Постанова від 14.09.2010 по справі 2а-12132/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14 вересня 2010 року 12 год. 18 хв. № 2а-12132/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О. при секретарі судового засідання Ємельяновій А.С. розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1

доВідділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві, третя особа Публічне акціонерне товариство «Банк Форум»

провизнання протиправними дії та скасування постанов, акту виконавчого провадження

за участю представників:

позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідача: Буглак О.М.,

третьої особи: Панасюк Л.Х., Богданов В.М.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАСУ в судовому засіданні 14.09.2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 17.09.2010 року.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у місті Києві (далі -Відповідач), третя особа Публічне акціонерне товариство «Банк Форум»(далі -АКБ «Форум», ПАТ «Банк Форум»), про визнання протиправними дії та скасування постанов, акту виконавчого провадження (ураховуючи зміни позовних вимог).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.08.2010р. відкрито провадження в адміністративній справі №2а-12132/10/2670 та призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні Позивач позов підтримує в повному обсязі. Позовні вимоги вмотивовує тим, що Відповідачем вчинено дії по виконанню виконавчого проводження без належного отримання Позивачем постанов та актів у виконавчому провадженні, чим позбавлено права Позивача погасити в добровільному порядку суму заборгованості перед банком.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях від 31.08.2010 року та 14.09.2010 року, поданих у судовому засіданні, наполягає, що дії державного виконавця та винесені ним документи у виконавчому провадженні відповідають чинному законодавству.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, -ПАТ «Банк Форум»надав суду пояснення по суті позовної заяви, які долучено в судовому засіданні 14.09.2010 року, проти позову заперечує з мотивів, викладених в своїх письмових поясненнях, та поясненнях в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

За Договором застави автомобіля від 09.08.2007 року між Акціонерним комерційним банком «Форум»та ОСОБА_1 останній зобов'язується повернути банку кредитні кошти в розмірі 42 878,00 доларів США.

17.06.2009 року приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис №1023 про звернення стягнення на транспортний засіб, який належить ОСОБА_1 та на підставі договору застави передано у заставу АКБ «Форум», строк платежу за яким настав 23.01.2009 року, в розмірі 306 652,24 грн.

За заявою АКБ «Форум» від 19.06.2009 року №2695/8-19-6, яку зареєстровано 22.06.2009 року №34411, Постановою від 24.06.2009 року відкрито виконавче провадження про стягнення боргу в розмірі 306 652,24 грн. за виконавчим написом від 17.06.2009 року №1023 з боржника ОСОБА_1 на користь АКБ «Форум».

За заявою АКБ «Форум» від 02.12.2009 року про розшук майна, державним виконавцем винесено 09.12.2009 року Постанову про розшук майна боржника та вимогу державного виконавця про надання ОСОБА_1 21.12.2009 року до приміщення ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві автомобіля ТОYOTA, моделі RAF4 легковий універсал, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1 та за договором застави передано у заставу АКБ «Форум».

08.07.2010 року Відповідачем складено акт опису й арешту майна автомобіля ТОYOTA, моделі RAF4 легковий універсал, 2007 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, який належить на праві приватної власності ОСОБА_1

Постановою від 08.07.2010 року призначено експерта, експерта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні.

09.07.2010 року винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.

04.08.2010 року Позивачем подано клопотання про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ВП №13721663, яке зареєстровано 04.08.2010 року №7814/03-31.

Актом державного виконавця від 04.08.2010 року встановлено, що боржником отримано постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.06.2009 року та надано добровільний термін.

04.08.2010 року Відповідачем винесено Постанову про відкладення провадження виконавчих дій до 11.08.2010 року.

З огляду на те, що Позивачем не отримано Постанови про відкриття виконавчого провадження від 24.06.2009 року, чим порушено його право на добровільне погашення боргу за кредитним договором, а також не отримано жодного документа, винесеного у виконавчому провадженні, Позивач вважає, що дії Відповідача не відповідають чинному законодавству, а всі документи виконавчого провадження (постанови, акт) підлягають скасуванню.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників Позивача, Відповідача та третьої особи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»від 21.04.1999 № 606-ХІV (надалі - Закон № 606-ХІV), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 ст. 2 Закону № 606-ХІV зазначено, що примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 3 Закону № 606-ХІV, державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі документи, крім іншого, виконавчі написи нотаріусів. Вимоги до виконавчих документів передбачено ст. 19 Закону № 606-ХІV.

Відповідно до частини першої ст. 5 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії шляхом здійснення необхідних заходів щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом; розгляду заяв сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання; роз'яснення сторонам їх прав і обов'язків тощо.

Крім того, ст. 6 Закону № 606-ХІV встановлено, що вимоги державного виконавця щодо виконання зазначених у статті 3 цього Закону рішень є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України. Державному виконавцю у встановлений ним строк повинні бути надані безкоштовно документи або їх копії, необхідні для здійснення його повноважень.

Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.

З метою забезпечення гарантій прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні частиною першою ст. 7 Закону № 606-ХІV зобов'язано державного виконавця використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.

Відповідно до частин першої-другої ст. 24 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Частиною першою ст. 27 Закону № 606-ХІV передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.

Відповідно до частини першої-другої ст. 30 Закону № 606-ХІV державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.

У разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що документи, винесені у виконавчому провадженні, надіслано Відповідачем відповідно до вимог частини першої ст. 27 Закону № 606-ХІV на адресу Позивача простою кореспонденцією. А саме, Постанову про відкриття виконавчого провадження від 24.06.2009 року надіслано відповідно до реєстру кореспонденції 25.06.2009 року.

Постанову про оголошення майна боржника у розшук надіслано 15.12.2009 року Позивачу з повідомленням про вручення поштової кореспонденції на адресу, зазначену в матеріалах виконавчого провадження, проте листування повернулось з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Постанову про зупинення виконавчого провадження, відповідно до книги реєстру кореспонденції, надіслано 09.07.2010 року; Постанову про відкладення виконавчих дій -05.08.2010 року, Постанову про призначення експерта -21.08.2010 року.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, які долучено до матеріалів адміністративної справи, Постанову про відкриття виконавчого провадження винесено 24.06.2009 року та відповідно до вимог частини другої ст. 24 Закону № 606-ХІV державним виконавцем встановлено строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а саме до 01.07.2009 року.

Відповідно до частини першої-другої ст. 30 Закону № 606-ХІV державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.

Постанову про відкриття виконавчого провадження, як свідчать матеріали справи, надіслано Позивачу з супровідним листом, в якому зазначено щодо обов'язку в терміновому порядку передачі державному виконавцю квитанції про сплату боргу.

Відповідно до п. 4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку, від 12.12.2007, № 1149, нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) становлять:

- місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1;

- у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+1;

- між районними центрами різних областей України (у тому числі для міст обласного підпорядкування) - Д+4, пріоритетної - Д+2;

- між іншими населеними пунктами різних областей України - Д+5, пріоритетної - Д+4, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення.

Таким чином судом встановлено, що відповідно до вимог частини першої ст. 30 Закону № 606-ХІV державний виконавець переконавшись, що від Позивача не надійшло квитанції про добровільне погашення боргу до встановленого терміну та встановивши не повернення листування від боржника протягом більше ніж 5-ти місяців правомірно приступив до вчинення виконавчих дій з виконання виконавчого провадження шляхом розгляду заяви стягувача від 02.12.2009 року, за результатом розгляду якої винесено вимогу та постанову про розшук майна боржника від 09.12.2009 року.

На лист Відповідача від 09.12.2009 року №563/21 Святошинське районне управління ГУ МВС України в м. Києві листом від 12.12.2009 року №51/74 повідомило щодо орієнтації на розшук та затримання транспортного засобу, який належить ОСОБА_1

На лист Відповідача від 09.12.2009 року №563/21 Управлінням державної автомобільної інспекції ГУ МВС України в м. Києві надіслано 04.01.2010 року №10/26926 повідомлення, що транспортний засіб постановлено на автоматизований облік до АІС «Розшук».

07.07.2010 року, відповідно до ст. 20 Закону № 606-ХІV державним виконавцем повідомлено ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві щодо здійснення виконавчих дій за адресою: м. Київ, вул. Канальна, 1 з метою виконання виконавчого провадження по стягненню з ОСОБА_1 боргу.

Відповідно до частини другої ст. 30 Закону № 606-ХІV у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, за письмовою заявою боржника при підтвердженні факту несвоєчасного одержання вказаної постанови державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 цього Закону, та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач звернувся 04.08.2010 року з клопотанням про ознайомлення з матеріалами справи, за результатом чого державним виконавцем винесено акт, яким вручено копію постанови про відкриття виконавчого провадження та встановлено термін для добровільного виконання рішення з винесенням 04.08.2010 року Постанови від про відкладення виконавчих дій.

Як слідує з аналізу вищевикладених норм чинного законодавства, несвоєчасне одержання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження тягне за собою відкладення провадження виконавчих дій у порядку, встановленому статтею 32 № 606-ХІV, та поновлення боржнику строку для добровільного виконання рішення.

Таким чином, судом встановлено, що державним виконавцем, відповідно до вимог статті 5 Закону № 606-ХІV, неупереджено, своєчасно, повно вчинено виконавчі дії у спосіб і порядок, визначені чинним законодавством.

Суд звертає увагу, що твердження Позивача щодо не отримання жодного документа у виконавчому провадженні спростовуються змістом клопотання від 04.08.2010 року про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.

Щодо посилання Позивача про позбавлення його права на добровільне погашення боргу внаслідок неправомірних дій державного виконавця шляхом не направлення на адресу Позивача процесуальних документів виконавчого провадження не заслуговують на увагу та спростовуються матеріалами справи.

Крім того, суд звертає увагу, що своє право на добровільне погашення заборгованості Позивачем не використано за вимогою стягувача, яку останній отримав 01.04.2009 року, що підтверджується матеріалами справи. Також Позивачем не використано право на добровільне погашення боргу у терміни, які встановлено 04.08.2010 року Постановою про відкладення виконавчих до 11.08.2010 року, оскільки на час розгляду справи в судовому засіданні 14.09.2010 року борг не сплачено.

Таким чином, суд дійшов висновку, що право Позивача на добровільне погашення заборгованості вчиненими діями у виконавчому проваджені не порушено, а вимоги позовної заяви з урахуванням уточнень до неї є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до частини першої ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з частиною першою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини першої ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, Позивач має право звернутись до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення Відповідачем прав, свобод чи інтересів Позивача має довести належними та допустимими доказами саме Позивач.

Враховуючи те, що судом не встановлено наявності будь-яких рішень, дій чи бездіяльності Відповідача, як суб'єкта владних повноважень, які стосувалися б порушення вимог чинного законодавства щодо порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна

Попередній документ
11260417
Наступний документ
11260419
Інформація про рішення:
№ рішення: 11260418
№ справи: 2а-12132/10/2670
Дата рішення: 14.09.2010
Дата публікації: 23.09.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: