ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
10 вересня 2010 року 11 год. 18 хв. № 10/54
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О. при секретарі судового засідання Ємельяновій А.С. розглянув адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів»
до відповідача Київської регіональної митниці
про про визнання протиправним та скасування податкових
повідомлень-рішень
за участю представників:
від позивача: Токарєв Г.Я.,
від відповідача: Маньковська К.Е.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10.09.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст складено і підписано 15.09.2010 р.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів»з позовом до Київської регіональної митниці про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.05.2008 р. №45 та №46.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2009 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 10/54. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.06.2010 р. справу прийнято до провадження суддею Маруліною Л.О.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.07.2010 р. закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.
В судове засідання 10.09.2010 р. Позивач, Відповідач прибули.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що податкові повідомлення - рішення винесені з грубим порушенням діючого законодавства. Позивач при здійсненні процедури розмитнення товарів не допустив порушення встановлених правил здійснення господарської діяльності, за таких обставин до Позивача не можуть бути застосовані адміністративно - господарські санкції, а тому дії Відповідача щодо вставлення податкових повідомлень-рішень від 16.05.2008р. № 45 та № 46 є протиправними, а оскаржувані податкові повідомлення рішення підлягають скасуванню. При проведенні митного контролю та оформленні ВМД Позивачем було дотримано чинних і нормативних актів, не було допущено арифметичних помилок, а також дотримано методологію і врахування та повноту сплати податків і зборів, що було підтверджено Відповідачем при оформленні вантажно-митних декларацій (проставлені відповідних відміток у графах «С»і «Д»у ВМД).
Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у письмових запереченнях від 10.04.2009 р. №36-19/121, зазначає, що результати камеральної перевірки дотримання Позивачем законодавства України з питань митної справи відповідають положенням чинного законодавства.
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Відповідно до підпункту в) пункту 4.2.2. Закону України від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі -Закон №2181-ІІІ), статті 69 Митного кодексу України та наказу Київської регіональної митниці від 11.04.2008 р. № 326 Відповідачем проведено у термін з 14.04.2008 р. по 21.04.2008 р. камеральну перевірку ТОВ «Міжнародна група морепродуктів»з питань дотримання вимог законодавства України з питань митної справи за період з 30.08.2005 р. по 31.12.2007 р., за результатами якої прийнято Акт від 21.04.2008 р. №к/20/8/100000000/32248136 (далі -Акт).
За визначений наказом період, робочою групою були перевірені вантажні митні декларації: 100000005/5/028041 від 13.09.05, 100000005/5/028069 від 13.09.05, 100000005/5/028244 від 30.09.05, 100000005/5/028243 від 26.09.05, 100000005/5/028539 від 17.10.05, 100000005/5/028607 від 19.10.05, 100000005/5/028608 від 19.10.05, 100000005/5/028742 від 28.10.05, 100000005/5/029123 від 17.11.05, 100000005/5/029494 від 12.09.05, 100000005/5/029521 від 12.12.05, 100000005/5/029587 від 14.12.05, 100000005/5/029737 від 21.12.05, 100000005/6/430200 від 20.01.06, 100000005/6/430397 від 02.07.06, 100000005/6/430688 від 24.02.06, 100000005/6/430726 від 27.02.06, 100000005/6/430742 від 28.02.06, 100000005/6/431933 від 06.07.06, 100000005/6/432141 від 27.06.06, 100000005/6/432382 від 25.07.06, 100000005/6/433050 від 20.09.06, 100000005/6/433883 від 13.11.06, 100000005/6/434217 від 12.04.06, 100000005/6/434404 від 13.12.06, 100000005/7/032224 від 23.01.07.
Встановлено, що підприємство здійснює зовнішньоекономічну діяльність з імпорту товарів. У тому числі, підприємство ввозило в період з 30.08.2005 р. по 31.12.2007 р. продукти морожені з лосося: морожені черевця лосося виробництва «Integra Chile S.A.», Salmones Multiexport LTDA (Чілі), «Nisja Trading AS», «Gaia Seafood AS», «Leo Fish AS», «Coast Seafood AS»(Норвегія) та фарш лосося свіжоморожений виробництва «Fish Platter Ltd для West Coast Smoked Foods Ltd»(Сполучене Королівство (Шотландія).
Камеральною перевіркою установлено факти невірного декларування коду товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УКТ ЗЕД). Так, за зазначеними вище деклараціями підприємство задекларувало черевця лосося та бургери лососеві свіжоморожені за кодом УКТ ЗЕД 0304 90 97 00. Проте, як зазначено в Акті, згідно з Законом України «Про Митний тариф України», Поясненнями до УКТ ЗЕД, які затверджені наказом Держмитслужби України від 31.01.2004 р. № 68, з додатковими поясненнями до товарних категорій позиції 0304 (том І Пояснень до УКТ ЗЕД, офіційне видання, К., 2004, с.49) та роз'ясненням Центрального митного управління лабораторних досліджень та експертної роботи від 07.04.2008 р. № 1-12/621-ЕП, лосось є прісноводною рибою. Тому, відповідно, і продукція, яка вироблена з лосося, повинна класифікуватися в угрупованнях, в яких класифікуються продукти вироблені з прісноводної риби.
Відповідно до Правил 1 та 6 Основних правил інтерпретації класифікації товарів, Загальних положень до групи 03, зазначених у Поясненнях до УКТ ЗЕД, Пояснень до товарних позицій 0303 та 0304 класифікація черевців лосося атлантичного (лат. назва «Salmo Salar») повинна здійснюватися у товарній підкатегорії 0304 90 10 00 УКТ ЗЕД «Філе рибне та інше м'ясо риб (включаючи фарш), свіже, охолоджене або морожене: - інші: - - інші:--- прісноводної риби».
Законом України від 05.04.2001 р. №2371-ІІІ «Про Митний тариф України»(далі -Закон №2371-ІІІ) на товар, який класифікується за кодом УКТ ЗЕД 0304 90 10 00, встановлено ставку ввізного мита - 5 % митної вартості товару.
Законом №2371-ІІІ визначена ставка ввізного мита на товар, який класифікується за кодом УКТ ЗЕД 0304 90 97 00 у розмірі 0 % митної вартості товару.
Таким чином, через невірне декларування підприємством коду черевців лосося, як м'яса іншого не прісноводних риб, підприємством були порушені вимоги щодо класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД, що призвело до порушення Закону №2371-ІІІ та заниження суми податкового зобов'язання по сплаті мита на суму 126 538,36 грн.
Згідно Акту підприємством також було порушено вимоги Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі -Закон №168/97-ВР) в частині визначення бази оподаткування ПДВ для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України, що розраховується відповідно до вимог пункту 4.3 Закону №168/97-ВР та пункту 2.1. б) Порядку справляння податку па додану вартість під час митного оформлення товарів, імпортованих на митну територію України, затвердженого накатом ДМСУ від 27.09.2006 р. № 821. Це спричинило заниження податкового зобов'язання по сплаті ПДВ на суму 25 307,67 грн.
За результатами перевірки Відповідачем виставлені податкові повідомлення від 16.05.2008р. № 45 та № 46, якими Позивачеві донараховано податкове зобов'язання. За податковим повідомленням № 45 - за основним платежем в сумі 126 538,36 грн., за штрафними санкціями в сумі 6 326,92 грн., а всього -132 865,28 грн. За податковим повідомленням № 46 - за основним платежем в сумі 25 307,67 грн., за штрафними санкціями в сумі 1 265,38 грн., а всього 26 573,05 грн. Таким чином, за податковими повідомленнями з рахуванням штрафних санкцій усього донараховано податкове зобов'язання в сумі 159 438,33 грн.
Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів регулюється Митним кодексом України.
Відповідно до ст. 260 Митного кодексу України від 11.07.2001 р. № 92-IV, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 262 Митного кодексу України, митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Для використання при здійсненні митного оформлення товарів та інших предметів, що переміщуються через митний кордон України, запроваджена Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності в редакції товарної номенклатури Митного тарифу України, затвердженого Законом № 2371-ІІІ. Об'єктом класифікації в УКТ ЗЕД є всі товари, що мають обіг у міжнародній торгівлі.
Згідно ст. 313 Митного кодексу України, саме митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.
Відповідно до ст. 42 Митного кодексу України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи, а відповідно до ст. 43 - митний контроль закінчується у разі ввезення на митну територію України після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
Статтею 86 Митного кодексу України встановлено, що митна декларація приймається та реєструється митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, або уповноваженим ним органом. Митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи.
Відповідно до Наказу Державної митної служби України від 20.04.2005р. № 314 «Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2005 р. за № 439/10719 (далі -Порядок), встановлено, що працівники митної служби здійснюють вичерпний перелік дій щодо прийняття ВМД до оформлення, та здійснення митного контролю. При цьому у пункті 17 розділу 3 «Здійснення митних процедур» Порядку (у редакції, чинній на момент подання декларацій) вказано, що при митному контролі здійснюється перевірка правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами). Пункт 25 Порядку містить норму, за якою посадова особа митного органу ініціює проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються або результати перевірки правильності класифікації та кодування товарів, визначення країни походження тощо, потребуються проведення такого огляду.
Із змісту вищевказаних норм закону вбачається, що митний контроль здійснюється на стадії декларування товарів, і саме митні органи на цій стадії підтверджують класифікацію товарів.
Як було встановлено судом та не заперечується Відповідачем, будь-яких зауважень, щодо правильності заповнення вищевказаних ВМД Київською регіональною митницею під час митного оформлення протягом 2005, 2006, 2007 років не здійснювалось, так само і не видавалась Картка відмови у пропуску на митну територію України чи митному оформленні товарів та інших предметів.
Як вбачається з п. 2.1. Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого Наказом Державної митної служби від 01.10.2003р. № 646 (чинному на момент подання декларацій), рішення про визначення коду при митному оформленні та контроль правильності класифікації товарів здійснюється посадовою особою Відділу номенклатури та контролю.
Таким чином, митний орган самостійно класифікує товар, а відповідно і визначає суму мита, збору, податку на додану вартість до сплати. Відповідно до статті 17 Закону України від 05.02.1992р. за № 2097-ХІІ «Про Єдиний митний тариф»(далі -Закон № 2097-ХІІ) мито нараховується митним органом України відповідно до цього Закону і ставок Єдиного митного тарифу України чинними на день подання митної декларації.
При здійсненні митного оформлення ВМД Позивач виконав вимоги, передбачені Наказом Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005р. «Про затвердження порядку здійснення митною контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації», зареєстрованого Міністерством юстиції України 27.04.2005р. за № 39 10719. Так, під час заповнення ВМД в графі 33 «Код товару»вказано наступний код 0304 90 97 00 відповідно до УКТ ЗЕД, що відповідно до Закону № 2097-ХІІ класифікується за ставкою мита - 0%. При цьому, працівниками Київської регіональної митниці здійснено необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом поставлення відбитка штампа «Під митним контролем», що підтверджується відповідними відмітками у ВМД. Здійснено митний контроль, який включає в себе згідно п. 17 Порядку «перевірку правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами)» та (п.21) «перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства».
Штамп в графі «Є»ВМД свідчить про те, що під час здійснення митного контролю з боку посадових осіб Відповідача зауваження до ВМД поданих Позивачем були відсутні, чим Відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених ВМД, що стверджується завершальною стадією митного оформлення, а саме шляхом проставляння відбитка печатки в графі «D».
Отже, вказані ВМД були подані для контролю правильності заповнення та повноти сплати митних зборів і податків відповідальній посадовій особі Відповідача. Посадова особа Відповідача інспектор, здійснив перевірку факту та повноти і правильності сплати митних зборів і податків, про що зазначив у кожній ВМД відповідним штампом «сплачено»та особистим підписом особи, яка здійснила перевірку повноти і правильності сплати митних зборів і податків.
Здійснення камеральної перевірки та перерахунок податкових зобов'язань підприємства із посиланням на підпункт в) пункту 4.2.2 Закону №2181-ІІІ та на статтю 69 Митного кодексу України, відповідно до якої, незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів і транспортних засобів митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України чи міжнародного договору України, укладеного в установленому законом порядку, контроль за виконанням яких покладено законом на митні органи, суд вважає не правомірною, з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 10.3 ст. 10 Закону №168/97-ВР платники податку, які імпортують товари на митну територію України, відповідають за дотримання правил надання інформації для розрахунку бази оподаткування (суми податку, належного до сплати) митними органами.
Відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181, якщо згідно з нормами цього пункту сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, то платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми в установленому Законом порядку.
Таким чином, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з відомостями щодо звільнення позивача від сплати податку на додану вартість, чи з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до пункту 10.3 статті 10 Закону № 168/97 та підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 пункту Закону № 2181 митниця не має правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про нарахування податкових зобов'язань у зв'язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту в) підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону №2181.
Крім того, Відповідачем не доведено достатніх доказів, за наявності яких митниця могла вважати, що мають місце порушення законодавства, та є підстави для проведення камеральної перевірки.
Суд звертає увагу, що ним не беруться до уваги висновки судової експертизи Південного науково-дослідного інституту морського рибного господарства та океанографії «ПівденНІРО», а також заперечення Відповідача щодо правильності віднесення товару до певного коду УКТ ЗЕД, оскільки підставою для задоволення позову є саме відсутність правових підстав для проведення камеральної перевірки.
Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.05.2008 р. №45 та №46.
В силу частини першої ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд також бере до уваги, що згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони зокрема: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
У відповідності до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому суд бере до уваги положення ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення.
Зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню.
Частинами першою та третьою ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 94, 98, 117, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Київської регіональної митниці від 16.05.2008 р. №45.
3. Скасувати податкове повідомлення-рішення Київської регіональної митниці від 16.05.2008 р. №46.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна група морепродуктів» судові витрати у сумі 03,40 грн.
Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Л.О. Маруліна