02 серпня 2023 року Справа № 160/9147/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сидоренко Д.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69057, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ПРОСПЕКТ СОБОРНИЙ, будинок 158-Б) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Обставини справи: 01.05.2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.03.2023 року щодо призначення пенсії за віком.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач досягнувши пенсійного віку звернувся до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком, але рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 13.07.2022 №045750018715 було відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з незарахуванням до страхового стажу частини періодів роботи згідно дублікату трудової книжки НОМЕР_2 . Після проведених консультацій з приводу страхового стажу, в зарахуванні якого відповідачем було відмовлено, позивач 21.03.2023 року повторно звернувся з заявою про призначення пенсії за віком. Але рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області було повторно відмовлено в зв'язку з тим, що страховий стаж становить 25 років 11 місяців 23 дні, а для визначення права 26 років 04 місяців 03 дні. ГУ ПФУ в Запорізькій області було продубльовано рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області і не було зараховано до страхового стажу періоди трудової книжки НОМЕР_2 , так як заповнення трудової книжки не відповідає періодам роботи (дублікат дата заповнення від 15.12.1994). Позивач вважає відмову відповідача щодо зарахування до страхового стажу періодів роботи з 04.12.1986 по 29.02.1988, з 01.03.1988 по 06.09.1988, з 14.10.1988 по 02.02.1999, протиправною.
Ухвалою суду від 23.05.2023 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
13.06.2023 року від Головного управління ПФУ в Запорізькій області надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що позовні вимоги є необґрунтованими з наступних підстав. 21.03.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VІ (далі - Закон № 1058). Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (відповідача 1) від 28.03.2023 № 045750018715 відмовлено у призначенні пенсії відповідно до ст. 26 Закону № 1058 в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Пенсійний вік становить 60 років, вік позивача - 60 років 10 місяців 06 днів. Страховий стаж позивача для права становить 25 років 11 місяців 23 дні, для визначення права - 26 років 11 місяців 23 дні. Отже, оскільки у позивача відсутній встановлений законодавством страховий стаж, то відповідачем 1 було винесено рішення про відмову у призначенні пенсії відповідно до ст. 26 Закону № 1058. Записи в трудовій книжці НОМЕР_3 не відповідають зазначеним вимогам Інструкції № 162 та Інструкції № 58, оскільки позивачем було надано дублікат трудової книжки, дата заповнення якої (15.12.1994) не відповідає періодам роботи. В зв'язку з цим періоди роботи згідно дублікату трудової книжки НОМЕР_3 від 15.12.1994 до страхового стажу не зараховано. Довідки на підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній згідно з вимогами п. 3 Порядку № 637 на підставі наявних первинних документів позивачем не надавались. Таким чином, до загального страхового стажу було зараховані періоди роботи відповідно до наданих документів та за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, в тому числі період здійснення підприємницької діяльності.
16.06.2023 року від Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що позовні вимоги є необґрунтованими з наступних підстав. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Позивач) 21 березня 2023 року звернувся до територіального управління Пенсійного фонду України з заявою та документами для призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням № 045750018715 від 28.03.2023 Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області Позивачу відмовлено в призначенні пенсії в зв'язку з відсутністю страхового стажу необхідної тривалості. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області звертає увагу суду, що відсутні правові підстави для зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити певні дії, оскільки заява ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не розглядалася та не вчинялося будь-яких дій або бездіяльності щодо позивача.
Станом на 02.08.2023 року відповідь на відзив від позивача на адресу суду не надходила.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
06.07.2022 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернувся до територіального органу ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком.
Листом від 14.07.2022 року за №0400-010205-8/71544 Відділом обслуговування громадян №2 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлено ОСОБА_1 рішення за результатом розгляду його заяви про призначення пенсії від 06.07.2022 року.
Рішенням про відмову у призначенні пенсії від 13.07.2022 року №045750018715, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В рішенні від 13.07.2022 року №045750018715 зазначено зокрема наступне.
Пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України ”Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " становить 60 років. Необхідний страховий стаж 29 років.
Вік заявника 60 роки.
Страховий стаж особи становить 24 роки 11 місяців 23 дні, страховий стаж для визначення права на призначення пенсії - 25 років 4 місяці 3 дні.
Відповідно до п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби навчання, а також архівними установами.
Результати розгляду документів, доданих до заяви:
за доданими документами до страхового стажу не зараховано: періоди трудової книжки НОМЕР_3 , так як заявником надана трудова книжка заповнення якої не відповідає періодам роботи (трудова книжка дублікат дата заповнення від 15.12.1994р.), чим порушено вимоги "Інструкцій про порядок ведення трудових книжок працівників" затвердженої Наказом № 58 від 29.07.1993р.,
Працює. При наданні нових документів про страховий стаж рішення може бути переглянуто. Висновок: відмовити в призначенні пенсії за віком відповідно до п.1 ст.26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058 від 09.07.2003 року, у зв'язку з відсутністю страхового стажу необхідної тривалості.
21.03.2023 року ОСОБА_1 , повторно звернувся до територіального органу ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком.
Листом від 30.03.2023 року за №0400-010205-8/41671 Відділом обслуговування громадян №2 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області направлено ОСОБА_1 рішення за результатом розгляду його заяви про призначення пенсії від 21.03.2023року.
Рішенням ГУ ПФУ в Запорізькій області про відмову у призначенні пенсії від 28.03.2023 року №045750018715, ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
В рішенні від 28.03.2023 року №045750018715 зазначено зокрема наступне.
Пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " становить 60 років.
Вік заявника 60 років 10 місяців 06 днів.
Необхідний страховий стаж статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " становить 29 років.
Страховий стаж особи для права становить 25 років 11 місяців 23 днів, для визначення права - 26 років 04 місяців 03 днів.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди.
На дату звернення не працює підприємець.
Враховуючи вищевикладене, прийнято рішення відмовити у призначенні пенсії відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за відсутності необхідного стажу 29 років.
Не погоджуючись із рішенням про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно із частиною першою статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч. 3 ст.44 Закону № 1058-IV).
Відповідно до статті першої Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).
Згідно частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Відповідно до ч. 2ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 року № 13-1 (далі Порядок № 22-1).
Пунктом 1.1 Порядку № 22-1 встановлено, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
За приписами пункту 2.1 Порядку № 22-1 документи, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком: документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637; для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
Відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Суд зазначає, що приписами пункту 1.1. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 за № 58 (далі-Інструкції № 58) передбачено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Відповідно до п. 1.3, 1.4 Інструкції № 58 При влаштуванні на роботу працівники зобов'язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку.
Згідно п.п.2.2 пункту 2 Інструкції № 58, заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу або прийняття студента вищого, учня професійно-технічного навчального закладу, що здобули професію (кваліфікацію) за освітньо-кваліфікаційним рівнем "кваліфікований робітник", "молодший спеціаліст", "бакалавр", "спеціаліст" та продовжують навчатися на наступному освітньо-кваліфікаційному рівні, на стажування.
Згідно п. 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Відповідно до пункту 2.12. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей.
Суд звертає увагу на те, що розділом 5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників визначено порядок оформлення дублікатів трудових книжок працівникам.
Так, приписами п. 5.1. Інструкції № 58 передбачено, що особа, яка загубила трудову книжку (вкладиш до неї), зобов'язана негайно заявити про це власнику або уповноваженому ним органу за місцем останньої роботи. Не пізніше 15 днів після заяви, а у разі ускладнення в інші строки власник або уповноважений ним орган видає працівнику іншу трудову книжку або вкладиш до неї (нових зразків) з написом "Дублікат" в правому верхньому кутку першої сторінки.
Так, згідно з пунктом 5.2 Інструкції № 58 дублікат трудової книжки або вкладиш до неї заповнюється за загальними правилами. У розділи "Відомості про роботу", "Відомості про нагородження" і "Відомості про заохочення" при заповненні дубліката вносяться записи про роботу, а також про нагородження і заохочення за місцем останньої роботи на підставі раніше виданих наказів (розпоряджень).
Системний аналіз вищевикладених положень Інструкції № 58 дозволяє встановити, що перевірку наявності первинних документів для внесення записів про роботу у період до дати оформлення дубліката трудової книжки та належність оформлення таких документів здійснює підприємство за останнім місцем роботи працівника, яке оформлює дублікат трудової книжки. Наявність чи відсутність належно оформлених документів впливає на повноту записів про стаж роботи по окремих періодах роботи. Інструкція не містить будь-яких положень щодо здійснення такої перевірки іншими особами, відмінними від підприємства, яке оформлює дублікат трудової книжки, зокрема пенсійними органами.
Отже, відмовляючи у призначенні пенсії з обґрунтування відсутності підтвердження документами неврахованого стажу для призначення пенсії за віком, який міститься в дублікаті трудової книжки, відповідач помилково дійшов висновку про можливість оцінки органами ПФУ таких документів.
Разом з тим, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України "Про трудові книжки працівників" від 27.04.1993 № 301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для позивача, а отже, не може впливати на його особисті права.
Отже, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку чи інвалідності на загальних підставах, відтак суд не погоджується із діями відповідача щодо неврахування спірного трудового стажу позивача з підстав відсутності підтвердження довідками, які повинні були враховуватися підприємством при оформленні дубліката.
Вищенаведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові №687/975/17 від 21.02.2018 та від 06.02.2018 по справі № 677/277/17.
Окрім того, відповідно до ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також за змістом п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637(далі - Порядок підтвердження наявного трудового стажу), основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Приписами пункту 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Аналіз норм чинного законодавства, дозволяє зробити висновок, що необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
Отже, наявність дублікату трудової книжки не є підставою для підтвердження пенсійним органом відповідних періодів додатковими документами.
Як зазначено ГУ ПФУ в Запорізькій області у відзиві на позов, записи в трудовій книжці НОМЕР_3 не відповідають зазначеним вимогам Інструкції № 162 та Інструкції № 58, оскільки позивачем було надано дублікат трудової книжки, дата заповнення якої (15.12.1994) не відповідає періодам роботи. В зв'язку з цим періоди роботи згідно дублікату трудової книжки НОМЕР_3 від 15.12.1994 до страхового стажу не зараховано. Довідки на підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній згідно з вимогами п. 3 Порядку № 637 на підставі наявних первинних документів позивачем не надавались.
Разом із тим, статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків. Крім того, відповідно до п.20 цього Порядку, в тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5); у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до п.17 указаного Порядку за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями, стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі.
Тобто, за приписами наведеної норми уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу або інші документи необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці, при цьому за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку з воєнними діями підтвердження трудового стажу може здійснюватися органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Згідно із записами дублікату трудової книжки НОМЕР_2 від 19.12.1994 року, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , далі мовою оригіналу: До поступления на предприятие трудовой стаж составляет:
- учеба в Днепропетровском инженерно-строительном институте с 01.09.1979 по 25.06.1984 (диплом НОМЕР_4 );
- служба в Вооруженных силах з 05.07.1984 по 31.07.1986 (в/билет ВФ №101494);
Энергоремонтное предприятие "Донбассэнерго":
- 04.12.1986 - принят в объединенный ремонтный цех на Кураховской ГРЕС мастером по ремонту оборудования турбинного цеха (приказ 293к от 05.12.1986г.);
- 29.02.1988 - переведен на Кураховскую ГРЕС в связи с изменением схем технического обслуживания и ремонта (приказ №15к от 29.02.1988);
Кураховская ГРЕС:
- 01.03.1988 - принят в цех централизованного ремонта мастером по ремонту оборудования участка І группы турбинного цеха (приказ №37к от 01.03.1988г.);
- 06.09.1988 - уволен по собственному желанию ст.38 КЗОТ УССР (приказ 124к от 06.09.1988г.);
- 14.10.1988 - принят преподавателем в Днепропетровский учебно-курсовой комбинат по подготовке строительных кадров облагропрома (приказ 194а от 14.10.1988г.);
- 07.10.1991 - переведен инструктором в отдел культурно-массовых мероприятий (приказ №50 от 07.10.1991г.);
- 02.02.1999 - уволен по ст.38 КЗоТ Украины по собственному желания (приказ №2 от 02.02.1999).
Суд зазначає, що аналізуючи норми Інструкції № 58 вбачається, що дублікат трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 оформлений у відповідності до вимог законодавства, а саме дублікат містить інформацію стосовно дати прийняття на роботу, найменування підприємства, де працював позивач, а також відділ і посада, на яку було прийнято позивача, крім того зазначено на підставі яких наказів позивач приймався на роботу та звільнявся.
Наявності належним чином оформленого дубліката трудової книжки не спростовує наявності у працівника необхідного стажу роботи, що дає право виходу на пенсію за віком.
Отже, суд дійшов до висновку, що не зарахування до страхового стажу позивача періодів роботи, що зазначені в дублікаті трудової книжки НОМЕР_2 носить формальний характер і не відповідає вимогам пенсійного законодавства, що свідчить про те, що відповідачем не було забезпечено розгляду наданої позивачем заяви про призначення пенсії за віком шляхом всебічного, повного та об'єктивного розгляду.
Отже, повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пенсії за віком, ПФУ діяло необґрунтовано.
На підставі викладеного суд робить висновки про протиправність рішення ГУ ПФУ в Запорізькій області від 28.03.2023 року №045750018715 про відмову у призначенні пенсії позивачу за віком.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Вказана позиція кореспондується з викладеною в постанові Верховного Суду від 15 листопада 2019 року у справі №820/1916/18.
При цьому, суд зауважує, що статтею 58 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії, а відтак вимога позивача про зобов'язання відповідача призначити пенсію не підлягає задоволенню.
Вказана позиція відповідає висновкам Верховного Суду у постанові від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17.
Так, призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Відповідно до частин 1, 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії (пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України).
У випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
З урахуванням наведеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на пенсію за віком вважає за необхідне зобов'язати відповідача зарахувати спірні періоди роботи позивача до трудового стажу, що надає право на призначення пенсії за віком та зобов'язати повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 21.03.2023, з урахуванням висновків суду, оскільки саме за результатом вказаної заяви було винесено рішення відповідача від 28.03.2023 року №045750018715, яке визнано судом протиправним та скасовано.
Вирішуючи питання щодо органу Пенсійного фонду, який має обов'язок щодо поновлення порушеного права позивача, суд зазначає, що пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005р. № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У зв'язку із чинністю вказаної вище норми Порядку №22-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області розглянуто заяву позивача про призначення пенсії, який у розглянутому спорі є органом, що призначає пенсію.
Таким чином, суд зобов'язує саме Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області вчинити дії, направлені на поновлення порушених ним прав позивача.
Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Згідно з ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати розподіляються пропорційно до задоволених вимог позивача.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1073,60 грн., що підтверджується квитанцією від 01.05.2023 року №6.
Отже, оскільки позовну заяву задоволено частково, сплачений судовий збір за подачу позову підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у розмірі пропорційному до задоволених позовних вимог у сумі 536,80 грн.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. ст. 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69057, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ПРОСПЕКТ СОБОРНИЙ, будинок 158-Б) від 28.03.2023 №045750018715 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69057, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ПРОСПЕКТ СОБОРНИЙ, будинок 158-Б) зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) період роботи з 04.12.1986 по 29.02.1988, з 01.03.1988 по 06.09.1988, з 14.10.1988 по 02.02.1999 згідно дубліката трудової книжки серії НОМЕР_2 від 15.12.1994 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69057, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ПРОСПЕКТ СОБОРНИЙ, будинок 158-Б) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії за віком від 21.03.2023 року з урахуванням правової позиції, викладеної у рішенні суду та зарахованих періодів цим судовим рішенням.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (код ЄДРПОУ 20490012, 69057, Запорізька обл., місто Запоріжжя, ПРОСПЕКТ СОБОРНИЙ, будинок 158-Б) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко