ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
21 червня 2010 року 15:27 № 2а-14753/09/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Віятик Н.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Деснянському районі міста Києва
про визнання протиправними дій, зобов'язання видати торгові патенти на право здійснення торговельної діяльності
За участю представників:
позивач: ОСОБА_2
від відповідача : Петренко Р.О., Головін О.К.
від третьої особи: ОСОБА_2
від прокуратури: Одуденко А.В.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 21.06.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва та просить суд:
- визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва щодо відмови згідно з листом від 11.11.2009р. №8478/10/15-126 у видачі Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 торгових патентів в кількості 22 шт. на право здійснення торговельної діяльності (роздрібна торгівля) у павільйонах і кіоску, що розташовані за адресами, зазначеними у заявці на придбання торгового патенту (додаток №1 до заяви від 29.10.2009р. №29) на період з 01.11.2009р. до 30.10.2010р.;
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Деснянському районі м. Києва видати Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) торгові патенти в кількості 22 шт. на право здійснення торговельної діяльності (роздрібна торгівля) у павільйонах й кіоску, що розташовані у м. Києві ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 на період з 01.11.2009 р. до 30.10.2010 р.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неправомірністю дій податкового органу що відмови у видачі торгових патентів у кількості 22 шт. на право здійснення торгівельної діяльності. Позивач вважає, що відповідачем порушено вимоги п.2 ст.2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», оскільки підставою для придбання торгового патенту згідно приписів цієї норми закону є заявка, оформлена відповідно до ч.4 цієї статті, а встановлення будь-яких додаткових умов щодо придбання торгового патенту не дозволяється.
Відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що податковий орган діяв правомірно, оскільки СПД -фізичною особою ОСОБА_1 в заяві на придбання торгових патентів не було зазначено наявність вказаних дозволів і не надані їх оригінали для звірки посадовою особою ДПІ, що стало підставою для відмови у видачі торгових патентів, про що йому було повідомлено листом №8478/10/15-126 від 11.11.2009р.
Представник Прокуратури Деснянського району м. Києва надав письмові заперечення проти позову та в судовому засіданні зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, оскільки вважає, що видача патентів на право здійснення торгівельної діяльності СПД -фізичною особою ОСОБА_1 в пунктах торгівельної діяльності без відповідного дозволу та одержання документу, що посвідчує право власності або користування землею та без встановлення землевпорядною організацією меж земельної ділянки в натурі, що є порушенням ст.ст. 124, 125, 126 Земельного кодексу України.
05.03.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд»залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
14.04.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейд» подало суду заяву в якій повідомило про те, що позовні вимоги СПД -фізичної особи ОСОБА_1 підтримує та просить розглядати справу без участі третьої особи.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1 як суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа зареєстрований Деснянською районною у м. Києві державною адміністрацією 28.09.2004р., ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса реєстрації: АДРЕСА_1.
Як платник податків та інших обов'язкових зборів взятий на облік у Державній податковій інспекції у Деснянському районі м. Києва.
30.10.2009р. СПД -фізична особа ОСОБА_1 звернувся до ДПІ у Деснянському районі м. Києва із заявою №29 від 29.10.09р. про видачу торгових патентів на право роздрібної торгівлі в кількості 22 шт. для здійснення торгівельної діяльності у пунктах торгівельної діяльності у павільйонах та кіоску, що розташовані у м. Києві по АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 на період з 01.11.2009 р. до 30.10.2010 р.
У відповідь на подану заявку позивачем, ДПІ у Деснянському районі м. Києва листом №8478/10/15-126 від 11.11.2009р. повідомлено позивача про відмову у видачі торгових патентів у кількості 22 шт. в зв'язку з ненаданням в повному обсязі документів на отримання торгового патенту. Зокрема податковий орган у своєму листі посилається на п. 3.1 ст. 3 Положення про розміщення тимчасових споруд у м. Києві, затвердженого Рішенням Київської міської ради від 21.05.2009р. №462/1518, відповідно до якого підставою для розміщення тимчасових споруд (ТС) є дозвіл на розміщення ТС виданий Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Позивач не погоджуючись з діями податкового органу щодо відмови йому у видачі торгових патентів, звернувся з позовом до суду задля відновлення прав та охоронюваних законом інтересів.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Згідно ч.1,2 ст.2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент придбавається суб'єктами підприємницької діяльності, предметом діяльності яких є види, зазначені у частині першій статті 1 цього Закону.
У відповідності до вимог вказаного Закону, підставою для видачі торгового патенту є заявка, форма якої затверджена постановою КМ України №1077 від 13.07.98 р. «Про затвердження Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів».
Так, пунктом 2 Порядку заповнення торгового патенту, затвердженого наказом ГДПІ України від 25.04.96 N 33 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.05.96 за N 221/1246, встановлено, що суб'єктам підприємницької діяльності, що провадять торговельну діяльність (крім пересувної торговельної мережі), торговий патент заповнюється за місцезнаходженням пункту продажу товарів, а згідно пункту 5 на підставі письмової заяви суб'єкта підприємницької діяльності щодо зміни місця розташування до торгового патенту вносяться відповідні записи, завірені підписом відповідальної особи та печаткою державного податкового органу.
Відповідно і встановлена центральним податковим органом України форма торгового патенту на здійснення торгівлі передбачає зазначення місцезнаходження пункту продажу товарів.
Аналогічні за змістом норми містить також Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів (пункт 14).
Як встановлено частиною 2 статті 2 названого Закону підставою для придбання торгового патенту є заявка, оформлена відповідно до частини четвертої цієї статті, а саме: заявка на придбання торгового патенту повинна містити такі реквізити: найменування суб'єкта підприємницької діяльності; витяг з установчих документів щодо юридичної адреси суб'єкта підприємницької діяльності, а у випадках, якщо патент придбавається для структурного (відокремленого) підрозділу, - довідка органу, який погодив місцезнаходження структурного (відокремленого) підрозділу, із зазначенням цього місця; вид підприємницької діяльності, здійснення якої потребує придбання торгового патенту; найменування документа про повну або часткову сплату вартості торгового патенту.
Отже, суд звертає увагу, що вказаний перелік не потребує надання фізичною особою -підприємцем дозволу на розміщення тимчасових споруд та є вичерпним, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", додаткові вимоги встановлювати не дозволяється.
Відомості, наведені в поданій суб'єктом підприємницької діяльності заявці, посадова особа органу державної податкової служби звіряє з оригіналами первинних документів, на підставі яких заповнюється ця заявка, реєструє її в журналі обліку заявок і заповнює бланк торгового патенту (пункт 11 Положення про виготовлення, зберігання і реалізацію торгових патентів).
З системного аналізу наведених норм випливає, що для видачі торгового патенту на такий вид підприємницької діяльності як торгівельна діяльність, крім самого виду діяльності, має значення також місце здійснення цієї діяльності (пункт продажу), оскільки від нього залежить який саме податковий орган заповнює та видає торговий патент та можливість здійснення СПД торгівельної діяльності саме у такому пункті продажу товарів.
Як встановлено судом, позивачем до заявки на придбання торгового патенту від 29.10.2009р. додані наступні документи: копія заяви на перерахування коштів; договір оренди на торгові павільйони №13 від 12.07.2009р.; додаток до договору №1, копія довідки 4ОПП; копія свідоцтва про державну реєстрацію.
Таким чином, документом, що посвідчує право оренди пункту торгівельної діяльності (павільйону) та засвідчує дозвіл на розташування пунктів торгівлі за адресами вказаними у заявці є укладений між СПД -фізичною особою ОСОБА_1 та ТОВ «Трейд»договір оренди №13 від 12 липня 2009 року, який діє з моменту його підписання до 12 червня 2010 року.
А відтак встановлено, що подана позивачем заявка на придбання торгових патентів №29 від 29.10.2009р. відповідає вимогам ч.4 ст.2 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», а отже, відмова у задоволенні цієї заяви є неправомірною.
Посилання податкового органу на рішення Київської міської ради від 21.05.2009р. №462/1518 не являється правомірним, оскільки не може суперечити Закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно -правових відносин, має право на звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом.
Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Відповідно до ч. 1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 повністю.
Частиною 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачається, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати стягненню з Державного бюджету України.
Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. «б»п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Судовий збір, сплачений позивачем відповідно до квитанції № 1967 від 25.11.2009р., підлягає поверненню у розмірі 3,40 грн. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" як внесене в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва щодо відмови у видачі Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 торгових патентів в кількості 22 шт. на право здійснення торговельної діяльності (роздрібна торгівля) у павільйонах і кіоску, що розташовані у м. Києві ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 на період з 01.11.2009 р. до 30.10.2010 р
3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Деснянському районі м. Києва видати Суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) торгові патенти в кількості 22 шт. на право здійснення торговельної діяльності (роздрібна торгівля) у павільйонах й кіоску, що розташовані у м. Києві ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 на період з 01.11.2009 р. до 30.10.2010 р.
4. Судові витрати у розмірі 3,40 грн. присудити на користь Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) за рахунок Державного бюджету України.
5.Сплачений відповідно до квитанції № 1967 від 25.11.2009р. судовий збір в сумі 3,40 грн. повернути Суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з Державного бюджету України, як внесене в більшому розмірі.
Постанова відповідно до вимог ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя П.О. Григорович