Справа № 2а-3490/10/2570
06 вересня 2010 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Соломко І.І.,
за участю секретаря Розмовенко А.О.,
представника позивача Довбаха А.М.,
представника відповідача Бузини Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Руслана» до Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій незаконними, визнання недійсним та скасування рішення, -
07.07.2009 року позивач, Приватне підприємство «Руслана»(далі-ПП»Руслана»), звернувся до суду з адміністративним позовом до Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі-Фонд), в якому просить визнати незаконними дії по проведенню перевірки та визнати недійсним та скасувати рішення № 313 від 30 березня 2009 року про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС з ТВП) сум фінансових (штрафних) санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Свої вимоги мотивує тим, що рішення № 313 від 30 березня 2009 року не відповідає вимогам Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», оскільки відповідачем не пред'явлено наказ, на виконання якого, була проведена перевірка. Також зазначає, що до повноважень відповідача не входить перевірка правильності та законності нарахування заробітної плати на підприємстві роботодавця застрахованої особи. У позивача були всі правові підстави для виплати допомоги по вагітності та пологам найманому працівнику ОСОБА_3 відповідно до приписів Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням». На думку позивача, рішення про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС) сум фінансових штрафних санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 313 від 30.03.2009 року не ґрунтується на чинному законодавстві України та порушує законні права та інтереси позивача.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача проти позову заперечувала, вказуючи на те, що перевірка проведена в межах наданих повноважень, факти порушень, які встановлені в ході проведення перевірки позивача та штрафні санкції застосовані правомірно, у зв'язку з чим просять відмовити позивачу в задоволенні позову.
В судовому засіданні представник відповідача пояснила, що за наслідками перевірки проведеної у ПП «Руслана» Територіальною державною інспекцією праці в Чернігівській області встановлено порушення ст. 96 КЗпП України, за які видано припис щодо усунення виявлених під час перевірки порушень та складено протокол про адміністративне правопорушення. За вказане правопорушення директора ПП «Руслана» притягнуто до адміністративної відповідальності. Вищезазначена інформація надійшла на адресу Чернігівської міжрайонної виконавчої дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності у зв'язку з чим Чернігівською міською виконавчою дирекцією Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності була проведена перевірка правильності нарахування, перерахування, обліку та використання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності ПП «Руслана». За матеріалами акта ревізії заступником директора виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності прийнято рішення від 30.03.2009 року № 313 про застосування фінансових та штрафних санкцій, згідно якого визначена сума платежу, зарахованого до бюджету Фонду: не прийняті до зарахування витрати-17307,23грн, штрафна санкція за порушення порядку витрачання коштів-8653,62грн., які в десятиденний строк від дня отримання рішення підлягають зарахуванню до бюджету Фонду у повному обсязі. Також відповідач наполягає на застосування судом ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
ПП «Руслана» зареєстровано як юридична особа Чернігівською районною державною адміністрацією від 04.05.2001 року за № 234, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (а.с.14).
ПП «Руслана» зареєстровано як страхувальник у Чернігівській міжрайонній виконавчій дирекції Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
З матеріалів справи вбачається, що завідувачем контрольно-ревізійного відділу виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності згідно п.15.4 Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, затвердженої постановою Правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.09.2001р. № 38 та на підставі доручення № 230 від 13.03.2009 року проведена позапланова перевірка правильності нарахування, обліку та витрачання коштів Фонду ПП «Руслана» за період з 01.04.2007 року по 31.12.2008року, про що складено акт ревізії від 18.03.2009 року.
Основним законом, який регулює діяльність Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є Закон «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 р. № 2240 (далі - Закон № 2240).
Порядок проведення позапланової перевірки встановлено Інструкцією про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності», затвердженої постановою Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.09.2001 року № 38( далі-Інструкція № 38).
Так, пунктом 15.6 Інструкції № 38 встановлено, що на проведення кожної ревізії ревізору видається доручення на право проведення ревізії (перевірки). Тому посилання позивача на незаконні дії відповідача щодо проведення позапланової перевірки за відсутності наказу суд вважає безпідставними, оскільки вищевказаною Інструкцією не передбачено пред'явлення наказу при проведенні позапланової перевірки.
В акті ревізії зазначено порушення, а саме: «допомога по вагітності та пологах найманому працівнику ОСОБА_3 по листку непрацездатності №996487 на період з 04.07.08 по 06.11.08, що повинна бути компенсацією втрати заробітної плати на період відпустки по вагітності та пологах, нарахована та виплачена безпідставно в завищеному розмірі внаслідок не дотримання співвідношення у схемі посадових окладів працівників ПП «Руслана» з березня по червень 2008 року включно, чим порушено ст. 96 КЗпП України та ч. 1 ст. 38 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням», яким передбачено, що допомога по вагітності і пологах надається у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати за період відпустки по вагітності та пологах, що призвело до переплати за рахунок коштів Фонду в сумі-17307,84грн.».
З актом ревізії позивач ознайомлений 18.04.2009 року.
Відповідно до п.15.14.4 Інструкції № 38, при наявності заперечень або зауважень до акта ревізії (перевірки) керівник, головний бухгалтер чи інші особи, які підписують акт, в день його передачі роблять про це застереження перед своїми підписами із зазначенням дати та роблять запис "з вимогами розділу 15 Інструкції про порядок проведення ревізій та перевірок по коштах Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 19.09.2001 p. N 38 ознайомлений" і не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня підписання із зауваженнями подають до нього письмові пояснення чи заперечення. У цей же термін страхувальник має право заперечення або пояснення по акту ревізії надіслати поштовим відправленням з повідомленням про вручення. Оформлення зазначеного поштового відправлення здійснюється згідно з Порядком оформлення поштових відправлень з вкладенням матеріалів звітності, розрахункових документів і декларацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.97 p. N 799. Якщо протягом зазначеного терміну пояснення чи зауваження стосовно акта не надійшли або поштове відправлення здійснене з порушенням зазначеного терміну, то акт ревізії вважається узгодженим.
Позивач не скористався правом надання зауважень до акту ревізії в терміни та порядок, передбачений вищезазначеною Інструкцією, а тому суд вважає за необхідне зазначити, що акт ревізії є узгодженим.
Відповідно до п. 8.7 Інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності № 16 від 26.06.2001 року, затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності,витрати коштів Фонду, які були проведені з порушенням законодавства і заподіяли йому збитки, не приймаються до заліку в рахунок страхових внесків і відшкодовуються за рахунок страхувальника.
Відповідно до ст. 28, 30 Закону № 2240, Фонд має право накладати фінансові санкції, передбачені цим Законом та іншими актами законодавства. Право застосування фінансових санкцій мають керівники виконавчої дирекції Фонду та його відділень, їх заступники.
Згідно ч. 1 ст. 30 Закону № 2240, за порушення порядку витрачання страхових коштів накладається штраф у розмірі 50 відсотків належної до сплати суми страхових внесків.
Отже, в даному випадку вищевказаною нормою визначено, що єдиною підставою для застосування фінансових (штрафних) санкцій є порушення порядку витрачання страхових коштів.
На підставі акту ревізії від 18.03.2009 року заступником директора виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності винесено рішення № 313 від 30 березня 2009 року про застосування та зарахування до бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, відображення у звіті (Ф4-ФСС) сум фінансових штрафних санкцій, неправомірних витрат, донарахованих сум внесків та пені за порушення законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та було не прийнято до зарахування витрат на суму 17307,23 грн. та застосовано фінансову (штрафну) санкцію в розмірі 8653,62грн. на загальну суму 25960,85 грн.,(а.с.10).
У відповідності до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В ході вирішення питання щодо законності прийнятого суб'єктом владних повноважень рішень суд відповідно до вимог ст.2 КАС України зобов'язаний перевірити чи прийнято воно: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частинами 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Правомірність проведення перевірки та факт вчинення позивачем порушення відповідачем доведено.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що відповідач при проведенні перевірки діяв в межах наданих йому повноважень, факти порушень, які встановлені в ході проведення перевірки позивача та штрафні санкції застосовані правомірно.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст. 99 КАС України (в редакції чинній на момент звернення до суду) встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідач наполягає на застосуванні ч. 1 ст. 100 КАС України в зв'язку з пропущенням строку звернення до адміністративного суду.
Позивач дізнався про порушення своїх прав 06.04.2009 року, тобто з моменту отримання рішення № 313 від 30.03.2009 року, про що свідчить поштове повідомлення про вручення № 200365(а.с.47), проте звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом лише 07.07.2010 року, тобто з пропущенням річного строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України (на час виникнення спірних правовідносин). Суд не приймає до уваги посилання позивача, як на причину пропуску строку звернення до суду - складність справи та пошук юристів для підготовки до справи, оскільки вказані обставини не доведені належними доказами. Отже, суд дійшов висновку про те, що причина пропущення строку звернення до суду позивачем не є поважною.
За таких обставин в задоволенні позову Приватному підприємству «Руслана» необхідно відмовити.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 9, 69-71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Чернігівський окружний адміністративний суд , -
В задоволенні позову Приватного підприємства «Руслана» до Виконавчої дирекції Чернігівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності про визнання дій незаконними, визнання недійсним та скасування рішення, - відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, шляхом подання через суд першої інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Дата складання та підписання повного тексту постанови -13 вересня 2010 р.
Суддя Соломко І.І.