02 серпня 2023 рокуСправа № 160/13308/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
І. ПРОЦЕДУРА
1. 14.06.2023 ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 17.05.2023 № 045650004695 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно з частиною другою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення» з 09.05.2023, зарахувавши до загального трудового стажу ОСОБА_1 період роботи з 07.09.1996 по 01.09.2000 та зарахувавши до пільгового трудового стажу ОСОБА_1 роботу на посадах за Списком № 1 у період з 01.10.2009 по 28.02.2010.
2. Ухвалою суду від 19.06.2023 прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), відповідачам встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву та витребуваних судом доказів.
3. Ухвала суду від 19.06.2023 та копія позову одержані ГУ ПФУ в Дніпропетровській області 03.07.2023, що вбачається з розписки, яка долучена до матеріалів справи.
4. 28.07.2023 судом через систему «Електронний суд» отримано відповідь позивача на відзив.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
5. 09.05.2023 позивач у віці 48 років 9 місяців вважаючи, що вже досяг пенсійного віку та маючи достатній страховий та пільговий стаж звернувся до ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
6. У призначенні пенсії відмовлено, оскільки не досягнуто визначеного частиною другою статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку 49 років 6 місяців.
7. Також не зараховано до страхового стажу період роботи з 07.09.1996 по 01.09.2000 в МКСП та до пільгового період з 01.10.2009 по 28.02.2010.
8. Позивач вважає рішення про відмову у призначенні пенсії протиправним та таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
9. Відповідач не врахував при призначенні пенсії рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
10. Відповідач у встановлений судом строк відзив не надав.
ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
11. 09.05.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії.
12. За результатами розгляду заяви від 09.05.2023 та доданих до неї документів, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області прийнято рішення від 17.05.2023 № 045650004695 про відмову у призначенні пенсії, у якому, зокрема, зазначено:
- дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України09.05.2023;
- пенсійний вік визначений пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», становить 49 років 6 місяців;
- вік заявниці 48 років 9 місяців;
- необхідний страховий стаж, відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 20 років;
- страховий стаж особи становить 38 років 7 місяців 20 днів;
- необхідний пільговий стаж, визначений статтею 114 Закону, за Списком № 1 становить 7 років 6 місяців;
- пільговий стаж особи становить 8 років 19 днів;
- результати розгляду документів, доданих до заяви:
-- за доданими документами до страхового стажу не зарахований період роботи з 07.09.1996 по 01.09.2000, оскільки у трудовій книжці при звільненні не можливо визначити назву підприємства на печатці, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58. Відомості у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (СПОВ) відсутні. Для зарахування вищевказаного періоду необхідно надати уточнюючу довідку, видану підприємством на підставі первинних документів за час виконання;
-- до пільгового стажу зараховані всі періоди роботи згідно наданої пільгової довідки від 23.09.2020 № 59 за винятком періоду перерви в атестації з 01.10.2009 по 28.02.2010.
- в призначенні пенсії відмовлено, оскільки заявниця не досягла визначеного частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV пенсійного віку 49 років 6 місяців. Працює. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.
V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
13. Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
14. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
15. Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.
16. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV), який набрав законної сили з 01.01.2004.
17. Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
18. Відповідно до пункту 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, який набрав чинності з 01.01.2004, в редакції до 11.10.2017:
- пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди;
- до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
- особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України «Про пенсійне забезпечення»; у цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
19. Пунктом 2 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, в редакції з 11.10.2017:
- пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди;
- до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
20. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається:
- працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах;
- до досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року;
- працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
21. Положеннями статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) встановлено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
- Згідно із пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
- працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах;
- до досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
22. Рішенням Конституційного Суду від 23.01.2020 № 1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII.
23. Згідно із пунктом 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду від 23.01.2020 № 1-р/2020 стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
24. Пунктом 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду від 23.01.2020 № 1-р/2020 встановлено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
- «На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам…».
25. Конституційний Суд в пункті 4.1 Рішення від 23.01.2020 № 1-р/2020 зазначив, що статтею 13 Закону № 1788-XII до внесення змін Законом № 213-VIII було передбачено зменшення пенсійного віку для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку (60 років для чоловіків і 55 років для жінок) з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 10 років для працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, та на 5 років для працівників, зайнятих повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці; зменшення пенсійного віку та стажу для чоловіків і жінок стосовно загального пенсійного віку з урахуванням різниці між пенсійним віком у чоловіків і жінок на 5 років.
26. За приписами статті 44 Закону № 1058-ІV:
- частина перша:
-- призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом;
-- звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи;
-- порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення;
- частина третя:
-- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
27. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина 5 статті 45 Закону № 1058-IV).
28. Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій урегульовано «Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 від 07.07.2014) (у редакції, чинній на момент спірних правовідносин, далі - Порядок № 22-1).
29. Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1:
- заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію);
- заява про призначення пенсії може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал або засобами Порталу Дія електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал або засоби Порталу Дія) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
30. Пунктом 1.7 Порядку № 22-1 встановлено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
31. Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
32. Пунктом 4.3 Порядку № 22-1 встановлено:
- рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи;
- рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
33. Відповідно до пункту 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
34. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
35. За приписами пункту 4.10 Порядку № 22-1 після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
щодо проведення атестації робочих місць
36. Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442 (далі - Порядок № 442), пенсії за віком на пільгових умовах за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.
37. Атестація робочих місць за умовами (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
38. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
39. Згідно із пунктом 4 Порядку № 442 періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
40. Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
41. Пунктом 3 «Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383) встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
42. Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
43. Відповідно до пункту 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
щодо оформлення записів у трудовій книжці
44. Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 затверджено «Інструкцію про порядок ведення трудових книжок працівників» (далі - Інструкція № 58, у редакції, чинній на час спірних правовідносин) в якій, зокрема, зазначено:
- пункт 1.1: трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню;
- пункт 2.3: записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону;
- пункт 2.4: усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення;
- пункт 2.6: у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов'язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу;
- пункт 2.26: записи про причини звільнення у трудовій книжці повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства із посиланням на відповідну статтю, пункт закону;
- пункт 4.1: у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів;
- пункт 7.2: бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок. По закінченні кожного місяця особа, яка відповідає за ведення трудових книжок, подає бухгалтерії звіт про наявність бланків трудових книжок і вкладишів до них і про суми, що одержані за заповнені трудові книжки і вкладиші до них, з додатком прибуткового ордеру каси підприємства.
VІ. ОЦІНКА СУДУ
45. Право на соціальний захист, що включає право на забезпечення у старості, гарантоване громадянам України частиною першою статті 46 Конституції України.
46. У рішенні про відмову у призначенні пенсії від 17.05.2023 № 045650004695 із посиланням на частину 2 статті 114 Закону № 1058-IV зазначено про встановлений вік для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1, який становить 49 років 6 місяців, однак позивачу на день звернення за призначенням пенсії виповнилося 48 років 9 місяців.
47. Крім того, рішення про відмову у призначенні пенсії від 17.05.2023 № 045650004695 містить наступну інформацію:
- до страхового стажу не зарахований період роботи з 07.09.1996 по 01.09.2000;
- до пільгового стажу зараховані всі періоди роботи згідно наданої пільгової довідки від 23.09.2020 № 59 за винятком періоду перерви в атестації з 01.10.2009 по 28.02.2010.
щодо визнання протиправним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах
(щодо пенсійного віку для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1)
48. Суд звертає увагу, що спірним у цій справі є досягнення позивачем необхідного віку, який би давав останньому право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
49. Інших підстав для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 оскаржуване у цій справі рішення від 17.05.2023 № 045650004695 не містить.
50. Позивач вважає, що за наявності необхідного стажу роботи та досягненням 45 років він має право на пенсію на пільгових умовах.
51. Натомість відповідач керується Законом № 1058-ІV (в редакції Закону № 2148-VIII), за яким пенсійний вік становить 49 років 6 місяців.
52. Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що при призначенні жінкам пенсії відповідно до пункту «а» статті 13 Закону № 1788-XII (в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII (далі - Закон № 213-VIII)) необхідними умовами були:
1) досягнення 45 років;
2) стаж роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
53. Законом № 213-VIII, який набув чинності 01.04.2015, необхідними умовами при призначенні пенсії за пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-XII визначено:
1) досягнення 50 років;
2) стаж роботи не менше 20 років, з них не менше 7 років 6 місяців на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
54. Абзацом 2 пункту «а» статті 13 Закону № 1788-XII у редакції Закону № 213-VIII, зокрема, встановлено:
- до досягнення 50 років право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;
55. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII (далі - Закон № 2148-VIII), текст Закону № 1058-IV доповнений, зокрема, статтею 114, згідно із пунктом 1 частини другої якої на пільгових умовах пенсія за віком призначається:
- працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші.
56. Вказана норма набула чинності з 01.10.2017.
57. Таким чином, з 01.10.2017 правила призначення пенсій за Списком № 1 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме:
1) пунктом «а» статті 13 Закону № 1788-XII у редакції Закону № 213-VIII від 02.03.2015 та
2) пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV у редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017 року.
58. За конституційним поданням народних депутатів України Закон № 213-VIII перевірявся на відповідність Конституції України.
59. Рішенням № 1-р/2020 Конституційний Суд України визнав неконституційними окремі положення Закону № 1788-ХІІ, у зв'язку із чим вони втратили чинність з дня ухвалення Рішення (пункт 2 резолютивної частини Рішення). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213-VIII.
60. Отже, на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788-ХІІ, з урахуванням Рішення № 1-р/2020, встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 для жінок після досягнення 45 років.
61. Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між нормами Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058-ІV - з іншого в частині віку набуття права на пенсію на пільгових умовах. Перший із цих законів визначав такий вік у 45 років, тоді як другий - у 50 років.
62. Норми зазначених законів регулюють одне і те ж коло відносин, однак, явно суперечать один одному.
63. При цьому, таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14.102010 у справі «Щокін проти України»).
64. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
65. З урахуванням викладеного, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.
66. На час звернення ОСОБА_1 до органу Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії:
- їй виповнилося 48 років 9 місяців, отже позивач досягла необхідного віку, який надає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1;
- страховий стаж становив 38 років 7 місяців 20 днів;
- пільговий стаж становив 8 років 19 днів.
(щодо права позивача на зарахування до страхового стажу періоду роботи з 07.09.1996 по 01.09.2000)
67. В оскаржуваному у цій справі рішенні про відмову у призначенні пенсії від 17.05.2023 № 045650004695 зазначено про не зарахування до страхового стажу періоду роботи з 07.09.1996 по 01.09.2000, оскільки у трудовій книжці при звільненні не можливо визначити назву підприємства на печатці, що не відповідає вимогам Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58. Відомості у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (СПОВ) відсутні.
68. Вирішуючи питання щодо не зарахування періоду роботи з 07.09.1996 по 01.09.2000 з підстав невідповідності Інструкції № 58 (у трудовій книжці при звільненні не можливо визначити назву підприємства на печатці), суд зазначає наступне.
69. Відповідно до Інструкції № 58 бланки трудових книжок і вкладишів до них зберігаються в бухгалтерії підприємства як документи суворої звітності і видаються за заявкою у підзвіт особі, відповідальній за ведення трудових книжок.
70. Пунктом 4 Постанови Кабінету міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 № 301 передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
71. З урахуванням викладеного, на особу не може перекладатись тягар доведення повноти та чіткості даних, що зазначені у його трудовій книжці.
72. Недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії та позбавляти позивача конституційного права на соціальний захист.
73. Зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постановах Верховного Суду від 24.05.2018 у справі № 490/12392/16-а, від 30.09.2019 у справі № 638/18467/15-а.
74. Також, суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 19.12.2019 у справі № 307/541/17 зазначив, що підставою для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки. Управління ПФУ не врахувало, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
75. З трудової книжки НОМЕР_1 вбачається, що позивач:
- запис № 5: 07.09.1996 прийнятий учнем БКСП «Сура»;
- запис № 6: 01.09.2000 звільнений по статті 38 КЗпП України, за власним бажанням.
76. Суд звертає увагу, що незарахований до страхового стажу період засвідчений інспектором та містить печатку відділу кадрів, з якої можна прочитати назву підприємства, а саме: «Багатогалузеве колективне сільськогосподарське підприємство «Сура».
77. Крім того, незараховуючи період роботи з 07.09.1996 по 01.09.2000 відповідачем в оскаржуваному у цій справі рішенні про відмову у призначенні пенсії не зазначено, який розділ та пункт Інструкції № 58 порушено.
78. З урахуванням викладеного, відповідачем допущено надмірний формалізм та протиправно не зараховано до страхового стажу період роботи позивача з 07.09.1996 по 01.09.2000.
(щодо права позивача на зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періоду з 01.10.2009 по 28.02.2010)
79. Відповідач не зарахував до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 01.10.2009 по 28.02.2010, оскільки наявна перерва в атестації.
80. У довідці від 23.09.2020 № 59 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка видана ОСОБА_1 , зокрема, зазначено, що:
- зазначена особа працювала повний робочий день на ДП «ВО Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова»;
- за період з 25.04.2006 по 01.03.2015 та з 15.02.2016 по 06.08.2016 виконувала постійно та безпосередньо на переносних установках радіоізотопної дефектоскопії (гаммадефектоскопії) займалась просвічуванням матеріалів та виробів в промисловості (цехи № 97) за професією, посадою дефектоскопист рентгено-гамма-графирования. Працівник, безпосередньо зайнятий на переносних установках радіоізотопної дефектоскопії (гаммадефектоскопії) просвічуванням матеріалів та виробів в промисловості, що передбачена Списком № 1 розділ ХХІІ підрозділ 5а код КП поз. 22.5-1а. Підстава: постанова Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36;
- додаткові відомості: накази про атестацію від 01.10.2004 № 462-А, від 01.03.2010 № 86, від 15.02.2016 № 57.
81. Починаючи з 22.08.1992 однією з обов'язкових умов для підтвердження пільгового стажу є документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.
82. Суд зазначає, що за приписами Порядку № 383 вперше атестація робочих місць повинна бути проведена до 22.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць).
83. З приводу проведення атестації робочих місць суд зазначає, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
84. Своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
85. Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку № 442 проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
86. Отже, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств, а тому її несвоєчасне проведення або неповне проведення не може позбавити громадян їх конституційного права на соціальний захист.
87. Викладене відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, висловленому у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а.
88. Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 01.10.2009 по 28.02.2010 робоче місце позивача атестоване наказом від 01.10.2004 № 462-А (термін дії якого тривав 5 років у відповідності до пункту 4 Порядку № 442). Наступна атестація робочого місця затверджена наказом від 01.03.2010 № 86.
89. Таким чином, до пільгового стажу позивача за Списком № 1 повинен бути зарахований період роботи з 01.10.2009 по 28.02.2010, оскільки у зазначений період позивач виконував роботи за професією (посадою), яка віднесена до Списку № 1.
90. Оскільки, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області помилково здійснено висновок про відсутність необхідного віку у позивача, не зараховано періоди роботи до страхового та пільгового стажу за Списком № 1 та відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, суд визнає протиправним та скасовує рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 17.05.2023 № 045650004695.
91. Крім того, належить зазначити, що бездіяльність це пасивна поведінка суб'єкта, тобто не здійснення/не вчинення дій, які особа повинна була і могла вчинити, тоді як дією є сукупність вчинків кого-небудь, здійснення особою певних функцій/обов'язків у межах наданих повноважень, тощо.
92. Відповідно до пункту 2 розділу 4 Указу Президента України «Про Концепцію вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів» від 10.05.2006 № 361/2006 адміністративне судочинство спрямоване на захист прав особи у публічно-правових відносинах від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
93. За своїм статусом у суспільстві учасники таких правовідносин перебувають у нерівних умовах, тому адміністративний суд має вжити всіх передбачених законом заходів, щоб захистити порушені органом влади права особи, в тому числі збирати докази з власної ініціативи, виходити за межі вимог сторін тією мірою, наскільки це необхідно для повного захисту прав особи.
94. Не зарахування періоду роботи позивача до страхового та пільгового стажу є бездіяльністю Пенсійного фонду, яка може бути оскаржена до суду, у зв'язку із чим суд відповідно до частини другої статті 9 КАС України виходить за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту порушеного права на соціальне забезпечення позивача, та визнає протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 :
- до страхового стажу періоду роботи з 07.09.1996 по 01.09.2000;
- до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 01.10.2009 по 28.02.2010.
щодо зобов'язання вчинити певні дії
95. Згідно із статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
96. Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта, суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
97. Крім того, Верховний Суд у постанові від 21.03.2019 у справі № 817/498/17 наголосив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
98. З метою ефективного та повного захисту прав позивача, суд зобов'язує ГУ ПФУ в Дніпропетровській області:
- зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 07.09.1996 по 01.09.2000;
- зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 період роботи з 01.10.2009 по 28.02.2010;
- призначити ОСОБА_1 з 09.05.2023 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
VІІ. ВИСНОВОК СУДУ
99. При вирішення спору по суті враховані правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні від 21.04.2021 у зразковій справі № 360/3611/20 з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021, оскільки у цій справі правовідносини є подібними, та стосуються набуття права на призначення пенсії на пільгових умовах позивачем, що досяг пенсійного віку, визначеного статтею 13 Законом № 1788-ХІІ, у редакції чинній до внесення змін Законом № 213-VІІІ, після набрання чинності Законом № 2148-VІІІ та після ухвалення 23.01.2020 Конституційним Судом України рішення № 1-р/2020 у справі № 1-5/2018(746/15).
100. Пільгові умови відповідно до яких призначається пенсія (Список № 1 або Список № 2) не є визначальним для вирішення спору та не свідчить про наявність значних розбіжностей у фактичних обставинах справ, що унеможливлювали б урахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові за результатами розгляду зразкової справи № 360/3611/20, у ході розгляду цієї справи.
101. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із присудженням на користь позивача понесених судових витрат на сплату судового збору за подання позову немайнового характеру.
102. Керуючись статтями 241-246, 263 КАС України, суд, -
103. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; код НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код 21910427; вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
104. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 :
- до страхового стажу періоду роботи з 07.09.1996 по 01.09.2000;
- до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 01.10.2009 по 28.02.2010.
105. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 17.05.2023 № 045650004695 про відмову у призначенні пенсії.
106. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області:
- зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 07.09.1996 по 01.09.2000;
- зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 за Списком № 1 період роботи з 01.10.2009 по 28.02.2010;
- призначити ОСОБА_1 з 09.05.2023 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення».
107. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1073,60 грн.
108. Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 КАС України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя І.О. Верба