02 серпня 2023 року Справа № 160/11269/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сидоренко Д.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, Харківська обл., місто Харків, МАЙДАН СВОБОДИ, ДЕРЖПРОМ, 3 ПІД'ЇЗД, 2 ПОВЕРХ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Обставини справи: 24.05.2023 року за допомогою системи "Електронний суд" до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про відмову у призначенні пенсії №047150021310 від 19.04.2023 року щодо відмови призначити та виплачувати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію на пільгових умовах за Списком №2;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити, нарахувати та виплатити з 12.04.2023 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з урахуванням рішення КСУ №1-р/2020 від 23.01.2020, врахувавши періоди її роботи за Списком №2 з 23.01.1996 року по 26.03.2002 в АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 12.04.2023 року позивач звернулась до відділу з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та надала заяву про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 та відповідні підтверджуючі документи, що долучаються. Через наявний пільгових стаж позивач має право на достроковий вихід на пенсію на пільгових умовах зі зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Рішенням про відмову у призначенні пенсії №047150021310 від 19.04.2023 року Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області позивачу відмовило у призначенні пенсії з причин відсутності недосягнення пенсійного віку. Також, по пільгового стажу не зарахований період роботи з 23.01.1996 по 26.03.2002, оскільки написання назви посади "машиніст крана" відображеної у довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 20.03.2023 №153 не відповідає назві посаді згідно запису в трудовій книжці від 28.09.1987 серії НОМЕР_2 . З відмовою призначити пенсію позивач не погоджується, оскільки, відповідно до документів, відомостей, які надані відповідачу, довідок, що є в матеріалах пенсійної справи, трудової книжки, позивач набув необхідний стаж та досяг необхідного віку, що є підставою для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, а тому позивач набула право на пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності до п. "б" ч. 1 статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року №1788-ХІІ в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року №213-VII.
Ухвалою суду від 29.05.2023 року відкрито провадження у справі та зазначено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.
16.06.2023 року Головного управління в Харківській області надійшов відзив на позов, в якому вказано, що відповідач заперечує проти позову, з таких підстав. Позивач 12.04.2023 звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Рішенням головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.04.2023 № 047150021310 Позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах на підставі Закону України № 1058. В позовній заяві Позивач просить суд зобов'язати призначити їй пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ, з урахуванням висновків викладених і рішенні Конституційного Суду України № 1-р/2020 від 23.01.2020. Так, рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б» - «г» статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII. Відтак, рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020 визначено порядок застосування ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за яким редакція вказаної статті до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII має застосовуватися до осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, досягли пенсійного віку - чоловіки 50 років та жінки 45 років, та набули необхідний стаж. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VІІІ від 03.10.2017 року було доповнено Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розділом XIV-1 «пенсійне забезпечення окремих категорій громадян», зокрема, статтею 114 визначені умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників. Вказані зміни набрали чинності 11.10.2017. Отже, Закон України № 1058 як спеціальний закон є пріоритетним у правовідносинах щодо призначення пенсії на пільгових умовах за списком № 2 з моменту набрання законної сили Законом України № 2148-VІІІ від 03.10.2017 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» - з 11.10.2017. Оскільки Закон України № 1058 та Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» № 2148-VІІІ від 03.10.2017 є чинними, їх положення не визнано неконституційними, відтак рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 № 1-р/2020 впливає на право призначення пенсії на пільгових умовах, яке виникло до 11.10.2017. Отже, оскільки Позивач не досягла 50 років до 11.10.2017 (дату набуття чинності внесенням змін до Закону України № 1058), то умови призначення їй пільгової пенсії мають визначатися на підставі Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не на підставі п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». За результатами розгляду документів поданих до заяви про призначення пенсії, до пільгового стажу роботи не зараховано: до пільгового стажу Позивача не зарахований період роботи з 23.01.1996 по 26.03.2002 оскільки написання назви посади “машиніст крана” відображений у довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 20.03.2023 №153 не відповідає назві посаді згідно запису в трудовій книжці від 28.09.1987 серії НОМЕР_3 . Отже враховуючи вищевикладене, Позивачу було відмовлено в призначені пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону № 1058 у зв'язку з відсутністю необхідного пенсійного віку .
13.07.2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, в якому зазначено, що відповідач не визнає позовні вимоги в повному обсязі з наступних підстав. Відповідно до п.2 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Документально встановлено, що позивачка 12.04.2023 звернулась із заявою з питання призначення пенсії за віком відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До заяви надала нову пільгову довідку від 20.03.2023 №153, яка видана АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат». На момент звернення позивачці виповнилось 53 роки, загальний стаж складає - 34 роки 03 місяці 21 день, пільговий стаж за СП №2 - 19 років 01 місяць 23 дні. Рішенням про відмову в призначенні пенсії від 19.04.2023 за №047150021310 орган Пенсійного фонду повідомив Позивачку про відсутність права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 станом на дату звернення, оскільки заявниця не досягла пенсійного віку 55 років. Щодо вимоги позивача про зарахування періодів роботи з 23.01.1996 по 26.03.2002 відповідно до трудової книжки та довідки АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» від 20.03.2023 №153 до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 необхідно зазначити наступне: Відповідно до Рішення про відмову в призначенні пенсії від 19.04.2023 за №047150021310 Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до пільгового стажу за Списком №2 неможливо зарахувати період роботи; з 23.01.1996 по 26.03.2002, оскільки назва посади вказана у пільговій довідці від 20.03.2023 №153 не відповідає назві посади згідно запису в трудовій книжці від 28.09.1987 серії НОМЕР_4 . Відповідно до статті 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюються Кабінетом Міністрів України. В трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах за Списком №2, а саме: не зазначено про характер виконуваної роботи, про зайнятість на роботах повний робочий день, розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається період роботи, відсутня інформація про проведення атестації робочих місць.
Станом на 02.08.2023 року відповідь на відзиви від позивача на адресу суду не надходила.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
12.04.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пільгової пенсії за Списком №2.
Заяву ОСОБА_1 від 12.04.2023 року було розглянуто за принципом екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Харківській області від 19.04.2023 року №047150021310 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. В даному рішенні зазначено зокрема наступне.
Відповідно до ч.2. л.2. ст. 114 Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами прані - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а саме: після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років па зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, пенсія на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Вік заявника - 53 роки.
Страховий стаж особи становить 34 роки 3 місяці 21 день,
До страхового стажу зараховано всі періоди.
Підтверджений пільговий стаж особи: пільговий стаж за списком №2 - 19 років 01 місяць 23 дні.
До пільгового стажу не зарахований період роботи з 23.01.1996 по 26.03.2002, оскільки написання назви посади ''машиніст крана” відображеної у довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 20.03.2023 №153 не відповідає назві посаді згідно запису в трудовій книжці від 28.09.1987 серії НОМЕР_3 .
Враховуючи заплачене, вирішено відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України ''Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” до настання пенсійного віку, передбаченого статтею 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” .
Дата з якої особа матиме право на пенсійну виплату - 16.03.2025.
Не погоджуючись із відмовою в призначенні пенсії, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, який був прийнятий на зміну положення Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Отже, оскільки і Закон України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, і Закон України “Про пенсійне забезпечення” регулюють одні і ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні за загальним правилом мають норми Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” як акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України “Про пенсійне забезпечення” підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання у приписах Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
При цьому, суд наголошує на існуванні і виключень з даного загального правила.
Згідно з п. “б” ч. 1 ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” (у редакції від 02.03.2015 р. № 213-VIII) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Законом України від 02.03.2015 №213-VIII раніше передбачений пункт “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” віковий ценз для жінок у 50 років було збільшено до 55 років із одночасним запровадженням правила поетапного збільшення показника вікового цензу.
Закон України від 02.03.2015 №213-VIII набув чинності з 01.04.2015р.
Згідно з п. 2 розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом. Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів “в” - “е” та “ж” статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
Отже, і після набуття чинності нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” правила призначення пенсій за Списком №2 регламентувались п. “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Такий стан правового регулювання існував до календарної дати набрання чинності нормами Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII (11.10.2017), яким текст Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” був доповнений, зокрема, ст. 114, згідно з частини 1 якої право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Разом з цим, Законом України від 03.10.2017 № 2148-VIII у новій редакції був викладений п. 2 розділу XV Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, де зазначалось, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Згідно з п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.
В силу спеціальної вказівки у Законі України від 03.10.2017 №2148-VIII наведені вище норми закону почали застосовуватись з 01.10.2017р.
Таким чином, з 01.10.2017р. правила призначення пенсій за Списком №2 почали регламентуватись одночасно двома законами, а саме: пунктом “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у редакції Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та п.2 ч. 2 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.
Правила вказаних законів були повністю уніфікованими.
Такий стан правового регулювання існував до прийняття Конституційним Судом України рішення від 23.01.2020 №1-р/2020 “У справі за конституційним поданням 49 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень розділу I, пункту 2 розділу III “Прикінцеві положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 2 березня 2015 року №213-VIII”.
Відповідно до пункту 1 резолютивної частини вказаного рішення визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти “б” - “г” статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 2 березня 2015 року №213-VIII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення стаття 13, частина друга статті 14, пункти “б” - “г” статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року №1788-XII зі змінами, внесеними Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 2 березня 2015 року №213-VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
У відповідності до пункту 3 резолютивної частини вказаного рішення застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти “б” - “г” статті 54 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року №1788-XII в редакції до внесення змін Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення” від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме: “ На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам…”.
Відтак, з 23.01.2020р. в Україні існують два Закони, котрі одночасно регламентують правила призначення пенсій за Списком №2, а саме: пункт “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у редакції до Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та п.2 ч. 2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII.
Таким чином, правила означених законів містять розбіжність відносно позивача щодо вікового цензу, який складає 50 років за пунктом “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” у редакції до Закону України від 02.03.2015 №213-VIII та 55 років за п.2 ч.2 ст.114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у редакції Закону України від 03.10.2017 №2148-VIII.
Враховуючи частину першу статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”, рішення Європейського суду з прав людини від 14.10.2010 по справі “Щокін проти України” (Shchokin v. Ukraine, заяви № 23759/03 та 37943/06) та рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.2011 по справі “Серков проти України” (Serkov v. Ukraine, заява № 39766/05), суд вважає, що найбільш сприятливим для позивача є підхід, коли віковий ценз має бути встановлений на рівні найменшої величини, тобто 50 років.
Так у цих рішеннях зазначено, що, по-перше, національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі “якості” закону і не забезпечувало адекватного захисту осіб від свавільного втручання у права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника, коли в його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування; по-третє, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу “якості закону”. В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.
Аналізуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що перевагу слід віддати саме тому закону, який у застосуванні найбільш сприятливий для позивача, а саме: така обов'язкова умова для призначення пенсії на пільгових умовах, як необхідний вік та стаж роботи, має застосовуватися в порядку, визначеному п. 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду № 1-р/2020 від 23.01.2020, та виходячи з принципу правої визначеності як складового елементу верховенства права, гарантованого ст. 8 Конституції України.
Таке застосування судом вказаних вище норм права усуває колізію в їх застосуванні, у спосіб застосування тієї норми, яка створює більш сприятливі умови для реалізації права особи на пенсійне забезпечення, та забезпечує у спірних правовідносинах правову визначеність.
Відтак, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Як встановлено судом з матеріалів справи, на момент звернення ОСОБА_1 , до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 - 12.04.2023р., позивачці виповнилось 53 роки, що підтверджується копією паспорта позивача.
При цьому, згідно копії рішення про відмову в призначенні пенсії від 19.04.2023 року №047150021310 вбачається, що станом на 12.04.2023р. (звернення за призначенням пенсії) пільговий стаж заявника складає 19 років 01 місяць 23 дні, загальний страховий стаж складає 34 роки 3 місяці 21 день.
Тобто, на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 позивач досягла необхідного віку (50 років) та у неї наявний необхідний стаж для призначення такої пенсії (34 років, тобто більше 20 років, та 19 роки (пільговий) більше ніж необхідних 10 років).
За викладеного, суд приходить до висновку про протиправність рішення відповідача про відмову у призначенні позивачеві пенсії за віком за Списком №2 відповідно до п. “б” ст. 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з урахуванням Рішення Конституційного Суду України № l-p/2020 від 23.01.2020 року.
Зазначеної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 03.11.2021р. у зразковій справі №360/3611/20 (Пз/9901/32/20), що набрала законної сили 03.11.2021р.
Дана адміністративна справа відповідає ознакам типової справи, що визначені у рішенні Верховного Суду та Постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №360/3611/20 (Пз/9901/32/20).
Відповідно до ч.3 ст.291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити з 12.04.2023 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з урахуванням рішення КСУ №1-р/2020 від 23.01.2020,суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Судом встановлено, що позивачка має страховий стаж роботи 34 роки 3 місяці 21 день, пільговий стаж складає 19 років 01 місяць 23 дні, тобто достатній для призначення пенсії. За пенсією звернулась 12.04.2023р.
Єдиною підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії був недостатній вік, однак цю підставу визнано судом необґрунтованою.
Отже, встановлені у цій справі обставини є достатніми для повного та ефективного захисту прав позивачки шляхом саме зобов'язання призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з дня її звернення із відповідною заявою.
Щодо зарахування періодів роботи за Списком №2 з 23.01.1996 року по 26.03.2002 в АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".
В оскаржуваному рішення зазначено, що до пільгового стажу не зарахований період роботи з 23.01.1996 по 26.03.2002, оскільки написання назви посади ''машиніст крана” відображеної у довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 20.03.2023 №153 не відповідає назві посаді згідно запису в трудовій книжці від 28.09.1987 серії НОМЕР_3 .
З приводу цього суд зазначає наступне.
Згідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету міністрів України № 637 від 12.08.1993 (далі Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Згідно копії трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 28.09.1987р., вона працювала у спірний період: АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат":
- запис 7 - 23.01.1996 - переведено машиністом електромостового крана (кранівником) шламових систем 4 розряду цеха №3 шламових та породних систем збагачувальної фабрики (розпорядження №91 від 23.01.1996).
- запис 8 - за результатами атестації робочих місць за умовами праці вищезазначена професія атестована за Списком №2 (наказ №1160 від 22.09.1994);
- запис 9 - 27.03.2022 - переведена машиністом крана (кранівником) 5 розряду цех №3 шламових та породних систем збагачувальної фабрики (розпорядження №612 від 27.03.2002).
Відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Згідно довідки №153 від 20.03.2023 року про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній виданої АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", ОСОБА_1 працювала повний робочий день в АТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" у виробництві збагачення, що передбачена Списком №2 розділ ІІ підрозділ а позиція 2030000а-13790 затвер.постановою КМУ №162 від 11.03.1994 року з 23.01.1996 року по 15.01.2003 року - машиністом крана цеху №3 шламових та породних систем збагачувальних фабрик.
Пунктом 3 «Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах», затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383) встановлено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Згідно з пунктом 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Відповідно до пункту 10 Порядку № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 «Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Записами в трудовій книжці підтверджено віднесення посади позивача у спірний період до роботи, що передбачена Списком №2. Окрім того, в трудовій книжці наявний запис про те, що посада машиніст електромостового крана (кранівник) атестована по списку №2.
Незарахування періоду роботи з 23.01.1996 по 26.03.2002, відповідачем відбулось через те, що написання назви посади ''машиніст крана” відображеної у довідці про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній від 20.03.2023 №153 не відповідає назві посаді згідно запису в трудовій книжці від 28.09.1987 серії НОМЕР_3 .
В трудовій книжці позивача посада зазначена - машиніст електромостового крана (кранівник).
Проте, на переконання суду, така підстава відмови в зарахуванні періоду до пільгового стажу з боку відповідача є формалізованою. Зазначена посада у довідці ''машиніст крана” за своєю суттю відповідає посаді "машиніст електромостового крана (кранівник)".
Відтак, з урахуванням наведеного суд вважає, що матеріалами справи підтверджується право позивача на зарахування спірного періоду до пільгового стажу за Списком №2. В ході розгляду справи судом було встановлено, що пенсійним органом безпідставно не враховано до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 23.01.1996 по 26.03.2002.
Оскільки судом було встановлено, що пенсійним органом безпідставно не враховано до пільгового стажу позивача за Списком №2 період роботи з 23.01.1996 по 26.03.2002, то відповідно належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 за Списком №2 період роботи з 23.01.1996 по 26.03.2002.
Вирішуючи питання щодо органу Пенсійного фонду, який має обов'язок щодо поновлення порушеного права позивача, суд зазначає, що пунктом 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління ПФУ від 25.11.2005р. № 22-1 визначено, що після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
У зв'язку із чинністю вказаної вище норми Порядку №22-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області розглянуто заяву позивача про призначення пенсії, який у розглянутому спорі є органом, що призначає пенсію.
Таким чином, суд зобов'язує саме Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області вчинити дії, направлені на поновлення порушених ним прав позивача.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат. У відповідності до статті 139 КАС України судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору у розмірі 1073,60 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241 - 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, Харківська обл., місто Харків, МАЙДАН СВОБОДИ, ДЕРЖПРОМ, 3 ПІД'ЇЗД, 2 ПОВЕРХ) про відмову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у призначенні пенсії від 19.04.2023 року №047150021310.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, Харківська обл., місто Харків, МАЙДАН СВОБОДИ, ДЕРЖПРОМ, 3 ПІД'ЇЗД, 2 ПОВЕРХ) зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за Списком №2 період роботи з 23.01.1996 року по 26.03.2002 рік.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, Харківська обл., місто Харків, МАЙДАН СВОБОДИ, ДЕРЖПРОМ, 3 ПІД'ЇЗД, 2 ПОВЕРХ) призначити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пільгову пенсію за віком за Списком №2 з 12.04.2023 року, відповідно до пункту “б” частини 1 статті 13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, в редакції, яка діяла до ухвалення Закону України від 02.03.2015 року №213 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення", з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020р.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (код ЄДРПОУ 14099344, 61022, Харківська обл., місто Харків, МАЙДАН СВОБОДИ, ДЕРЖПРОМ, 3 ПІД'ЇЗД, 2 ПОВЕРХ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 1073 грн. 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Д.В. Сидоренко