ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
м. Київ
15 червня 2010 року 12:13 № 2а-3015/10/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О. при секретарі судового засідання Очколясу О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Травітас"
до Державноїодатковоїнспекціїу Шевченківському районі міста Києва
про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії
За участю представників:
від позивача :Бойчук Д.Л. (довіреність від 26.02.2010р.)
від відповідача :Замковенко О.М. (довіреність від 11.08.2009р. №4013/9/10-214)
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 15.06.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Травітас»з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання прийняти податкові декларації з податку на додану вартість за січень 2010 року.
В судовому засіданні 08.06.2010р. представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд визнати дії Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва протиправними щодо відмови у прийнятті податкових декларацій та зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва прийняти податкові декларації з податку на додану вартість за січень, лютий, березень та квітень 2010р. Зазначену заяву представник позивача підтримав частково та просив зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва прийняти податкові декларації з податку на додану вартість за січень, лютий, березень та квітень 2010р.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неправомірністю дій ДПІ у Шевченківському районі м. Києва щодо неприйняття сформованих в електронному вигляді податкових декларацій позивача з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень 2010р. з підстав нібито відсутності договору з ДПА України про прийом звітності по електронній пошті. Позивач вважає, що відповідач діяв неправомірно, з перевищенням повноважень та поза межами компетенції.
Відповідач письмових заперечень проти позову не надав, в судовому засіданні підтвердив факт неприйняття та не проведення податкових декларацій з ПДВ ТОВ «Травітас»за звітні місяці - січень, лютий, березень, квітень 2010 року.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Травітас»(код ЄДРПОУ 36215984) як юридична особа зареєстроване Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією 20.10.2008р. Як платник податків та зборів позивач взятий на облік у ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та згідно свідоцтва №100240781 є платником податку на додану вартість з 24.08.2009 року.
Між Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва та Товариством з обмеженою відповідальністю «Травітас»укладений договір №2402 від 30.09.2009 року про визнання електронних документів.
Позивачем до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва подані податкові декларації з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень 2010 року в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку. Однак, відповідачем було надіслано позивачу підтвердження у вигляді квитанцій 2, якими було повідомлено, що документи (декларації) не прийнято через виявлені помилки: «для організації заборонено прийом звітності по електронній пошті, можливо відсутній договір з ДПА України».
Суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Відповідно до пункту 1.11 статті 1 Закону N 2181-III податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Згідно з пунктом 4.1.1 статті 4 Закону N 2181-III платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті.
Згідно з пунктом 4.1.4 статті 4 Закону N 2181-III податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Відповідно до ч. 5 п.п. 4.1.2. п.4.1. ст. 4 Закону № 2181-III, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. Тобто, у самому Законі № 2181-ІІІ, зокрема ст. 4, прямо передбачено, за яких обставин податковий орган може не визнати декларацію.
Згідно з п 4.1.2. вказаної норми Закону N 2181-III, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.
Порядок подання податкової звітності в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку до органу ДПС здійснюється відповідно до Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг». Закону України «Про електронний цифровий підпис», Постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004р. №680 «Про затвердження Порядку засвідчення наявності електронного документа (електронних даних) на певний момент часу», Постанови КМУ від 28.10.2004р. №1452 «Про затвердження Порядку застосування електронного цифрового підпису органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями державної форми власності та Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом ДПА України від 10.04.2008р. за №233 та згідно з Наказом ДПА України від 19.08.2005р. за №351, яким затверджено формат (стандарт) електронного документа звітності платників податків.
Згідно з абз. 6 п. 1 розділу І Інструкції №233 подання податкових документів в електронному вигляді -подання податкових документів до органів ДПС у визначеному для документообігу порядку за умови включення платника податків до системи подання податкових документів в електронному вигляді.
Пунктом 1 розділу ІІ Інструкції №233 встановлено, що платник податків здійснює формування та подання податкових документів в електронному вигляді відповідно до законодавства із застосуванням спеціального програмного забезпечення формування податкових документів, засобу КЗІ, керуючись цією Інструкцією.
Відповідно до п. 7.5 розділу ІІІ Інструкції №233 підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в орані ДПС.
Як свідчать матеріали справи. ТОВ «Травітас» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва подані податкові декларації з податку на додану вартість за січень, лютий, березень, квітень 2010 року в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку. Однак, відповідачем було надіслано позивачу підтвердження у вигляді другої квитанції, якими було повідомлено, що документи (декларації) не прийнято з вказанням виявлених помилок: «для організації заборонено прийом звітності по електронній пошті, можливо відсутній договір з ДПА України».
Однак, суд не погоджується з позицією відповідача, оскільки в матеріалах справи наявна належним чином засвідчена копія Договору №2402 від 30.09.209 року про визнання електронних документів, укладеного між ДПІ у Шевченківському районі м. Києва та ТОВ «Травітас»(код ЄДПОУ 36215984). Предметом Договору є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису.
Враховуючи викладене, суд вважає, що у відповідача відсутні підстави вважати декларації неподаними на підставі того, що у позивача відсутній договір з ДПА України.
За наведених обставин та правових норм, невизнання декларацій з підстав, що викладені у квитанціях №2, суд вважає неправомірним.
За загальним правилом, встановленим у ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - Кодекс), кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності вчинених дій.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи викладене вище, суд прийшов до висновку про можливість в даному випадку задовольнити уточнені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Травітас».
Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги ТОВ «Травітас»підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 69-71, 94, 97, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Шевченківському районі м. Києва прийняти податкові декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Травітас»(код ЄДРПОУ 36215984) за січень, лютий, березень та квітень 2010 року.
Постанова відповідно до вимог ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя П.О. Григорович