ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
22 липня 2010 року 11:23 № 2а-5001/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного підприємства "Водообробка та обладнання"
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва
про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 25.11.2009р. №0000892200/0
За участю представників:
від позивача :Мольченко В.Г. (довіреність від 01.10.2007р.)
від відповідача : Старощук С.В. (довіреність від 11.01.2010р. №3/10-021)
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 22.07.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Приватне підприємство «Водообробка та обладнання»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000892200/0 від 25.11.2009р.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідачем безпідставно застосовано штрафні санкції (пеня у сфері ЗЕД) та вважає, що висновки акту перевірки від 13.11.09р. не відповідають вимогам чинного законодавства та не мають належних обґрунтувань, а тому рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000892200/0 від 25.11.2009р. є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що на підставі акту перевірки за порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України №351-ХІV від 23.12.1998р.«Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності», а саме: несвоєчасне надходження товару на суму 130000 Євро від нерезидента, ДПІ у Святошинському районі м. Києва прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000892200/0 від 25.11.2009р., яке вважає правомірними та таким що відповідає вимогам чинного законодавства.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва була проведена позапланова виїзна перевірка Приватного підприємства «Водообробка та обладнання»(код ЄДРПОУ 30218403) з питання дотримання вимог діючого валютного законодавства при здійсненні імпортних операцій по контракту №01/2204/08-SYN/WTE від 22.04.2008р. з фірмою «SYNKLAD s.r.o.»(Словакія).
Перевірка проведена на підставі отриманого повідомлення АБ «Брокбізнесбанк»№1184/005-02 від 05.12.2008р. та №190/005-02 від 05.03.2009р. про порушення ПП «Водообробка та обладнання»термінів розрахунків по імпортному контракту №01/2204/08/ SYN/WTE від 22.04.2008р. з фірмою s.r.o.»(Словакія).
За результатами перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва складено Акт №59/22-025/30218403 від 13.11.2009р., якою встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме: несвоєчасне надходження товару на суму 130000 Євро від нерезидента.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»податковим органом розраховано суму пені, яка підлягає нарахуванню:
1) Вартість товару який не своєчасно надійшов -100 000 Євро
Кількість днів прострочення -129
Період прострочення - з 11.11.2008р. по 19.03.2009р.
Ставка пені -0,3 %
Курс НБУ на 11.11.2008р. -7,451514 грн. за один Євро
100 000 х 0,3 % х 129 х 7,451514 = 288 374,00 грн.
2) Вартість товару який не своєчасно надійшов -30 000 Євро
Кількість днів прострочення -36
Період прострочення - з 12.02.2009р. по 19.03.2009р.
Ставка пені -0,3 %
Курс НБУ на 12.02.2009р. -9,962260 грн. за один Євро
30 000 х 0,3 % х 36 х 9,962260 = 32 278,00 грн.
За висновками акту перевірки від 13.11.2009р. ДПІ у Святошинському районі м. Києва винесене рішення від 25.11.2009р. №0000892202/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 320 652,00 грн.
За результатами адміністративного узгодження, скарги позивача залишені без розгляду, спірне рішення - без змін.
Підставою прийняття оскаржуваного рішення стали обставини, виявлені податковим органом в ході перевірки. Так, на контролі в АБ «Брокбізнесбанк»знаходиться імпортна операція за контрактом від 22.04.2008 року №01/2204/08-SYN/WTE, укладеним між ПП «Водообробка та обладнання» та підприємством Сінклад с.р.о. (SYNKLAD s.r.o.) Славакія. .
За умовами пункту 2.2.1. цього контракту ПП «Водообробка та обладнання»здійснює передплату нерезиденту в сумі 158560 Євро в 10-денний строк з дати підписання контракту. Нерезиденту ж за цим контрактом позивач сплатив лише 130000 Євро - 100000 Євро платежем від 14.05.2008 року, 30000 Євро платежем від 15.08.2008 року.
Залишок оплати необхідно було провести за умовами п. 2.2.2. контракту в десятиденний строк з дати письмового повідомлення про готовність продукції, проте не пізніше 5-ти днів до дати відвантаження продукції.
Вказаний контракт від 22.04.2008 року №01/2204/08-SYN/WTE був розірваний сторонами додатковою угодою від 09.10.2008 року, оскільки нерезидент не погодився на умови подальшого відстрочення платежу, що був запропонований ПП «Водообробка та обладнання»через тяжке фінансове становище внаслідок світових та внутрішньодержавних кризових явищ в економіці.
За умовами п. 2 цієї додаткової угоди нерезидент також зобов'язався повернути ПП «Водообробка та обладнання»130000 Євро на протязі 10 днів з моменту підписання додаткової угоди, тобто до 19.10.2008 року включно.
Проте, у вказаний строк кошти від нерезидента перераховані не були, і станом на 20.10.2008 року у SYNKLAD s.r.o. (боржник) виникла заборгованість по грошовим зобов'язанням перед ПП «Водообробка та обладнання»(кредитор) на суму 130000 Євро.
Натомість, між ПП «Водообробка та обладнання»та підприємством Сінклад с.р.о. (SYNKLAD s.r.o.), за ініціативою нерезидента було укладено контракт від 16.10.2008 року №01/1610/08/-SYN/WTE. за умовами п. 2.2.1. якого позивач зобов'язувався оплатити на користь нерезидента аванс в сумі 130000 Євро на протязі 5 днів з моменту підписання вказаного контракту, тобто до 21.10.2008 року включно.
Однак, оскільки нерезидент не здійснював погашення свого боргу перед ПП «Водообробка та обладнання», то і останнє вчасно не перерахувало аванс на користь нерезидента, внаслідок чого, станом на 22.10.2008 року у ПП «Водообробка та обладнання»(боржник) виникла заборгованість по грошовим зобов'язанням перед SYNKLAD s.r.o. (кредитор) на суму 130000 Євро.
Враховуючи вказане, відповідно до положень національного законодавства України, з метою врегулювання питань щодо взаємної заборгованості, 03.11.2008 року ПП «Водообробка та обладнання»направило на адресу SYNKLAD s.r.o. листа-заяву про зарахування - припинення взаємних зустрічних грошових зобов'язань шляхом зарахування вимог по оплаті на рахунок ПП «Водообробка та обладнання» 130000 Євро за контрактом від 22.04.2008 року №01/2204/08-SYN/WTE, додатковою угодою від 09.10.2008 року до нього, та вимог по оплаті на рахунок SYNKLAD s.r.o. авансу в сумі 130000 Євро за контрактом від 16.10.2008 року №01/1610/08/-SYN/WTE.
На тому сторони дійшли згоди, що вказані зустрічні грошові вимоги резидента і нерезидента припиняються з моменту направлення зазначеного листа від 03.11.2008 року факсимільним зв'язком, та у підтвердження чого ПП «Водообробка та обладнання»направило на адресу нерезидента цей лист поштовим зв'язком.
У відповідь на заяву про зарахування SYNKLAD s.r.o. листом від 05.11.2008 року відповіло, що не заперечує щодо проведеного зарахування, вважає його доцільним і допустимим, а зазначені грошові зобов'язання за контрактами вважає припиненими.
Про вказані обставини і законодавчі підстави знання з контролю валютної операції підприємством було повідомлено АБ «Брокбізнесбанк»листами від 22.04.08р. та від 27.11.2008р. з проханням зняти з контролю валютну операцію за контрактом від 22.04.08р. №01/2204/08- SYN/WTE і зв'язку із зарахуванням.
Однак, АБ «Брокбізнесбанк»не визнано достатніми надані позивачем документи для проведення зарахування і зняття з валютного контролю операцій за контрактом від 22.04.2008р. №01/2204/08-SYN/WTE.
Податковий орган дійшов висновку, що за контрактом від 22.04.2008 року №01/2204/08-SYN/WTE та додатковою угодою від 09.10.2008 року до нього кошти на валютний рахунок ПП «Водообробка та обладнання»повернуті не були, а на виконання вказаного контракту на територію України було імпортовано товар відповідно до ВМД від 19.03.2009 року.
Податковий орган вважає, що датою перетину товаром митного кордону України є дата, зазначена у вантажно-митній декларації від 19.03.2010р., відповідно до якої здійснене митне оформлення товару та товар випущений у вільний обіг.
Статтею 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортуються. Потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
Відповідно до ст. 4 цього ж Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми недоодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Позивач не погодився із висновками акту перевірки та зазначає, що податковий орган не звернув увагу на те, що всі зобов'язання сторін за контрактом від 22.04.2008 року №01/2204/08-SYN/WTE та додатковою угодою від 09.10.2008 року завершені (в тому числі по поверненню коштів - зарахуванням), а імпортна операція за ВМД від 19.03.2009 року здійснена відповідно до умов контракту від 16.10.2008 року №01/1610/08/-SYN/WTE, а тому відсутні підстави для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на підставі ст. 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Як свідчать матеріали справи, імпортна операція за контрактом від 22.04.2008р. №01/2204/08-SYN/WTE є завершеною без увезення товару на територію України у зв'язку з припиненням дії зобов'язань шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог резидента та нерезидента.
Відповідно до статей 627, 628 ЦК сторони вільні, у виборі виду договору та його умов, а згідно зі статтею 629 цього Кодексу укладений договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Закон України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»не містить заборони щодо зміни сторонами істотних умов договору, у тому числі його ціни, шляхом підписання додаткових угод до нього.
Зазначений Закон регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання, проте не не виключає можливості припинити зобов'язання в інший спосіб, зокрема зарахуванням.
Частиною четвертою статті 6 Закону України від 16 квітня 1991 року №959-ХІ1 «Про зовнішньоекономічну діяльність»передбачено, що суб'єкти ЗЕД мають право укладати будь-які види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім прямо або у винятковій формі заборонених законами України,
У цивільному праві одним із способів припинення зобов'язань є зарахування, при якому погашаються зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, або невстановлений. або визначений моментом пред'явлення вимоги (стаття 601 ЦК).
Для проведення зарахування необхідна наявність певних умов, а саме: вимоги повинні бути зустрічними (тобто таких, що випливають зі взаємних зобов'язань між двома особами) га однорідними (як правило, йдеться про взаємні вимоги грошових сум в одній і тій самій валюті); має настати строк виконання за всіма зустрічними вимогами.
Зарахування є односторонньою операцією, для якої достатньо заяви однієї сторони. Проте воно може здійснюватися за згодою обох сторін - у разі підписанню ними угоди про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог. Відповідно зарахування вважається вчиненим із дати підписання заяви однією стороною або угоди обома.
Таким чином, зарахування - припинення взаємних зустрічних грошових зобов'язань шляхом зарахування вимог по оплаті на рахунок ПП «Водообробка та обладнання»130000 Євро за контрактом від 22.04.2008 року №01/2204/08-SYN/WTE, додатковою угодою від 09.10.2008 року до нього, та вимог по оплаті на рахунок SYNKLAD s.r.o. авансу в сумі 130000 Євро за контрактом від 16.10.2008 року №01/1610/08/-SYN/WTE за наявності належним чином оформлених документів є підставою для зняття банком із контролю експортно-імпортної операції, вчинюваної ним відповідно до Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999р. №136 і зареєстрованої Міністерством юстиції України 28.05.1999р. за №338/3631.
Щодо визначення дати перетину товаром митного кордону України, суд зазначає наступне.
Товар, згідно укладеного контракту від 16.10.2008 року №01/1610/08/-SYN/WTE надійшов згідно ВМД типу ІМ-40 «Імпорт»від 19.03.2009р. на загальну суму 317 120,00 Євро.
Згідно статті 1 Закону України від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ «Про зовнішньоекономічну діяльність»(далі -Закон № 959-ХІІ) імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями Україні, розташованими за її межами.
Моментом здійснення імпорту, згідно статті 1 Закону № 959-ХІІ, є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Відповідно до пункту 2 статті 1 Митного кодексу України ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.
Згідно з пунктами 23, 35 статті 1 Митного Кодексу України, переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація; пропуск товарів і транспортних засобів через митний кордон України - це дозвіл митного органу на переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур.
Таким чином, аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що момент перетину товаром митного кордону України не ставиться у залежність від необхідності проходження всіх процедур митного оформлення даного товару, завершення яких дає право для подальшого їх використання власником на вільний розсуд. Відповідно до статті 1 Закону № 959-ХІІ визначальним є початковий момент перебування товару під митним контролем - момент фізичного перетину товаром митного кордону держави.
Судом встановлено, що поставка товару по контракту від 16.10.2008 року №01/1610/08/-SYN/WTE була здійснена продавцем 20.02.2009 року. Відповідно до відміток митного органу на кордоні, а саме, Київської регіональної митниці, зазначених на товарно-транспортних накладних, що супроводжували ввезення товару, датою перетину товаром митного кордону України є 20.02.2009 року.
Отже, відміткою пункту пропуску Київської регіональної митниці про взяття товару під митний контроль України відповідно 20.02.2009 року засвідчується факт та дата фактичного переміщення вантажу через митний кордон України, що свідчить про дотримання позивачем граничних строків поставки товарів, визначених Законом № 185/94-ВР.
А відтак рішення відповідача від 25.11.2009р. №0000892202/0 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 320 652,00 грн. прийнято за відсутності правових підстав для його прийняття.
За загальним правилом, встановленим у ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - Кодекс), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності винесеного рішення.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає позовні вимоги Приватного підприємства «Водообробка та обладнання»обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000892200/0 від 25.11.2009р. ДПІ у Святошинському районі м. Києва.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя П.О. Григорович