Справа № 308/5184/22
Іменем України
02 серпня 2023 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі
головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.
суддів КОЖУХ О.А., МАЦУНИЧА М.В.
за участю секретаря ЗУБАШКОВА М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 30 травня 2023 року, повний текст якої складено 5 червня 2023 року, головуюча суддя Крегул М.М., про забезпечення доказів у цивільній справі № 308/5184/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, -
встановив:
Відповідач ОСОБА_1 оскаржив як постановлену з порушенням норм процесуального права ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 30.05.2023, якою за заявою позивачки ОСОБА_2 забезпечено докази шляхом зобов'язання ОСОБА_1 з метою проведення оцінки майна надати суб'єкту оціночної діяльності ОСОБА_3 технічні паспорти та доступ до належних і зареєстрованих за ОСОБА_1 на праві власності транспортних засобів:
автомобіля марки «Audi 80», 1988 року випуску, д/н НОМЕР_1 , на який 16.11.2004 здійснено переєстрацію за ОСОБА_1 при зміні свідоцтва;
автомобіль «КАМАЗ», 1989 року випуску, д/н НОМЕР_2 , на який 18.06.2006 здійснено реєстрацію за ОСОБА_1 ;
автомобіль «КАМАЗ», 1990 року випуску, д/н НОМЕР_3 , на який 04.03.2020 зареєстровано право власності за ОСОБА_1 ;
транспортний засіб «екскаватор-навантажувач», д/н НОМЕР_4 , на який 23.03.2017 зареєстровано право власності за ОСОБА_1 .
У скарзі посилається на те, що на час розгляду судом питання про забезпечення доказів він не був ознайомлений із заявою позивачки про забезпечення доказів, а судове засідання будо проведене із перевищенням установленого для цього процесуального строку. Не будучи ознайомленим із заявою відповідач не зміг належно захистити свої права.
Суд не досліджував у засіданні заяву на відповідність вимогам ст. 117 ЦПК України щодо підписання заяви, а саме, хто її підписав: заявниця, яка була відсутня в судовому засіданні, чи її представник і чи був він на це уповноважений.
Окрім цього, відповідач є лише користувачем автомобілів, а не їх власником, проте, в ухвалі суд указав навпаки: що автомобілі зареєстровані за відповідачем як за власником, але не перебувають у його користуванні.
Апелянт просить ухвалу суду про забезпечення доказів скасувати.
Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивачки ОСОБА_2 адвоката Демченко Т.С., яка апеляцію не визнала, розглянувши апеляційну скаргу за правилами ст. 372 ч. 2 ЦПК України за відсутності інших учасників процесу, з яких відповідач ОСОБА_1 письмовою заявою просив розглянути справу без його участі, обговоривши доводи сторін, перевіривши матеріали справи, суд приходить до такого.
Як убачається з матеріалів справи, 03.05.2022 до Ужгородського міськрайонного суду надійшов позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, де предметом поділу є земельна ділянка площею 0,10 га в с. Концово Ужгородського району, об'єкт незавершеного будівництва по АДРЕСА_1 , а також транспортні засоби, вимоги стосовно яких, як зазначено в заяві, будуть сформовані після отриманні судом доказів щодо власності ОСОБА_1 на них (а.с. 1-9).
Наявність майна, що підлягає поділу між сторонами, його належність до спільної сумісної власності чи до власності певної зі сторін із відповідних підстав, вартість майна, обставини його реєстрації чи реєстрації прав на нього, інші обставини, що мають значення при поділі спільного майна подружжя (колишнього подружжя), є предметом доказування в справі, в якій кожна зі сторін повинна довести в належний процесуальний спосіб ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.ст. 13, 76-82 та інші норми ЦПК України).
Жодна зі сторін не може бути позбавлена можливості як реалізувати право на доказування, так і виконати обов'язок доказування в справі, для чого сторона вправі ставити й питання про забезпечення доказів, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим, а суд за заявою учасника справи за таких обставин має забезпечити докази (зокрема, ст. 13 ч. 1, ст. 43 ч. 1 п.п. 2, 6, ст. 116 ч. 1 ЦПК України).
Особа повинна діяти в процесі добросовісно, виконувати процесуальні обов'язки, не перешкоджати іншим учасникам процесу в реалізації процесуальних прав і виконанні процесуальних обов'язків, зловживання процесуальними правами не допускається та може тягти відповідні юридичні наслідки (ст. 44 та інші норми ЦПК України).
Способами забезпечення судом доказів є, серед іншого, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів; у необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом (ст. 117 ч. 1 ЦПК України).
Позивачка ОСОБА_2 зважаючи на те, що транспортні засоби: «Audi 80», д/н НОМЕР_1 ; «КАМАЗ», д/н НОМЕР_2 ; «КАМАЗ», д/н НОМЕР_3 і «екскаватор-навантажувач», д/н НОМЕР_4 , зареєстровані за ОСОБА_1 (лист Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Закарпатській області від 29.03.2023 № 31/7-1054, лист ГУ Держпродспоживслужби в Закарпатській області від 11.04.2023 № 20390 (а.с. 89-92)) і в її позовній заяві одразу була обумовлена необхідність отримання відповідних документів щодо транспортних засобів для остаточного формулювання позовних вимог, обґрунтовано, з додержанням вимог цивільного процесуального закону 09.05.2023 подала суду заяву про забезпечення доказів (а.с. 93-96).
Заяву було обґрунтовано, зокрема, тим, що відповідач володіючи транспортними засобами та маючи документи на них створює перешкоди в їх оцінці, тоді як без допуску оцінювача до транспортних засобів, без надання документів така оцінювачем не може бути проведена. Позивачка просила забезпечити докази шляхом зобов'язання відповідача з метою проведення оцінки майна надати суб'єкту оціночної діяльності технічні паспорти та доступ до транспортних засобів. На час подання цієї заяви провадження в справі тривало вже рік.
Заява про забезпечення доказів подана через систему «Електронний суд» від імені та в інтересах позивачки ОСОБА_2 її представником адвокатом Демченко Т.С., яка належним чином уповноважена на представництво без обмежень і виключень (ст. 62 ч. 4, ст. 64 ч.ч. 1, 2 ЦПК України) (ордер серії АО № 1060253 від 03.05.2022 на надання правової допомоги), оплачена судовим збором і підтримана 30.05.2023 представником у судовому засіданні, в якому брав участь і відповідач ОСОБА_1 (а.с. 19, 97-99).
Заява розглядається не пізніше п'яти днів з дня її надходження до суду; заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви (ст. 118 ч.ч. 1, 2 ЦПК України).
Заява не була розглянута в п'ятиденний строк з дня її надходження до суду, однак, визначальним у контексті апеляції відповідача є те, чи вплинуло це на можливість реалізації ним процесуальних прав і чи були вони порушені. Таких негативних наслідків для відповідача не було, він взяв участь у вирішенні цього питання, мав можливість реалізувати свої процесуальні права і зробив це в судовому засіданні, де заперечував не проти клопотання по суті, а щодо свого права власності на транспортні засоби, порядку користування ними, стверджував, що не може їх надати експерту тощо.
Задовольнивши ухвалою від 30.05.2023 заяву позивачки Ужгородський міськрайонний суд погодився з необхідністю вжиття заходів для забезпечення доказів (а.с. 103-104).
Це процесуальне рішення обґрунтоване, відповідає завданню цивільного судочинства, обставинам справи, спрямоване на всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи і як таке відповідає законним правам та інтересам обох сторін, не порушує ці права (ст. 2 ч.ч. 1, 2, ст. 12 ч. 5, ст. 214 ч. 2, ст. 263 ч.ч. 3, 5 ЦПК України).
Вирішення такого процесуального питання жодним чином не порушує процесуальних прав відповідача, рівно як відповідною ухвалою суд не встановлює жодних фактів, які встановлюються та оцінюються, в тому числі, щодо права власності на майно, обставин щодо користування ним, при ухваленні судом рішення.
За таких умов доводи апеляції не спростовують відповідності процесуального рішення суду нормам процесуального права, на що певна затримка у вирішенні питання, яка не потягла порушення прав відповідача, не впливає.
Відтак на підставі ст. 375 ЦПК України апеляцію відповідача слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст. 374 ч. 1 п. 1, ст.ст. 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд -
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 30 травня 2023 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складене 2 серпня 2023 року.
Судді