02 серпня 2023 року Справа № 160/14058/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області (вул. Святослава Хороброго, буд. 23, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код юридичної особи 20001496) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
22.06.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, у якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, яка полягає у відмові провести перерахунок розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн), встановленого законом за 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та у відмові виготовити і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення, станом на 01.01.2021, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом за 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2021;
- зобов'язати Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області перерахувати розмір грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2481,00 грн), встановленого законом за 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виготовити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2021, відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом за 01.01.2021, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01.02.2021.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, у якій просить вважати поважною причину пропуску процесуального строку на подання позову та поновити пропущений з поважних причин строк звернення ОСОБА_1 до суду з позовом до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
27.06.2023 означену позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказами, що підтверджують причини пропуску такого строку;
- належним чином засвідчених власноруч позивачем копій доданих до позовної заяви паспорта та РНОКПП позивача у кількості примірників для суду та відповідача у справі.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направлено на електронну адресу представника позивача.
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку від представника позивача надійшла заява (вх. №62220/23) про поновлення пропущеного строку звернення до суду та засвідчені власноруч позивачем копії паспорта та РНОКПП позивача у кількості примірників для суду та відповідача у справі.
Надаючи оцінку поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд виходить з того, що представник позивача обґрунтовує причини пропуску строку звернення до суду правовими позиціями Верховного Суду щодо необхідності уникати надмірного формалізму, недопущення обмеження права на доступ до суду, заявлення спору щодо пенсії, яка є єдиним джерелом існування.
Суд зазначає, що правові висновки щодо застосування норм права, якими врегулювано питання строку звернення до суду та наслідків його недодержання у цій категорії спорів, висловлено Верховним Судом у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22 (ЄДРСР 110187784), застосування яких є обов'язковим для суду відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.
Предметом заявленого спору є бездіяльність відповідача по складенню та направленню до органу Пенсійного фонду нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2021.
Судом встановлено, що представник позивача звернувся до відповідача із заявою від 17.03.2023 про формування та направлення такої довідки на адресу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у результаті розгляду якої відповідач листом від 17.04.2023 №55/11/Є-291/93 повідомив позивачу про те, що на підставі списків Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області буде підготовлена довідка про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021.
Надаючи оцінку заявленим доводам, суд зазначає, що фактично представник позивача не наводить причини пропуску строку звернення до суду, зазначаючи про неможливість застосування встановленого статтею 122 КАС України строку звернення до суду у цій справі.
Посилання представника позивача на врахування правових висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 24.11.2020 у справі №815/460/18, від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, Великої Палати Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №815/1226/18 не є обґрунтованими.
Так, у справі №815/460/18 предметом спору є визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови позивачу у перерахунку пенсії та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії з урахуванням всіх видів грошового забезпечення, визнаних Одеським обласним військовим комісаріатом в довідці від 21.05.2012 №11027, зі сплатою суми недоотриманого пенсійного забезпечення. У вказаній постанові Верховний Суд дійшов висновку: "Таким чином, норми статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають застосуванню до спорів, які виникли у зв'язку виплатою недоплаченої суми пенсії. Зважаючи на те, що не проведення виплати належної суми пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, виплати недоплаченої суми пенсії має проводитися без обмеження будь-яким строком". Однак, предмет спору у справі №815/460/18 не є аналогічним предмету спору у справі, що розглядається, відтак, питання строку звернення до суду із застосуванням статті 122 КАС України у вказаній постанові Верховного Суду щодо справ з предметом спору як у даній справі - не розглядалось.
У справі №755/10947/17 предметом спору є визнання незаконними дій Приватного нотаріуса, які виразилися у проведенні державної реєстрації права власності, визнання протиправним та скасування рішення, на підставі якого внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності на квартиру. Тобто, зазначений предмет спору не є аналогічним предмету спору у справі, що розглядається.
Так само не є аналогічним предмету спору у справі, що розглядається, предмет спору у справі №815/1226/18, оскільки у вказаній справі позивач просив суд зобов'язати Малиновське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі провести поновлення та виплату пенсії за віком шляхом призначення її знову відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі, не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, на підставі документів, що знаходяться в пенсійній справі, з проведенням індексації та компенсацією втрати частини доходів.
Щодо доводів позивача про те, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави, у зв'язку із чим у разі порушення органом Пенсійного фонду України законодавства про пенсійне забезпечення не слід застосовувати шестимісячний строк звернення до суду, оскільки це матиме наслідком неможливість реалізувати передбачене Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» право пенсіонера на виплату сум пенсії за минулий час без обмеження строку у визначеному законодавством розмірі, суд зазначає, що від цієї правової позицій відступив Верховний Суд від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19.
Посилання позивача на постанови суду касаційної інстанції стосовно строку звернення до суду - не є застосовними у цій справі, з огляду на те, що суд при застосуванні норм права має керуватися останньою правовою позицією Верховного Суду, а правовідносини мають бути подібними, однак, як встановлено судом вище, у постановах, на які посилається позивач, правовідносини не є подібними.
Доводи позивача про відсутність строку звернення до суду із цим позовом про оформлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.202 суд вважає необґрунтованими, оскільки у спірних правлвлідносинах у межах справи №160/14058/23 не розглядається питання здійснення перерахунку пенсії не проведеного з вини відповідних органів, звернення до суду за якими не обмежується строком, оскільки відповідач у справі, що розглядається, не має повноважень на здійснення перерахунку пенсії. Крім того, у цій справі не розглядається спір щодо невиплати органом Пенсійного фонду нарахованої пенсії.
Вирішуючи подану представником позивача заяву, суд виходить із того, що згідно з вимогами статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення, а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Верховним Судом здійснено відступ від попередніх висновків, сформовано нову правову позицію, що позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав; при зверненні до суду позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав чи в інший визначений законом строк звернення до суду; отримання позивачем листа відповідача від у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Непоінформованість позивача про порушення своїх прав через байдуже ставлення до них або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.01.2020 у справі №420/2045/19 та від 06.03.2019 у справі № 805/1985/18-а.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що у пункті 45 рішення Європейського суду з прав людини “Перез де Рада Каванілес проти Іспанії” від 28.10.1998 зазначено про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання; правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Вищенаведене спростовує доводи представника позивача, зазначені останнім у заві про поновлення строку звернення до суду.
Крім того, на вимогу суду представником позивача не підтверджено поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду належними доказами на підтвердження існування дійсних, істотних обставин, що об'єктивно перешкоджали позивачеві звернутися до суду із означеним позовом. Представником позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду наведено лише посилання на судову практику, яка не може бути застосована у спірних правовідносинах з викладених вище причин, обставини, які представник позивача вважає поважними і об'єктивними не наведено, жодного доказу на їх існування представником позивача не надано.
Враховуючи викладене, суд визнає неповажними наведені у заяві представника позивача причини пропуску строку звернення до суду.
У зв'язку з цим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення позивачу строку звернення до суду з адміністративним позовом.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд звертає увагу, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, а саме, не залежать від волевиявлення особи, яка звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 КАС України).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
Вирішуючи питання поважності пропуску строку звернення суд зазначає, що позивачем не обґрунтовано та не підтверджено жодним доказом поважності причин пропуску строку звернення до суду із даною позовною заявою.
Таким чином, позивачем пропущено строк звернення до суду, не надано доказів на підтвердження поважності причин такого пропуску, внаслідок чого суд не вбачає підстав для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та задоволення заяви позивача про поновлення строку звернення до суду.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо: позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись ст. 122, 123, 169, 248, 256, 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні заяви представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області (вул. Святослава Хороброго, буд. 23, м. Дніпро, 49000; ідентифікаційний код юридичної особи 20001496) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви направити особі, яка її подала, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 КАС України, повернення позовної заяви, не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Царікова