Постанова від 01.06.2023 по справі 908/3468/13

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2023 року

м. Київ

Cправа № 908/3468/13

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

Банаська О. О. - головуючого, Білоуса В. В., Картере В. І.

за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.

за участю представників:

Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" Борейко Н. О. (в режимі відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1

про здійснення розподілу судових витрат та ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом ОСОБА_1

до

1. Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод"

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи"

3. Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк"

4. Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро"

5. Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк"

6. Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергомаш-Інвест"

про визнання недійсними укладених між Публічним акціонерним товариством "Запорізький сталепрокатний завод" та Публічним акціонерним товариством "Креді Агріколь Банк" договору застави рухомого майна від 31.03.2010 № 22-з (зі змінами та доповненнями), від 08.04.2010 № 30-з (зі змінами та доповненнями), від 08.04.2010 № 31-з (зі змінами та доповненнями), від 29.04.2010 № 42-з (зі змінами та доповненнями), від 28.12.2010 № 27-з (зі змінами та доповненнями); Публічним акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" договору застави товарів в обороті від 19.04.2012 № 190412-2 (зі змінами та доповненнями); Публічним акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" договору застави рухомого майна від 29.03.2010 № 97/16.1-3/10 (зі змінами та доповненнями) та від 15.09.2011 № 583/16.1-3/11 (зі змінами та доповненнями); Публічним акціонерним товариством "Укрсиббанк" договору застави рухомого майна від 22.09.2011 № 2011-ОЗ-К/К/З (зі змінами та доповненнями) та договору поруки від 22.09.2011 № 249.301 (зі змінами та доповненнями)

в межах справи про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод"

ІСТОРІЯ СПРАВИ ТА КОРОТКИЙ ЗМІСТ СУДОВИХ РІШЕНЬ

1. 07.06.2018 ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Запорізької області із позовом (вх. № 1159/08-07/18 від 07.06.2018) у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог (вх. № 20391/08-08/20 від 16.10.2020), просив визнати недійсними укладені між Публічним акціонерним товариством "Запорізький сталепрокатний завод" (далі - ПАТ "ЗСЗ") та:

- Публічним акціонерним товариством "Креді Агріколь Банк" (далі - ПАТ "Креді Агріколь Банк") договори застави рухомого майна від 31.03.2010 № 22-з (зі змінами та доповненнями), від 08.04.2010 № 30-з (зі змінами та доповненнями), від 08.04.2010 № 31-з (зі змінами та доповненнями), від 29.04.2010 № 42-з (зі змінами та доповненнями), від 28.12.2010 № 27-з (зі змінами та доповненнями);

- Публічним акціонерним товариством "Банк Кредит Дніпро" (далі - ПАТ "Банк Кредит Дніпро") договір застави товарів в обороті від 19.04.2012 № 190412-3 (зі змінами та доповненнями);

- Публічним акціонерним товариством "Перший український міжнародний банк" (далі - ПАТ "ПУМБ") договори застави рухомого майна від 29.03.2010 № 97/16.1-З/10 (зі змінами та доповненнями) та від 15.09.2011 № 583/16.1-З/11 (зі змінами та доповненнями);

- Публічним акціонерним товариством "Укрсиббанк" (далі - ПАТ "Укрсиббанк") договір застави рухомого майна від 22.09.2011 № 2011-03-К/К/З (зі змінами та доповненнями) та договір поруки від 22.09.2011 № 249301 (зі змінами та доповненнями).

2. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.02.2021 вимоги ОСОБА_1 (вх. № 1159/08-07/18 від 07.06.2018) з урахуванням уточнень (вх. № 20391/08-08/20 від 16.10.2020) задоволено частково. Визнано недійсними:

- договори застави рухомого майна від 31.03.2010 № 22-з (зі змінами та доповненнями), від 08.04.2010 № 30-з (зі змінами та доповненнями), від 29.04.2010 № 42-з (зі змінами та доповненнями), від 28.12.2010 № 27-з (зі змінами та доповненнями), укладені між ПАТ "ЗСЗ" та ПАТ "Креді Агріколь Банк";

- договори застави рухомого майна від 29.03.2010 № 97/16.1-З/10 (зі змінами та доповненнями) та від 15.09.2011 № 583/16.1-З/11 (зі змінами та доповненнями), укладені між ПАТ "ЗСЗ" та ПАТ "ПУМБ";

- договір застави рухомого майна від 22.09.2011 № 2011-ОЗ-К/К/З (зі змінами та доповненнями), укладений між ПАТ "ЗСЗ" та ПАТ "Укрсиббанк";

- договір поруки від 22.09.2011 № 249301 (із змінами та доповненнями), укладений між ПАТ "ЗСЗ" та ПАТ "Укрсиббанк".

В частині визнання недійсними договору застави товарів в обороті від 19.04.2012 № 190412-3 (зі змінами та доповненнями), укладеного між ПАТ "ЗСЗ" та ПАТ "Банк Кредит Дніпро", та договору застави рухомого майна від 08.04.2010 № 31-з (із змінами та доповненнями), укладеного між ТОВ "ТД "Метизи" та ПАТ "Креді Агріколь Банк", відмовлено.

3. Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Апеляційні скарги АТ "Креді Агріколь Банк" та АТ "Укрсиббанк" - задоволено. Рішення Господарського суду Запорізької області від 02.02.2021 скасовано в частині задоволення позову і прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . Додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 16.02.2021 про часткове задоволення заяви позивача про розподіл судових витрат скасовано та відмовлено у задоволенні заяви в повному обсязі.

4. 05.07.2022 ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2022, рішення Господарського суду Запорізької області від 02.02.2021, додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 16.02.2021 у справі № 908/3468/13.

Короткий зміст постанови суду касаційної інстанції

5. Верховний Суд постановою від 18.05.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 25.01.2022 у справі № 908/3468/13 скасував повністю. Рішення Господарського суду Запорізької області від 02.02.2021 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору застави товарів в обороті від 19.04.2012 № 190412-3 (зі змінами та доповненнями), укладеного між ПАТ "Банк Кредит Дніпро" та ПАТ "ЗСЗ", скасував. Справу у скасованій частині направив на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

6. Верховний Суд змінив рішення Господарського суду Запорізької області від 02.02.2021 у справі № 908/3468/13 в частині задоволених позовних вимог про визнання недійсними:

- договорів застави рухомого майна від 31.03.2010 № 22-з (зі змінами та доповненнями), від 08.04.2010 № 30-з (зі змінами та доповненнями), від 29.04.2010 № 42-з (із змінами та доповненнями) від 28.12.2010 № 27-з (зі змінами та доповненнями), укладених між ПАТ "ЗСЗ та ПАТ "Креді Агріколь Банк";

- договорів застави рухомого майна від 29.03.2010 № 97/16.1 -3/10 (зі змінами та доповненнями), від 15.09.2011 № 583/16.1-3/11 (зі змінами та доповненнями), укладених між ПАТ "ЗСЗ" та ПАТ "ПУМБ";

- договору застави рухомого майна від 22.09.2011 № 2011-ОЗ-К/К/З (зі змінами та доповненнями), укладеного між ПАТ "ЗСЗ" та ПАТ "Укрсиббанк";

- договору поруки від 22.09.2011 № 249301 (зі змінами та доповненнями), укладеного між ПАТ "ЗСЗ" та ПАТ "Укрсиббанк", виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

7. В іншій частині рішення Господарського суду Запорізької області від 02.02.2021 залишено без змін.

8. Додаткове рішення Господарського суду Запорізької області від 16.02.2021 у справі № 908/3468/13 залишено без змін.

Короткий зміст заяви про стягнення витрат на правничу допомогу

9. 23.05.2023 на електронну адресу Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про здійснення розподілу судових витрат та ухвалення додаткового рішення, в якій позивач (касант) просить стягнути солідарно з ПАТ "ЗСЗ", ТОВ "ТД Метизи", АТ "Банк Кредит Дніпро", ПАТ "Креді Агріколь Банк", ПАТ "ПУМБ", ПАТ "Укрсиббанк" на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у сумі 87 000,00 грн, які складаються з:

- гонорару адвоката за представництво в судових засіданнях у справі № 908/3468/13 в судах апеляційної і касаційної інстанцій;

- гонорару адвоката за складання процесуальних документів у цій справі з необхідністю підготовки додатків до них для апеляційного і касаційного оскарження.

Рух справи

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду заяви ОСОБА_1 у справі № 908/3468/13 визначено колегію суддів Верховного Суду: Банасько О. О. (головуючий), Білоус В. В., Картере В. І., що підтверджується протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 23.05.2023.

11. Ухвалою від 26.05.2023 Верховний Суд призначив розгляд заяви ОСОБА_1 на 01.06.2023.

12. У судовому засіданні 01.06.2023 взяла участь представник АТ "Банк Кредит Дніпро", інші учасники справи у судове засідання не з'явилися.

13. Частиною третьою статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено строк розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, який законодавцем визначено протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.

14. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).

15. З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у судовому засіданні 01.06.2023 за наявного складу учасників справи.

Доводи поданої заяви про стягнення витрат на правничу допомогу

16. ОСОБА_1 у заяві про здійснення розподілу судових витрат та ухвалення додаткового рішення, зазначає про понесення ним витрат на професійну правничу допомогу у сумі 87 000,00 грн у зв'язку з апеляційним і касаційним оскарженням судових рішень у справі № 908/3468/13 та розглядом цієї справи у судах апеляційної та касаційної інстанцій.

Узагальнений виклад позицій інших учасників справи

(АТ "Банк Кредит Дніпро")

17. АТ "Банк Кредит Дніпро" у відзиві на заяву ОСОБА_1 просить у її задоволенні відмовити в частині покладення витрат позивача на АТ "Банк Кредит Дніпро, оскільки спір між позивачем і банком остаточно не вирішений, адже Верховний Суд постановою від 18.05.2023 справу № 908/3468/13 в частині вимоги позивача до ПАТ "Банк Кредит Дніпро" про визнання недійсним договору застави товарів в обороті від 19.04.2012 № 190412-3 (зі змінами та доповненнями) направив на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

(АТ "ПУМБ")

18. У запереченнях на заяву ОСОБА_1 про здійснення розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу АТ "ПУМБ" просить зменшити на 53 000,00 грн суму судових витрат на професійну правничу допомогу про стягнення якої просить позивач, а також здійснити перерахунок інших витрат виходячи з тривалості судових засідань та часу підготовки процесуальних документів. Відмовити у задоволенні цієї заяви в частині покладення на АТ "ПУМБ" витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката.

19. На обґрунтування заперечень АТ "ПУМБ" зазначає, зокрема, що:

- розрахунок витрат на професійну правничу допомогу здійснено без урахування розміру погодинної оплати послуг адвоката, що визначений сторонами у договорі про надання правової допомоги;

- кількість зазначених у розрахунку годин роботи адвоката значно перевищує об'єктивні і нормальні обсяги витрачання робочого часу на такі роботи/послуги;

- в окремих ухвалах Центрального апеляційного господарського суду та Верховного Суду у справі № 908/3468/13 не зафіксовано участі представника позивача адвоката Погрібної С. О. у судових засіданнях, хоча до розрахунку витрат включено оплату послуг адвоката за представництво інтересів позивача у суді у відповідні дати судових засідань, отже вартість таких послуг і відповідні витрати не підтверджуються матеріалами справи;

- обсяг зазначених у розрахунку робіт/послуг адвоката складено без урахування того, що позивача, у всіх судових інстанціях представляв один і той самий адвокат, а позиція позивача і судова практика за час розгляду справи не зазнали значних змін;

- представник позивача протягом апеляційного і касаційного перегляду подавала ряд однотипних і необґрунтованих клопотань, що в силу приписів пункту 3 частини п'ятої статті 129 ГПК України має бути враховано судом касаційної інстанції при зменшенні заявлених до стягнення витрат позивача;

- заявлені позивачем витрати не можуть бути стягнуті солідарно з відповідачів, адже мають стягуватися пропорційно розміру задоволених позовних вимог та з урахуванням множинності спорів та вимог до кожного з відповідачів у цій справі;

- АТ "ПУМБ" не ініціювало та не брало участь у апеляційному чи касаційному провадженнях, тож відсутні підстави для покладення на банк витрат позивача на професійну правничу допомогу в судах апеляційної і касаційної інстанцій.

Мотиви з яких виходить суд та застосовані положення законодавства

20. Відповідно до статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

21. У частинах першій, другій статті 126 ГПК України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

22. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

23. Відповідно до частини восьмої статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

24. Згідно з частинами третьою-п'ятою статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

25. За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

26. Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (див. постанови Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).

27. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 ГПК України).

28. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо співмірності господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

29. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 126 ГПК України).

30. Із наявних матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу на суму 87 000,00 грн у зв'язку з апеляційним і касаційним переглядом справи № 908/3468/13 додано до заяви про розподіл цих витрат копії договору про надання правової допомоги з додатком № 1, ордеру, касових ордерів та акту виконаних робіт, а також розрахунок судових витрат.

31. Згідно з договором про надання правової допомоги від 01.07.2016, укладеним між адвокатом Погрібною С. О. та ОСОБА_1 (замовник), сторони узгодили, зокрема, таке:

- адвокат відповідно до узгоджених сторонами доручень надає замовнику консультаційні та інші юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього, а також представляє інтереси замовника в судах при підготовці та розгляді справ різних юрисдикцій (підпункт 1.2);

- за правову допомогу, передбачену в підпункті 1.2 договору, замовник сплачує адвокату винагороду у розмірі, визначеному в додатку № 1 до цього договору (підпункт 3.1);

- розмір оплати праці адвоката при наданні правової допомоги, а також умови і порядок розрахунків, визначаються сторонами в додатках до цього договору (підпункт 4.1).

32. У додатку 1 до договору про надання правової допомоги від 01.07.2016 сторони узгодили найменування та перелік правової допомоги, що надається замовнику (надання комплексних юридичних послуг щодо захисту порушених корпоративних прав замовника внаслідок укладення неправомірних правочинів та їх оскарження в процедурі банкрутства ПАТ "ЗСЗ", зокрема складання листів, скарг, звернень, клопотань процесуальних документів, представництво в судах та будь-яких державних, недержавних підприємствах, установах, організаціях, органах та інше), а також визначили вартість правової допомоги: 500,00 грн за одну годину витраченого адвокатом часу.

33. Згідно з актом виконаних робіт до договору про надання правової допомоги від 01.07.2016 (далі - акт виконаних робіт), підписаним сторонами 22.05.2023 та за складеним адвокатом Погрібною С. О. розрахунком судових витрат у справі № 908/3468/13 (далі - розрахунок витрат), які мають ідентичний зміст в основній частині, адвокатом згруповано види наданої ОСОБА_1 професійної правничої допомоги у 20 пунктах (9 - у зв'язку з апеляційним переглядом справи та 11 - у касаційному провадженні) із зазначенням по кожному пункту кількості витраченого адвокатом часу та вартості цих робіт.

34. Також, у акті виконаних робіт від 22.05.2023 адвокат і замовник узгодили, що загальний розмір витраченого адвокатом часу на судові засідання/складання процесуальних документів у справі № 908/3468/13 становить 131 години, а оплата за ці послуги - у загальному розмірі 87 000,00 грн.

35. Відповідач 5 (АТ "ПУМБ") подав заперечення на заяву ОСОБА_1 про здійснення розподілу витрат на професійну правничу допомогу в якому на підставі аналізу обставин справи, поданих позивачем документів та власних розрахунків доводить неспівмірність заявленого розміру витрат, відтак просить їх зменшити на 53 000,00 грн, а також перевірити обґрунтованість інших заявлених позивачем витрат з урахуванням обставин і складності справи, тривалості судових засідань, об'єктивних витрат часу підготовки процесуальних документів.

36. Колегія суддів касаційної інстанції враховує подані АТ "ПУМБ" доводи про неспівмірність розміру заявлених витрат на професійну правничу допомогу, відтак щодо заявленого ОСОБА_1 до відшкодування розміру цих витрат Верховний Суд зазначає таке.

37. З аналізу поданих ОСОБА_1 доказів на обґрунтування розміру заявлених до розподілу витрат на професійну правничу допомогу та матеріалів справи № 908/3468/13 вбачається, що:

- розрахунок витрат на професійну правничу допомогу здійснено без урахування розміру погодинної оплати послуг адвоката (500 грн за 1 годину витраченого адвокатом часу), який визначений сторонами у додатку № 1 до договору про надання правової допомоги від 01.07.2016, адже за 131 годину правничої допомоги позивач просить компенсувати витрати у сумі 87 000,00 грн, що на 23 000, 00 грн більша ніж могла бути у такому випадку нарахована за договором;

- за змістом акта виконаних робіт та підготовленого адвокатом розподілу витрат вартість певної правничої послуги розрахована з більшої суми погодинної оплати, зокрема, у пункті 3 акта і розподілу за 8 годин "представництва інтересів в суді апеляційної інстанції" нараховано оплату у 6 000,00 грн, хоча з урахуванням визначеної у додатку 1 до договору про надання правової допомоги погодинної ставки така оплата мала б складати 4 000,00 грн; у пункті 4 акта і розподілу за 3 години "складення заяви про відвід" нараховано оплату 2 000,00 грн, хоча з урахуванням визначеної у додатку 1 до договору про надання правової допомоги погодинної ставки вона мала б складати 1 500,00 грн. Аналогічно і щодо іншої зазначеної в акті виконаних робіт та розрахунку витрат правничої допомоги: у пункті 5 за 8 годин правничої допомоги нараховано оплату 6 000,00 грн, замість 4 000,00 грн; у пункті 6 за 8 годин правничої допомоги нараховано 6 000,00 грн, замість 4 000,00 грн; у пункті 7 за 3 години правничої допомоги нараховано 2 000,00 грн, замість 1 500,00 грн; у пункті 8 за 8 годин правничої допомоги нараховано оплату 6 000,00 грн, замість 4 000,00 грн; у пункті 9 за 8 годин правничої допомоги нараховано оплату 6 000,00 грн, замість 4 000,00 грн; у пункті 13 за 3 години правничої допомоги нараховано оплату 6 000,00 грн, замість 1 500,00 грн; у пункті 14 за 3 години правничої допомоги нараховано оплату 2 000,00 грн, замість 1 500,00 грн; у пункті 15 за 3 години правничої допомоги нараховано оплату 6 000,00 грн, замість 1 500,00 грн; у пункті 16 за 3 години правничої допомоги нараховано оплату 6 000,00 грн, замість 1 500,00 грн; у пункті 18 за 3 години правничої допомоги нараховано оплату 2 000,00 грн, замість 1 500,00 грн; у пункті 19 за 3 години правничої допомоги нараховано оплату 6 000,00 грн, замість 1 500,00 грн; у пункті 20 за 5 годин правничої допомоги нараховано оплату 3 000,00 грн, замість 2 500,00 грн;

- зазначений в акті виконаних робіт та розрахунку витрат обсяг витраченого часу на окремі види правничої допомоги значно перевищує об'єктивні і нормальні обсяги витрачання робочого часу на такі роботи/послуги/допомогу, зокрема згідно з пунктом 3 акта виконаних робіт і розподілу витрат на участь у судовому засіданні 30.06.2021 адвокат витратила 8 годин, хоча за матеріалами справи судове засідання тривало близько 20 хвилин (з 10:56 до 11:14); згідно з пунктом 5 у судовому засіданні 28.07.2021 адвокат витратила 8 годин, хоча за матеріалами справи судове засідання тривало близько 15 хвилин (з 10:36 до 10:49); згідно з пунктом 6 у судовому засіданні 22.09.2021 адвокат витратила 8 годин, хоча за матеріалами справи судове засідання тривало близько 40 хвилин (з 12:36 до 13:11); згідно з пунктом 8 у судовому засіданні 01.12.2021 адвокат витратила 8 годин, хоча за матеріалами справи судове засідання тривало близько години (з 11:19 до 12:23); згідно з пунктом 9 у судовому засіданні 25.01.2022 адвокат витратила 8 годин, хоча за матеріалами справи судове засідання тривало близько 25 хвилин (з 10:55 до 11:20); згідно з пунктом 15 у судовому засіданні 27.10.2022 адвокат витратила 3 години, хоча за матеріалами справи судове засідання тривало близько 25 хвилин (з 15:59 до 16:23); згідно з пунктом 16 у судовому засіданні 03.11.2022 адвокат витратила 3 години, хоча за матеріалами справи судове засідання тривало близько півтори години, при цьому додаткового обґрунтування таких значних витрат часу не надано, а в ухвалах Центрального апеляційного господарського суду від 30.06.2021, 28.07.2021, 01.12.2021 участь представника ОСОБА_1 адвоката Погрібної С. О. у судових засіданнях не відображена;

- підготовлені адвокатом заяви про відвід складу суду, що неодноразово подавалися під час апеляційного і касаційного провадження, відхилені судами як необґрунтовані.

38. Окрім того, колегія суддів касаційної інстанції враховує, що як під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій, так і у Верховному Суді представництво інтересів ОСОБА_1 здійснювалося одним і тим самим адвокатом, а правова позиція позивача фактично не змінювалася, що не дає підстав стверджувати, що необхідна підготовка до розгляду справи у апеляційному і касаційному провадженні потребувала значних витрат часу представника.

39. Враховуючи наведене Верховний Суд погоджується із доводами відповідача 5 (АТ "ПУМБ") про те, що розмір заявлених позивачем до відшкодування витрат на оплату послуг адвоката не відповідає складності справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, об'єктивно витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) та обсягом наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, отже є неспівмірним та підлягає зменшенню судом за клопотанням відповідача та із урахуванням встановлених обставин.

40. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 ГПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.

41. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

42. Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

43. У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

44. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

45. Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

46. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

47. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18).

48. До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

49. Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

50. Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 ГПК України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

51. При цьому згідно з статтею 74 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 ГПК України.

52. Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

53. У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

54. Верховний Суд акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

55. Керуючись зазначеними критеріями оцінки судових витрат на професійну правничу допомогу, дослідивши заяву про розподіл судових витрат та додані до неї документи, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що розмір заявлених ОСОБА_1 до розподілу витрат на професійну правничу допомогу в сумі 87 000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних, неспівмірні із складністю справи і необхідним обсягом правничих послуг, отже їх розмір є необґрунтованими у зазначеній вище частині, що підлягає обов'язковому врахуванню при визначенні судом суми витрат, що має бути розподілена між сторонами справи.

Висновки за результатами розгляду заяви

56. За змістом частини четвертої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача, а у разі відмови в позові - на позивача.

57. У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України щодо співмірності заявлених сторонами до розподілу витрат на оплату послуг адвоката господарському суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони.

58. Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

59. Ураховуючи наведене, оцінивши доводи заяви позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, відповідність обставинам справи, правильність і обґрунтованість поданого розрахунку витрат, виходячи з вищенаведених критеріїв їх оцінки та керуючись статтями 126, 129 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку, що витрати ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, які пов'язані з апеляційним і касаційним переглядом справи № 908/3468/13, підлягають розподілу частково у сумі 20 000,00 грн.

60. Виходячи з принципу пропорційності та його реалізації у приписах статті 129 ГПК України колегія суддів касаційної інстанції вважає, що присуджену на користь позивача суму судових витрат на професійну правничу допомогу (20 000,00 грн) належить стягнути з відповідачів, позовні вимоги до яких задоволено, пропорційно від обсягу (кількості) задоволених вимог (з огляду на їх немайновий характер), а саме стягнути на користь ОСОБА_1 10 000 грн з ПАТ "ЗСЗ", 5 000 грн з ПАТ "Креді Агріколь Банк", а також з ПАТ "ПУМБ" та ПАТ "Укрсиббанк" по 2 500, 00 грн з кожного.

61. Верховний Суд відмовляє у задоволенні заяви ОСОБА_1 в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу з ТОВ "Торговий дім "Метизи", оскільки рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог до цього товариства за результатами касаційного перегляду не змінювалося, а щодо стягнення витрат з ПАТ "Банк Кредит Дніпро" - через направлення справи № 908/3469/13 на новий розгляд в частині позовних вимог до цього банку.

На підставі викладеного та керуючись статтями 123, 129, 234, 235, 244, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про здійснення розподілу судових витрат та ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Запорізький сталепрокатний завод" (вул. Північне шосе, 20г, м. Запоріжжя, 69600 ідентифікаційний код - 00191247) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) 10 000 (десять тисяч) грн 00 коп судових витрат на професійну правничу допомогу.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Креді Агріколь Банк" (вул. Пушкінська, буд. 42/4, м. Київ, 01004, ідентифікаційний код - 14361575) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) 5 000 (п'ять тисяч) грн 00 коп судових витрат на професійну правничу допомогу.

4. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Перший український міжнародний банк" (вул. Андріївська, буд. 4, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код - 14282829) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн 00 коп судових витрат на професійну правничу допомогу.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Укрсиббанк" (вул. Андріївська, буд. 2/12, м. Київ, 04070, ідентифікаційний код - 09807750) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн 00 коп судових витрат на професійну правничу допомогу.

6. Видачу наказів доручити Господарському суду Запорізької області.

7. Відмовити у прийнятті додаткового рішення за заявою ОСОБА_1 в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства "Банк Кредит Дніпро" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Метизи" витрат на професійну правничу допомогу.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. О. Банасько

Судді В. В. Білоус

В. І. Картере