Справа № 740/4762/23
Провадження № 1-кп/740/361/23
02 серпня 2023 року м.Ніжин
Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
розглянувши у порядку спрощеного провадження за відсутності учасників судового провадження в приміщенні Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області, кримінальне провадження № 12023275380000472 від 22.07.2023 за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ніжина Чернігівського області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, маючого повну загальну середню освіту, раніше судимого 12.07.2006 вироком Суворовського районного суду м. Одеси за ч. 1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі; 23.07.2008 вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі; 27.07.2012 вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області за ч.2 ст.186, ч.2 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі; 08.06.2018 вироком Менського районного суду Чернігівської області за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі; 20.08.2019 вироком Чернігівського апеляційного суду за ч.3 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі, вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26.12.2022 за ч.1 ст.162 КК України до 1 року обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України з іспитовим строком 1 рік, 20.07.2023 вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області за ч.4 ст.185 до 5 років 2 місяців позбавлення волі, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України,
встановив:
22.07.2023 близько 09 год. 00 хв. ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, реалізуючи свій виниклий протиправний умисел на незаконне проникнення до житла, а саме до житлового будинку розташованого на території домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , який на праві спільної часткової приватної власності належить ОСОБА_3 (1/6 частки), діючи умисно, всупереч волі власника, маючи прямий умисел на порушення конституційного права на недоторканість житла та іншого володіння особи, передбаченого ст.30 Конституції України, з особистого мотиву, шляхом пошкодження вхідних дверей незаконно проник до приміщення житлового будинку за вказаною адресою, який йому не належить на праві власності та не перебуває в його користуванні.
Частинами 2, 3 ст.381 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
До обвинувального акту прокурором додано клопотання, в якому зазначено, що під час досудового розслідування підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду, про що маються відповідні заяви. Згідно положень ч.1 ст.302 КПК України просить суд розглянути обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження.
До обвинувального акту долучено письмову заяву ОСОБА_2 , яка складена за участі захисника ОСОБА_4 , в якій ОСОБА_2 зазначив, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку він визнає беззаперечно, згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, які викладені в обвинувальному акті та з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку, а також йому роз'яснено, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Підозрюваним надана згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, що засвідчено його та захисника підписами.
Обвинувачений ОСОБА_2 в поданій заяві обставини вчинення кримінального проступку встановлені органом дізнання не оспорює, вважає, що вони встановлені в повному обсязі, свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального проступку визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого тиску.
Окрім того, до обвинувального акту надано письмову заяву потерпілого ОСОБА_3 , в якій він зазначає, що згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, та згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності у спрощеному порядку.
Також, у вказаній заяві потерпілий зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Відповідно до ч.ч. 2,3 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
У відповідності до ч.4 ст.107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Таким чином, обставини вчинення ОСОБА_2 кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, учасниками судового провадження не оспорюються, а отже суд, вивчивши матеріали обвинувального акту та матеріали кримінального провадження, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, та сукупність зібраних доказів з достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_2 у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом.
Дії обвинуваченого ОСОБА_2 кваліфіковані вірно за ч.1 ст.162 КК України, як незаконне проникнення до іншого володіння особи, яке належить ОСОБА_3 .
При визначенні виду та міри покарання суд враховує, що наділений дискреційними повноваженнями, які визнаються і Європейським судом з прав людини (рішення ЄСПЛ від 12.01.2012 у справі «Довженко проти України») наданими державою щодо обрання між альтернативними видами покарань у встановлених законом випадках та інтелектуально-владною діяльністю з вирішення спірних правових питань, враховує цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання.
При обранні ОСОБА_2 виду та міри покарання, суд відповідно до вимог ст.65 КК України виходить із загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, особу винного, який не перебуває на обліку лікаря-психіатра, але перебуває на обліку у лікаря-наркологаз приводу захворювання на алкоголізм, раніше судимий, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності, його вік, не працює, відсутність негативних характеристик з місця проживання, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, та обставини, що обтяжують покарання - вчинення злочину повторно та у стані алкогольного сп'яніння.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно обрати покарання в межах санкції ч.1 ст.162 КК України у виді обмеження волі.
Разом із тим, відповідно до ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком (сукупність вироків).
Вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 20.07.2023 ОСОБА_2 визнано винуватим за ч.4 ст.185 КК України та призначене покарання із застосуванням ст.71 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років 3 місяці.
З огляду на наведене, при призначенні остаточного покарання, ОСОБА_2 суд застосовує правила, передбачені ст.71 КК України, та частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Разом з тим, суд враховує, що відповідно до пп. б п.1 ч.1 ст.72 КК України, при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення, одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі.
Цивільний позов у кримінальному проваджені не заявлявся.
Речові докази та витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 під час досудового розслідування не обирався і підстав для його обрання до набрання вироком законної сили суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.381-382, ст.ст.368-371, 373-374, 376 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.162 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного за цим вироком, частково - у вигляді 5 (років) років позбавлення волі, приєднати не відбуту частину покарання, призначеного за попереднім вироком Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 20.07.2023.
З урахуванням того, що згідно пп. б п.1 ч.1 ст.72 КК України, одному дню позбавлення волі відповідає два дні обмеження волі, остаточно до відбуття ОСОБА_2 , призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили не обирати.
Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту його фактичного затримання після звернення вироку до виконання.
На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Чернігівського апеляційного суду через Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
У відповідності до ч.1 ст.394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1