02 серпня 2023 року Справа № 160/12498/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Горбалінського В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії,-
06.06.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградської області від 19.05.2023 року №047050021879 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, згідно із пунктом 2 частини 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з дати досягнення ним віку 55 років;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області для призначення ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах за віком як працівнику, зайнятому повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи: за Списком №1 з 30.12.1988 року по 31.07.1991 року, з 16.09.1996 року по 19.12.1996 року в якості апаратника-гідрометалурга у Верхньодніпровському ГМК, перейменованого в Вільногірський державний ГМК наказом Міністерства промисловості України №103 від 26.05.1993 року, надалі філія «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Кримський Титан» (назву було змінено на філія «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс»); за Списком №2 з 13.03.2006 року по 06.03.2007 року в якості монтажника зовнішніх (технологічних) трубопроводів у філії «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Кримський Титан» (назву було змінено на філія «Вільногірський гірничо-металургійний комбінат» ПрАТ «Юкрейніан Кемікал Продактс») та призначити ОСОБА_1 пенсію згідно із пунктом 2 частини 2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з дати досягнення віку 55 років.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пенсійним органом протиправно не зараховано до пільгового стажу за Списком №1 та Списком №2 періоди роботи позивача з 30.12.1988 року по 31.07.1991 року, з 16.09.1996 року по 19.12.1996 року та з 13.03.2006 року по 06.03.2007 року. Позивач зауважує, що на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
09.06.2023 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
26.06.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.
Відповідно до п.2 ч.4 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву додаються документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
В свою чергу, відповідачем-1 не додано до відзиву документу, що підтверджує надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.
У зв'язку з чим суд під час розгляду справи по суті не приймає до уваги доводи відповідача-1, викладені у відзиві на позовну заяву.
04.07.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву.
В обґрунтування відзиву відповідач-2 зазначив, що періоди роботи позивача з 30.12.1988 року по 31.07.1991 року, з 16.09.1996 року по 19.12.1996 року та з 13.03.2006 року по 06.03.2007 року не враховані до пільгового стажу за Списком №1 та Списком №2, оскільки в довідці для підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки №232 від 08.05.2023 року не зазначені розділ і підрозділ постанови Ради Міністрів СРСР №134-49р від 12.02.1964 року та відсутнє посилання на списки, чинні на період роботи заявника та відсутня інформації про проведення атестації робочих місць. На підставі зазначеного відповідач-2 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
11.05.2023 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
19.05.2023 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за принципом екстериторіальності розглянуто заяву ОСОБА_1 від 11.05.2023 року та прийнято рішення №047050021879, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
В даному рішенні зазначено, що страховий стаж заявника становить 39 років 02 місяців 28 днів, а пільговий стаж по Списку №2 - 09 років 06 місяців 01 день. Також в даному рішенні зазначено, що період роботи заявника з 30.12.1988 року по 31.07.1991 року не враховано до пільгового стажу оскільки в довідці для підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки №232 від 08.05.2023 року не зазначені розділ і підрозділ постанови Ради Міністрів СРСР №134-49р від 12.02.1964 року та відсутнє посилання на списки, чинні на період роботи заявника, а періоди роботи заявника з 16.09.1996 року по 19.12.1996 року та з 13.03.2006 року по 06.03.2007 року не враховані до пільгового стажу оскільки відсутня інформації про проведення атестації робочих місць
Не погодившись з вказаним рішенням відповідача-1, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV, прийнятий 09.07.2003 року (далі - Закон №1058-IV).
Відповідно до ч.1 ст.114 Закону №1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-XII) зокрема, гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
Статтею 62 Закону №1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року № 1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Відповідно до пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Згідно з пунктом 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Відповідно до пункту 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637 (далі - Порядок №637).
Згідно п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями.
Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №442 від 01.08.1992 року, (далі - Порядок №442) та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджені постановою Міністерства праці України №41 від 01.09.1992 року, (далі - Методичні рекомендації) атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.
При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №1 або №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку № 442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов'язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.
Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1 або №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 або №2.
При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Крім цього, суд зазначає, що однією із умов зарахування до пільгового стажу певного періоду роботи на відповідній посаді або за професією є включення цієї посади або професії до Списків, що діяли в період такої роботи. Вимога щодо обов'язкового підтвердження документами умов праці до 21 серпня 1992 року та проведення атестації після цієї дати є похідними від основної умови про внесення цієї професії до діючих Списків.
Як встановлено судом з трудової книжки позивача:
- в період з 16.09.1996 року по 19.12.1996 року позивач працював в Верхньодніпровському ГМК на посаді апаратника-гідрометалурга 4 розряду;
- в період з 13.03.2006 року по 06.03.2007 року позивач працював в Вільногірському державному горно-металургійному комбінаті на посаді монтажника зовнішніх трубопроводів ділянки хвостового господарства 5 розряду.
Як встановлено судом з довідки про підтвердження пільгового трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відсутніх записів у ній №232 від 08.05.2023 року періоди роботи позивача, зокрема, з 16.09.1996 року по 19.12.1996 року та з 13.03.2006 року по 06.03.2007 року підтверджують віднесення вказаних періодів роботи до пільгового стажу за Списком №1 та за Списком №2 відповідно.
Таким чином, суд доходить висновку, що Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області оскаржуваним рішенням протиправно не враховало періоди роботи позивача з 16.09.1996 року по 19.12.1996 року та з 13.03.2006 року по 06.03.2007 року до пільгового стажу за Списком №1 та Списком №2 відповідно із посиланням на непроведення атестації робочих місць, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі зазначеного суд доходить висновку про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати позивачу до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 16.09.1996 року по 19.12.1996 року та до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 13.03.2006 року по 06.03.2007 року.
Щодо позовних вимог, пов'язаних з періодом роботи позивача з 30.12.1988 року по 31.07.1991 року, суд зазначає наступне.
З трудової книжки позивача вбачається, що позивач в період з 30.12.1988 року по 31.07.1991 року працював в Верхньодніпровському ГМК на посаді апаратника-гідрометалурга 2 та 3 розряду.
Віднесення вказаної посади до Списку №1 підтверджується довідкою про підтвердження пільгового трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відсутніх записів у ній №232 від 08.05.2023 року, з якої вбачається, що період роботи позивача з 30.12.1988 року по 31.07.1991 року віднесено до Списку №1, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР №134-49р від 12.02.1964 року.
Крім цього суд звертає увагу, що відповідно до підрозділу 9 розділу VII Металургійне виробництво (кольорові метали) Списку №1 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22.08.1956 року, посада - апаратники гідрометалургії віднесена до Списку №1.
Таким чином, суд доходить висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області протиправно не враховано період роботи позивача з 30.12.1988 року по 31.07.1991 року до пільгового стажу за Списком №1, а отже позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі зазначеного суд доходить висновку про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати позивачу до пільгового стажу за Списком №1 період роботи з 30.12.1988 року по 31.07.1991 року.
З огляду на вищевикладене суд доходить висновку, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №047050021879 від 19.05.2023 року є протиправне та підлягає скасуванню.
Вирішуючи позовні вимоги про зобов'язання відповідача-2 призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.5 ст.114 Закон №1058-IV у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин другої і третьої цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Таким чином періоди роботи позивача за Списком №1 та за Списком №2 підлягають взаємному зарахуванню, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Як встановлено судом з оскаржуваного рішення, станом на 11.05.2023 року позивачу виповнилось 55 років, страховий стаж позивача складав 39 років 02 місяці 28 днів, а пільговий стаж за Списком №2 складав 09 років 06 місяці 01 день.
В свою чергу, з урахуванням періодів роботи позивача 30.12.1988 року по 31.07.1991 року, з 16.09.1996 року по 19.12.1996 року та з 13.03.2006 року по 06.03.2007 року, пільговий стаж позивача за Списком №1 складає 02 роки 10 місяців 04 дні, а за Списком №2 - 10 років 05 місяців 22 дні.
Оскільки роботи за Списком №1 дають право на пенсію на більш пільгових умовах, суд доходить висновку, що періоди роботи позивача, які дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 підлягають врахуванню до пільгового стажу позивача за Списком №2.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що пільговий стаж позивача за Списком №2 складає 13 років 03 місяців 26 днів, що є достатнім для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Щодо дати з якої необхідно призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Як встановлено судом позивачу виповнилось 55 років 01.04.2023 року, в свою чергу позивач звернувся із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах 11.05.2023 року, тобто не пізніше трьох місяців з дня досягнення пенсійного віку.
З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 02.04.2023 року, тобто з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.
Таким чином позовні вимоги в частині дати, з якої підлягає призначенню позивачу пенсія за віком на пільгових умовах, підлягають частковому задоволенню..
Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З огляду на вищевикладене, враховуючи той факт, що позовні вимоги, які не підлягають задоволенню, є похідними, суд дійшов висновку, що судовий збір у розмірі 1073,60 грн., підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802), Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області №047050021879 від 19.05.2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 30.12.1988 року по 31.07.1991 року та з 16.09.1996 року по 19.12.1996 року до пільгового стажу за Списком №1 та період роботи з 13.03.2006 року по 06.03.2007 року до пільгового стажу за Списком №2.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 02.04.2023 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7а, код ЄДРПОУ 20632802) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1 073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три гривні 60 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Горбалінський