25 липня 2023 року Справа № 160/17855/23
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Царікова О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. С.Бандери, буд. 16, м. Дніпро, 49006; ідентифікаційний код юридичної особи 08353525) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
20.07.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , розрахованого відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270,00 грн), встановленого законом на 01.01.2021 на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, які встановлені на 2021 рік для проведення з 01.02.2021 перерахунку основного розміру пенсії;
- зобов'язати Дніпропетровський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нову довідку про розміри грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 01.01.2021 у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове (спеціальне) звання, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2270,00 грн), встановленого законом на 2021 рік на відповідний тарифний коефіцієнт згідно додатків 1, 14 до Постанови №704, надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у відповідності до рішення Міністра оборони України, доведеного телеграмою від 27.01.2021 №248/612 щодо нарахування надбавки за особливості проходження військової служби в розмірі 65 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років та щомісячної премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.02.2021.
Разом з позовною заявою позивач подав заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, у якій просить вважати поважною причину пропуску процесуального строку на подання позову та поновити пропущений з поважних причин строк звернення ОСОБА_1 до суду з позовом до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вивчивши подані позовні матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України і підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно частини 2 статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Поняття “повинен був дізнатися” необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
У практиці Верховного Суду, а саме у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, сформовано наступні висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, зокрема щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії.
Так, у згаданому рішенні зазначено наступне: “...для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів. Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року”.
Позивач у позовній заяві, направленій 17.07.2023 засобами поштового зв'язку, просить зобов'язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача станом на 01.01.2021 для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2021 пенсії, проте, до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся лише 17.07.2023.
При цьому підставами позову, як вбачається зі змісту позовної заяви, є те що зазначена довідка має видаватись у зв'язку зі зміною грошового забезпечення згідно Постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 №704, з наступними змінами та доповненнями (далі Постанова №704).
Зміст пункту 4 Постанови №704, вказує на те, що грошове забезпечення військовослужбовців повинно змінюватись у січні відповідного календарного року, за умови зміни прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відтак, право позивача на отримання довідки виникає у січні відповідного року.
При цьому отримання позивачем листа відповідача від 12.04.2023 №7/13689/11 у відповідь на заяву позивача від 20.03.2023 не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчинити дії щодо реалізації свого права на отримання довідки і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку (Постанова Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).
Крім того, слід зазначити, що позивач з проханням оформити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача станом на 01.01.2021 для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2021 пенсії, звернувся до відповідача із заявою лише 20.03.2023.
Суд звертає увагу на те, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача, формування судової практики і таке інше. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
Отже, враховуючи зазначені правові позиції Верховного Суду, право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, порушено, як вважає останній, у зв'язку з протиправними діями відповідача щодо відмови у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2021.
При цьому, при поданні позовної заяви позивачем було подано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, проте, у такій заяві останнім не обґрунтовано причини пропуску строку та не надано докази, що підтверджують причини такого пропуску. У поданій заяві позивачем здійснено посилання на чинне законодавство, практику Верховного Суду та Європейського Суду з прав людини, однак, жодного мотивування щодо поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду позивачем не зазначено, що позбавляє суд можливості встановити поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, суд зазначає, що згідно з ч. 2 ст. 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Таким чином, для підтвердження адміністративної дієздатності фізичним особам необхідно надавати, зокрема, паспорт (належним чином засвідчені копії) тощо.
До позовної заяви надані копії паспорта та РНОКПП позивача, які засвідчені представником позивача.
Проте, суд наголошує на тому, що згідно приписів Закону України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про захист персональних даних", персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована, або може бути конкретно ідентифікована.
Відтак, інформація щодо особи позивача у її паспорті, рівно як і РНОКПП є персональними даними позивача.
Отже, копії паспорта, РНОКПП, посвідчення можуть бути засвідчені лише власником відповідних документів на кожному розвороті копії.
Таким чином, позивачу необхідно надати власноруч засвідчені копії паспорта та РНОКПП позивача.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи підтверджує відповідність копії оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
При цьому згідно з пунктом 5.26 Національного стандарту України “Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів” (ДСТУ 4163:2020), чинного з 01.09.2021 відмітка про засвідчення копії документа складається з таких елементів: слів Згідно з оригіналом (без лапок), найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її власного імені та прізвища, дати засвідчення копії. У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчують відбитком печатки юридичної особи, структурного підрозділу (служби діловодства, служби кадрів, бухгалтерії тощо) юридичної особи або печатки Для копій. Відмітку про засвідчення копії документа проставляють нижче реквізиту Підпис на лицьовому боці останнього аркуша копії документа.
Відповідно до п. 8 гл. 10 розд. ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України №1000/5 від 18.06.2015, копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Напис про засвідчення копії складається зі слів “Згідно з оригіналом”, назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії.
На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка “Копія”.
Вищенаведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам встановленим ст.ст. 160, 161 КАС України.
За таких обставин, суд вважає за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків, про що суд повідомляє позивача.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Дніпропетровського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (вул. С.Бандери, буд. 16, м. Дніпро, 49006; ідентифікаційний код юридичної особи 08353525) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, залишити без руху.
Позивач має усунути недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням причин пропуску та доказами, що підтверджують причини пропуску такого строку;
- належним чином засвідчених власноруч позивачем копій доданих до позовної заяви паспорта та РНОКПП позивача у кількості примірників для суду та відповідача у справі.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.
Роз'яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.
Суддя О.В. Царікова