06 липня 2023 року
м. Київ
Справа № 924/232/22 (686/31348/19)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г.,
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.,
за участю представників:
ОСОБА_1 : Ваківа В. В. (в режимі відеоконференції),
Публічного акціонерного товариства "Проскурів": Керницької О. В. (в режимі відеоконференції)
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Проскурів"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2023
у складі колегії суддів: Юрчука М. І. - головуючого, Крейбух О. Г., Тимошенка О. М.
у справі за позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства "Проскурів"
про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу
у межах справи
за заявою Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке АТП 16854"
до Публічного акціонерного товариства "Проскурів"
про банкрутство
Вступ
1. Генеральний директор Акціонерного товариства, рішення щодо обрання якого згодом були визнані судом недійсними, видав наказ про визначення робочого місця працівників підприємства, в тому числі позивача (працівника), за новою адресою, здійснивши доведення наказу останньому зачитуванням вголос, на підтвердження чого Акціонерним товариством було складено комісійний акт. Позивач продовжив вихід на роботу за робочим місцем визначеним під час прийому його на роботу.
2. Надалі, через невихід за новим робочим місцем визначеним генеральним директором в наказі, позивача було звільнено з посади водія Акціонерного товариства на підставі пункту 4 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КзПП України) (прогул (в тому числі відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин), з чим він не погодився звернувшись до суду з позовом про визнання незаконним й скасування наказу про звільнення, поновлення його на роботі, стягнення з роботодавця середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
3. Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову працівника, зазначивши, що позивачем було допущено прогул, а роботодавець при винесені наказу про його звільнення дотримався процедури такого звільнення, тоді як апеляційний господарський суд з наведеним висновком місцевого господарського суду не погодився, дійшовши висновку, що роботодавець у належний спосіб не повідомив позивача про переміщення його робочого місця за новою адресою.
4. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглядаючи касаційну скаргу, має вирішити питання:
- чи наявні підстави для звільнення позивача за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України?
5. Верховний Суд вважає правомірним та обґрунтованим висновок апеляційного господарського суду щодо відсутності підстав для звільнення позивача за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, виходячи з такого.
Короткий зміст і підстави наведених у позові вимог та заперечень відповідача
6. 19.11.2019 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Проскурів" (далі - ПАТ "Проскурів", відповідач, скаржник), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 30.01.2020 б/н та від 06.10.2020 б/н, просив суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ від 13.09.2019 № 9ос-Д про звільнення ОСОБА_1 з посади водія легкового автомобіля ПАТ "Проскурів" на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України;
- поновити ОСОБА_1 на посаді водія легкового автомобіля в ПАТ "Проскурів" з визначеним посадовим окладом та робочим місцем;
- стягнути із ПАТ "Проскурів" на користь ОСОБА_1 228 410,88 грн середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу за період з 16.09.2019 по 10.10.2022.
7. Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані незаконним звільненням його з посади водія на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, оскільки відсутня сама подія дисциплінарного проступку - прогул, адже в дні у період з 09.09.2019 по 11.09.2019 позивач виходив на роботу за адресою фактичного місцезнаходження офісу підприємства по вул. Кам'янецькій, 257 в м. Хмельницький . Саме за зазначеною адресою знаходилась наглядова рада ПАТ "Проскурів" і працював діючий голова наглядової ради ПАТ "Проскурів" ОСОБА_2 , водієм якого позивач був закріплений з моменту працевлаштування в ПАТ "Проскурів" і саме за цією адресою здійснювалося паркування автомобіля, на якому позивач перевозив голову наглядової ради ПАТ "Проскурів". Факт виходу на роботу в дні з 09.09.2019 по 11.09.2019, за твердженням позивача, відображений у табелі обліку робочого часу працівників ПАТ "Проскурів" за вересень 2019 року, а також підтверджується письмовою заявою свідка ОСОБА_3 .
8. Позивач зазначає, що не є прогулом відсутність працівника на робочому місці за умови, що він присутній на підприємстві. Як стверджує ОСОБА_1 , відносно нього не було проведене cлужбове розслідування та в нього попередньо до застосування дисциплінарного стягнення адміністрацією підприємства не витребовувалися пояснення щодо поважності причин відсутності на "переміщеному в межах підприємства", про яке зазначає відповідач, на робочому місці по вул. Глушенкова, 11 у м. Хмельницькому з 09.09.2019 по 11.09.2019.
9. Також ОСОБА_1 звертає увагу на нечинність рішення наглядової ради ПАТ "Проскурів" від 03.09.2019 № 3 про зміну юридичної адреси ПАТ "Проскурів" з адреси: с. Розсоша, вул. Центральна, 4/1 Хмельницького району на адресу: м. Хмельницький, вул. Глушенкова, 11 , на виконання якого був винесений наказ про перенесення робочого місця позивача.
10. ПАТ "Проскурів" (відповідач) щодо заявлених вимог позову ОСОБА_1 заперечує, вважає їх безпідставними, зазначаючи, зокрема, що керівництвом ПАТ "Проскурів" дотримано процедуру звільнення ОСОБА_1 в порядку, передбаченому КЗпП України. Як стверджує відповідач, комісією, у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 06.09.2019 було складено акт №1/ДВМ про те, що 06.09.2019 ОСОБА_1 було зачитано вголос та вручено копію наказу генерального директора від 06.09.2019 № 8, яким переміщено робоче місце ОСОБА_1 до приміщення ПАТ "Проскурів" за адресою м. Хмельницький, вул. Володимира Глушенкова 11 , а також було запропоновано ОСОБА_1 власноручним підписом засвідчити такий факт.
11. Також відповідач зазначає, що наказ про переміщення робочого місця ОСОБА_1 від 06.09.2019 № 8, виданий генеральним директором ПАТ "Проскурів" ОСОБА_7 , є розпорядчим документом та до нього не можуть застосовуватися наслідки недійсності рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Проскурів", яке оформлене протоколом від 27.08.2019.
12. Окрім того ПАТ "Проскурів" зауважує, що повноваження наглядової ради до якої входив ОСОБА_2 були припинені, що встановлено в рішенні Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2020 у справі № 924/884/19, яке постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 залишено без змін. Тож ОСОБА_2 не був головою наглядової ради ПАТ "Проскурів", а ОСОБА_1 виконував обов'язки водія ОСОБА_2 на особистому його авто, а не обов'язки водія ПАТ "Проскурів". Також, за твердженням відповідача, табель обліку робочого часу працівників ПАТ "Проскурів" є неналежним та недостовірним доказом, оскільки невідомо, яка інформація була взята під час його заповнення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
13. Відповідно до наказу голови ради ВАТ "Проскурів" Рудика І. Л. від 20.08.2010 № 13/1-п ОСОБА_1 прийнятий на роботу у ВАТ "Проскурів" на посаду водія легкового автомобіля з 20.08.2010 з посадовим окладом згідно штатного розпису.
14. Згідно листа-повідомлення ПАТ "Проскурів" від 30.11.2022 вих. № 80 (на адвокатський запит від 29.11.2022 № 291), посадова інструкція водія ПАТ "Проскурів", яка була чинною станом на вересень 2019 року, у ПАТ "Проскурів" за адресою: м. Хмельницький, вул. В. Глушенкова, 11 відсутня, що підтверджується актом про відсутність документів від 18.09.2019.
15. 06.09.2019 генеральним директором ПАТ "Проскурів" Будзінським В. Б. видано наказ № 8, про те, що починаючи з 09.09.2019 переміщено робоче місце працівників за списком, згідно додатку № 1 до цього наказу, до приміщення ПАТ "Проскурів" за новою адресою: м. Хмельницький, вул. Глушенкова, 11 , в тому числі і позивача - ОСОБА_1 .
16. 06.09.2019, комісією, у складі ОСОБА_4 (члена наглядової ради), ОСОБА_6 (зав. господарством) та ОСОБА_5 (головного енергетика) було складено акт № 1/ДВМ про те, що 06.09.2019 ОСОБА_1 зачитано вголос та вручено копію наказу генерального директора ПАТ "Проскурів" від 06.09.2019 № 8, яким переміщено його робоче місце до приміщення ПАТ "Проскурів" за адресою: м. Хмельницький, вул. Глушенкова, 11 . Також, ОСОБА_1 було запропоновано власноручним підписом засвідчити факт ознайомлення із цим наказом та отримання його копії, на що, як зазначено в акті, ОСОБА_1 у їх присутності категорично відмовився розписуватись у будь-яких документах.
17. Щодо повноважень комісії на складання акту:
- ОСОБА_5 перебуває на посаді енергетика ПАТ "Проскурів" з 01.01.2011 по теперішній час (довідка ПАТ "Проскурів" від 21.10.2022 № 43к);
- ОСОБА_6 , перебувала на посаді завідувача господарства у ПАТ "Проскурів" з 19.11.2018 (наказ про прийняття від 19.11.2018 № 27-к) по 14.08.2020 (наказ про звільнення від 12.08.2020 № 103) та з 19.10.2020 (наказ про прийняття від 16.10.2020 № 131) по теперішній час (довідка ПАТ "Проскурів" від 21.10.2022 № 44к);
- ОСОБА_4 , перебував на посаді юриста з 20.11.2018 (наказ від 21.11.2018 № 29-к) по 17.07.2019 (наказ від 22.07.2019 № 32), перебував членом наглядової ради ПАТ "Проскурів" з 27.08.2019 по 20.10.2020 та з 28.08.2019 по 16.09.2019 діяв на підставі довіреності від 28.08.2019, перебував на посаді заступника директора ПАТ "Проскурів" з 17.09.2019 (наказ на прийняття від 13.09.2019 № 13) по 30.07.2020 (наказ про звільнення №94 від 30.07.2020) - (довідка ПАТ "Проскурів" від 21.10.2022 № 45к).
18. З 09.09.2019 по 13.09.2019 протягом робочого дня з 9.00 год по 18.00 год ОСОБА_1 був відсутній на робочому місці в приміщенні ПАТ "Проскурів" за адресою м. Хмельницький, вул. Глушенкова, 11 , про причини неявки не повідомив, про що комісією було складено відповідні акти (від 09.09.2019 № 2/ДВМ, від 10.09.2019 № 3/ДВМ, від 11.09.2019 № 4/ДВМ, від 12.09.2019 № 5/ДВМ, від 13.09.2019 № 6/ДВМ).
19. 11.09.2019 ОСОБА_4 було складено доповідну записку про те, що на виконання наказу генерального директора від 06.09.2019 № 8 ОСОБА_1 , який працює у ПАТ "Проскурів" на посаді водія, був повідомлений належним чином про переміщення його робочого місця до приміщення ПАТ "Проскурів" за новою адресою: м. Хмельницький, вул. Глушенкова, 11 .
20. Розпорядженням генерального директора ПАТ "Проскурів" від 11.09.2019 було зобов'язано ОСОБА_1 надати письмові пояснення щодо причин відсутності на робочому місці у робочий час з 09.00 год до 18.00 год у робочі дні з 09.09.2019 по 11.09.2019.
21. У матеріалах справи наявний табель обліку робочого часу за вересень 2019 року по працівнику ОСОБА_1 , затверджений відповідальною особою зав. господарством ОСОБА_6 30.09.2019. У зазначеному табелі обліку робочого часу стоять прогули за період 09.09.2019 - 13.09.2019.
22. Крім того, у справі наявний наданий позивачем табель обліку робочого часу за вересень 2019 року, складений головним бухгалтером ОСОБА_8 , затверджений головою наглядової ради ОСОБА_2 , за вересень 2019 року. У цьому табелі обліку робочого часу по ОСОБА_1 зазначено 8 год - часи присутності на робочому місці за період 09.09.2019 - 11.09.2019.
23. 13.09.2019 генеральним директором ПАТ "Проскурів" ОСОБА_7 видано наказ № 9ос/1-Д, яким звільнено ОСОБА_1 з посади водія ПАТ "Проскурів" з 13.09.2019 на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України у зв'язку з нез'явленням на робочому місці у період з 09.09.2019 по 11.09.2019.
24. Того ж дня, 13.09.2019 комісією у складі ОСОБА_4 (члена наглядової ради), ОСОБА_6 (зав. господарством) та ОСОБА_5 (головного енергетика) складено акт № 10/ДВМ про те, що 13.09.2019 ОСОБА_1 зачитано вголос та вручено копію наказу генерального директора ПАТ "Проскурів" від 13.09.2019 № 9ос-Д яким звільнено ОСОБА_1 з посади водія ПАТ "Проскурів" з 13.09.2019 на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України. Також у акті зазначено, що ОСОБА_1 було роз'яснено право на особисте отримання трудової книжки та запропоновано власноручно розписатися під текстом зазначеного наказу про факт ознайомлення із його змістом та отримання його копії. У акті зафіксовано, що ОСОБА_1 категорично відмовився розписуватися про факт ознайомлення із наказом генерального директора від 13.09.2019 № 9ос1-Д та повідомив, що отримувати трудову книжку не буде, будь-які підписи ставити теж не буде.
25. Матеріали справи містять нотаріально засвідчену заяву свідка ОСОБА_3 від 07.10.2022 відповідно до якої свідок стверджує, що в період з 09.09.2019 по 13.09.2019 ОСОБА_1 щоденно виходив на роботу, за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 257 , оскільки він цей період своєї роботи добре запам'ятав, тому що на початку вересня 2019 року з метою захоплення офісного приміщення ПАТ "Проскурів" за цією адресою декілька разів здійснювались озброєні напади групою невідомих осіб, які пошкодили вхідні двері офісного приміщення і розбили дверне скло, а також поламали санітарно-технічне обладнання офісу, внаслідок чого йому і прибиральниці приміщення довелось разом з працівниками офісу усувати наслідки цих захоплень і приводити в порядок офіс. У заяві також зазначає, про те, що наприкінці жовтня 2019 року, йому стало відомо разом з іншими працівниками ПАТ "Проскурів" з витягу з Реєстру застрахованих осіб державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про те, що окремі працівники у вересні 2019 року наказом генерального директора ПАТ "Проскурів" звільнені з роботи за нібито допущені прогули, що ніякій дійсності не відповідає. У заяві свідка зазначено, про те, що свідок ознайомлений зі змістом статті 384 КК України про кримінальну відповідальність за надання неправдивих показань.
26. З письмової заяви свідка ОСОБА_5 від 21.10.2022 вбачається, що для ознайомлення працівників ПАТ "Проскурів" згідно додатку № 1 до наказу № 8 зі змістом цього наказу було створено комісію у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Ознайомлення ОСОБА_1 зі змістом наказу № 8 відбувалось шляхом надання йому копії такого із одночасним зачитуванням змісту наказу вголос. ОСОБА_1 власноручним підписом засвідчити факт ознайомлення із зазначеним наказом та отримання його копії категорично відмовився. У зв'язку з чим, членами комісії складено акт від 06.09.2019 № 1/ДВМ. Упродовж робочих днів 09.09.2019, 10.09.2019, 11.09.2019, 12.09.2019, 13.09.2019 ОСОБА_1 за новою адресою робочого місця: м. Хмельницький, вул. Володимира Глушенкова, 11 - не з'явився. У зв'язку з чим, в кінці робочих днів комісією в тому ж складі, було складено та власноруч підписано відповідні акти від 09.09.2019, 10.09.2019, 11.09.2019, 12.09.2019, 13.09.2019. ОСОБА_1 власноручним підписом засвідчити факт ознайомлення із наказом про звільнення та отримання його копій відмовився з огляду на що членами комісії складено акт від 13.09.2019 № 10/ДВМ. У заяві свідок підтвердив свою обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.
27. Також у матеріалах справи наявна письмова заява свідка ОСОБА_6 від 18.10.2022, яка повідомила, що для ознайомлення працівників ПАТ "Проскурів" згідно додатку № 1 до наказу № 8 зі змістом цього наказу було створено комісію у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . У заяві свідка зазначено, що ознайомлення ОСОБА_1 із наказом № 8 відбувалось шляхом надання йому копії такого наказу із одночасним озвученням змісту наказу вголос. ОСОБА_1 засвідчити факт ознайомлення із цим наказом та отримання його копії категорично відмовився. У зв'язку з чим, сформовано акт, в якому зафіксовано факт ознайомлення ОСОБА_1 з наказом та його відмови засвідчити цей факт власноручним підписом. 09.09.2019, 10.09.2019, 11.09.2019, 12.09.2019, 13.09.2019 ОСОБА_1 за своєю адресою робочого місця: м. Хмельницький, вул. Володимира Глушенкова, 11 - не з'явився. Про відсутність ОСОБА_1 на новому місці свідку достеменно відомо, зважаючи на те, що вона перебувала на "прохідній" весь робочий день та пропускала усіх працівників, серед яких ОСОБА_1 не було. З метою підтвердження цього факту було сформовано акти від 09.09.2019, 10.09.2019, 11.09.2019, 12.09.2019, 13.09.2019, які підписані членами комісії на підтвердження зазначених у них обставин. Також, 11.09.2019 ОСОБА_4 складено доповідну записку. ОСОБА_1 засвідчити факт ознайомлення із наказом відмовився. На підтвердження цих обставин було складено акт від 13.09.2019 № 10/ДВМ, який засвідчений підписами членів комісії. В заяві свідок підтвердила свою обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та про готовність з'явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.
28. Згідно довідки ПАТ "Проскурів" від 05.02.2020 № 71, у ПАТ "Проскурів" первинна профспілкова організація не створена, відомостями про участь членів трудового колективу у профспілкових організаціях ПАТ "Проскурів" не володіє.
29. Матеріали справи містять протокол загальних зборів акціонерів ПАТ "Проскурів" від 19.10.2012 № 5 (голова зборів - ОСОБА_2 , секретар - ОСОБА_9 ), за результатами проведення яких, ухвалили, зокрема: затвердити статут ПАТ "Проскурів" у новій редакції; затвердити повноваження ОСОБА_7 як генерального директора ПАТ "Проскурів", затвердити повноваження ОСОБА_10 та ОСОБА_11 як членів дирекції ПАТ "Проскурів"; затвердити Положення про дирекцію, Положення про наглядову раду, Положення про ревізійну комісію.
30. ПАТ "Проскурів" до матеріалів справи надано копію Положення про дирекцію Товариства (2012 року), затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів ПАТ "Проскурів" від 19.10.2012 № 5.
31. Також у матеріалах справи містяться письмові інформації:
- ГУ ДПС України у Хмельницькій області (від 08.11.2022 вх. № 05-22/6271/22) про те, що згідно інформаційно-комунікативної системи ДПС України ПАТ "Проскурів" з 13.09.2019 по 06.10.2022 повідомлення щодо прийняття на роботу працівника ОСОБА_1 не подавалось;
- ГУ ПФУ в Хмельницькій області (від 07.11.2022 вх. № 05-22/6222/22) щодо зарахування страхового стажу ОСОБА_1 згідно якої у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація щодо застрахованої особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з вересня 2019 року.
32. Щодо підтвердження/скасування повноважень членів наглядової ради, генерального директора та дирекції суди попередніх інстанцій установили:
- 27.08.2019 протоколом № 1 оформлено рішення наглядової ради ПАТ "Проскурів", яким обрано ОСОБА_4 головою наглядової ради товариства; припинено повноваження генерального директора ПАТ "Проскурів" ОСОБА_7 та тимчасово виконуючого обов'язки генерального директора ОСОБА_12 з 27.08.2019; обрано ОСОБА_7 генеральним директором товариства з 28.08.2019.
- рішенням від 19.05.2020 у справі № 924/1125/19 Господарського суду Хмельницької області, залишеним без змін Північно-західним апеляційним господарським судом постановою від 16.07.2020, визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Проскурів", оформлене протоколом від 27.08.2019, визнано недійсним рішення наглядової ради ПАТ "Проскурів", оформлене протоколом від 27.08.2019 № 1, визнано недійсним рішення наглядової ради ПАТ "Проскурів", оформлене протоколом від 15.10.2019 № 8, скасовано реєстраційну дію "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи: 28.08.2019 16731050024010387 Мороз О. А. , приватний нотаріус Мороз О.А., інші зміни, зміна складу або інформації про засновників", скасовано реєстраційну дію "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах: 28.08.2019 16731070025010387, Мороз О. А. , приватний нотаріус Мороз О. А., зміна керівника юридичної особи, скасовано реєстраційну дію "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов'язані зі змінами в установчих документах: 17.10.2019 16731070027010387; Фольваркова О. І., виконавчий комітет Хмельницької міської ради Хмельницької області, зміна керівника юридичної особи";
- рішенням від 24.02.2020 у справі № 924/884/19 Господарського суду Хмельницької області, залишеним без змін Північно-західним апеляційним господарським судом постановою від 04.11.2020, визнано недійсним рішення наглядової ради ПАТ "Проскурів", оформлене протоколом позачергового засідання наглядової ради ПАТ "Проскурів" від 03.12.2018 та від 11.07.2019;
- з урахуванням наведених рішень Господарського суду Хмельницької області, яким визнано недійсними рішення загальних зборів акціонерів ПАТ "Проскурів" та рішення наглядової ради ПАТ "Проскурів", склад посадових осіб ПАТ "Проскурів", а саме генеральний директор, члени дирекції, члени наглядової ради визначається на підставі протоколу загальних зборів акціонерів ПАТ "Проскурів" від 19.10.2012 № 5.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
33. 12.12.2022 Господарський суд Хмельницької області ухвалив рішення у справі № 924/232/22 (686/31348/19), яким відмовив у задоволенні позову ОСОБА_1 до ПАТ "Проскурів" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
34. Рішення суду місцевого господарського суду мотивовано правомірністю звільнення ОСОБА_1 з роботи на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України та відсутністю підстав для скасування дисциплінарного стягнення позивача у формі звільнення та поновлення на роботі, оскільки факт відсутності його без поважних причин на робочому місці в періоди часу з 09.09.2019 по 13.09.2019 підтверджується матеріалами справи, а роботодавець дотримався вимог визначених цією нормою при розірванні трудового договору з позивачем.
35. Суд першої інстанції зазначив, що доведення наказу генерального директора ПАТ "Проскурів" Будзінського В. Б. від 06.09.2019 № 8 (про переміщення робочого місця працівників до приміщення ПАТ "Проскурів" за новою адресою: м. Хмельницький, вул. Глушенкова, 11 ) до відома позивача підтверджується наявним в матеріалах справи актом комісії від 06.09.2019 № 1/ДВМ, докази підробки якого в справі відсутні. Водночас доводи позивача про визнання недійсним рішення наглядової ради щодо зміни юридичної адреси ПАТ "Проскурів" не є обставиною, яка скасовує рішення генерального директора щодо переміщення робочого місця працівника.
36. Крім того, місцевий господарський суд зауважив, що позивач не спростував факту його відсутності на робочому місці по вул. Глушенкова, 11 у період з 09.09.2019 по 11.09.2019 включно та не довів поважності причин відсутності на робочому місці, яке визначено роботодавцем згідно наказу від 06.09.2019 у період з 09.09.2019 по 11.09.2019 (згідно з графіком роботи), що підтверджується наявними у справі доказами, зокрема табелем обліку робочого часу та актами відсутності ОСОБА_1 на роботі по вул. Глушенкова, 11 .
37. Також суд першої інстанції критично оцінив табель обліку робочого часу за вересень 2019 року, складений головним бухгалтером ОСОБА_8 з відображенням присутності в робочий час ОСОБА_1 на робочому місці за період 09.09.2019 по 11.09.2019, зазначивши, що він складений працівником, який теж був відсутній на підприємстві за адресою м. Хмельницький, вул. Глушенкова, 11 та, в подальшому, звільнений за прогул. Так само місцевий господарський суд не прийняв до уваги, доводи позивача про те, що він працював персональним водієм голови наглядової ради і, відповідно, перебував по місцю знаходження автомобіля голови наглядової ради, оскільки згідно наказу про прийняття на роботу ОСОБА_1 прийнятий на посаду водія легкового автомобіля ПАТ "Проскурів", а матеріали справи не містять доказів щодо закріплення обов'язків ОСОБА_1 саме як особистого водія голови наглядової ради ПАТ "Проскурів" та визначення його місця роботи по вул. Кам'янецька, 257 .
38. Окрім того, місцевий господарський суду критично оцінив доводи позивача про те, що відсутність за місцем роботи на вул. Глушенкова, 11 не можна вважати прогулом, так як він був присутній на підприємстві за адресою - вул. Кам'янецька, 257 , оскільки в цьому разі відбувалась відсутність працівника не на фіксованому робочому місці, а на території підприємства по вул. Глушенкова, 11.
39. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що звільнення позивача з роботи відбулося з дотриманням вимог трудового законодавства.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
40. Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 03.04.2023 рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.12.2022 у справі № 924/232/22 (686/31348/19) скасував та прийняв нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнив, визнав незаконним і скасував наказ від 13.09.2019 № 9ос-Д про звільнення ОСОБА_1 з посади водія легкового автомобіля ПАТ "Проскурів" на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, поновив ОСОБА_1 на посаді водія легкового автомобіля в ПАТ "Проскурів" з визначеним посадовим окладом та робочим місцем, стягнув із ПАТ "Проскурів" на користь ОСОБА_1 228 410,88 грн середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу.
41. Апеляційний господарський суд зазначив, що ОСОБА_1 не був повідомленим роботодавцем у належний спосіб про переміщення його робочого місця до приміщення ПАТ "Проскурів" за адресою: м. Хмельницький, вул. Глушенкова, 11 . Тому не будучи повідомленим про переміщення його робочого місця до нового приміщення ПАТ "Проскурів" позивач виходив на роботу для виконання своїх посадових обов'язків водія легкового автомобіля до приміщення за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 257 та виконуючи свої обов'язки забезпечував своєчасну подачу автомобіля та здійснював перевезення голови наглядової ради ОСОБА_2 , який був його безпосереднім керівником. Тобто позивач щоденно був на підприємстві та виконував свої трудові обов'язки, що не може вважатися прогулом відсутність працівника на робочому місці за умови, що він присутній на підприємстві.
42. Крім того, суд апеляційної інстанції врахував, що прийняті ОСОБА_7 як генеральним директором товариства наказ від 06.09.2019 № 8 про вжиття заходів пов'язаних зі зміною юридичної адреси ПАТ "Проскурів" на вул. В. Глушенкова, 11, розпорядження від 16.09.2019 про витребування письмових пояснень у ОСОБА_1 не мають правового значення у зв'язку з їх прийняттям неуповноваженою на те посадовою особою, оскільки повноваження ОСОБА_7 як генерального директора ПАТ "Проскурів" надані на підставі рішення наглядової ради ПАТ "Проскурів", оформленого протоколом від 27.08.2019 № 1, яке визнано судом недійсним, як і визнано недійсним рішення позачергових загальних зборів акціонерів ПАТ "Проскурів", оформлене протоколом від 27.08.2019, яким було обрано нових членів наглядової ради, що, в свою чергу, обрали ОСОБА_7 генеральним директором товариства.
43. З огляду на викладене, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивач був звільнений із займаної посади підприємства незаконно.
44. Також, з урахуванням незаконного звільнення позивача, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав про стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та, зважаючи на те, що підприємство не ліквідоване й у штатному розписі станом на 01.09.2019 мала місце посада водія, поновлення позивача на посаді водія легкового автомобіля ПАТ "Проскурів".
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
45. 08.05.2023 ПАТ "Проскурів" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2023, в якому просить оскаржену постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення Господарського суду Хмельницької області від 12.12.2022 у справі № 924/232/22 (686/31348/19).
Рух касаційної скарги
46. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 924/232/22 (686/31348/19) визначено суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.05.2023.
47. 19.05.2023 Верховний Суд постановив ухвалу, якою касаційну скаргу ПАТ "Проскурів" на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 у справі № 924/232/22 (686/31348/19) залишив без руху та надав скаржнику строк на усунення її недоліків.
48. Ухвалою від 14.06.2023 Верховний Суд відкрив касаційне провадження у справі № 924/232/22 (686/31348/19) за касаційною скаргою ПАТ "Проскурів"; призначив розгляд скарги ПАТ "Проскурів" у відкритому судовому засіданні на 06.07.2023; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 28.06.2023.
49. У зв'язку з перебуванням судді Білоуса В. В. у відпустці, автоматизованою системою суду для розгляду справи № 924/232/22 (686/31348/19) визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Банаська О. О. - головуючого, Картере В. І., Пєскова В. Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.07.2023, яку ухвалою від 04.07.2023 прийняв до провадження та призначив до розгляду у раніше визначені дату та час.
50. У судове засідання 06.07.2023 в режимі відеоконференції з'явилися представники Долгія В. М. та ПАТ "Проскурів", які надали усні пояснення щодо поданої касаційної скарги у справі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, підстави касаційного оскарження
(ПАТ "Проскурів")
51. ПАТ "Проскурів" в якості підстави касаційного оскарження постанови апеляційного господарського суду визначає приписи пунктів 1, 3, 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з урахуванням чого в обґрунтування доводів касаційної скарги зазначає, зокрема, таке:
- постанова суду апеляційної інстанції прийнята з неправильним застосуванням норм матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування статті 32 КЗпП України (порядку повідомлення про переміщення робочого місця та фіксування цього факту) та статей 216, 236 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) (застосування наслідків недійсності правочину до розпорядчих документів (наказів), що були прийняті директором підприємства, наслідків недійсності правочину зважаючи на прийняття кількох послідовних рішень, що були визнані судом недійсними);
- апеляційний господарський суд в оскарженій постанові не врахував висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 13.05.2019 у справі № 553/1875/16 щодо застосування статті 149 КЗпП України; висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 18.03.2019 у справі № 908/1165/17;
- суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про подібність правовідносин у постановах від 26.06.2019 справі № 572/2944/16-ц, від 20.10.2020 у справі № 676/2489/19 та справі, яка переглядається, а тому наявні підстави для відступу від правового висновку щодо застосування пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, викладеного у справі № 572/2944/16-ц.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
( ОСОБА_1 )
52. ОСОБА_1 у поданому до суду відзиві на касаційну скаргу вважає касаційну скаргу відповідача необґрунтованою та просить суд залишити її без задоволення, а оскаржену постанову суду апеляційної інстанції - без змін, зазначаючи, зокрема, таке:
- суд апеляційної інстанції з огляду на встановлені судом обставини справи дійшов правильного висновку, що ОСОБА_1 був незаконно звільнений із займаної посади водія у ПАТ "Проскурів";
- скаржником не обґрунтовано та не доведено його твердження щодо неправильного застосування апеляційним господарським судом норм статей 32, 149 КЗпП України, статей 216, 236 ЦК України;
- висновки суду апеляційної інстанції не суперечать правовим позиціям Верховного Суду, викладеним у постановах, які наведені скаржником у касаційній скарзі. Відсутнє також у касаційній скарзі і вмотивоване обґрунтування скаржника необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Оцінка аргументів учасників справи й висновків суду апеляційної інстанції
53. Вирішуючи наведене в пункті 4 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, виходить з такого.
Щодо наявності підстав для звільнення позивача за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України
54. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі - Кодекс України з процедур банкрутства, далі - КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
55. Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
56. Частиною першою статті 2 КУзПБ визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
57. Згідно із частиною першою, абзацом 1 частини другої статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна. Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними ГПК України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
58. Визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України. Судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій за результатами розгляду заяв, скарг, клопотань, поданих в межах основного провадження у справі про банкрутство, розглядаються судом без застосування усіх стадій судового розгляду, притаманних виключно розгляду справ позовного провадження. Такий підхід повністю відображає конструкції статей 7, 9 КУзПБ щодо порядку розгляду як основної справи про банкрутство, так і спорів, стороною в яких є боржник, які хоча і вирішуються в межах основної справи про банкрутство, проте є справами позовного провадження, відокремленими від основної справи про банкрутство. Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб'єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справи про банкрутство (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/97/20).
59. За частиною третьою статті 7 КУзПБ матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
60. Ухвалою від 30.06.2022 Господарський суд Хмельницької області відкрив провадження у справі № 924/232/22 за заявою ПрАТ "Хмельницьке АТП 16854" до ПАТ "Проскурів" про банкрутство.
61. Постановою від 31.08.2022 Хмельницький апеляційний суд скасував рішення Хмельницького міськрайонного суду від 28.02.2022 у справі № 686/31348/19 за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Проскурів" про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та закрив провадження у цій справі, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Зазначена постанова не оскаржувалася сторонами в касаційному порядку до Верховного Суду.
62. Ухвалою від 07.09.2022 Хмельницький апеляційний суд задовольнив заяву позивача про передачу справи № 686/31348/19 за встановленою юрисдикцією та передав справу до Господарського суду Хмельницької області, до юрисдикції якого віднесено розгляд справи, в межах розгляду справи № 924/232/22 про банкрутство ПАТ "Проскурів".
63. Оскільки щодо ПАТ "Проскурів" у цій справі здійснюється провадження у справі про банкрутство, розгляд ініційованого позивачем спору, вимоги якого є предметом цього судового розгляду, здійснюється в межах справи про банкрутство відповідача.
64. Спірним питання, яке постало на вирішення перед судом у цій справі є питання правомірності звільнення позивача на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
65. Відповідно до частини першої статті 3 КЗпП України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, регулює законодавство про працю.
66. Законодавство про працю складається з КзПП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (стаття 4 КЗпП України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
67. Згідно зі статтею 51 КЗпП України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконному звільненні, а також сприяння у збереженні роботи.
68. Відповідно до статті 139 КЗпП України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
69. Згідно зі статтею 147 КЗпП України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
70. Частиною третьою статті 149 КЗпП України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
71. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КЗпП України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).
72. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
73. Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня (див. постанову Верховного Суду України від 13.09.2017 у справі № 761/30967/15-ц).
74. Робоче місце працівника - це певна зона, де працівник знаходиться і працює із застосуванням у процесі роботи різних технічних та/або інших засобів. Основою визначення робочого місця є функціональний розподіл праці у взаємозв'язку із засобами праці, що дозволяє розглядати робоче місце як місце докладання робочої сили працівників.
75. Трудова діяльність працівника може здійснюватися (а відповідно його робоче місце може знаходиться) безпосередньо на підприємстві (фіксоване робоче місце) або в межах іншого територіального простору, який використовує працівник для виконання трудових обов'язків (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 16.11.2022 у справі № 686/31234/19).
76. Тобто, прогулом, передбаченим пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.
77. Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з'ясувати поважність причини такої відсутності.
78. Поважними причинами визнаються такі причини, що виключають вину працівника.
79. Отже, визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України є з'ясування поважності причин його відсутності на роботі (див. постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 08.05.2019 у справі № 489/1609/17, від 20.10.2020 у справі № 676/2489/19, від 15.09.2021 у справі № 657/1667/19).
80. Законодавством не визначено перелік обставин, за наявності яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності працівника на роботі, звільненого за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати будь-які докази із числа передбачених ГПК України.
81. Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об'єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06.03.2018 у справі №235/2284/17, від 10.05.2023 у справі № 761/23538/20).
Щодо суті справи та доводів касаційної скарги
82. У справі, яка переглядається, суди попередніх інстанцій установили, що 06.09.2019 генеральним директором ПАТ "Проскурів" Будзінським В. Б. був виданий наказ № 8 про переміщення з 09.09.2019 робочого місця працівників за списком, згідно з додатком № 1 до цього наказу, до приміщення ПАТ "Проскурів" за новою адресою: м. Хмельницький, вул. Глушенкова, 11, в тому числі і ОСОБА_1 .
83. Водночас, як установив суд апеляційної інстанції, матеріали справи не містять доказів ознайомлення ОСОБА_1 з наказом від 06.09.2019 № 8 про визначення його робочого місця за новою адресою та доказів із власноручним підписом ОСОБА_1 про вручення йому особисто копії наказу від 06.09.2019 № 8, яким переміщено його робоче місце за новою адресою.
84. Апеляційний господарський суд обґрунтовано врахував, що такий спосіб ознайомлення робітника з наказом як зачитування його вголос є неналежним способом повідомлення працівника про зміни в організації праці при виконанні ним своїх посадових обов'язків, оскільки не відповідає вимогам чинного законодавства. До того ж, як свідчать установлені апеляційним господарським судом обставини справи, ПАТ "Проскурів" не спростовані твердження Долгія В. М. щодо виконання ним своїх посадових обов'язків у період з 09.09.2019 по 11.09.2019 за робочим місцем визначеним йому під час прийняття на роботу, а саме за адресою: м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 257.
85. Так само неаргументованим є посилання відповідача та висновки суду першої інстанції в якості доказу ознайомлення позивача із виданим наказом на акт комісії від 06.09.2019 № 1/ДВМ у складі Літвіна О. Ю. (члена наглядової ради), ОСОБА_6 (зав. господарством) та Богданова М. М. (головного енергетика), жодного розпорядчого документа про створення якої та доказів повноважень, як звернув увагу апеляційний господарський суд, матеріали справи не містять.
86. Тому безпідставним є посилання ПАТ "Проскурів" на вчинення позивачем прогулу у зв'язку з відсутністю його по місцю роботи, за зміненою юридичною адресою.
87. Суд звертає увагу, що не може вважатися прогулом відсутність працівника на робочому місці за умови, що він присутній на підприємстві. Якщо працівник не залишив місце розташування підприємства, його не можна звільнити за прогул. До такого працівника можуть застосовуватися інші види дисциплінарного або громадського стягнення чи впливу (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2021 у справі № 428/6597/19).
88. Як свідчать установлені апеляційним господарським судом обставини, у цій справі відсутні докази ознайомлення позивача з наказом про визначення та переміщення робочого місця за новою адресою, а натомість підтверджується факт перебування ОСОБА_1 на підприємстві та виконання ним своїх трудових обов'язків у період з 09.09.2019 по 11.09.2019, що виключає можливість вважати прогулом позивача в такий період.
89. З урахуванням наведеного, суд погоджується з висновком апеляційного господарського суду щодо незаконності звільнення ОСОБА_1 із займаної посади водія легкового автомобіля у ПАТ "Проскурів" на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України.
90. Подібний висновок за схожих обставин щодо незаконності звільнення працівника ПАТ "Проскурів", який не був ознайомлений з наказом про переміщення робочого місця за новою адресою за аналогічний зазначеному у цій справі часовий проміжок, викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 686/31234/19).
91. Відповідно до частин першої, другої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
92. Середній заробіток за частиною другою статті 235 КЗпП України за своїм змістом є заробітною платою, право на отримання якої виникло у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою трудову функцію з незалежних від нього причин, оскільки особа поновлюється на роботі з дня звільнення, тобто вважається такою, що весь цей час перебувала в трудових відносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі № 755/12623/19).
93. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції, перевіривши наданий позивачем розрахунок розміру середнього заробітку за час вимушеного прогулу, правомірно стягнув з ПАТ "Проскурів" на користь позивача 228 410,88 грн.
94. Доводи скаржника щодо звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України із дотриманням вимог трудового законодавства не враховують встановленого вище апеляційним господарським судом та фактично ґрунтуються на суб'єктивному тлумаченні дотримання умов звільнення позивача із займаної ним посади водія на підприємстві, зокрема умов ознайомлення його із наказом від 06.09.2019 № 8 про визначення робочого місця позивача за новою адресою, доказів здійснення чого належним чином, як установив апеляційний господарський суд, матеріали справи не містять, а тому зазначені аргументи скаржника не можуть слугувати підставою для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.
95. Також безпідставними є аргументи скаржника, які фактично ґрунтуються на неврахуванні апеляційним господарським судом висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 13.05.2019 у справі № 553/1875/16, оскільки у справі наведеній скаржником у касаційній скарзі та справі, яка переглядається, є різними встановлені фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, у кожній із зазначених справ суди виходили з обставин та умов конкретних правовідносин і фактично-доказової бази, з урахуванням наданих сторонами доказів.
96. Крім того відсутні підстави для відступу від висновку Верховного Суду щодо застосування пункту 4 частини першої статті 40 КЗпП України, викладеного у постановах від 26.06.2019 у справі № 572/2944/16-ц та від 20.10.2020 у справі № 676/2489/19 , на чому наполягає скаржник, оскільки ним не наведено жодних вмотивованих обґрунтувань необхідності відступлення від висновків Верховного Суду, викладених у цих постановах, зокрема наявності причин для такого відступу (неефективність, помилковість, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість судового рішення).
97. Решта доводів скаржника наведених в якості підстав скасування оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції не впливають на правильність висновку суду апеляційної інстанції та ухваленого ним судового рішення у справі за результатами заявлених вимог позивача. До того ж такі аргументи скаржника за своєю суттю зводяться до переоцінки встановлених обставин справи, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
98. Суд звертає увагу, що суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин, з яких виходили суди при вирішенні справи, а повноваження суду касаційної інстанції обмежуються виключно перевіркою дотримання судами норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи та виключно в межах доводів касаційної скарги (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 925/698/16).
99. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), згодом підтриманий Верховним Судом у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі № 908/1795/19).
100. За наведеного, судом касаційної інстанції не надається юридичний аналіз доводам скаржника щодо наданої судами оцінки доказів у справі.
101. Відхиляючи доводи скаржника суд враховує висновки в рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Проніна проти України" в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
102. Частиною другою статті 309 ГПК України визначено, що не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
103. Верховний Суд також зважає, що як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Руїз Торія проти Іспанії"). Лише той факт, що суд окремо та детально не відповів на кожний аргумент, представлений сторонами, не є свідченням несправедливості процесу (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Шевельов проти України").
104. З урахуванням сукупності наведеного суд погоджується з висновками апеляційного господарського суду щодо задоволення позову ОСОБА_1 , визнання незаконним наказу про звільнення позивача з посади водія ПАТ "Проскурів", поновлення його на посаді водія ПАТ "Проскурів" з визначеним посадовим окладом й робочим місцем та стягнення з "Проскурів" на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
105. Доводи ПАТ "Проскурів" наведені в касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи в суді касаційної інстанції в якості підстав для скасування постанови суду апеляційної інстанції.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
106. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
107. Згідно зі статтею 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
108. Ураховуючи наведені положення законодавства та обставини, установлені господарськими судами, зважаючи на межі перегляду справи судом касаційної інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, Верховний Суд вважає, що оскаржуване судове рішення апеляційного господарського суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни чи скасування немає.
Щодо судових витрат
109. Зважаючи на висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про залишення касаційної скарги без задоволення, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи, покладаються на скаржника.
Висновки щодо застосування норм права
110. Визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України є з'ясування поважності причин його відсутності на роботі. Поважними причинами визнаються такі причини, що виключають вину працівника.
111. Законодавством не визначено перелік обставин, за наявності яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності працівника на роботі, звільненого за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати будь-які докази із числа передбачених ГПК України. Основним критерієм віднесення причин відсутності працівника на роботі до поважних є наявність об'єктивних, незалежних від волі самого працівника обставин, які повністю виключають вину працівника.
На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Проскурів" залишити без задоволення.
2. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2023 у справі № 924/232/22 (686/31348/19) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді В. І. Картере
В. Г. Пєсков