02 серпня 2023 року Справа № 160/14065/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпрі клопотання відповідача про залишення позову без розгляду та заяву позивача про поновлення строку звернення до суду в адміністративній справі № 160/14065/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Криворізьке районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення коштів, -
І. ПРОЦЕДУРА
1. 22.06.2023 засобами поштового зв'язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, у якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати пункт 1 наказу від 17.05.2023 № 900к начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Криворізького РУП ГУНП», яким було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби стосовно оперуповноваженого відділу кримінальної поліції КРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 19.05.2023 № 317 о/с «По особовому складу» щодо звільнення оперуповноваженого відділу кримінальної поліції КРУП ГУНП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта ОСОБА_1 з 19.05.2023 згідно із Законом України «Про Національну поліцію» за пунктом 6 частини першої статті 77 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України);
- поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції КРУП ГУНП в Дніпропетровській області;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу, починаючи з 19.05.2023 з розрахунку середньоденного грошового забезпечення у розмірі 219,35 грн по день винесення судом рішення;
- стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області судовий збір та витрати на правову (правничу) допомогу.
2. Ухвалою суду від 26.06.2023 позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі у порядку статті 262 КАС України; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Криворізьке районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області; призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; витребувано докази у відповідача; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті спору.
3. 13.07.2023 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву та клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропущенням позивачем п'ятнадцятиденного строку звернення до суду.
4. Ухвалою суду від 18.07.2023 встановлено, що судом відкрито провадження у цій справі ухвалою від 26.06.2023 за позовом, до якого позивачем не додано клопотання про поновлення строку звернення до суду та без вирішення судом питання додержання позивачем такого строку, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначено, що недоліки позовної заяви можуть бути усунені шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску, за наявності.
5. 28.07.2023 до суду надійшла заява представника позивача про поновлення строку звернення до суду.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
6. Представник позивача просить поновити строк звернення до суду, зазначає, що пропущення строків звернення до суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропущення таких строків, оскільки суд може визнати причини його пропуску поважними.
7. З посиланням на введення воєнного стану заявник зазначив, що позивач повідомив адвокатів, що з 29 травня по 15 червня 2023 року позивач перебував із волонтерською місією у прифронтових зонах Донецької та Луганської областей з метою перевезення дітей для подальшої реабілітації, тобто у позивача об'єктивно буда відсутня можливість вчиняти дії, необхідні для звернення до суду, такі як погодження правової позиції із адвокатами, фактичний підпис позовної заяви, сплата судового збору та інші дії, що передують зверненню до суду.
8. На підтвердження таких обставин заявник надав адвокатський запит від 24.07.2023 та відповідь на такий запит фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від 27.07.2023 з повідомленням, що ОСОБА_1 тривалий час допомагає з перевезенням та влаштуванням на реабілітацію малолітніх дітей, з 29.05.2023 по 15 червня 2023 року у складі волонтерської місії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував у прифронтових зонах Донецької та Луганської областей з метою перевезення дітей до ФОП ОСОБА_2 для подальшої реабілітації.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА
9. Відповідач заявив клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки позивачем пропущено 15-денний строк оскарження наказів, встановлений частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, та просив врахувати правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 08.02.2023 у справі № 120/7567/22.
ІV. ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ
10. Судом встановлено, що позивач звернувся до суду із цим позовом 16.06.2023, направивши його засобами поштового зв'язку (штриховий кодовий ідентифікатор поштового відправлення № 5003103007159) та оскаржує пункт 1 наказу від 17.05.2023 № 900к, яким до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби, та наказ від 19.05.2023 № 317 о/с, яким позивача звільнено зі служби в поліції, у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України
11. З матеріалів справи вбачається, що із зазначеними наказами позивач ознайомлений особисто під підпис 19.05.2023.
12. Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
13. Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
14. Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
15. У силу частини п'ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
16. Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» від 15.03.2022 № 2123-IX, який набрав чинності 01.05.2022, внесені зміни до Дисциплінарного статуту НП України, доповнивши Статут розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період воєнного стану».
17. Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» (далі - Дисциплінарний статут НП України) передбачено, що:
- поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності;
- у разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
18. Верховний Суд у постанові від 08.02.2023 у справі № 120/7567/22 зазначив, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким у заявленому спорі є Дисциплінарний статут НП України.
19. При цьому, при наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний закон, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.
20. У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.
21. Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 29.01.2019 у справі № 807/257/14.
22. У свою чергу, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права.
23. Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній. У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, «молодша норма» припиняє суперечливу до неї «старшу»: цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.
24. Тобто у контексті цього судового спору застосуванню підлягає Дисциплінарний статут НП України, що затверджений Законом України, і яким передбачені порядок та строки оскарження дисциплінарного стягнення.
25. Згідно зі статтею 13 Дисциплінарного статуту НП України до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
26. Таким чином, в період дії воєнного стану, згідно з абзацом 1 частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту НП України, поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Тобто цим пунктом охоплено такі види дисциплінарних стягнень, як зауваження, догана, сувора догана, попередження про неповну службову відповідність.
27. Абзацом 2 частини четвертої статті 31 Дисциплінарного статуту НП України визначено, що у разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
28. Отже, спеціальним строком для звернення до адміністративного суду у справах щодо оскарження поліцейським застосованого до нього у період дії воєнного стану дисциплінарного стягнення є 15-денний строк, установлений частиною 4 статті 31 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 № 2337-VIII, перебіг якого розпочинається з дня ознайомлення поліцейського із відповідними наказами.
29. Такий строк у період воєнного стану законодавцем визнано достатнім для оскарження дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади.
30. Відповідно до матеріалів справи, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції.
31. Таким чином, позивач звернувся до суду з позовом 16.06.2023 про оскарження наказів, прийнятих 17.05.2023 та 19.05.2023, з якими був ознайомлений особисто під розпис 19.05.2023, тобто із пропуском встановленого п'ятнадцятиденного строку звернення до суду.
32. Представник позивача просить поновити строк звернення до суду, посилаючись на те, що позивач з 29 травня по 15 червня 2023 року перебував із волонтерською місією у прифронтових зонах Донецької та Луганської областей з метою перевезення дітей для подальшої реабілітації, зазначаючи, що у позивача об'єктивно буда відсутня можливість вчиняти дії, необхідні для звернення до суду, такі як погодження правової позиції із адвокатами, фактичний підпис позовної заяви, сплата судового збору та інші дії, що передують зверненню до суду. На підтвердження таких обставин надано адвокатський запит від 24.07.2023 та відповідь на такий запит фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 від 27.07.2023.
33. Надаючи оцінку доводам, наведеним в обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду, належить врахувати, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.
34. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
35. Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
36. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
37. Як зазначено у рішенні Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011, обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя. Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
38. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
39. Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
40. Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду. Для цього особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
41. Суд зазначає, що заявлені доводи щодо перебування позивача з 29 травня по 15 червня 2023 року із волонтерською місією у прифронтових зонах не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, оскільки не є для позивача непереборними для своєчасного звернення до суду, крім того, оскільки з оскаржуваними наказами позивач ознайомився особисто 19.05.2023, він мав достатній час для звернення до суду у встановлений 15-денний строк з дня ознайомлення з оскаржуваними наказами.
42. Нереалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого.
43. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
44. Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів у сфері публічних правовідносин, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у таких публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
45. Як зазначалось вище, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
46. Таким чином, позивачем не зазначено поважні причини пропуску строку звернення до суду, які є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
47. Доводи заявника щодо необхідності сплати судового збору, як поважна підстава пропуску строку звернення до суду є необґрунтованими, оскільки відповідно до пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі. Враховуючи, що дана справа стосується стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, позивач не повинен сплачувати судовий збір.
48. Окремо суд звертає увагу, що до матеріалів справи долучено ордер від 16.05.2023 на надання правничої (правової допомоги) ОСОБА_1 , складений на підставі договору про надання правової допомоги від 07.05.2023 у Дніпропетровському окружному суді адвокатом Артеменко Олександрою Валентинівною, отже адвокат позивача також мав можливість у межах надання правової допомоги своєчасно подати позов.
49. При застосуванні строку звернення до суду у цій категорії спорів судом враховані правові висновки Верховного Суду, наведені у постанові від 08.02.2023 у справі № 120/7567/22, на необхідність додержання такого строку звернення до суду також звертали увагу суди апеляційної інстанції у постановах від 13.12.2022 у справі № 420/9932/22, від 13.01.2023 у справі № 260/3479/22, від 08.03.2023 у справі № 300/4550/22, від 13.04.2023 у справі № 400/5692/22.
50. Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду (частина третя статті 123 КАС України).
51. Керуючись статтями 122, 123, 248 КАС України, суд, -
52. Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду із цим позовом.
53. Клопотання відповідача про залишення позову без розгляду - задовольнити.
54. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Криворізьке районне управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення коштів - залишити без розгляду.
55. Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 КАС України.
Суддя І.О. Верба