18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
"31" липня 2023 р. Черкаси справа №925/1025/23
Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» (проспект Оболонський, 1-Б, місто Київ, 04205, ідентифікаційний код 33346854) про забезпечення позову,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» звернулося у Господарський суд Черкаської області із позовом до Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрседлекс» та приватного виконавця Безмагоричних Микити Андрійовича, у якому просить суд визнати недійсним правочин, який оформлений актом про проведені торги від 15.03.2021 та який виданий приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микитою Андрійовичем щодо реалізації квартири АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрседлекс» (ідентифікаційний код 42257901) та стягнути з відповідачів понесені позивачем судові витрати.
Разом із позовною заявою, Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» подало до суду заяву про забезпечення позову, у якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрседлекс» у будь-який спосіб відчужувати квартиру АДРЕСА_1 , змінювати її якісні та технічні характеристики, погіршувати її стан, передавати речові права на квартиру на користь інших осіб та зупинити реалізацію квартири АДРЕСА_1 на електронних торгах (лот №487465). Заява мотивована тим, що у межах примусового виконання у зведеному виконавчому провадженні №32885579 державним виконавцем були накладені арешти на все майно Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1». З метою виконання рішення Господарського суду міста Києва №5011-47/12731-2012 від 09.11.2012 та задоволення вимог стягувачів, було звернуто стягнення на майно Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1», зокрема, і на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 106,8 м2, житловою площею 62,0 м2, яка належала боржнику на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 01.08.2011, яке видане Управлінням власністю міста виконавчого комітету Черкаської міської ради. 16.08.2021 відбулись електронні торги із реалізації вказаної квартири (лот №487465), за результатами яких переможцем торгів було визнано ОСОБА_1 . Станом на день подачі заяви про забезпечення позову акт із придбання квартири на електронних торгах на користь переможця не складався, остаточний розрахунок переможцем за вказане майно не проводився. Водночас, з інформації із реєстру речових прав на нерухоме майно позивачу стало відомо, що до моменту примусової реалізації, вказана квартира вже була відчужена боржником на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрседлекс», що посвідчується актом про проведені торги від 15.03.2021, який виданий приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микитою Андрійовичем та право власності на вказану квартиру зареєстровано 17.08.2021 за Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрседлекс». З акту про проведені торги від 15.03.2021 слідує, що під час виконавчого провадження №64696506 при примусовому виконанні виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Некрилова К.Ю. №2210 від 11.11.2020, було погоджено реалізацію спірної квартири на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрседлекс» за ціною 194 376,00 грн, реалізація якої і була оформлена актом про проведені торги від 15.03.2021. Внаслідок укладення цього правочину, задоволення вимог позивача та виконання рішення суду про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Трест Київміськбуд-1» на користь позивача суми заборгованості не відбувалося. На цей час, ОСОБА_1 має здійснити доплату вартості спірної квартири на рахунок виконавчої служби у сумі 1 109 259,98 грн, а виконавча служба у свою чергу має розподілити ці кошти серед стягувачів пропорційно до розміру їх вимог та в порядку черговості. Водночас, фактично на день звернення позивача з позовом до суду, вказана квартира, яка була реалізована на електронних торгах 16.08.2021 фактично належить іншому власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрседлекс», на підставі акту про проведені торги від 15.03.2021, дійсність якого і оспорюється позивачем. Наведене свідчить про існування правової невизначеності, відповідно до якої переможець електронних торгів ОСОБА_1 не може набути права власності на спірну квартиру, оскільки існує презумпція правомірності правочину - не спростоване право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрседлекс» на вказане майно. Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрседлекс» як особа, за якою зареєстровано право власності на спірне майно, може безперешкодно його відчужити або погіршити його фізичний стан та змінити технічні характеристики, що може призвести до вибуття цього майна до інших осіб, його знецінення або обтяження його правами інших осіб, що в подальшому може перешкодити в завершенні процедури реалізації спірної квартири на електронних торгах, які відбулися 16.08.2021 та як наслідок не призвести до отримання позивачем своїх кредиторських вимог у вигляді оплати вартості квартири.
Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, зазначає, що згідно з частинами 1, 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно зі статтею 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації у майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №910/20007/20, від 10.12.2019 у справі №910/18739/16).
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 17.12.2018 у справі №914/970/18).
Зі змісту заяви про забезпечення позову випливає, що підставою для застосування судом забезпечувальних заходів є можливість відповідача розпоряджатися об'єктом нерухомого майна на власний розсуд, що безпосередньо буде впливати на обсяг прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» щодо задоволення своїх вимог у вигляді оплати вартості спірної квартири, яка була продана на електронних торгах 16.08.2021.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню, у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (пункти 1, 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»).
Необхідно зазначити, якщо позивач звертається до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку не має взагалі застосуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (аналогічну правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 року у справі №910/1040/18).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Крім того, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії (позиція Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладена постанові від 23.10.2019 у справі №927/432/19).
Обранням належного, відповідно до предмета спору заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу до забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та, як наслідок, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Предметом позовних вимог у цій справі є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» про визнання недійсним правочину, який оформлений актом про проведені торги від 15.03.2021 та який виданий приватним виконавцем виконавчого округу Запорізької області Безмагоричних Микитою Андрійовичем щодо реалізації квартири АДРЕСА_1 Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрседлекс» (ідентифікаційний код 42257901).
З поданої Товариством з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» заяви про забезпечення позову слідує, що з метою погашення вимог стягувачів у зведеному виконавчому провадженні було прийнято рішення про реалізацію майна, яке належить боржнику шляхом проведення електронних торгів квартири АДРЕСА_1 . На час проведення електронних торгів було виявлено, що спірна квартира вже була відчужена на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрседлекс» при примусовому виконанні виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Некрилова К.Ю. №2210 від 11.11.2020, про зазначено у акті про проведені торги від 15.03.2021. Правочин щодо відчуження спірної квартири є предметом розгляду позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» у цій справі.
На момент звернення із заявою про забезпечення позову, право власності на спірну квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрседлекс». Отже, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрседлекс», як особа, за якою зареєстровано право власності на спірне нерухоме майно, може безперешкодно його відчужити іншим особам, що в подальшому може перешкодити завершити процедуру реалізації спірної квартири на електронних торгах, які відбулися 16.08.2021 та як наслідок не отримання позивачем та іншими стягувачами задоволення своїх вимог у зведеному виконавчому провадженні.
У позові Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» оскаржує правомірність укладеного правочину, на підставі якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрседлекс» набуло право власності на спірну квартиру АДРЕСА_1 , тому враховуючи предмет спору, а також доводи заявника, суд вважає, що у разі відчуження відповідачем нерухомого майна на користь третіх осіб, позивач для захисту свого порушеного права буде вимушений звертатися до суду з іншими позовами, в тому числі і до нових власників у разі такого відчуження.
Щодо вжиття заходу забезпечення позову у вигляді зупинення реалізації арештованого майна, то слід враховувати правову природу електронних торгів.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №910/856/17 набуття майна за результатами електронних торгів є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів.
З урахуванням вищезазначеного, сторонами договору купівлі-продажу, оформленого за результатами проведених електронних торгів, є продавці - державна виконавча служба та організатор електронних торгів, та покупець - переможець електронних торгів.
З матеріалів заяви слідує, що електронні торги з реалізації спірного майна проводилися на підставі Порядку реалізації арештованого майна, який був затверджений наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5 (далі - Порядок).
Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації арештованого майна на електронних торгах та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення торгів, складання за результатами їх проведення протоколу та акту про проведення електронних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином.
Вищевказане узгоджується із положеннями частини 4 статті 656 Цивільного кодексу України, за якими до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Аналіз Порядку дозволяє дійти висновку, що ним визначено всі процедурні етапи, які є складовою частиною проведення електронних торгів, зокрема, передача майна на реалізацію (включає внесення організатором до Системи інформації про арештоване майно (формування лота) за заявкою відділу державної виконавчої служби або приватного виконавця) відповідно до розділу ІІ Порядку, підготовка до проведення електронних торгів (включає внесення організатором до Системи інформації про майно та формування лоту торгів (інформаційне повідомлення про електронні торги) відповідно до розділу ІІІ Порядку, реєстрація учасників електронних торгів (розділ ІV Порядку), проведення електронних торгів (розділ V Порядку), визначає особливості реалізації окремих видів майна відповідно до розділу VII Порядку, оформлення результатів електронних торгів (розділ VIII Порядку), порядок розрахунків за придбане на електронних торгах майно та перехід права власності (розділ Х Порядку), визнання електронних торгів такими, що не відбулися, зупинення електронних торгів та зняття майна з реалізації (розділ ХІ Порядку).
Отже, враховуючи правову природу реалізації арештованого майна на електронних торгах відповідно до зазначеного Порядку, а також правові висновки в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №910/856/17, така реалізація як спосіб переходу права власності на майно від боржника до переможця торгів, не зводиться до суто проведення електронних торгів у визначений день торгів (в даному випадку 16.06.2021), а охоплює всі визначені Порядком процедурні етапи, як ті, що передували дню проведення торгів, так і ті, що проводяться після дня торгів.
Так, в залежності від обставин кожних конкретних торгів, завершальним етапом торгів є проведення розрахунків за придбане на електронних торгах майно та перехід права власності (розділ Х Порядку), а за наявності для цього визначених Порядком та чинним законодавством України правових підстав, одним з завершальних етапів торгів може бути також визнання електронних торгів такими, що не відбулися, зупинення електронних торгів та зняття майна з реалізації (розділ ХІ Порядку).
У відповідності до Порядку реалізації арештованого майна, зупинення електронних торгів за наявності рішення суду щодо зупинення реалізації арештованого майна можливе на будь-якому етапі проведення торгів, як до дня торгів, так і після такого дня торгів, до оформлення права власності переможця торгів на придбане майно.
Слід зазначити, що подана заява про забезпечення позову не містить доказів повного розрахунку переможцем торгів на підставі протоколу №550497 проведення електронних торгів, що сформований 16.08.2021 організатором торгів ДП «Сетам», підписання акту про проведення електронних торгів та оформлення права власності переможця торгів на спірне нерухоме майно, що свідчить про те, що ці торги знаходяться на стадії очікування оплати, акт про проведені електронні торги не підписаний, торги не зупинено та не припинено, та не оформлено право власності переможця торгів на спірне майно. Тому, захід забезпечення позову у вигляді зупинення реалізації нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_1 площею 106,8 м2, житловою площею 62,0 м2, є співмірним позовним вимогам, які заявлені у позовній заяві Товариством з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас».
Отже, такий захід забезпечення позову є адекватним та дозволяє не допустити незворотності певних наслідків (зокрема, перехід права власності на спірне майно до іншого власника ніж ОСОБА_1 ), а також відповідних дій (підписання акту про проведені електронні торги, незаконне оформлення права власності на спірне майно на користь інших осіб).
Виходячи з наведеного, співмірними та справедливими в даному випадку суд вважає заходи забезпечення позову про які просить заявник у своїй заяві про забезпечення позову, оскільки наявність у нового власника спірного майна правомочностей власника передбачає можливість у будь-який момент, в тому числі під час розгляду справи судом, але до прийняття ним остаточного рішення у справі, розпорядитись спірним об'єктом на користь третіх осіб.
Наведене може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав позивача в межах одного судового провадження без нових звернень до суду, у зв'язку з чим суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрседлекс» у будь-який спосіб відчужувати квартиру АДРЕСА_1 , змінювати її якісні та технічні характеристики, погіршувати її стан, передавати речові права на квартиру на користь інших осіб та зупинити реалізацію квартири АДРЕСА_1 на електронних торгах (лот №487465) може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас», за захистом яких позивач звернувся до суду.
При цьому суд вбачає зв'язок між конкретними заходами забезпечення позову (заборона вчиняти будь-які дії щодо відчуження вказаного майна) та предметом позовних вимог (визнання недійсним правочину, на підставі якого зареєстровано право власності на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрседлекс»); співмірність вказаних заходів забезпечення позову і предмету позову.
Негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову для власника є меншими з тими негативними наслідками, які можуть настати для позивача в результаті невжиття цих заходів.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що вищевказані заходи забезпечення позову відповідають статтям 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, а також вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовних вимог.
Крім того, вжиття вказаних заходів забезпечення даного позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівності сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Варто також зауважити, що обрані заходи забезпечення позову не призведуть до невиправданого обмеження майнових прав другого відповідача, оскільки відповідне майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.
З огляду на викладене вище, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову, які запропоновані заявником призведе до унеможливлення ефективного захисту та відновлення порушених, оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду у межах судового провадження, тому суд дійшов висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Верітас» про забезпечення позову підлягає задоволенню.
На підставі викладено, керуючись статтями 136-140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Заяву про забезпечення позову задовольнити.
2.Вжити заходи забезпечення позову у справі №925/1025/23:
Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрседлекс» у будь-який спосіб відчужувати квартиру АДРЕСА_1 , змінювати її якісні та технічні характеристики, погіршувати її стан, передавати речові права на квартиру на користь інших осіб.
Зупинити реалізацію квартири АДРЕСА_1 на електронних торгах (лот №487465).
Ухвала набирає чинності з моменту підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею чинності.
Суддя О.І.Кучеренко