Справа № 161/7849/23
Провадження № 6/161/236/23
26 липня 2023 року місто Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Олексюк А.В., при секретарі судових засідань Гичці М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розстрочку виконання судового наказу про стягнення заборгованості,-
встановив:
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися із заявою про розстрочку виконання судового наказу Луцького міськрайонного суду від 26 травня 2023 року про стягнення на користь стягувача - Державного комунального підприємства «Луцьктепло», заборгованості за надані послуги по теплопостачанню в розмірі - 18 117 (вісімнадцять тисяч сто сімнадцять) гривень 70 коп.
Заявлені вимоги обгрунтовують тим, що у зв'язку з важким матеріальним становищем сім'ї на даний час не мають змоги виконати рішення суду одразу в повному обсязі. Їх мама - ОСОБА_3 є пенсіонером, вдовою, хвора на цукровий діабет, гіпертонію, ОСОБА_1 - інвалід ІІ групи з дитинства, отримує пенсію 2700 грн, ОСОБА_2 - безробітний.
Ухвалою суду від 20.07.2023 року заяву прийнято до свого провадження.
В судове засідання сторони не з'явилися.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали заяву про розгляд справи у їх відсутності, заяву підтримали, просили задовольнити.
Згідно ч.1 ст.223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
Суд, розглянувши заяву про розстрочку виконання рішення суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.
Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.
Відповідно до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно з ч. 1ст. 18 ЦПК України,судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України і за її межами.
Однак, чинний ЦПК України надає сторонам право на звернення до суду із заявою про розстрочення виконання рішення.
Встановлено, що судовим наказом від 26 травня 2023 року стягнуто солідарно з боржників ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які проживають у АДРЕСА_1 на користь стягувача - Державного комунального підприємства «Луцьктепло» суму заборгованості за надані послуги по теплопостачанню в розмірі - 18 117 гривень 70 коп.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є інвалідом з дитинства ІІ групи, що підтверджується копією довідки серії 12ААА №149510 від 21.10.2015.
Розстрочка, виходячи з положень вказаної статті - це надання боржникові права проводити виконання рішення у частинах і в строки, встановлені судом, тобто це розподіл виконання рішення на частини, що підлягають виконанню протягом певного періоду часу або через певні періоди часу, що призводять до перенесення строку виконання рішення на пізніші періоди, зокрема, полягає в розподілі належних до сплати сум платежу на певні частини із встановленням конкретного строку для виконання кожної з визначених частин рішення.
При розгляді заяв щодо розстрочки виконання рішення суд виходить з міркувань доцільності та об'єктивності необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання такого додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання строку для розстрочки виконання рішення суд не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, розстрочка має бути компромісом між заінтересованими сторонами.
Згідно ч. 1, 3 -5 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підстави, які зумовлюють необхідність розстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку.
Обставинами, які утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому.
Вирішуючи питання розстрочки виконання рішення, суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням,а також суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи-тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об'єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Саме такі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 21 лютого 2019 року у справі № 2-54/08.
Законодавство України не містить вичерпного переліку обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки.
Тобто, перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у національному законодавстві є нечітким. Обмеження стосовно можливого та допустимого строку відстрочки виконання остаточного рішення у законі відсутнє.
Отже, суд, який прийняв рішення, має широкі дискреційні повноваження щодо підстав та строку для відстрочки виконання рішення, і у кожному конкретному випадку за своїм внутрішнім переконанням оцінює наявні у справі докази і вирішує питання про наявність чи відсутність обставин для вчинення таких процесуальних дій.
Відстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду обов'язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення.
При зверненні до суду із заявою про розстрочення виконання рішення суду заявники посилалися на важке матеріальне становище.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши всі докази суд приходить до висновку, що у зв'язку з вищевикладеним, враховуючи обставини, зумовлені фінансовим становищем заявників, наявність об'єктивних даних, які перешкоджають виконанню рішення суду з поважних причин, відсутність даних щодо ухилення боржників від виконання даного рішення, суд дійшов висновку, що заява про розстрочення виконання рішення суду підлягає до задоволення та належить розстрочити виконання рішення суду строком на десять місяців рівними частинами.
Частиною 7 ст. 435 ЦПК України встановлено, що про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю, приватному виконавцю.
Враховуючи викладене та доводи заявника, викладені у заяві про розстрочення виконання судового наказу, а також враховуючи додані до вказаної заяви докази щодо їх матеріального стану, суд дійшов висновку про необхідність задоволення поданої заяви про розстрочення виконання судового наказу строком на 10 місяців.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст.1-13,77-83,89,95,260-263,435 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про розстрочку виконання судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електроенергію - задовольнити.
Розстрочити виконання судового наказу Луцького міськрайонного суду від 26 травня 2023 року по справі №161/7849/23 про стягнення на користь стягувача - Державного комунального підприємства «Луцьктепло» заборгованості за надані послуги по теплопостачанню солідарно з боржників ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 - терміном на 10 місяців шляхом щомісячного стягнення з боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Державного комунального підприємства «Луцьктепло» платежу рівними частинами з кожного по 603,92 грн. з часу набрання ухвалою законної сили.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, в разі проголошення вступної та резолютивної частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту ухвали.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.В. Олексюк