Справа № 2а-7357/10/1570
13 вересня 2010 року м. Одеса Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Іванова Е.А.
секретаря Чиженко А.О.
за участю: позивача ОСОБА_1
представника відповідача Євчук І.В. (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А3955 про скасування як незаконного п. 4 Наказу командира військової частини А3338 від 30.12.2005 року
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини А3955, в якому просить скасувати як незаконний п. 4 Наказу командира військової частини А3338 «Про нестачу медичного майна у медичному депо частини та покарання винних»від 30.12.2005 року № 176 в частині стягнення з нього 34318,33 грн.
Свої позовні вимоги, позивач мотивував тим, що до 2006 року проходив військову службу у військовій частині А3338 на посаді начальника сховища медичного депо. В теперішній час проходить військову службу у військовій частині А1319, до якої надійшло звернення командира військової частини А3955 щодо притягнення його до матеріальної відповідальності відповідно до наказу командира військової частини А 3338 від 30.12.2005 року № 176, зокрема стягнення з позивача 34318,33 грн. через нестачу військового майна. Але зазначений наказ вважає незаконним, у зв'язку з тим, що в ньому не встановлено протиправної поведінки позивача, його вини, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою, крім того не встановлено і наявності самої шкоди. Також позов мотивований тим, що позивача не ознайомлювали з наказом під розписку, в зв'язку з чим він був позбавлений можливості оскарження даного наказу.
В зв'язку з вищевикладеним позивач звернувся до суду із зазначеним позовом та просить його задовольнити.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив його задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, та пояснив, що військова частина А 3338 була розформована, а її правонаступником була визнана військова частина А 3955 та до неї були передані усі документи, що були у військовій частині А 3338, серед яких була копія наказу № 176. Так як доказів щодо його виконання немає, то військова частина А 3955 спрямувала даний наказ до військової частини А 1319, де зараз проходить службу позивач, та окрім копії наказу більш ніяких документів немає та оригіналу наказу теж.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що прапорщик ОСОБА_1 з 06.06.2002 року до 03.04.2006 року проходив військову службу у військовій частині А3338 на посаді начальника сховища медичного депо, що підтверджується послужним списком останнього (а.с.26-30).
Судом також встановлено, що військова частина А3338 розформована та її правонаступником є військова частина А3955, що підтверджується Наказом командувача військ Південного ордера червоного прапора Оперативного командування від 16.12.2005 року № 680 (а.с.23)
В теперішній час ОСОБА_1 проходить військову службу у військовій частині А1319 на посаді командира такелажного взводу ВОС -735147А у військовому званні прапорщика (а.с.30).
Як вбачається з копії наказу командира військової частини А3338 від 30.12.2005 року № 176 була виявлена нестача майна медичної служби в сумі 123677,78 грн., та прапорщика ОСОБА_1 серед інших притягнуто до матеріальної відповідальності та стягнуто 34318,33 грн. заподіяних збитків (а.с.8).
На підставі даного наказу, командиром військової частини А 3955, яка є правонаступником військової частини А3338, до військової частини А 1319 у травні 2010 року був надісланий лист, у якому командир військової частини А3955 просить притягнути до матеріальної відповідальності прапорщика ОСОБА_1 та стягнути з нього на користь держави 34318,33 грн. (а.с.9).
Але командиром військової частини А1319 було відмовлено у притягненні до матеріальної відповідальності ОСОБА_1, в зв'язку з відсутністю необхідних матеріалів для цього, про що військовій частині А 3955 був надісланий відповідний лист (а.с.10). Саме тоді позивач дізнався про існування оскаржуваного наказу.
Відповідно до п. 3 Розділу І Постанови Верховної Ради України «Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі»(далі «Постанови») від 21.12.2000 року, військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність за наявністю:
а) заподіяння прямої дійсної шкоди;
б) протиправної їх поведінки;
в) причинного зв'язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди;
г) вини у заподіянні шкоди.
Згідно з п. 17 Розділу 4 вищевказаної постанови у разі виявлення факту заподіяння матеріальної шкоди командир (начальник) військової частини призначає розслідування для встановлення причин виникнення шкоди, її розміру та винних осіб.
Відповідно до п. 18 Розділу 4 Постанови розслідування призначається письмовим розпорядженням командира (начальника) військової частини, який має право прийняти рішення про притягнення військовослужбовця і призваного на збори військовозобов'язаного до матеріальної відповідальності.
П. 19 Розділу 4 Постанови встановлено, що розслідуванням повинно бути встановлено: в чому полягає матеріальна шкода та яка її вартісна оцінка; якими конкретно неправомірними діями військовослужбовця або призваного на збори військовозобов'язаного заподіяно шкоду; вимоги яких законів, військових статутів, порадників, інструкцій та інших нормативних актів при цьому було порушено; умисно чи з необережності та з якою метою заподіяно шкоду; чи заподіяно шкоду винною особою під час виконання службових обов'язків; ступінь вини кожного у разі заподіяння шкоди кількома особами; умови та причини, що сприяли заподіянню шкоди, та її наслідки.
Але як вбачається з матеріалів справи, письмове розпорядження про призначення розслідування відсутнє, матеріалів розслідування у справі немає, більш того таких матеріалів немає і у військової частини А3955, про що суду повідомив представник цієї військової частини.
Дані обставини дають суду підстави вважати, що такого розслідування проведено не було.
Відповідно до п. 23 Розділу 4 Постанови командир (начальник) військової частини після розгляду матеріалів розслідування зобов'язаний особисто провести бесіду з військовослужбовцем або призваним на збори військовозобов'язаним, який притягається до матеріальної відповідальності. Якщо вину військовослужбовця чи призваного на збори військовозобов'язаного повністю доведено, командир (начальник) військової частини не пізніш як у місячний термін з дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення до матеріальної відповідальності винної особи з зазначенням розміру суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до відома винної особи (винних осіб) під розписку.
В даному випадку Наказ від 30.12.2005 року № 176 був виданий без проведення передбаченого розслідування, лише на підставі наданих військовою частиною А 4619 претензій щодо нестачі майна, яке підлягало передачі. Крім того, судом встановлено, що наказ від 30.12.2005 року до відома прапорщика ОСОБА_1 під розписку доведений не був, що позбавило його можливості оскаржити даний наказ вищому командиру у встановленому порядку, хоча наказ був виданий ще під час проходження прапорщиком ОСОБА_1 служби у військовій частині А 3338 та ніщо не заважало довести даний наказ до його відома.
Відсутність документів на підставі яких видавався наказ командира військової частини А3338 від 30.12.2005 року та доказів ознайомлення прапорщика ОСОБА_1 з вказаним наказом підтверджується між іншим листом командира військової частини А 3955 від 26.07.2010 року № 1243 (а.с.22).
Судом також встановлено, що на час прибуття прапорщика ОСОБА_1 для подальшого проходження військової служби до військової частини А 1319, у його грошовому атестаті ніяких відомостей стосовно утримання непогашених нарахувань не значиться. Даний факт підтверджується копією грошового атестату № 429312 (а.с.11).
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи та поясненнями позивача - прапорщика ОСОБА_1, останній приймав медичну та санітарну техніку з недостачею.
Даний факт підтверджується актом технічного стану № 32 від 21.08.2002 року, (а.с.47-48), актом технічного стану № 25 від 22.08.2002 року (а.с.49-50), актом технічного стану № 33 від 21.08.2002 року (а.с.51-52), актом технічного стану № 34 від 21.08.2002 року (а.с.53-54), актом технічного стану № 40 від 20.08.2003 року (а.с.55-56), актом № 41 від 29.08.2003 року (а.с.57-58), актом № 26 від 22.08.2002 року (а.с.60-61), актом № 27 від 22.08.2002 року (а.с.62-63), актом № 29 від 22.08.2002 року (а.с.64-65), актом № 28 від 22.08.2002 року (а.с.66-67).
Про виявлення недостачі майна позивачем складались рапорти, зокрема від 24.12.2002 року, 14.02.2003 року, 01.04.2003 року, якими він сповіщав керівництво військової частини про виявлену нестачу (а.с.74,76,85).
Крім рапортів прапорщиком ОСОБА_1 також була написана пояснювальна записка, відповідно до якої прапорщик ОСОБА_1 вказує, що приймаючи посаду начальника складу медичної та санітарної техніки у старшого прапорщика ОСОБА_3 при перевірці технічної документації виявлено нестачу (а.с.103).
З рапорту помічника начальника медичного депо ОСОБА_4 вбачається, що установки АЛ -2№1518, № 1276 та АЛ -3 № 1229, ДДП -2м № 688, ДДА - 66 №248 документація не отримана при прийомі техніки із військової частини А1334, решта документації втрачено або не прийнято в ході прийому і передачі техніки посадовими особами частини (а.с.101).
Наказом начальника 411 центрального військового клінічного ордера Червоної зірки госпіталю Південного оперативного командування від 19.04.2002 року № 24 встановлено необхідність прийняття медичної техніки по наявності (а.с.94).
На виконання цього наказу командиром військової частини А3338 видано Наказ від 03 травня 2002 року № 66, в якому також вказано, про необхідність прийняття начальником медичного депо військової частини А 3338 медичної техніки по наявності (а.с.95).
Таким чином, на підставі вищенаведених фактів, суд приходить до висновку про відсутність протиправної поведінки прапорщика ОСОБА_1, заподіяної ним шкоди, крім того був порушений порядок притягнення останнього до матеріальної відповідальності, в результаті чого відсутні всі необхідні для цього матеріали, тому суд вважає, що позов слід задовольнити та п. 4 Наказу командира військової частини А 3338 від 30.12.2005 року № 176 в частині стягнення з прапорщика ОСОБА_1 34318,33 грн. скасувати як незаконний.
Керуючись Постановою Верховної Ради України «Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі»від 21.12.2000 року № 2171-ІІІ, ст. 2,4, 11, 158-163 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до військової частини А 3955 задовольнити повністю.
Скасувати п. 4 наказу командира військової частини А 3338 «Про нестачу медичного майна у медичному депо частини та покарання винних»від 30.12.2005 року № 176 в частині стягнення з ОСОБА_1 34318,33 грн.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови виготовлений 17 вересня 2010 року.
Суддя Е.А.Іванов
17 вересня 2010 року