02 серпня 2023 року справа № 927/1077/23
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНФІЛД ЛТД»
про забезпечення позову від 26.07.2023
у справі №927/1077/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНФІЛД ЛТД», вул. Мельникова, буд. 81 А, офіс 426, м. Київ, 04050; адреса для листування: вул. Глибочицька, 40, м. Кив, 04052 (на ім'я АО «Юридична фірма «ТЕФФ1»)
e-mail: andriy.ilyuk@teffilaw.com.ua
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ АГРО СЕРВІС», вул. Зарічна, буд. 3А, смт. Варва, Варвинський р-н, Чернігівська область, 17600,
e-mail: dispetchег@іst.com.ua
про зобов?язання вчинити дії
без виклику представників сторін
До Господарського суду Чернігівської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРНФІЛД ЛТД» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ АГРО СЕРВІС» про:
1. Зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ АГРО СЕРВІС» надати Товариству з обмеженою відповідальністю «КОРНФІЛД ЛТД» інформацію та завірені належним чином копії документів у її підтвердження:
- про заборгованість із заробітної плати перед працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ АГРО СЕРВІС»;
- про наявні товарні залишки Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ АГРО СЕРВІС» та можливі варіанти їх збуту ринкової ціни;
- про відновлення доступу фінансового директора Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ АГРО СЕРВІС» до банківських рахунків товариства.
2. Зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ АГРО СЕРВІС» провести аудит (аудиторську перевірку) шляхом надання документів аудиторам, призначеним Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРНФІЛД ЛТД», згідно з запитом аудиторів №01-01/22-01 від 27.06.2022 та їх листа №01-01/22-02 від 27.06.2022 та листом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНФІЛД ЛТД» від 27.06.2023 про проведення аудиту та вчинити всі дії, необхідні для завершення аудиту.
Позовні вимоги обґрунтовано протиправними діями генерального директора відповідача, який в порушення корпоративного договору, статуту та законодавства України порушує корпоративні права позивача.
Разом з позовною заявою позивачем подано заяву від 26.07.2023 про забезпечення позову шляхом накладання арешту на все майно та грошові кошти, що належать відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «ІСТ АГРО СЕРВІС», а також заборони вчиняти дії щодо розпорядження наявними товарними залишками.
В обґрунтування заяви позивач посилається на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРНФІЛД ЛТД» (позивач) є власником частки розміром 50 % статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ АГРО СЕРВІС» (відповідач). Решта частки розміром 50% статутного капіталу відповідача належить ОСОБА_1 . З метою погодження волі та інтересів сторін, запровадження ефективних механізмів управління Товариством, забезпечення стабільності взаємовідносин сторін, захисту прав їх прав і законних інтересів 06.03.2018 між позивачем і ОСОБА_1 був укладений Корпоративний договір учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ АГРО СЕРВІС» (далі - Корпоративний договір). За умовами договору за ОСОБА_1 визначено оперативне управління та визначення особи генерального директора відповідача, а за позивачем - фінансова діяльність і визначення особи фінансового директора відповідача. З початку повномасштабної військової агресії Російської Федерації в Україні генеральний директор відповідача відсторонив від виконання трудових обов'язків фінансового директора, який є особою позивача, чим фактично порушено домовленості, передбачені Корпоративним договором, і перебравши на себе всю повноту здійснення управління юридичною особою, що жодним чином не відповідає умовам Корпоративного договору.
За доводами позивача необхідність забезпечення позову полягає у тому, що факт невжиття заявлених заходів забезпечення позову надалі може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача, призвести до збитків, відшкодування яких займе неспіврозмірно багато часу. Забезпечення позову жодним чином не порушить права відповідача, оскільки гарантуватиме збереження фінансового та майнового стану підприємства до моменту поновлення здійснення корпоративного управління відповідно до чинного законодавства та укладеного між учасниками товариства корпоративного договору. Вид забезпечення позову є повністю співмірним із заявленими позовними вимогами. Невжиття заходів забезпечення позову може значно ускладнити поновлення порушених прав та інтересів позивача.
До заяви про забезпечення позову позивачем додано корпоративний договір від 06.03.2018, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРНФІЛД ЛТД», наказ ТОВ «ІСТ АГРО СЕРВІС» №24-К від 23.03.2022 Про призупинення дії трудового договору з працівником ОСОБА_2 , лист від 04.07.2023 та пояснювальні записки Могілевкіна Олександра (заступник фінансового директора ТОВ «ІСТ АГРО СЕРВІС» від 11.07.2022.
Відповідно до ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд зазначає таке.
Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачу вчиняти певні дії.
Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових рішень. При цьому сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідні висновки викладені в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.06.2021 у справі № 914/2438/20 та від 23.06.2021 у справах № 904/6410/20 та № 920/26/21.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Обрання належного, відповідного до предмета спору, заходу забезпечення позову сприяє дотриманню принципу співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, що надає змогу досягти збалансованості інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичного виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.09.2020 у справі №921/40/20.
У випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 22.01.2020 у справі №923/826/19, від 10.03.2020 у справі №910/11648/19, від 20.08.2020 у справі №915/2505/19, від 15.01.2020 у справі №915/1912/19).
Як встановлено судом, у заяві про забезпечення позову позивач просить суд вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти, що належать відповідачу, а також заборони вчиняти дії щодо розпорядження наявними товарними залишками.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 11.02.2021 у справі №915/1185/20 під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому він може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.
Як зазначалося вище, позивачем подано позов до суду з вимогами про зобов?язання відповідача вчинити дії (надання інформації та копій документів щодо діяльності товариства), при цьому позивачем логічно не поєднано немайнові вимоги позову та вимогу щодо накладення арешту на все майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ АГРО СЕРВІС», не конкрентизовано, яким саме чином невжиття заходів забезпечення позову спричинить неможливість або утруднення виконання рішення у справі. Крім того, позивачем не зазначено банківських установ, у яких відкрито банківські рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ АГРО СЕРВІС», на які заявник просить накласти арешт, а також доказів належності відповідачу майна, на яке позивач просить суд накласти арешт. Отже, застосування такого заходу забезпечення позову як накладення арешту у даній справі не є адекватним позовним вимогам, а відтак заява позивача про забезпечення позову у цій частині задоволенню не підлягає.
Відсутність вказаних доказів є самостійною підставою для відмови у задоволенні вимоги заявника про забезпечення позову шляхом накладення арешту на арешту на все майно та грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ АГРО СЕРВІС».
Заява про забезпечення позову у частині заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «ІСТ АГРО СЕРВІС» вчиняти дії щодо розпорядженням наявними товарними залишками також задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не наведено фактичних обставин, з якими пов'язується застосування обраного заходу до забезпечення позову, позивачем не обгрунтовано, яким чином заборона Товариству з обмеженою відповідальністю «ІСТ АГРО СЕРВІС» вчиняти дії щодо розпорядженням наявними товарними залишками товариства поновить позивачу його корпоративні права на участь у товаристві (ТОВ «ІСТ АГРО СЕРВІС»)
Позивачем не доведено обґрунтованість припущень про те, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити поновлення порушених прав позивача та призвести до збитків. Крім того, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, які підтверджують вчинені відповідачем заходи щодо розпорядження наявними товарними залишками товариства, тобто Товариства з обмеженою відповідальністю «ІСТ АГРО СЕРВІС»
Враховуючи вищевикладені обставини, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНФІЛД ЛТД» від 26.07.2023 про забезпечення позову
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.73, 74, 76, 79, 86, 136, 137, 140 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНФІЛД ЛТД» від 26.07.2023 про забезпечення позову відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України шляхом подання апеляційної скарги через місцевий господарський суд.
Повний текст ухвали складено та підписано 02.08.2023.
З текстом ухвали можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя М.О. Демидова