Справа № 202/10053/22
Провадження № 1-кс/202/6249/2023
Іменем України
27 липня 2023 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
захисника підозрюваного, адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Дніпрі клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Пакуль Чернігівської області, громадянина України, маючого середню освіту, розлученого, маючого на утриманні малолітню дитину, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255-1 КК України,-
До суду надійшло клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу.
Обґрунтовуючи клопотання, заявник указує, що в провадженні Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження №12022040000000392 від 18.08.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255-2, ч. 2 ст. 255-1, ч. 2 ст.307, ч. 3 ст.307 КК України.
22.03.2023 року слідчим суддею Індустріального районного суду м.Дніпропетровська постановлено ухвалу, котрою ОСОБА_4 продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 20.08.2023 року включно, без визначення застави.
Посилаючись на положення ч.5 ст. 201 КПК України та п.1 ст. 183 КПК України, заявник зазначила, що оскільки взяття під варту є виключним і найбільш суворим запобіжним заходом, який застосовується лише тоді, коли є підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків і належної поведінки, вважає, що є підстави для обрання більш м'якого запобіжного заходу.
Заявник зазначила, що прокурор повинен довести перед судом наявність обґрунтованої підозри та ризиків. В даному випадку це не право сторони обвинувачення, а обов'язок доводити належними та допустимими доказами наявність ризиків, при чому такі обставини мають бути щоразу новими. Однак, як зазначає адвокат, у випадку підозрюваного ОСОБА_4 конкретних фактів та доказів для того, щоб не тільки продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а й взагалі його застосовувати, надано не було, що являється порушенням не тільки національних норм права, а й міжнародних. Стороною обвинувачення в даному кримінальному провадженні щоразу вказується наявність ризиків переховування від органів досудового розслідування або суду, незаконного впливу на потерпілого чи свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується ОСОБА_4 . Однак, на її думку, вказані ризики не підтверджуються належними доказами, а прокурор посилається на документи, які ще слугували підставою для затримання обвинуваченого в порядку ст.208 КПК України та докази які нібито підтверджують обґрунтовану підозру.
Сторона обвинувачення обґрунтувала своє клопотання тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, а також тим, що існує суспільний інтерес. Проте тяжкість злочину не є вагомою підставою для тримання особи під вартою.
Адвокат ОСОБА_5 зауважила, що одним із критеріїв застосування запобіжного заходу є обґрунтованість підозри і жоден із заходів забезпечення кримінального провадження не може застосовуватися без доведення обґрунтованості підозри щодо вчинення кримінального правопорушення. Проте, на її думку, сторона обвинувачення не довела наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_4 .
Крім того, у підозрюваного ОСОБА_4 наявні стійкі соціальні зв'язки. Він має сім'ю, підтримує зв'язок зі своїми рідними - матір'ю та сином. Підозрюваний прагне виховувати свого сина. Також він має квартиру, котра належить йому на праві спільної часткової власності. Його мати є особою пенсійного віку, однак не зважаючи на даний факт, остання вимушена працювати, оскільки розміру мінімальної пенсії не достатньо для задовільного рівня життя. ОСОБА_6 працевлаштована в ДСП Чорнобильська атомна електростанція на посаді прибиральниці службових приміщень.
Тому заявник просила змінити підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід у виді застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб або домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 , або інший альтернативний запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_5 , та підозрюваний ОСОБА_4 підтримали клопотання та просили його задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність; вказав, що матеріали кримінального провадження містять беззаперечні докази винуватості ОСОБА_4 в інкримінованому кримінальному правопорушенні, а ризики, що існували раніше, не зменшились.
Вислухавши учасників судового процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, кримінальне провадження №12022040000000392 від 18.08.2022 року, приходжу до висновку, що клопотання не підлягає задоволенню.
В судовому засіданні встановлено, що в провадженні Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області№12022040000000392 від 18.08.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255-2, ч. 2 ст. 255-1, ч. 2 ст.307, ч. 3 ст.307 КК України.
25.04.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1 КК України.
Обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1 КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування належними та допустимими доказами у їх сукупності, зокрема: протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії- аудіо,-контроль місця; протоколом про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії-зняття інформації з електронних комунікаційних мереж, з мобільного терміналу НОМЕР_1 ; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
27.04.2023 року ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська відносно ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 23.06.2023 року включно, без визначення застави.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22.06.2023 року було продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №12022040000000392 від 18.08.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2,3 ст.255-1, ч.1 ст.255-2, ч. 2,3 ст. 307 КК України, до шести місяців, тобто до 25.10.2023 року включно.
22.06.2023 року ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м.Дніпропетровська строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 продовжено на 60 діб, тобто до 20.08.2023 року включно, без визначення застави.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі, про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Згідно з частиною 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Статтею 178 КПК України визначені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.
Про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 свідчать наведені слідчим та прокурором під час застосування запобіжного заходу докази, котрі містяться в матеріалах кримінального провадження та були досліджені у судовому засіданні.
Досудовим розслідуванням встановлено наявний ризик переховування підозрюваного від органів досудового слідства та суду, зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведення його винуватості.
Доводи захисника, покладені в обгрунтування підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_4 , не можуть бути прийняті до уваги, зважаючи на те, що ці обставини були враховані слідчим суддею під час розгляду клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Інших, нових обставин, захисником ОСОБА_4 не наведено. Ухвала слідчого судді про продовження строку запобіжного заходу була предметом розгляду в Дніпровському апеляційному суді і залишена без змін.
Слідчий суддя вважає, що ризики, на котрі посилалася сторона обвинувачення під час подання клопотання про продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зменшились.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку, що більш м'який запобіжний захід на даній стадії кримінального провадження не може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .
Захисником, як автором клопотання, не представлені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, а також не доведено, що на даний час відсутні або відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а отже, і те, що існує доцільність зміни застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст.ст. 183, 201, 309 КПК України, -
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу останньому у кримінальному провадженні №12022040000000392 від 18.08.2022 року.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1