ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
30 серпня 2010 року < Час проголошення > № 2а-2360/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П. при секретарі судового засідання Покотило М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "Сенс"
до Державної податкової адміністрації в м. Києві
провизнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій
за участю:
представника позивача -Тараби Н.В.(довіреність від 06.04.2010 №86);
представника відповідача -Ніколаєнко О.С.(довіреність від 18.02.2010 №907/9/10-011)
19.02.2010 Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "СЕНС" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової адміністрації у м. Києві, Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання протиправними рішень: Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 02.06.2009 № 0005632304 про застосування штрафних (фінансових) санкцій; Державної податкової адміністрації у м. Києві від 17.08.2009 № 3269/10/25-214 про результати розгляду скарги; Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 19.08.2009 № 0009042304 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва (суддя Кишинський М.І.) від 22.02.2010 було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання на 14.04.2010, яке було відкладено на 01.06.2010.
01.06.2010 у попередньому судовому засіданні було оголошено перерву до 27.07.2010.
16.06.2010, в порядку встановленому статтею 151 Кодексу адміністративного судочинства України та пунктом 2.5.15 Положення про автоматизовану систему документообігу в адміністративних судах, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 03.12.2009 №129 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.12.2009 за № 1247/17263, у зв'язку з припиненням повноважень судді Кишинського М.І., справу було розподілено між суддями повторно. За результатом автоматичного розподілу судових справ для розгляду справи № 2а- 4215/10/2670 було визначено суддю Огурцова О.П.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.06.2010 справу було прийнято до свого провадження суддею Огуровим О.П., закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 15.07.2010.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2010 було частково закрито провадження у справі, а саме у частині позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової адміністрації у місті Києві від 17.08.2009 № 3269/10/25-214 про результат розгляду скарги.
У судових засіданнях 15.07.2010, 20.08.2010 та 25.08.2010 було оголошувалися перерви у зв'язку з необхідністю одержання нових доказів та надання можливості відповідачу подати додаткові заперечення щодо посилання позивача на вимоги статті 250 Господарського кодексу України.
У судовому засіданні 30.08.2010, відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, було проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Представник позивача, у судових засіданнях, позовні вимоги підтримав. Водночас, представник позивача зазначив, що порушення, виявлені податковим органом мали місце, а основним аргументом на обґрунтування позовних вимог є пропущення податковим органом строків застосування до суб'єкта господарювання адміністративно-господарських санкцій встановлених статтею 250 Господарського кодексу України.
Представник відповідача заперечував проти адміністративного позову та надав письмові заперечення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників позивача та відповідача, суд,-
З 12.05.2009 по 20.05.2009 Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва було проведено перевірку за дотриманням товариством з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "СЕНС" порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимоги з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
Перевірку було проведено на підставі направлень від 06.05.2009 №296 в присутності головного бухгалтера позивача. Від підписання та отримання акту перевірки позивач відмовився, про що вказано у акті. Дотримання відповідачем вимог щодо підстав та порядку проведення перевірки, позивач не оскаржував.
В ході перевірки було встановлено, що позивачем не було оприбутковано готівкові кошти за 23.10.2008, 24.10.2008, 04.04.2008, 07.04.2008, 08.04.2008, 09.04.2008, 10.04.2008, 11.04.2008, підприємством не вівся облік готівкових коштів у розділі ІІ (облік руху готівки та сум розрахунків) у належним чином зареєстрованій КОРО. До перевірки було надано КОРО за №2650003672 р/4 від 27.10.2008 та за №2650003671 р/4 від 14.04.2008 та згідно яких не оприбуткована готівка у сумі 2779,00 грн. та 14401,00 грн.
За результатами перевірки відповідачем було складено акт перевірки від 12.05.2009 №0562/26/50/23/0280026 про порушення позивачем пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 та пункту 4.6 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги) затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 №614 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за №107/5298.
На підставі вказаного акту перевірки Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.06.2009 №0005632304 в сумі 85900,00 грн. за порушення пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637.
Не погодившись з рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій позивач 02.07.2009 направив скаргу до Державної податкової адміністрації у місті Києві.
Рішенням Державної податкової адміністрації у місті Києві від 17.08.2009 №3269/10/25-214 скаргу позивача було частково задоволено, а саме, скасовано рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 02.06.2009 №0005632304 в частині сплати 8990,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій, в іншій частині зазначене рішення залишено без змін.
На підставі вказаного рішення Державної податкової адміністрації у місті Києві Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.08.2009 №0009042304 на суму 76910,00 грн.
Рішенням Державної податкової адміністрації України від 15.10.2009 №22573/7/25-0415 рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 19.08.2009 №0009042304 залишено без змін, а відповідну скаргу позивача -без задоволення.
Не погодившись з рішеннями прийнятими Державною податковою адміністрацією у місті Києві, Державною податковою адміністрацією України та рішенням Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 19.08.2009 №0009042304 позивач звернувся з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.
У позовній заяві позивач зазначає, що вважає рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 02.06.2009 №0005632304, рішення Державної податкової адміністрації у місті Києві від 17.08.2009 №3269/10/25-214 та рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 19.08.2009 №0009042304 незаконними з наступних підстав.
На думку позивача відповідач, при проведенні перевірки, прийшов до помилкового висновку про те, що позивачем було не оприбутковано готівкові кошти за 04.04.2008, 07.04.2008, 08.04.2008, 09.04.2008, 10.04.2008, 11.04.2008, 23.10.2008 та 24.10.2008, а облік цих коштів здійснювався в книзі обліку розрахункових документів, яка не була зареєстрована належним чином.
Позивач у позовній заяві стверджує, що відповідні суми було проведено через реєстратор розрахункових операцій, роздруковані та підклеєні у відповідні книги обліку розрахункових операцій Z-звіти денні №1203 за 04.04.2008, №1204 за 07.04.2008, №1205 за 08.04.2008, №1206 за 09.04.2008, №1207 за 10.04.2008, №1208 за 11.04.2008 (КОРО №2650003671 р/4), №1343 за 23.10.2008 та № 1244 за 24.10.2008 (КОРО №2650003672 р/4), зроблені відповідні записи у розділі 2 КОРО № 2650003671 р/4 та КОРО № 2650003672 р/4. Також, позивач зазначає, що відповідні суми оприбутковані в касі підприємства, що підтверджується прибутковими касовими ордерами №430 за 04.04.2008, №436 за 07.04.2008, №437 за 07.04.2008, №441 за 08.04.2008, №442 за 08.04.2008, №446 за 09.04.2008, №448 за 09.04.2008, №452 за 10.04.2008, №458 за 11.04.2008, №1273 за 24.10.2008, №1275 за 27.10.2008 та листами касової книги №65 за 04.04.2008, №66 за 07.04.2008, №67 за 08.04.2008, №68 за 09.04.2008, №69 за 10.04.2008, №70 за 11.04.2008, №203 за 24.10.2008, №204 за 27.10.2008.
Посилаючись на листи Національного банку України від 25.05.2007 за №11-110/2058-5398 та Державної податкової адміністрації України від 08.08.2007 за №15658/7/23-7017, позивач зазначає, що вважає, що він не вчиняв порушення у вигляді не оприбуткування готівкових коштів, за яке його було притягнуто до відповідальності податковими органами.
Також позивач, на обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що як випливає зі змісту рішень Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва від 02.06.09 за №0005632304 та від 19.08.2009 №0009042304, штрафні (фінансові) санкції застосовано до нього на підставі пункту 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», в той час, як на його думку застосування штрафних санкцій, встановлених Указом Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», є незаконним, оскільки суперечить вимогам Господарського кодексу України, який передбачає єдиний спосіб визначення штрафів -на підставі законів України (стаття 241 ГПК України).
Крім того, позивач, посилаючись на статтю 250 Господарського кодексу України, вказує, що штрафні санкції у розмірі 65255,00 грн. взагалі не могли бути до нього застосовані, оскільки накладені за порушення, вчинене поза строками притягнення до відповідальності, визначеними статтею 250 Господарського кодексу України.
Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва та Державна податкова адміністрація у місті Києві проти задоволення позовних вимог заперечували з наступних підстав.
Відповідно до пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Державна податкова адміністрація у місті Києві наголошує у своїх письмових запереченнях на тому, що записи в книгах обліку розрахункових операцій № 2650003671р/4, № 2650003672р/4 щодо оприбуткування готівки за 4, 7, 8, 9, 10, 11 квітня 2008 року у розмірі 14401,00 грн., за 23, 24 жовтня 2008 року у розмірі 2779,00 грн. здійснювалися позивачем після реєстрації зазначених книг обліку розрахункових операцій.
Відносно правомірності застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівку»від 12.06.1995 №436/95, Державна податкова адміністрація у місті Києві зазначила, що укази та розпорядження є складовою частиною законодавства України, дотримання (виконання) яких забезпечується правовими механізмами. Штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань (пункт 2 Указу). Даний Указ -не скасований (у судовому порядку), не відмінений, а тому він є дійсним і його необхідно дотримуватись.
Щодо застосування до спірних правовідносин вимог статті 250 Господарського кодексу України відповідачами ґрунтовних заперечень не надано. Представник Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва у судовому засіданні з порушеного питання посилалася на частину другу статті 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», якою встановлено, що планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку.
Суд вважає, що доводи позовної заяви щодо відсутності порушень пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 та неправомірності застосування штрафних (фінансових) санкцій на підставі пункту 1 Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» є помилковими, з огляду на наступне.
За визначенням пункту 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 оприбуткування готівки -це проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Згідно з пунктом 2.6 вказаного Положення уся готівка, що надходить до каси, має своєчасно (у день отримання готівкових коштів ) та у повній мірі оприбутковуватися; при проведенні готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій або використанням розрахункової книжки оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків реєстратора розрахункових операцій (даних розрахункової книжки).
Як вбачається з матеріалів справи, а саме, з ксерокопій сторінок КОРО №2650003671р/4, Z-звітів від 04.04.2008 №1203, від 07.04.2008 №1204, від 08.04.2008 №1205 від 09.04.2008 №1206, від 10.04.2008 №1207, від 11.04.2008 №1208 загальна сума розрахунків за 04.04.2008 склала 0,00 грн. (службове внесення 225,00 грн., службова видача 225,00 грн.), загальна сума розрахунків за 07.04.2008 склала 1395,00 грн. (службове внесення 225,00 грн., службова видача 1620,00 грн.), загальна сума розрахунків за 08.04.2008 склала 10641,00 грн. (службове внесення 225,00 грн., службова видача 10866,00 грн.), загальна сума розрахунків за 09.04.2008 склала 1015,00 грн. (службове внесення 225,00 грн., службова видача 1240,00 грн.). загальна сума розрахунків за 10.04.2008 склала 0,00 грн. (службове внесення 225,00 грн., службова видача 225,00 грн.), загальна сума розрахунків за 11.04.2008 склала 0,00 грн. (службове внесення 225,00 грн., службова видача 225,00 грн.). Загальна сума несвоєчасно оприбуткованої готівки в КОРО №2650003671р/4 склала 13051,00 грн. Також, згідно із даними КОРО №2650003672р/4, Z -звітами від 23.10.2008 №1343, від 24.10.2008 №1344 загальна сума розрахунків за 23.10.2008 склала 50,00 грн. (службове внесення 224,00 грн., службова видача 274,00 грн.), загальна сума розрахунків за 24.10.2008 склала 2281,00 грн. (службове внесення 224,00 грн., службова видача 2505,00 грн.). Загальна сума несвоєчасно оприбуткованої готівки в КОРО №2650003672р/4 склала 2331,00 грн.
Оприбуткування вказаних сум позивачем було здійснено після реєстрації зазначених книг обліку розрахункових операцій, а саме, з наявних у матеріалах справи копій книг обліку розрахункових операцій вбачається, що КОРО №2650003672 р/4 було зареєстровано 27.10.2008, а КОРО №2650003671 р/4 -14.04.2008. Таким чином, на момент проведення розрахункових операцій у вказані дати позивачем не було дотримано вимоги пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, оскільки на той час у позивача взагалі не було належним чином зареєстрованих книг обліку розрахункових операцій.
Позивач не спростовує фактичних обставин, що слугували підставою для накладення на нього штрафних санкцій. Представник позивача у судовому засіданні визнав той факт, що облік розрахункових операцій, які є предметом даної справи, було здійснено не у дні їх здійснення, а пізніше після реєстрації книг обліку розрахункових операцій.
З огляду на те, що позивач не облікував вказану суму готівкових коштів, отриману за розрахунками, проведеними із застосуванням реєстратора розрахункових операцій, в книзі обліку розрахункових операцій, як це вимагають пункти 1.2 та 2.6 Положення, така його бездіяльність містить склад правопорушення, за яке абзацом третім статті 1 Указу № 436/95 встановлена відповідальність у вигляді штрафу в п'ятикратному розмірі суми не оприбуткованої готівки.
Отже, Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва, у своєму рішенні від 19.08.2009 №0009042304, вірно визначила розмір штрафних (фінансових) санкцій у сумі 76910,00 грн. (13051,00 грн.+ 2331,00 грн.=15382,00 грн.х5).
Стосовно твердження позивача про неправомірність застосування відповідачем штрафних санкцій відповідно до Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання готівки" від 12.06.1995 №436/95, оскільки даний акт не є Законом, суд звертає увагу на наступне.
Так, відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Відповідно до преамбули Господарського кодексу України (який набув чинності 01.01.2004) цей Кодекс встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності.
Відповідно до Прикінцевих положень Конституції України, вона набуває чинності з моменту її прийняття - з 28 червня 1996 року. Згідно з пунктом 1 Перехідних положень Конституції України закони та інші нормативні акти, прийняті до набуття чинності цією Конституцією, є чинними у частині, що не суперечить Конституції України.
Президент України, згідно з частиною третьою статті 106 Конституції України, на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов'язковими до виконання на території України.
Указ Президента України від 12 червня 1995 року №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" розроблено з метою подальшого вдосконалення організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб'єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержання ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своїх зобов'язань перед бюджетами і державними цільовими фондами.
Указ Президента України від 12.06.1995 №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" набув чинності 15.06.1995, станом на час проведення перевірки та час розгляду даної справи не визнавався неконституційним та є чинним, а отже вищезазначений Указ Президента України не суперечить Конституції України, Господарському кодексу України, Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та є обов'язковим до виконання на території України.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 3 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" передбачає, що органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.
Право органів державної податкової служби здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку передбачене пунктом 2 чистини першої статті 11 цього Закону.
Враховуючи викладене, застосування органом державної податкової служби штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки на підставі нормативно-правового акта, який визначає відповідальність за таке порушення, а саме Указу Президента України від 12.06.1995 №436/95 "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", здійснене в межах його компетенції та у порядку, визначеному Законом.
Щодо порушення відповідачем вимог статті 250 Господарського кодексу України, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідації його наслідків.
Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються статтею 239 цього Кодексу, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
З огляду на викладене фінансові санкції у вигляді штрафів за порушення норм регулювання обігу готівки є адміністративно-господарськими санкціями у розумінні статей 238, 239 Господарського кодексу України, отже, повинні застосовуватися у межах строків, визначених статтею 250 цього Кодексу.
Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено обмеження строків застосування адміністративно-господарських санкцій: адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Отже, застосування до позивача адміністративно-господарської санкції у вигляді штрафу за порушення норм регулювання обігу готівки після закінчення одного року з дня його вчинення є неправомірним.
Судом встановлено, що перевірку за дотриманням позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимоги з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі міста Києва було проведено у період з 12.05.2009 по 20.05.2009. В ході перевірки виявлено порушення, які мали місце у квітні та жовтні 2008 року. Отже, податковим органом порушено встановлений статтею 250 Господарського кодексу України строк застосування штрафних санкції за порушення допущенні позивачем у квітні 2008 року та неправомірно визначено їх податковим зобов'язанням.
З огляду на викладене, суд, визнає податкові повідомлення-рішення від 02.06.2009 №0005632304 та від 19.08.2009 №0009042304 у частині застосування штрафних санкції за порушення допущенні позивачем у квітні 2008 року, таким, що прийнято з порушенням діючого законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Керуючись вимогами статей 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "Сенс" задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва від 02.06.2009 №0005632304 та від 19.08.2009 №0009042304 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у частині нарахування штрафних (фінансових) санкцій за не оприбуткування позивачем готівкових коштів 04.04.2008, 07.04.2008, 08.04.2008, 09.04.2008, 10.04.2008 та 11.04.2008.
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Судові витрати в сумі 2,50 грн. присудити на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційний центр «Сенс» за рахунок Державного бюджету України.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі апеляційного оскарження постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлено 02.09.2010
Суддя О.П. Огурцов