61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
02.08.2023 Справа №905/664/23
Господарський суд Донецької області у складі судді Лейби М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу", с.Полтавка, Костянтинівський район, Донецька область
про стягнення 485646,34грн.
без повідомлення (виклику) представників сторін
Суть справи:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Сади Донбасу" про стягнення суми боргу за спожиту електроенергію у розмірі 434921,12грн. за період листопад 2022 року - березень 2023 року, 3% річних у розмірі 2510,75грн., інфляційних витрат у розмірі 6368,47грн. та пені у розмірі 41846,00грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про постачання електричної енергії споживачу №159 від 22.11.2018, укладеного між сторонами з огляду на приєднання ТОВ "Сади Донбасу" до умов відповідного публічного договору, щодо оплати рахунків, отриманих від постачальника, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість за спожиту у період листопад 2022 року - березень 2023 року електричну енергію у розмірі 434921,12грн., що стало підставою для нарахування пені, інфляційних втрат та процентів річних.
Ухвалою від 06.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; визначено сторонам строк для надання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та доказів в обґрунтування своєї позиції.
Згідно з положеннями статті 248 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України), суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, зокрема, відповідача було повідомлено про відкриття провадження у справі шляхом направлення копії ухвали від 06.06.2023 засобами поштового та електронного зв'язку.
Копія ухвали від 06.06.2023 також розміщена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, що у силу статей 2, 4 Закону "Про доступ до судових рішень" свідчить про наявність додаткової можливості сторін справи ознайомитись із судовими рішеннями. Крім того, на офіційному веб-сайті Господарського суду Донецької області веб-порталу «Судова влада України» у розділі "Новини" «Інше» розміщено відповідне повідомлення про наявність судового провадження у цій справі.
Електронні примірники ухвали від 06.06.2023 про відкриття провадження у справі були доставлені на електронні скриньки позивача та відповідача 07.06.2023 згідно із відповідними довідками про доставку електронного листа, сформованими в автоматизованій системі бази даних «Діловодство господарського суду». Вказані довідки є документальним підтвердженням факту отримання (доставки) ухвали про відкриття провадження у справі Товариствами. Інформацій про зміну електронних адрес до суду не представлено та як вбачається з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" ТОВ "Сади Донбасу" іншої офіційної електронної адреси, окрім електронних адрес, на які надісланий електронний примірник ухвали про відкриття провадження у справі - ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса вказана у заяві-приєднанні) та sadpoltavka@ukr.net (адреса згідно бази данних «Діловодство господарського суду»), в Єдиній судовій інформаційно - телекомунікаційній системі не зареєстрував.
При цьому суд зазначає про неможливість повідомлення відповідача про розгляд справи телефонограмою, оскільки за номером телефону, який зазначений у відомостях в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо підприємства відповідача у розділі «інформація для здійснення зв'язку», а також вказаний у позовній заяві, зв'язок не встановлено.
Відповідач заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні не висловив, відзив до суду не направив.
При цьому, 18.07.2023 через систему «Електронний суд» до суду від позивача надійшло клопотання, яким повідомлено про здійснення відповідачем оплати заборгованості за листопад-грудень 2022 року в повному обсязі та частково за січень 2023 року. До клопотання додані копії банківських виписок за 13.06.2023, за 27.06.2023, за 04.07.2023 та за 12.07.2023.
Надані документи долучені до матеріалів справи.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно із частиною 9 статті 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до частині 2 статті 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частинною 3 статті 252 ГПК України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених статтями 42, 46 ГПК України, зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність в матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, господарський суд
встановив:
Відповідно до преамбули Закону України «Про ринок електричної енергії» цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Згідно із частиною 1 статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.06.2018 №429 ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до п.1.2.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (далі - Правила РРЕЕ) постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
Згідно з п.3.1.7 Правил РРЕЕ договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.
22.11.2018 між ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», як постачальником, та ТОВ «Сади Донбас», як споживачем, укладено договір №159 про постачання електричної енергії споживачу шляхом приєднання споживача до умов договору (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1 договору цей договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - споживачу) постачальником електричної енергії (далі - постачальник) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до цього договору.
За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (пункт 2.1 договору).
Згідно з пунктом 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.
Відповідно до пункту 5.2. договору спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.
Згідно з пунктом 5.4. договору ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором. У випадках застосування до споживача диференційованих цін електричної енергії суми, вказані в рахунках, можуть відображати середню ціну, обчислену на базі різних диференційованих цін.
Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Дата початку та кінця розрахункованого періоду зазначаються в заяві-приєднанні (пункт 5.5. договору).
У пункті 5.6. договору визначено, що розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок постачальника. Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, пошовий переказ, внесення готівка через касу постачальника (за наявності), та в інший не заборонений законодавством, спосіб. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до цього договору. Поточний рахунок постачальника зазнається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Відповідно до пункту 5.7 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної в комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
У разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов'язання якщо інше не встановлено в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору (пункт 5.8. договору).
Згідно з пунктом 6.2. договору споживач зобов'язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (пункт 9.1. договору).
Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач, та набуває чинності з дати подання споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови цього договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної споживачем у заяві-приєднанні та сплати рахунку (квитанції) постачальника. Цей договір в частині виконання зобов'язань споживача щодо оплати діє до повного виконання споживачем таких зобов'язань (пункт 13.1. договору).
Відповідно до розділу 4 Додатку 2 до договору (далі - Комерційна пропозиція) 100% попередня оплата прогнозованих обсягів споживання електричної енергії не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію.
Після закінчення розрахункового періоду остаточний розрахунок (перерахунок) здійснюється за фактичним обсягом споживання електричної енергії (пункт 4.3. Комерційної пропозиції).
Згідно з пунктом 5.2. Комерційної пропозиції рахунок за фактично відпущену електричну енергію формується споживачем самостійно в сервісі "Особовий кабінет" з моменту реєстрації споживача в сервісі не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду.
Рахунок за фактично відпущену електричну енергію, надається постачальником споживачу у відповідному центрі обслуговування, якщо клієнт не є користувачем сервісу «Особистий кабінет» у термін не пізніше ніж на п'ятий робочий день після закінчення розрахункового періоду.
У разі неотримання рахунку споживачем в центрі обслуговування або у сервісі «Особовий кабінет», постачальник не пізніше ніж на шостий робочий день після закінчення розрахункового періоду направляє рахунок клієнту на ел.адресу споживача, зазначену в заяві-приєднанні (в такому випадку датою отримання рахунку вважається дата направлення постачальником ел.листа). У разі відсутності інформації про ел.адресу споживача, постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом, поштою (в такому випадку датою отримання рахунку споживачем вважається третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач).
Надані постачальником рахунки за фактично відпущену електричну енергію підлягають оплаті споживачем, протягом п'яти робочих днів з дати отримання.
Пунктом 5.3. Комерційною пропозиції визначено, що остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Згідно з розділом 7 додатку №2 до договору у разі, якщо споживач порушив терміни оплати (попередня оплата/остаточний розрахунок), споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, без обмеження періоду її нарахування, до дати повної опдати.
Цей договір укладається на строк 1 (один) рік та набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання, яка є додатком 1 до договору та оплати рахунку визначеного в п.5.1. Комерційної пропозиції. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за 21 (двадцять один) день до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов (пункти 10.1., 10.2. Комерційної пропозиції).
Доказів подання заяв про припинення дії договору сторонами не надано, а отже він є діючим і приймається судом до уваги.
На виконання вказаних умов договору позивачем здійснювалось постачання електричної енергії у період листопад 2022 року - березень 2023 року на загальну суму 499428,92грн., на підтвердження чого до позовної заяви додані акти про прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за листопад 2022 року - березень 2023 року та сформовані рахунки за спожиту електричну енергію, а саме:
за листопад 2022 року від 04.12.2022 на суму 78860,02грн. (кінцева дата сплати 09.12.2022, оплачено - 8647,78грн., разом до сплати на 04.12.2022 - 70212,24грн.);
за грудень 2022 року від 04.01.2023 на суму 101863,26грн. (кінцева дата сплати 12.01.2023, разом до сплати на 04.01.2023 - 101863,26грн.);
за січень 2023 року від 04.02.2023 на суму 118292,30грн. (кінцева дата сплати 10.02.2023, разом до сплати на 04.02.2023 - 118292,30грн.);
за лютий 2023 року від 05.03.2023 на суму 99377,54грн. (кінцева дата сплати 13.03.2023, разом до сплати на 05.03.2023 - 99377,54грн.);
за березень 2023 року від 04.04.2023 на суму 101035,80грн. (кінцева дата сплати 11.04.2023, разом до сплати на 04.04.2023 - 101035,80грн.).
Акти та рахунки підписані та отримані споживачем ТОВ «Сади Донбасу» в сервісі «Особистий кабінет».
Відповідач у порушення умов договору та Комерційної пропозиції до нього своїх зобов'язань по своєчасній оплаті фактично отриманої та спожитої електричної енергії не виконав у повному обсязі.
До позовної заяви додані копія платіжного доручення від 23.03.22 частина оплати по якому в розмірі 8647,78грн. віднесена до оплати за листопад 2022 та виписки по особовому рахунку за 03.03.2023, за 22.03.2023 та за 10.04.2023, відповідно до яких відповідачем на рахунок позивача перераховано грошові кошти у сумі 55860,02грн., а саме:
03.03.2022 - 20000,00грн. (платіжний документ від 03.03.2023 №56 з призначенням платежу «часткова оплата за споживання електроенергії за листопад 2022 року згідно рах.№159 від 04.12.2022),
22.03.2023 - 10860,02грн. (платіжний документ від 22.03.2023 №79 з призначенням платежу «часткова оплата за споживання електроенергії згідно рахунку №159 за листопад 2022 року),
10.04.2023 - 25000,00грн. (платіжний документ від 10.04.2023 №102 з призначенням платежу «оплата за споживання електроенергії за листопад 2022 року згідно рахунку №159).
Згідно розрахунку ціни позову, доданого до позовної заяви, оплати за 23.03.2022 у сумі 8647,78грн., за 03.03.2023 у сумі 20000,00грн., за 22.03.2023 в сумі 10860,02грн. та за 10.04.2023 в сумі 25000,00грн. (всього - 64507,80грн.) віднесені позивачем в рахунок часткої оплати фактично спожитого обсягу електроенергії за розрахунковий період (за зобов'язанням) листопад 2022 року.
Таким чином, за твердженнями позивача, не сплаченим залишився борг в сумі 434921,12грн. (499428,92грн. - 64507,80грн.), а саме:
за зобов'язанням листопада 2022 року у розмірі 14352,22грн. (78860,02грн. - 64507,80грн.),
за зобов'язанням грудня 2022 року у розмірі 101863,26грн.,
за зобов'язанням січня 2023 року у розмірі 118292,30грн.,
за зобов'язанням лютого 2023 року у розмірі 99377,54грн.,
за зобов'язанням березня 2023 року у розмірі 101035,80грн.
Вказані обставини стали підставою для звернення позивача з даним позовом до суду про стягнення з ТОВ «Сади Донбасу» заборгованості в сумі 434921,12грн. Крім того позивачем заявлені до стягнення 3% річних в сумі 2510,75грн., інфляційні витрати у розмірі 6368,47грн. та пеня у розмірі 41846,00грн.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам суду виходить з такого:
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, всилу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі статтею 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань) є, зокрема, договір.
Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до частини 1 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір від 18.04.2022 є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Згідно з частиною 1, 3 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії». Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до частини 1 статті 222 ГК України учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законі інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.
Згідно із статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до положень статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до пункту 38 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
На виконання умов договору позивачем сформовано рахунки за спожиту електроенергію №159:
- за листопад 2022 року від 04.12.2022, у якому вказано об'єм спожитої ТОВ «Сади Донбасу» електричної енергії у листопаді 2022 року - 12600 кВт*год, тариф, суму без ПДВ та з ПДВ, загальну суму до сплати з уразуванням попередніх оплат 70212,24грн.,
- за грудень 2022 року від 04.01.2023, у якому вказано об'єм спожитої ТОВ «Сади Донбасу» електричної енергії у грудні 2022 року - 16391 кВт*год, тариф, суму без ПДВ та з ПДВ, загальну суму до сплати 101863,26грн.,
- за січень 2023 року від 04.02.2023, у якому вказано об'єм спожитої ТОВ «Сади Донбасу» електричної енергії у січні 2023 року - 18840 кВт*год, тариф, суму без ПДВ та з ПДВ, загальну суму до сплати 118292,30грн.,
- за лютий 2023 року від 05.03.2023, у якому вказано об'єм спожитої ТОВ «Сади Донбасу» електричної енергії у лютому 2023 року - 16918 кВт*год, тариф, суму без ПДВ та з ПДВ, загальну суму до сплати 99377,54грн.,
- за березень 2023 року від 04.04.2023, у якому вказано об'єм спожитої ТОВ «Сади Донбасу» електричної енергії у березні 2023 року - 16644 кВт*год, тариф, суму без ПДВ та з ПДВ, загальну суму до сплати 101035,80грн.
Приписами частини 1 статті 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 58 Закону України "Про ринок електричної енергії" споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Згідно з пунктом 5.5 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Дата початку та закінчення розрахункового періоду зазначаються в заяві-приєднанні.
Згідно заяви-приєднання до договору розрахунковим вважається період з 00:00 годин 1 числа місяця до 24:00 годин останнього числа поточного місяця.
Відповідно до пункту 5.7 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.
Згідно з пунктом 5.2. Комерційної пропозиції рахунок за фактично відпущену електричну енергію формується споживачем самостійно в сервісі "Особовий кабінет" з моменту реєстрації споживача в сервісі не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду.
Рахунок за фактично відпущену електричну енергію, надається постачальником споживачу у відповідному центрі обслуговування, якщо клієнт не є користувачем сервісу «Особистий кабінет» у термін не пізніше ніж на п'ятий робочий день після закінчення розрахункового періоду.
У разі неотримання рахунку споживачем в центрі обслуговування або у сервісі «Особовий кабінет», постачальник не пізніше ніж на шостий робочий день після закінчення розрахункового періоду направляє рахунок клієнту на ел.адресу споживача, зазначену в заяві-приєднанні (в такому випадку датою отримання рахунку вважається дата направлення постачальником ел.листа). У разі відсутності інформації про ел.адресу споживача, постачальник направляє рахунок споживачу рекомендованим листом, поштою (в такому випадку датою отримання рахунку споживачем вважається третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач).
Надані постачальником рахунки за фактично відпущену електричну енергію підлягають оплаті споживачем, протягом п'яти робочих днів з дати отримання.
Пунктом 5.3. Комерційною пропозиції визначено, що остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.
Рахунки за спожиту електроенергію та акти приймання-передавання товарної продукції підписано електронними цифровими підписами представників постачальника та споживача.
Відповідачем не надано доказів оскарження вказаних у рахунках постачальника обсягів спожитої електроенергії чи доказів звернення щодо отримання роз'яснень стосовно виставлених рахунків та обсягів споживання електроенергії, зазначених у рахунках у зв'язку з наявністю сумнівів щодо правильності показників обсягів споживання електроенергії.
Суд зазначає, що процедура оскарження даних ОСР та ППКО щодо обсягів споживання електричної енергії передбачена кодексом комерційного обліку електричної енергії, однак відповідач не надав до суду доказів оскарження зазначених відомостей.
Як і не заперечується факт отримання відповідачем в сервісі «Особистий кабінет» вищезгаданих актів приймання-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунків за спожиту електроенергію по особовому рахунку №159 за період листопад 2022 року - березень 2023 року, отже відповідач одержував вищезгадані акти та рахунки, та знав про виникнення обов'язку зі своєчасної та повної оплати вартості за спожиту електроенергію.
Як встановлено судом та зазначено вище, згідно з платіжним дорученням та виписками по особовому рахунку, відповідачем на рахунок позивача перераховано грошові кошти в загальній сумі 64507,80грн., які віднесені позивачем в рахунок погашення боргу за листопад 2022.
Таким чином, станом на дату подання позову заборгованість відповідача зі сплати основного боргу за зобов'язанням листопада 2022 року становила 14352,22грн., за зобов'язанням грудня 2022 року у розмірі 101863,26грн., за зобов'язанням січня 2023 року у розмірі 118292,30грн., за зобов'язанням лютого 2023 року у розмірі 99377,54грн., за зобов'язанням березня 2023 року у розмірі 101035,80грн.
При цьому, під час розгляду справи відповідач сплатив суму основного боргу в розмірі 147563,26грн., що підтверджується банкіськими виписками за 13.06.2023, за 27.06.2023, за 04.07.2023, та за 12.07.2023.
Згідно банківських виписок відповідачем оплачено:
13.06.2023 - заборгованість за зобов'язаннями листопад 2022 року в сумі 14352,22грн.,
13.06.2023 - заборгованість за зобов'язаннями грудень 2022 року в сумі 35863,26грн.,
27.06.2023 - заборгованість за зобов'язаннями грудень 2022 року в сумі 30000,00грн.,
04.07.2023 - заборгованість за зобов'язаннями грудень 2022 року в сумі 36000,00грн.,
04.07.2023 - заборгованість за зобов'язаннями січень 2023 року в сумі 10700,00грн.,
12.07.2023 - заборгованість за зобов'язаннями січень 2023 року в сумі 35000,00грн.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
З огляду на факт сплати відповідачем частини суми основного боргу в розмірі 161915,48грн. під час розгляду справи в суді, провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 161915,48грн. підлягає закриттю.
Водночас відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, щодо наявності заборгованості в сумі 273005,64грн. (499428,92грн. - 64507,80грн. - 161915,48грн.) за зобов'язаннями частково січень 2023 року та у повному обсязі за зобов'язаннями лютий - березень 2023 року, як і не надано належних доказів на підтвердження відсутності прострочення сплати боргу у вказаному розмірі перед позивачем. Розмір заборгованості в сумі 273005,64грн. відповідачем не спростовано, заперечень щодо факту порушення строків оплати не висловлено. Таким чином, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг за січень - березень 2023 року підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задовленню повністю.
Як зазначалося вище, окрім суми основного боргу, позивачем пред'явлено до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2510,75грн., інфляційні витрати у розмірі 6368,47грн. та пеня у розмірі 41846,00грн.
За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.
Аналогічні положення закріплені і в статтях 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні статті 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Приписами статті 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Відповідно до частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частини 2 статті 551 ЦК України).
Пунктом 5.8. договору передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати за цим договором, постачальник має право вимагати сплату пені. Споживач сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов'язання якщо інше не встановлено в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору.
Згідно з розділом 7 Комерційної пропозиції у разі, якщо споживач порушив терміни оплати (попередня оплата/остаточний розрахунок), споживачу нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на день прострочення, за кожен день прострочення, без обмеження періоду її нарахування, до дати повної оплати.
Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком ціни позову, позивачем нараховано пеню в загальній сумі 41846,00грн.
Нарахування проведено за розрахункові періоди:
- листопад 2022 року на суму боргу 70212,24грн. з 21.12.2022 по 03.03.2023, на суму боргу 50212,24грн. з 04.03.2023 по 22.03.2023, на суму боргу 39352,22грн. з 23.03.2023 по 10.04.2023, на суму боргу 14352,22грн. з 11.04.2023 по 30.04.2023;
- грудень 2022 року на суму боргу 101863,26грн. з 21.01.2023 по 30.04.2023;
- січень 2023 року на суму боргу 118292,30грн. з 21.02.2023 по 30.04.2023;
- лютий 2023 року на суму боргу 99377,54грн. з 21.03.2023 по 30.04.2023;
- березень 2023 року на суму 101035,80грн. з 21.04.2023 по 30.04.2023.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем враховано проведені відповідачем оплати, проте при розрахунку пені не вірно визначені періоди таких нарахувань за зобов'язаннями листопад 2022 року, тому наданий розрахунок є арифметично невірним.
За перерахунком суду загальний розмір пені становить 41769,52грн.
Таким чином позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 41769,52грн.
За приписами статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком ціни позову, позивачем нараховано та заявлено до стягнення 3% річних в загальній сумі 2510,75грн. за прострочення оплати, виставлених рахунків на оплату спожитої електричної енергії за листопад - грудень 2022 року, січень - березень 2023 року.
Розрахунок 3% річних проведено:
1) за прострочення оплати, виставленого рахунку на оплату спожитої електричної енергії за листопад 2022 року:
- на суму 70212,24грн. за період з 21.12.2022 по 03.03.2023,
- на суму боргу 50212,24грн. за період з 04.03.2023 по 22.03.2023,
- на суму боргу 39352,22грн. за період з 23.03.2023 по 10.04.2023,
- на суму боргу 14352,22грн. за період з 11.04.2023 по 30.04.2023;
2) за прострочення оплати, виставленого рахунку на оплату спожитої електричної енергії за грудень 2022 року на суму боргу 101863,26грн. за період з 21.01.2023 по 30.04.2023;
3) за прострочення оплати, виставленого рахунку на оплату спожитої електричної енергії за січень 2023 року на суму боргу 118292,30грн. за період з 21.02.2023 по 30.04.2023;
4) за прострочення оплати, виставленого рахунку на оплату спожитої електричної енергії за лютий 2023 року на суму боргу 99377,54грн. за період з 21.03.2023 по 30.04.2023;
5) за прострочення оплати, виставленого рахунку на оплату спожитої електричної енергії за березень 2023 року на суму 101035,80грн. за період з 21.04.2023 по 30.04.2023.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, судом встановлено, що позивачем враховано проведені відповідачем оплати, проте при розрахунку 3% річних не вірно визначені періоди таких нарахувань за зобов'язаннями листопада 2022 року, тому наданий розрахунок є арифметично невірним.
За перерахунком суду загальний розмір 3% річних становить 2506,15грн.
Таким чином позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково в сумі 2506,15грн.
Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком ціни позову, позивачем нараховано та заявлено до стягнення інфляційни втрати в загальній сумі 6368,47грн. за прострочення оплати, виставлених рахунків на оплату спожитої електричної енергії за листопад - грудень 2022 року, січень - лютий 2023 року.
Розрахунок інфляційних втрат проведено:
1) за прострочення оплати, виставленого рахунку на оплату спожитої електричної енергії за листопад 2022 року:
- на суму 70212,24грн. за період з 01.01.2023 по 31.01.2023,
- на суму 70773,94грн. за період з 01.02.2023 по 28.02.2023,
- на суму боргу 40409,34грн. за період з 01.03.2023 по 31.03.2023,
- на суму боргу 16015,48грн. за період з 01.04.2023 по 30.04.2023,
2) за прострочення оплати, виставленого рахунку на оплату спожитої електричної енергії за грудень 2022 року:
- на суму боргу 101863,26грн. за період з 01.02.2023 по 28.02.2023,
- на суму боргу 102576,30грн. за період 01.03.2023 по 31.03.2023,
- на суму боргу 104114,94грн. за період 01.04.2023 по 30.04.2023,
3) за прострочення оплати, виставленого рахунку на оплату спожитої електричної енергії за січень 2023 року:
- на суму боргу 118292,30грн. за період з 01.03.2023 по 31.03.2023,
- на суму боргу 120066,68грн. за період 01.04.2023 по 30.04.2023.
4) за прострочення оплати, виставленого рахунку на оплату спожитої електричної енергії за лютий 2023 року на суму боргу 99377,54грн. за період з 01.04.2023 по 30.04.2023;
Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, судом встановлено, що загальний розмір інфляційних втрат становить 6982,69грн.
Враховуючи, що згідно з частиною 2 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, стягненню з відповідача підлягають інфляційні нарахування у заявленій позивачем сумі 6368,47грн.
Таким чином позовні вимог в цій частині підлягають задоволенню повністю в заявленій позивачем сумі 6368,47грн.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову частково.
Розподіл судових витрат:
Згідно з правилами статті 129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з частковим задоволенням позовних вимог, судові витрати в сумі 5826,79грн. судового збору, що є пропорційним до розміру задоволених позовних вимог, покладаються на відповідача. Решту судового збору за подання позовної заяви суд покладає на позивача.
Керуючись статтями 12, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 231, 236-238, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Сади Донбасу» про стягнення суми боргу за спожиту електроенергію у розмірі 434921,12грн., 3% річних у розмірі 2510,75грн, інфляційних витрат у розмірі 6368,47грн. та пені у розмірі 41846,00грн., задовольнити частково.
Закрити провадження у справі в частині стягнення заборгованості за спожиту електроенергію у розмірі 161915,48грн за період листопад - грудень 2022 року у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальнісю «Сади Донбасу» (85172, Донецька область, Костянтинівський район, с.Полтавка, вулиця Юбілейна, будинок 38; код ЄДРПОУ 30736395) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49044, місто Дніпро, вулиця Моссаковського Володимира, будинок 7; код ЄДРПОУ 42086719) заборгованість за спожиту електроенергію за період січень - березень 2023 року у розмірі 273005,64грн. 3% річних у розмірі 2506,15грн, інфляційні витрати у розмірі 6368,47грн., пеню у розмірі 41769,52грн. та витрати по оплаті судового збору в сумі 5826,79грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із статтею 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до статті 256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду.
Рішення складено та підписано 02.08.2023.
Суддя М.О. Лейба