02 серпня 2023 року м. Чернігівсправа № 927/1074/23
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Моцьора В.В., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРНФІЛД ЛТД» від 26.07.2023 про забезпечення позову у справі
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРНФІЛД ЛТД», код 40326255
місцезнаходження: вул. Мельникова, б. 81А, офіс 426, м. Київ, 04050;
адреса для листування: вул. Глибочицька, 40, м. Київ, 04052 (на ім'я АО «Юридична фірма «ТЕФФІ»)
e-mail: andriy.ilyuk@teffilaw.com.ua
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Улянівське», код 34258345
місцезнаходження: вул. Центральна, 43А, с. Вознесенське, Чернігівський район, Чернігівська область, 15535,
e-mail: ylyanivske@ukr.net
Предмет спору: про зобов'язання вчинити дії
Товариством з обмеженою відповідальністю «КОРНФІЛД ЛТД» подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Улянівське» про:
- зобов'язання ТОВ «Улянівське» надати інформацію та завірені належним чином копії документів на її підтвердження: про заборгованість по заробітній платі перед працівниками ТОВ «Улянівське»; про наявні товарні залишки ТОВ «Улянівське» та можливі варіанти їх збуту та ринкової ціни;
- зобов'язання ТОВ «Улянівське» провести аудит (аудиторську перевірку) шляхом надання документів аудиторам, призначеним ТОВ «КОРНФІЛД ЛТД», згідно з запитом аудиторів №03-01/22-01 від 27.06.2022, листом №03-01/22-02 від 27.06.2023 та листом ТОВ «КОРНФІЛД ЛТД» від 27.06.2023 про проведення аудиту та вчинити всі необхідні дії для завершення аудиту.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову від 26.07.2023, в якій заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на все майно та грошові кошти, що належать відповідачу, а також заборони вчиняти дії щодо розпорядження наявними товарними залишками.
В обґрунтування поданої заяви заявник посилається на те, що фінансова діяльність відповідача реалізується поза контролем учасника, до сфери повноважень якого відноситься забезпечення фінансової політики підприємства, що суперечить меті існування господарського товариства і може бути елементом реалізації протиправних і злочинних намірів. Ігнорування запитів позивача, ненадання інформації та запитуваних документів, ухилення від обов'язку провести аудит - сукупність протиправної бездіяльності відповідача свідчить про бажання приховати реальний фінансовий стан товариства. Необхідність забезпечення позову полягає у тому, що факт невжиття заявлених заходів забезпечення позову надалі може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача, призвести до збитків, відшкодування яких займе неспіврозмірно багато часу. Забезпечення позову жодним чином не порушить права відповідача, оскільки гарантуватиме збереження фінансового та майнового стану підприємства до моменту поновлення здійснення корпоративного управління відповідно до чинного законодавства та укладеного між учасниками товариства корпоративного договору. Вид забезпечення позову є повністю співмірним з заявленими позовними вимогами.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд встановив наступне.
Відповідно до положень статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Отже, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Пунктами 1,4 частини першої статті 137 ГПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Згідно із ч. 4 статті 137 ГПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до частини шостої статті 140 ГПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, у розумінні зазначених положень обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано позитивне вирішення питання про забезпечення позову.
З урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 73 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду та наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Обранням належного заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із вимогами позивача, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи.
Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову необхідно дотримуватися принципу їх співмірності із заявленими позивачем вимогами. Заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав інших осіб, не залучених до участі у справі. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову слід враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, що не є учасниками справи, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору (аналогічні правові висновки викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах № 914/2157/19 від 20.07.2020, № 910/19256/16 від 10.04.2018, № 910/20479/17 від 14.05.2018, № 922/1605/18 від 11.09.2018, № 909/526/19 від 14.01.2019, № 925/288/17 від 25.01.2019, № 904/1417/19 від 26.09.2019).
Звертаючись до суду з відповідною заявою, ТОВ «КОРНФІЛД ЛТД» обґрунтовує необхідність накладення арешту на все майно та грошові кошти, що належать відповідачу, а також заборони вчиняти дії щодо розпорядження наявними товарними залишками, тим, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача, призвести до збитків, відшкодування яких займе неспіврозмірно багато часу.
На підтвердження викладених у заяві обставин необхідності вжиття відповідних заходів, заявником до неї додано лише Корпоративний договір учасників ТОВ «Улянівське» від 06.03.2018, а також листи-звернення до відповідача щодо надання інформації, вчинення ТОВ «Улянівське» дій та сприяння проведенню аудиторської перевірки.
Водночас, заявником в обґрунтування поданої заяви не доведено суду, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити виконання чи призвести до невиконання рішення суду, оскільки припущення позивача, викладені у заяві, не містять переконливої та підтвердженого доказами наявності підстав для забезпечення позову. Посилання заявника на ігнорування відповідачем запитів позивача, ненадання інформації та запитуваних документів не є тими обставинами, які б слугувати підставою для висновку про неможливість чи істотне ускладнення в майбутньому виконання судового рішення, оскільки є припущеннями, не підтвердженими належними доказами.
Окрім наведеного, судом враховано висновки Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду щодо застосування п. 1 ч. 1 ст. 137 ГПК України, викладених у постановах від 15.01.2019 у справі №915/870/18, від 05.09.2019 у справі №911/527/19, від 16.10.2019 у справі №911/1530/19, від 25.09.2020 у справі №925/77/20 та від 21.08.2020 у справі №904/2357/20, за яких під час розгляду заяви про застосування такого заходу забезпечення позову, як накладення арешту на майно або грошові кошти, суд має виходити з того, що цей захід забезпечення обмежує право особи користуватись та розпоряджатись грошовими коштами або майном, а тому може застосуватись у справі, у якій заявлено майнову вимогу, а спір вирішується про визнання права (інше речове право) на майно, витребування (передачу) майна, грошових коштів або про стягнення грошових коштів.
При цьому піддані арешту грошові кошти обмежуються розміром позову та можливими судовими витратами, а арешт майна має стосуватись майна, що належить до предмета спору.
У даному випадку заявник звернутися до суду із заявою про зобов'язання вчинити дії, а саме: надати інформацію та завірені належним чином копії документів на її підтвердження про заборгованість по заробітній платі перед працівниками ТОВ «Улянівське» та про наявні товарні залишки ТОВ «Улянівське» та можливі варіанти їх збуту та ринкової ціни; зобов'язання ТОВ «Улянівське» провести аудит (аудиторську перевірку) шляхом надання документів аудиторам та вчинити всі необхідні дії для завершення аудиту, тобто предметом спору мають бути немайнові вимоги.
Оскільки позовні вимоги, з якими позивач звернувся до суду не мають майнового характеру, в даному випадку позивачем не враховано того, що заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову.
З огляду на положення статей 13, 74, 80 ГПК України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із відповідною заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Здійснивши оцінку доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову із врахуванням дотримання збалансованості інтересів сторін.
Враховуючи вищевикладене в сукупності, а саме ненадання позивачем достатніх доказів на підтвердження наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, недоведеність того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі, суд відмовляє в задоволені заяви позивача про забезпечення позову.
Керуючись ст.73, 74, 76-79, 86, 136, 140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю «КОРНФІЛД ЛТД» у задоволенні заяви від 26.07.2023 про забезпечення позову у справі №927/1074/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею - 02.08.2023 та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання в порядку ст.256 Господарського процесуального кодексу України.
Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/
Суддя В.В. Моцьор