Справа № 202/14080/23
Провадження № 1-кп/202/1146/2023
про призначення судового засідання
01 серпня 2023 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська кримінальне провадження, внесене 07.07.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041660000747, у відношенні:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, -
В провадженні Індустріального районного суду міста Дніпропетровська перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені 07.07.2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041660000747 у відношенні ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України.
В підготовчому судовому засіданні прокурор звернувся з клопотанням про обрання запобіжного заходу у відношенні ОСОБА_4 в обґрунтування якого зазначив, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів. Підставою обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою прокурор зазначає наявність ризиків, передбачених 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду, також незаконно впливати на свідків, а також вчинити інші кримінальні правопорушення. Так, про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчать тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 в разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення. Про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить той факт, що обвинувачений з метою зміни показань свідками, може шляхом погроз або вмовлянь впливати на свідків. Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_4 , маючи не зняту та непогашену судимість, знову обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, а також те, що він не має постійного джерела доходу, вчинив обвинувачується у вчиненні злочину проти власності. На підставі викладеного, прокурор просила обрати обвинуваченому запобіжний захід у вигляді триманні під вартою строком на 60 днів.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, надав заяву про проведення підготовчого судового засідання за відсутності захисника.
Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченого таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.
При вирішенні питання доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливості ОСОБА_4 переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків, а також вчиняти інше кримінальне правопорушення.
Так про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, відповідно до ч.1 ст.178 КПК України, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення.
Крім того, суд також враховує вимоги ст. 178 КПК України, щодо особистих характеризуючих відомостей обвинуваченого, зокрема, що ОСОБА_4 не має постійного місця проживання, не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, а отже фактори, які б утримували ОСОБА_4 за місцем проведення судового провадження, відсутні.
Ризик, передбачений п.3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, шляхом погроз або умовлянь із застосуванням фізичного або психологічного впливу примусити останніх до зміни своїх показів.
Також, про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, свідчить той факт, що ОСОБА_4 будучі раніше судимим за вчинення умисних корисливих кримінальних правопорушень, судимість за які не погашена і не знята, знову обвинувачується у вчиненні аналогічного, умисного злочину проти власності, що свідчить про його стійку злочинну спрямованість та неусвідомлення невідворотності покарання за скоєні ним кримінальні правопорушення.
З урахуванням існуючих ризиків та оцінюючи сукупність обставин, передбачених ст.178 КПК України, суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, обраний щодо обвинуваченого, може забезпечити їх належну процесуальну поведінку у майбутньому, та виконання покладених на них процесуальних обов'язків.
На підставі викладеного, приймаючи до уваги наявність встановлених ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а також з урахуванням положень ч. 3 ст. 315 КПК України, суд приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню та у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 слід обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, оскільки більш м'які запобіжні заходи будуть недостатніми для запобігання доведеним під час судового розгляду ризикам та не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Обираючи обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, з урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає за можливе визначити обвинуваченому відповідний розмір застави.
При визначенні розміру застави слідчий суддя враховує положення ч.4 ст.182 КПК України, а також відповідні висновки ЄСПЛ, надані при розгляді справи «Істоміна проти України».
Так, у рішенні від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України» ЄСПЛ зауважив, що відповідно до ч.4 ст.182 КПК слідчий суддя визначає розмір застави «з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього». Далі Суд зазначив, що застава має на меті не гарантування відшкодування шкоди, завданої у справі, а передусім забезпечення явки особи в судове засідання. Тому розмір застави повинен оцінюватися залежно від особи, про яку йдеться, з урахуванням її матеріального стану та інших релевантних критеріїв, що свідчать на користь чи проти явки особи до суду. В ЄСПЛ наголосили, що суд повинен так само обережно й ретельно розглядати питання про застосування застави, як і вирішувати, чи є необхідним продовження тримання особи під вартою. Сума шкоди може бути одним з факторів, що виправдовує вищий розмір застави, але лише в поєднанні з іншими критеріями - серйозністю злочину, ризику втечі та ін.
З урахуванням наведеного вище, суд визначаючи розмір застави вважає, що вона має бути співмірною із матеріальним становищем особи та вчиненим ним діянням, а також наслідками, які воно спричинило чи могло спричинити. Тому суд враховуючи тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 , його майновий та сімейний стан, стан здоров'я, інші дані про його особу та ризики, передбачені ст.177 КПК України, які суд вважає обґрунтованими та доведеними, вважає за доцільне визначити обвинуваченому заставу в розмірі 37 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 308 грн. 00 коп., що відповідає розміру встановленому ч.5 ст.182 КПК України. Разом з тим, у разі внесення застави, на обвинуваченого слід покласти обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Учасники судового провадження не заперечували проти призначення кримінального провадження до судового розгляду
Вислухавши думку учасників провадження щодо можливості призначення судового засідання, суд дійшов наступних висновків.
Кримінальне провадження підсудне Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.
Підстав для закриття провадження на підставі п.п.4-8 ч.1 або ч.2 ст.284 КПК України не має.
Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушень вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду та являлись підставою для повернення обвинувального акту прокурору, судом не встановлено.
Судом встановлено перелік осіб, що в судовому засіданні братимуть участь.
Заперечень від учасників судового провадження про здійснення судового розгляду кримінального провадження у відкритому судовому засіданні та щодо складу осіб, які братимуть участь у судовому розгляді не надійшло.
Всі питання, пов'язані з підготовкою справи до судового розгляду, передбачені ст.315 КПК України, вирішені.
Клопотань від учасників судового провадження про витребування певних речей чи документів не надійшло.
На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 197, 314-317, 369, 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 29 вересня 2023 включно.
Встановити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 37 (тридцяти семи) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 99 308 (дев'яносто дев'ять тисяч триста вісім) грн. 00 коп., які необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ, отримувач коштів: ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, банк отримувача: Держказначейська служба України м. Київ, рахунок отримувача: UA158201720355229002000017442, призначення платежу: застава, № ухвали суду, П.І.Б. платника застави, ЄДРПОУ 26239738 , Код банку отримувача (МФО) 820172
У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 з-під варти та повідомити про прокурора та суд.
З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без письмового дозволу суду;
- утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Вказані обов'язки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 строком на 2 місяці, який починається з моменту звільнення з-під варти після внесення застави.
У разі невиконання вище перелічених обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовуються у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
Закінчити підготовку до судового розгляду.
Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12023041660000747 від 07.07.2023 року, у відношенні ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України на 21.09.2023 на 11 годину 00 хвилин.
Судовий розгляд кримінального провадження провести одноособово у відкритому судовому засіданні у приміщенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська.
В судове засідання викликати прокурора, потерпілого, захисника, обвинуваченого.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику.
Ухвала в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвалу в частині продовження строку запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення.
В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1