печерський районний суд міста києва
Справа № 757/62834/17-а
26 липня 2023 року Печерський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Соколова О.М.,
при секретарі судових засідань Матвійчуку В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву представника позивача Юрченка Олександра Анатолійовича про заміну Відповідача (Боржника) його правонаступника в рамках адміністративної справи №757/62834/17-а за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління ПФУ м.Києва про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до вимог закону, -
У липні 2021 року до Печерського районного суду надійшла заява представника позивача Юрченка Олександра Анатолійовича про заміну Відповідача (Боржника) його правонаступника в рамках адміністративної справи №757/62834/17-а за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління ПФУ м.Києва про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до вимог закону.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, справу було передано судді ОСОБА_2.
06.12.2021 року відповідно до розпорядження № 481 від 02.12.2021 року проведено повторний розподіл судової справи між суддями, у зв'язку з смертю судді ОСОБА_2.
Відповідно до ст. ст. 14, 33 ЦПК України справу було розподілено до розгляду судді Печерського районного суду Соколову О.М.
Так, розгляд даної справи призначався неодноразово, зокрема на 19.06.2023, 26.07.2023.
Заявник в судові засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про розгляд справи, причини неявки не повідомив, заяву про розгляд справи у його відсутність та заяву про зміну місця знаходження заявник не подавав.
Інші учасники в судове засідання не з'явилися, повідомлялися належним чином про розгляд справи, причини неявки не повідомили.
Статтею 129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Аналогічна норма міститься й у статті 2 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст.44 КАС України, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до приписів п. 3 ч. 5 ст. 44 КАС України, учасники справи, зокрема, зобов'язані: з'являтися в судове засідання за викликом суду.
Аналогічна норма міститься у статті 45 КАС України, а саме, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КАС України учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов'язані завчасно повідомити про це суд.
Статтею 205 КАС України визначено правове регулювання наслідків неявки в судове засідання особи, яка бере участь у справі, які спрямовані на забезпечення прав щодо участі у судовому розгляді осіб, які беруть участь у справі, у разі їх неприбуття з об'єктивних причин.
З метою дисциплінування та виключення випадків умисного затягування розгляду справи стаття встановлює негативні для учасників судового розгляду наслідки у разі неприбуття у судове засідання через безвідповідальне ставлення до справи.
Згідно пункту 4 частини 1 статті 205 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини 5 статті 205 КАС України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Отже, у даному випадку позивач, який належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи у судове засідання не прибув два рази, не надавши заяву про розгляд справи без його участі та не повідомивши суд про причини неявки.
Варто також зазначити, що Європейський суд з прав людини, практика якого в силу вимог статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є обов'язковою до застосування, у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що "право на суд" та "право на доступ до суду" не є абсолютними. Права можуть бути обмежені, але лише таким способом та до такої міри, що не порушують зміст цих прав (пункт 59 рішення «Де Жуфр де ла Прадель проти Франції», пункт 28 рішення «Станєв проти Болгарії»). Тобто, реалізація права на суд однією зі сторін спору має відбуватись таким чином, щоб не порушувати права іншої сторони".
З огляду на викладене, можна зробити висновок, що позивач, будучи ініціатором судового розгляду справи, в першу чергу має активно, використовувати власні процесуальні права, тобто здійснювати їх з метою, з якою такі права були надані. При цьому, визначальними процесуальними обов'язками позивача є забезпечення представництва власних інтересів при розгляді адміністративної справи.
Крім викладеного суд також враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 18.12.2019 року по справі №9901/949/18.
Відповідно до ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому, суд роз'яснює позивачеві, що останній не позбавлений права повторного звернення до суду з зазначеною заявою з огляду на положення ч. 4 ст. 240 КАС України.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 121, 122, 183, 205, 229, 240, 248, 256, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративну справу за заявою представника позивача Юрченка Олександра Анатолійовича про заміну Відповідача (Боржника) його правонаступника в рамках адміністративної справи №757/62834/17-а за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління ПФУ м.Києва про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання провести перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці відповідно до вимог закону - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295, 297 КАС України.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Суддя О.М. Соколов