ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
20 липня 2010 року 11:43 № 2а-11199/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова Група "ТАС"
до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України
про визнання нечинним припису №СК-421/09-928 від 18.08.2009р.
За участю представників сторін:
позивача : Денисова Н.О. (довіреність №127 від 15.02.2010р.)
відповідача: Чеботарьова Н.В.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 20.07.2010р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Закрите акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України про скасування припису №СК-421/09-928 від 18.08.2009р. в частині порушень п. 11 розділу І Положення про державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг 28.08.03р. №41 та зареєстрованим в міністерстві юстиції України 11.09.03р. за №797/1881 та п. 1.6 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Держфінпослуг від 28.08.2003р. №40, зареєстрованим в міністерстві юстиції України 15.09.2003р. №805/8126.
В ході розгляду справи представником позивача подано заяву про заміну позивача із Закритого акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС»на Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС»у зв'язку із зміною найменування.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва 10.11.2009р. відмовлено у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, шляхом зупинення дії припису №СК-421/09-928 від 18.08.09р.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що п. 1 розділу 5 Положення про державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг 28.08.03р. №41 не передбачає зобов'язання страховика подавати інформацію до реєстру про створення функціональних структурних підрозділів (центрів продаж) Харківської дирекції позивача. Також вважає, що чинне законодавство не забороняє розміщувати функціональні структурні підрозділи філій і дирекцій, якими згідно затверджених Положень є центри продаж Харківської дирекції позивача, поза місцем розташування дирекції. Крім того, додатковою підставою для скасування припису позивач вважає відсутність повноважень у в.о. директора інспекційного департаменту Тимощука О.В. на одноособове видання приписів.
В поданих письмових запереченнях відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що припис №СК-421/09-928 від 18.08.2009р. винесений відповідачем правомірно, у межах своєї компетенції та повноважень. Під час проведення перевірки, працівниками Держфінпослуг виявлено порушення вимог законодавства у сфері страхування, що полягали у наданні страхових послуг щодо укладання договорів добровільного та обов'язкового страхування від імені страховика ЗАТ «СГ «ТАС»через центри продажів.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»є правонаступником Закритого акціонерного товариства Страхова група «ТАС».
Інспекційною групою Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України була проведена планова інспекція Харківської регіональної дирекції Закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»щодо додержання вимог чинного законодавства у сфері фінансових послуг за період з 01.01.08р. по 01.06.09р.
За результатами проведеної інспекції складено Акт №38/25/32-п від 25.06.2009 р., в якому встановлено порушення позивачем вимог чинного законодавства у сфері фінансових послуг, а саме: п. 11 розділу І Положення про державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг 28.08.03р. №41 та зареєстрованим в міністерстві юстиції України 11.09.03р. за №797/1881 та п. 1.6 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Держфінпослуг від 28.08.2003р. №40, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.09.2003р. №805/8126 (із змінами та доповненнями), в частині здійснення страховиком страхування через свій відокремлений підрозділ без дотримання умови внесення інформації про відокремлений підрозділ до Державного реєстру фінансових установ.
18.08.2009р. Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, в особі члена комісії - в.о. директора інспекційного департаменту Тимощука О.В., було прийнято припис №СК-421/09-928, згідно якого ЗАТ «СГ «ТАС»приписано усунути виявлені порушення вимог чинного законодавства України у сфері надання фінансових послуг.
Правомірність вказаного припису в частині порушень вимог п. 11 розділу І Положення про державний реєстр фінансових установ та п. 1.6 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності є предметом даного спору.
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень підпункту «а»Пункту 3.1 «Правил проведення перевірок Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України»(надалі Правил), затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 жовтня 2003 p. N 96, зареєстрованих Міністерством юстиції України 19 грудня 2003 р. за N1184/8505, Держфінпослуг проводить планові та позапланові перевірки.
Під час проведення перевірки, працівниками Держфінпослуг виявлено порушення вимог законодавства у сфері страхування. Виявлені порушення зафіксовано в акті від 25.06.09 №38/25/32-п, що полягало у здійснені страховиком надання страхових послуг щодо укладання договорів добровільного та обов'язкового страхування від імені страховика ЗAT «СГ «ТАС»через центри продажів.
Згідно з пунктом 1 розділу І Положення про Державний реєстр фінансових установ, затверджених розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28 серпня 2003 p. N 41 (в редакції розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 16 січня 2007 p. N 6640; далі - Положення №41) Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 2 лютого 2007 р. за N 92/13359 відокремлений підрозділ - філія, інший відокремлений структурний підрозділ юридичної особи, що розташований поза місцезнаходженням юридичної особи та здійснює всі або частину функцій з надання фінансових послуг від її імені.
До ознак господарського утворення у формі структурного підрозділу господарського суб'єкта зазначеною нормою Положення №41 віднесене:
1) відокремленість структурного підрозділу поза місцезнаходженням юридичної особи;
2) здійснення таким структурним підрозділом всіх або частини функцій з надання фінансових послуг від імені такої юридичної особи.
Таким чином, нормами Положення № 41 встановлено самостійний вид структурної одиниці юридичної особи, яка надає фінансові послуги та наділено відповідними ознаками. При цьому незалежно від того як прописано у статуті юридичної особи чи відповідному положенні щодо своєї структурної одиниці (відокремлений чи не відокремлений структурний підрозділ) пункт 1 розділу І Положення № 41 визначає ознаки і вимоги до такої структурної одиниці.
З огляду на це посилання позивача на інші нормативно-правові акти, зокрема, і наказ комітету по нагляду за охороною праці України Міністерства праці та соціальної політики України від 17.06.1999 №112, є безпідставним, адже вони регулюють інші правові відносини, які є відмінними від встановлених та врегульованих Положенням № 41, яке прийнято з метою удосконалення державного регулювання за наданням фінансових послуг та відповідно до положень встановлених в пп. 2 п. 1 статті 28 та п. З Прикінцевих положень Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" та положень визначених пп. 4 пункту 4 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 04.04.2003 № 292/2003, і є обов'язковим для виконання ліцензованими особами у сфері фінансових послуг.
Як встановлено актом від 25.06.09 №38/25/32-п, для кожного центру продаж головною компанією керуючим цих центрів видано окрему круглу печатку з зазначенням номеру печатки, що підтверджується наявними печатками на укладених керуючими центрів продажів договорів страхування:
Договір добровільного страхування ризику припинення права власності на майно від 18.05.09р. № А 0027121 (печатка №12);
Договір добровільного страхування наземного транспорту від 24.04.2009 № А 0028055 (печатка №15);
Договір добровільного страхування майна від 15.04.09 №А0027427 (печатка №3);
Договір добровільного страхування майна від 16.04.09 №А0027214 (печатка №8).
Таким чином, встановлено факт виконання частини функцій з надання фінансових послуг від імені Закритого акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС».
Про підтвердження факту про те, що центри продажу знаходяться поза місцезнаходженням юридичної особи підтверджують наступні договори:
Договір оренди нежитлового приміщення від 01.01.09 № 1 (орендовано приміщення в м. Куп'янську, вул. Дзержинського, буд. 1 поверх 1);
Договір оренди приміщення під офіс від 01.03.09 № 1 (орендовано приміщення в м. Лозова, вул. К. Лібкнехта, буд.25).
Таким чином, суд погоджується з висновками акту перевірки щодо наявності у Центрів продажу ЗАТ «Страхова Група «ТАС»ознак «відокремленого підрозділу»визначеного пунктом 1 розділу І Положення № 41, а саме: відокремленість структурного підрозділу поза місцезнаходженням юридичної особи, здійснення таким структурним підрозділом всіх або частини функцій з надання фінансових послуг від імені такої юридичної особи.
Поряд з цим, у відповідності до пункту 1 розділу V Положення передбачено, що протягом 15 днів після створення фінансовою установою нового відокремленого підрозділу внесення інформації про відокремлений підрозділ до Реєстру є обов'язковою умовою надання фінансовою установою фінансових послуг через такий відокремлений підрозділ.
Отже, обов'язковою умовою надання фінансових послуг через свій відокремлений підрозділ є його відповідна реєстрація у Державному реєстрі фінансових установ.
Відповідно до пункту 11 розділу 1 Положення № 41 фінансова установа має право надавати фінансові послуги через свій відокремлений підрозділ за умови внесення інформації про такий відокремлений підрозділ до Реєстру.
Відповідно до пункту 1.6. Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 28.08.2003 № 40 (зареєстрованого у Міністерстві юстиції від 15.09.2003 № 805/8126), страховик має право здійснювати страхування через свій відокремлений підрозділ за умови внесення інформації про відокремлений підрозділ до Державного реєстру фінансових установ.
Аналізуючи вимоги, передбачені в пункту 4.2 розділу 4 Положення про внесення інформації про юридичних осіб, які мають намір набути статусу страховиків (перестраховиків), до Державного реєстру фінансових установ, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 22.11.2005 № 4934, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.12.2005 за 1506/11786, в якому встановлено, що у разі створення нового відокремленого підрозділу, через який заявник має намір надавати фінансові послуги, заявник зобов'язаний протягом десяти днів з дня реєстрації такого відокремленого підрозділу подати відповідну інформацію та підтверджувальні документи до Держфінпослуг для внесення цієї інформації до Реєстру.
Таким чином, доводи викладені в позовній заяві Закритим акціонерним товариством «Страхова Група «ТАС»в обґрунтування позовних вимог про визнання нечинним припису № СК-421/09-928 від 18.08.09р. в частині порушень п. 11 розділу І Положення про державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг 28.08.03р. №41 та зареєстрованим в міністерстві юстиції України 11.09.03р. за №797/1881 та п. 1.6 Ліцензійних умов провадження страхової діяльності, затверджених розпорядженням Держфінпослуг від 28.08.2003р. №40, зареєстрованим в міністерстві юстиції України 15.09.2003р. №805/8126., є необґрунтованими, та такими, що не відповідають обставинам справи та спростовуються вищевикладеними аргументами.
Щодо посилання позивача відсутність повноважень у в.о. директора інспекційного департаменту Тимощука О.В. на одноособове видання приписів, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 4 квітня 2003 року за № 292/2003 (далі - Положення) Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України - це спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у межах, визначених законодавством.
Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення, Держфінпослуг відповідно до покладених на неї завдань та у межах своєї компетенції здійснює нагляд за діяльністю страхових компаній та страхових брокерів, установ накопичувального пенсійного забезпечення, довірчих товариств, кредитних спілок, лізингових та факторингових компаній, кредитно-гарантійних установ, ломбардів, інших учасників ринків фінансових послуг.
Відповідно положень статті 35 Закону України „Про страхування" державний нагляд за страховою діяльністю здійснюється з метою дотримання вимог законодавства України про страхування, ефективного розвитку страхових послуг, запобігання неплатоспроможності страховиків та захисту інтересів страхувальників.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»та пункту 3 Положення одним з основних завдань Уповноваженого органу, в межах його повноважень є захист прав споживачів фінансових послуг, шляхом застосування заходів впливу з метою запобігання порушенням законодавства на ринках фінансових послуг та їх припинення.
Частиною першою ст. 40 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»встановлено перелік заходів впливу, які Уповноважений орган може застосовувати до фінансової установи, зокрема він може зобов'язати порушника вжити заходів для усунення порушення.
Частиною другою зазначеної статті Закону передбачено, що порядок та умови застосування заходів впливу встановлюються законами України та нормативно-правовими актами Уповноваженого органу.
Отже, таким нормативно-правовим актом є саме розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 13.11.2003р. №125, яким затверджено Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 3.12.2003р. №1115/8436.
Підпунктом 9 пункту 5 Положення про Держфінпослуг встановлено, що Комісія має право в межах своїх повноважень видавати приписи страховикам про усунення виявлених порушень законодавства про страхову діяльність.
Відповідно до пункту 13 Положення про Держфінпослуг, директор департаменту комісії у межах своєї компетенції має право підписувати від імені комісії документи правозастосовчого характеру, вирішувати питання про включення фінансових установ до Державного реєстру фінансових установ та їх ліцензування, застосування заходів впливу, проведення інших заходів, спрямованих на реалізацію його повноважень, передбачених цим Положенням.
З огляду на викладене, суд вважає, що в.о. директора інспекційного департаменту відповідно до своєї компетенції та повноважень правомірно застосував захід впливу у вигляді припису до ЗАТ «СГ «ТАС»від 18.08.09р. №СК-421/09-928.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятого ним спірного рішення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 69, 71, 94, 97, 112, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до вимог ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя П.О. Григорович