Справа № 303/48/23
02.08.2023 м. Ужгород
Суддя Закарпатського апеляційного суду Кондор Р.Ю., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження у справі № 303/48/23 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Закарпатгаз» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з розподілу природного газу, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Мукачівського районного суду Закарпатської області від 20 квітня 2023 року, повний текст якого складено 25 квітня 2023 року, головуючий суддя Монич В.О.,
встановив:
ОСОБА_1 06.06.2023 (відповідно до календарного штемпелю Укрпошти) подав апеляційну скаргу на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 квітня 2023 року. Крім цього порушив питання про поновлення строку на апеляційне оскарження та просив суд звільнити його від сплати судового збору.
Ухвалою Закарпатського апеляційного суду 29 червня 2023 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищезазначеного рішення задоволено та поновлено строк на його оскарження. У клопотанні про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги скаржнику відмовлено, а апеляційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків, шляхом сплати судового збору.
На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху ОСОБА_1 21.07.2023 (відповідно до штемпелю на поштовому конверті) вчергове надіслав суду клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Клопотання повторно мотивує тим, що розмір судового збору перевищує п'ять відсотків розміру його річного доходу за попередній календарний рік та надав додаткові докази на підтвердження фінансового положення заявника, а саме копії: наказу №340 від 28.03.2022 про реорганізацію АДП "Радгосп-завод "Мукачівський", виписки з ЄДРЮОФОПтаГФ №440664746074 ВІД 31.03.2022, Довідки про зареєстрованих у житловому приміщені/будинку осіб № 11602/0/99-23 від17.07.2023, Свідоцтва про народження № НОМЕР_1 від 19.11.2021, Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 28.12.2009, Свідоцтва про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 від 15.09.2021.
Вирішуючи клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору та дослідивши нові докази, суд повторно звертає увагу на наступну правову позицію.
Відповідно до статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір».
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Правовий аналіз вищезазначених норм закону дає підстави стверджувати, що законодавцем встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктивних та предметних критеріїв, за яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може звільнити від сплати судового збору.
У розумінні приписів статті 8 Закону України «Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин. При цьому, скаржник має довести існування фінансових труднощів.
Положення статей Цивільного процесуального кодексу України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі наданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
За змістом статті 136 ЦПК України, статті 8 Закону України «Про судовий збір», з урахуванням наведеної практики ЄСПЛ, основною підставою для звільнення особи від сплати судового збору (крім осіб, які звільненні від такої сплати в силу вимог статті 5 Закону України «Про судовий збір») є скрутний майновий стан, який особа повинна довести належними доказами.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 10 лютого 2021 року, постановленій у справі №369/15742/18 (провадження №61-1640ск21).
Наведення доводів, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору, а також подання доказів на підтвердження того, що майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановлених законодавством порядку, розмірі і у строки, покладається на особу, яка подає скаргу.
Втім надані скаржником документи не є достатніми доказами на підтвердження тяжкого майнового стану скаржника, якими б беззаперечно доводився факт неможливості сплати останнім судового збору, оскільки не містять повної інформації про майновий стан скаржника, який може мати інші джерела для існування та забезпечення своїх потреб і для сплати судового збору.
Навпаки з доданої Балогою І.В. копії свідоцтва про про реєстрацію ТЗ НОМЕР_3 від 15.09.2021 вбачається, що 5 вересня 2021 року він став власником ТЗ VOLKSWAGEN PASSAT (ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 ), хоча як зазначено у клопотанні підпреємство керівником якого він був фактично припинило свою діяльність у 2020 році.
Відповідно до копії Свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_2 від 28.12.2009 ОСОБА_1 є власником одноповерхового будинку з мансардними приміщеннями, який містить 4 житлові кімнати, загальною площею 162,20 кв.м. по АДРЕСА_1 . Втім, доводи скаржника про відсутність у нього іншого нерухомого майна за відсутності Витягу - Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно нічим не підтверджені.
Таким чином, надані додаткові документи також не можуть бути розцінені як належний доказ на підтвердження скрутного матеріального становища ОСОБА_1 , що унеможливлюють сплату судового збору, відтак підстави для звільнення від сплати судового збору, наведені в заяві не можуть бути визнані поважними, в зв'язку з чим заява задоволенню не підлягає.
Обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду. При цьому, судовий збір виконує не тільки фіскальну, а й дисциплінуючу функцію. Він є одним із способів стимулювання належного виконання учасниками відповідних правовідносин своїх прав та обов'язків, передбачених законами України, у зв'язку з чим, безпідставне звільнення від його сплати окремих осіб може свідчити про надання одній із сторін незаконної переваги перед іншою.
Аналогічна підхід Верховного Суду при вирішенні клопотання про звільнення від сплати судового збору викладено, зокрема, в ухвалах від 20 квітня 2023 року справа № 990/13/236, від 26 червня 2023 року cправа № 908/3383/21, тощо.
Позаяк, судом вже надавася строк на усунення недоліків апеляційної скарги суд роз'яснює наступне.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 лютого 2022 року справа № 697/2951/19 (провадження № 61-16827св21) зазначено, що:
«з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20).
Керуючись ст. 8 Закону України «Про судовий збір», статями 127, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
ухвалив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення зазначених в ухвалі Закарпатського апеляційного суду від 29 червня 2023 року недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Роз'яснити, що у разі невиконання ухвали позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя Р.Ю.Кондор