справа № 208/5183/23
провадження № 1-кп/208/428/23
про призначення до судового розгляду
26 липня 2023 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 ,
у відкритому підготовчому судовому засіданні призначеного 12.06.2023 року, розглянувши матеріали кримінального провадження № 12023041160000455, які надійшли з Кам'янської окружної прокуратури 12.06.2023 року, відносно:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Дніпродзержинська, громадянина України, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого,
який обвинувачується за ч.4 ст. 186 КК України, -
В провадження Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області надійшла зазначена справа.
Під час проведення підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України, підстав для повернення обвинувального акту прокурора чи закриття кримінального провадження, не вбачається. Справа підсудна Заводському районному суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області. На стадії досудового слідства обвинуваченому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Учасники судового провадження - прокурор, обвинувачений, захисник, кожен окремо, вважали за можливе призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта, і судом не встановлено для цього перешкод.
Прокурором заявлено клопотання про застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_7 заходу забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою, яке аргументовано тим, що останній обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, є раніше неодноразово судимим за умисні, тяжкі злочини проти чужої власності. Байдуж не дотримується суспільних норм поведінки та моралі, і з огляду на термін покарання передбачений законом за інкриміноване кримінальне правопорушення, існує ризик переховування його від суду.
Обвинувачений не має сталих соціальних зв'язків, місця роботи, що у сукупності вказує на те, що саме вчинення кримінальних правопорушень майнової спрямованості є основним джерелом його заробітку. Зазначене вказує на ризик вчинення інших кримінальних правопорушень.
Знаходячись на менш суворому запобіжному заходу, обвинувачений може незаконно впливати на потерпілу та свідків у справі, які є жінками.
Окремо прокурор зазначив, що в провадженні Заводського та Баглійського районних судів м. Дніпродзержинська знаходяться ще два кримінальних провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 за ст. 185 ч.4 КК України, рішення по яким не прийнято. В рамках зазначених справ відносно ОСОБА_7 обирався запобіжний захід у виді домашнього арешту, який не завадив останньому вчинити новий тяжкий злочин.
Адвокат заперечував проти задоволення клопотання прокурора, зазначивши про недоведеність ризиків застосування найбільш суворого запобіжного заходу та просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, або визначити розмір застави в мінімальному розмірі, який не буде заздалегідь непосильним для родини ОСОБА_7 . Посилання прокурора про раніше застосовані до Байдуж домашні арешти і начебто порушення ним умов їх застосування вважав недоречним, так як домашній арешт обирався у нічний час, а злочин інкримінований обвинуваченому вчинено в денний час доби.
Обвинувачений повністю підтримав думку свого адвоката.
Суд розглянувши клопотання, вислухав учасників судового засідання, встановив наступне.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження.
Європейський суд з прав людини у справах «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії», «Летельє проти Франції» неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» ЄСПЛ зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.
Пунктом 2 ч. 2 ст.183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 на теперішній час обґрунтовано, а саме в достатній мірі для розгляду клопотання прокурора, обвинувачуються у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за який чинним законодавством передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років.
Судом встановлено, що ОСОБА_7 є раніше неодноразово судимим за умисні, тяжкі, корисливі злочини, неодноразово відбував покарання в місцях позбавлення волі. Суд вважає про доведеність існування ризику переховування Байдуж від суду з огляду на міру покарання яка йому загрожує у разі визнання винним, ризику вчинення іншого кримінального правопорушення. Також існує і ризик незаконного впливу обвинуваченого на потерпілу та свідків, який може значно підсилитись у разі обрання менш суворого запобіжного заходу.
Байдужем, і що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, не зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Для відмови в звільненні особи з-під варти застосовуються принципи конвенційного прецендентного права, такі як ризик неявки обвинуваченого на судовий розгляд, ризик перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя, про що зазначається у рішеннях ЄСПЛ «Штегмюллер проти Австрії» та «Вемгофф проти Німеччини»
Статтею 182 КПК України встановлено, що суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
В ухвалі суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Зважаючи на перелічені вище обставини, суд вважає за доцільне визначити ОСОБА_7 альтернативний запобіжний захід у виді застави в розмірі 60 (шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 314-316, 331 КПК України, суд -
Призначити судовий розгляд кримінального провадження відносно ОСОБА_6 , по обвинуваченню у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 186 КК України, у відкритому судовому засіданні, суддею одноособово, в приміщенні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, на 02.08.2023 року о 14.00 годині.
В судове засідання викликати прокурора, потерпілу, обвинуваченого, захисника.
Клопотання прокурора задовольнити.
Строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою, обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити строком до 22.09.2023 року.
У разі внесення на рахунок Заводського районного суду м. Дніпродзержинська 60 (шістдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, вважати, що до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та в цьому випадку покласти на обвинуваченого наступні обов'язки передбачені ст. 194 КПК України: прибувати до суду за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками по справі поза межами судового засідання, здати на зберігання документи які надають право в'їзду та виїзду з країни.
В задоволенні клопотання сторони захисту щодо зміни відносно обвинуваченого запобіжного заходу на не пов'язаний з триманням під вартою, окрім застави, відмовити.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала суду, в частині обрання запобіжного заходу, може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, протягом 5-ти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1