Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/8251/23
17 липня 2023 року слідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Подільського районного суду м. Києва клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за № 12023100070001514, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.07.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Київської області, м. Тараща, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні малолітню доньку 2015 року народження, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,-
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, -
До Подільського районного суду м. Києва звернувся з клопотанням слідчий СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві старший лейтенант поліції ОСОБА_6 , яке погоджене з прокурором Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання зазначила, що у провадженні слідчого відділу Подільського управління поліції ГУ НП у місті Києві знаходиться кримінальне провадження №12023100070001514 від 15 липня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 4 ст. 186 КК України.
25 квітня 2023 року органом досудового розслідування повідомлено ОСОБА_5 про те, що він підозрюється у відкритому викрадені чужого майна (грабіж), вчиненою групою осіб, поєднаний з проникненням до житла, а також, з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого в умовах воєнного стану. тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 4 ст. 186 КК України.
24 лютого 2022 року розпочалась повномасштабна військова агресія рф проти України, в ході якої Збройні сили та інші військові формування рф розпочали тимчасову окупацію території України.
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-IX затверджено Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, строк дії якого у подальшому продовжено до 18.08.2023.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що 15.07.2023 приблизно о 02 годині 20 хвилин, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із невстановленою досудовим розслідуванням особою, перебували за адресою: АДРЕСА_3 , де у них виник злочинний умисел на відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене групою осіб, поєднане з проникненням, а також, з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене в умовах воєнного стану.
Реалізуючи свій злочинний умисел, з корисливих мотивів, з метою відкритого протиправного заволодіння чужим майном в умовах воєнного стану, ОСОБА_5 разом із невстановленою досудовим розслідування особою, підійшли до дверей квартири АДРЕСА_4 та почали стукати в двері, після чого, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , відкрив двері, тим самим ОСОБА_5 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, проникла до приміщення квартири АДРЕСА_4 , де ОСОБА_5 , імітуючи пістолет, приставив до голови ОСОБА_7 невстановлений предмет та почав голосно кричати з приводу наявності в квартирі грошових коштів, банківських карт та іншого цінного майна.
Під час даної ситуації, невстановлена досудовим розслідуванням особа, забрала ОСОБА_8 та повела до ванної кімнати, де зав'язавши очі останній, нанесла один удар рукою по обличчю ОСОБА_8 , тим самим застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.
Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу ОСОБА_5 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, перебуваючи в приміщенні кімнати квартири АДРЕСА_4 застосували до ОСОБА_7 насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, а саме били кулаками по спині близько 20 разів посеред лопаток в верхній частині, з метою отримання інформації щодо місце знаходження грошових коштів та цінних речей в приміщенні квартири.
В подальшому, ОСОБА_5 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, посадили ОСОБА_7 та ОСОБА_8 поруч, зв'язавши руки ременем, розуміючи, що вони діють відкрито, заволоділи майном, а саме ноутбуком марки «Asus» ROG Strix чорного кольору, вартістю 30 000 гривень, мікрофоном «Hayper X» чорного кольору, вартістю 6 000 гривень, рюкзаком чорного кольору з еко- шкіри марки «Staff», вартістю 1000 гривень в середині якого знаходились документи, а саме паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код, рецепти на ліки виписані на ім'я ОСОБА_8 , які матеріальної цінності не несуть, сумка для ноутбуку, прямокутної форми, сірого кольору, вартістю 500 гривень, 300 гривень готівкою, які належать ОСОБА_7 , а також, гаманцем яскраво коричневого кольору з написом чорного кольору «Bad motherfucker» в середині якого знаходилась готівка в розмірі 1500 гривень, банківською картою «Приват банк» № НОМЕР_1 , на якій знаходились грошові кошти в розмірі 3 900 гривень, банківською картою «Укрексімбанку» № НОМЕР_2 , банківською картою «Монобанк» № НОМЕР_3 , банківською картою «Пумб» № НОМЕР_4 , на якій знаходились грошові кошти в розмірі 2000 гривень, які належать ОСОБА_8 , які знаходились в приміщенні квартири АДРЕСА_4 .
Заволодівши майном потерпілих, ОСОБА_5 та невстановлена досудовим розслідуванням особа, з місця злочину зникли, а викраденим майном розпорядились на власний розсуд, тим самим заподіяли ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 37 800 гривень, а ОСОБА_8 заподіяли матеріальної шкоди на загальну суму 7 400 гривень.
Таким чином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , підозрюється у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненою групою осіб, поєднане з проникненням до житла, а також, з насильством, яке є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 4 ст. 186 КК України.
Підстави підозрювати ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази:
протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15.07.2023;
протокол огляду місця події від 15.07.2023;
протокол огляду місця події від 15.07.2023;
протокол огляду місця події від 15.07.2023;
протокол допиту свідка ОСОБА_9 ;
протокол допиту свідка ОСОБА_10 ;
протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 ;
протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.07.2023;
протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 ;
протокол затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 15.07.2023;
протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 ;
повідомлення про підозру від 16.07.2023.
У органу досудового розслідування є підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України віднесено до тяжкого злочину, санкція передбачає покарання у вигляді позбавлення волі строком до десяти років, оскільки злочин вчинено під час воєнного стану.
Під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на потерпілих з метою зміни останніми показань в частині фактичних обставин.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначенням розміру застави.
Захисник та підозрюваний заперечували проти поданого клопотання та просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов наступного висновку.
В провадженні слідчого відділу Подільського управління поліції ГУ НП у місті Києві знаходиться кримінальне провадження №12023100070001514 від 15 липня 2023 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 4 ст. 186 КК України.
25 квітня 2023 року органом досудового розслідування повідомлено ОСОБА_5 про те, що він підозрюється у відкритому викрадені чужого майна (грабіж), вчиненою групою осіб, поєднаний з проникненням до житла, а також, з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого в умовах воєнного стану.
Підстави підозрювати ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення є зібрані в кримінальному провадженні докази:
протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 15.07.2023;
протокол огляду місця події від 15.07.2023;
протокол огляду місця події від 15.07.2023;
протокол огляду місця події від 15.07.2023;
протокол допиту свідка ОСОБА_9 ;
протокол допиту свідка ОСОБА_10 ;
протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 ;
протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.07.2023;
протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 ;
протокол затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 15.07.2023;
протокол допиту підозрюваного ОСОБА_5 ;
повідомлення про підозру від 16.07.2023.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Частиною 1 статті 194 КПК України, на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:
-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;
-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК України, та на які вказує слідчий;
-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК України приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «K.F. проти Німеччини» обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.
Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування, що має місце у даному випадку, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_5 ознак інкримінованого кримінального правопорушення.
Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у даному випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.
У силу ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, його репутацію, тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому діяння.
Таким чином, існує ризик того, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, впливати на потерпілих з метою зміни останніми показань в частині фактичних обставин.
Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК слідчий суддя має право при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя не визначає заставу як альтернативу триманню під вартою.
З урахуванням наведеного, клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 196КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Подільського УП ГУНП у місті Києві старшого лейтенанта поліції ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та помістити його до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України строком на 60 діб з моменту фактичного затримання, тобто з 15 липня 2023 року по 12 вересня 2023 року включно.
Суд, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважених осіб Подільської окружної прокуратури м. Києва.
Строк дії ухвали визначити по 12 вересня 2023 року включно.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Повний текст ухвали складено 21.07.2023.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1