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови складений 01 серпня 2023 року.
Головуючий: А.В. Ніткевич
Судді: С.М. Бойко
С.М. Копняк