СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 2-др/759/107/23
ун. № 759/4901/23
19 липня 2023 року суддя Святошинського районного суду м. Києва Єросова І.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання договору недійсним в частині,
У березні 2023 р. адвокат Бутирін Я.Я., який представляє інтереси позивача звернувся до Святошинського районного суду м.Києва з вищезазначеним позовом у якому просить визнати недійсним пункт 2.3., пункт 4 в частині всього іншого спільно набутого майна, яке сторони оцінили в 1490000,00 гривень і є еквівалентом 60000 доларів США, пункт 6 договору про поділ майна подружжя від 24.10.2019 року №1771, який був укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 і посвідчений приватним нотаріусом Семащуком С.В. А також стягнути з відповідача судові витрати.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 20.06.2023 р. у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним в частині, відмовлено.
12.07.2023 р. від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути з ОСОБА_2 на свою користь понесені нею витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн. В обґрунтування заяви вказує на укладення між нею та адвокатом договору про надання правової допомоги, за яким було здійснено оплату його послуг у розмірі 6000,00 грн., що підтверджується відповідними доказами.
На підставі ч. 4 ст. 270 ЦПК України суд не вбачає необхідності викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить наступного.
Відповідно до п.3 ч.1ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Порядок розподілу судових витрат по справі визначений ст.141 ЦПК України, відповідно до якого та з врахуванням положень ст.265 ЦПК України, яка визначає зміст рішення суду, за загальним правилом, судові витрати розподіляються під час ухвалення рішення суду, за умови надання стороною до ухвалення такого рішення доказів понесення відповідних витрат.
Виключення з цього правила міститься в ч.8 ст.141 ЦПК України, відповідно до якої розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч.1 ст.246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесенних нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такою сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
При цьому,ст.141 ЦПК України не передбачає можливості поновлення строку для подання заяви про розподіл судових витрат, оскільки визначає такий строк подією, яка неминуче має настати (закінчення судового розгляду).
Отже, а ні відповідач, а ні його представник, доказів понесення судових витрат до закінчення судового розгляду не подали та не зробили заяви про подання таких доказів протягом п'яти днів після ухвалення рішення, а подали таку заяву та докази з пропуском строку, визначеного ч.8 ст.141 ЦПК України, а саме 12 липня 2023 року. Відповідно до ст.126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Положення вказаної статті мають імперативний характер та зобов'язують суд залишити без розгляду заяву про розподіл судових витрат по справі, подану після визначеного ч.8 ст.141ЦПК України граничного строку для її подання, тобто після ухвалення рішення по справі.
Приймаючи до уваги викладене, суд доходить висновку про залишення без розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат.
Керуючись ст.ст. 141,246, 270, ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання договору недійсним в частині, залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала суду може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Суддя І.Ю.Єросова