Справа № 2а-1999/10/1570
09 вересня 2010 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Самойлюк Г.П.
при секретарі : Гречаний В.С.
за участю сторін:
позивач: ОСОБА_1 -представник за довіреністю
відповідач: Приймак І.В. -представник за довіреністю
прокуратура міста Одеси: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Південної митниці Державної митної служби України за участю прокуратури міста Одеси про визнання протиправними дій Південної митниці Державної митної служби України щодо відмови в митному оформленні автомобіля із звільненням від оподаткування та зобов'язання здійснити митне оформлення автомобіля марки Тойота, 2008 року випуску, двигун НОМЕР_4 шасі НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_1 (транзитний номер НОМЕР_5), який належить ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 із звільненням від оподаткування,-
До суду надійшов позов ОСОБА_3 до Південної митниці Державної митної служби України про визнання протиправними дій Південної митниці Державної митної служби України щодо відмови в митному оформленні автомобіля із звільненням від оподаткування та зобов'язання здійснити митне оформлення автомобіля марки Тойота, 2008 року випуску, двигун НОМЕР_4 шасі НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_1 (транзитний номер НОМЕР_5), який належить ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 із наданням пільг в оподаткуванні відповідно до ст. 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України».
Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що з травня 2008 року по липень 2009 року він був зареєстрований та постійно проживав на території м. Тираспіль Придністровської Молдавської Республіки. Під час проживання на території Придністровської Молдавської республіки ним був придбаний автомобіль марки Тойота, 2008 року випуску, двигун НОМЕР_4 шасі НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_1 (транзитний номер НОМЕР_5), який зареєстрований на його ім'я 21.06.2008 року. У зв'язку із виїздом на постійне місце проживання до України, зазначений автомобіль 04.08.2009 року було знято з обліку РРЕВ УДАІ МВС ПМР. 13.10.2009 року позивач звернувся до Південної митниці ДМС України із заявою про здійснення митного оформлення вказаного автомобілю у відповідності до ст. 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України», на що 20.10.2009 року отримав відповідь Південної митниці щодо відмови у пільговому оформленні автомобіля. Позивач вважає дії Південної митниці щодо відмови в митному оформленні автомобіля без оподаткування протиправними, незаконними та такими, що порушують його права власника по користуванню та розпорядженню належним йому майном.
У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник Південної митниці Державної митної служби в судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити в його задоволенні у зв'язку з відсутністю підстав для пільгового оформлення транспортного засобу, зазначивши що документи, які надають право на пільгове митне оформлення транспортного засобу на території Придністровської Молдавської Республіки не можуть вважатися офіційними документами, оскільки вона не є стороною Конвенції «Про правові відносини в цивільних і кримінальних справах»від 13.12.1993 року та митне оформлення його здійснюється на загальних підставах. Крім того, відповідач зазначив, що позивачем порушено процедуру звернення до митного органу, а саме не заповнено ВМД, а рішення Південної митниці, яку оскаржує позивач, є відповіддю в порядку ст. 15 Закону України «Про звернення громадян».
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та заперечення представників сторін, суд встановив наступне.
ОСОБА_3, якому належить на праві приватної власності автомобіль марки Тойота, 2008 року випуску, двигун НОМЕР_4 шасі НОМЕР_3, державний номер Т379 ЕО, постійно проживав на території міста Тираспіль Придністровської Молдавської Республіки з 2008 року по 2009 рік, що підтверджується відміткою в закордонному паспорті про взяття на консульський облік та зняття з обліку, у зв'язку з переселенням на постійне місце проживання в Україну (а.с. 6,9).
Згідно довідки Республіканського реєстраційно-екзаменаційного відділу УДАІ МВС ПМР №1712-Т-392 від 04.08.2009 року автомобіль марки Тойота, 2008 року випуску, двигун НОМЕР_4 шасі НОМЕР_3, державний номер Т379 ЕО, вперше зареєстрований на ім'я позивача в МРЕО ДАІ м. Тираспіль 21 червня 2008 року. 04 серпня 2008 року даний автомобіль був знятий з обліку у зв'язку з переїздом власника автомобіля на постійне місце проживання до м. Кіровоград (а.с.8).
Згідно довідки Управління у справах міграції МВС ПМР від 31.07.2009 року №12/1-3251 позивач постійно був прописаний та перебував з травня 2008 року за адресою: м. Тираспіль, пров. Курганий, 9а; виписаний 28.07.2009 року до України, за видом на проживання №008861, виданого УвСМ МВС МПР від 28.05.2008р. та закордонному паспорту Республіки Україна АЕ №319154 від 09.03.2005 року (а.с.9).
13.10.2009 року позивач звернувся до Південної митниці Державної митної служби з заявою про здійснення митного оформлення зі звільненням від оподаткування належного на праві приватної власності автомобіля, у зв'язку з переїздом на постійне місце проживання в Україну.
Рішенням від 20.10.2009 року позивачу було відмовлено у пільговому оформленні автомобіля у зв'язку з тим, що згідно бази даних Державного Регістру транспорту Республіки Молдова, транспортний засіб марки Тойота, 2008 року випуску, двигун НОМЕР_4 шасі НОМЕР_3, державний номер Т379 ЕО, на обліку не знаходився, а документи Придністровської Молдавської Республіки юридичної сили на території України не мають, та запропоновано позивачу звернутись до відділу оформлення транспортних засобів для вирішення питання щодо вивезення автомобілю за межі митної території України або здійснення його митного оформлення зі сплатою всіх необхідних платежів згідно чинного законодавства України.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
Частина 2 ст.19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 252 Митного Кодексу України передбачено звільнення від оподаткування під час митного оформлення предметів, що ввозяться (пересилаються) у разі переселення громадян на постійне місце проживання в Україну.
Згідно ч.2 ст.8 Закону України "Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (пересилаються) громадянами на митну територію України" №2681-III від 13.09.2001р., при ввезенні на митну територію України дозволяється ввезення у разі переселення на постійне місце проживання на кожного повнолітнього громадянина одного механічного транспортного засобу за кодами 87.01, 87.02, 87.03, 87.04, 87.05 Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності за умови, що особа є власником такого транспортного засобу не менше року та за умови перебування такого транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року.
Згідно визначень, наданих у ст. 1 Закону під постійним місцем проживання розуміють місце проживання на території будь-якої держави не менше одного року громадянина, який не має постійного місця проживання на території інших держав і має намір проживати на території цієї держави протягом будь-якого строку, не обмежуючи таке проживання певною метою, і за умови, що таке проживання не є наслідком виконання цією особою службових обов'язків або зобов'язань за договором (контрактом).
Таким чином, законодавством передбачені дві умови звільнення від оподаткування транспортного засобу ввезеного на митну територію України громадянами в разі переселення: громадянин є власником такого транспортного засобу не менше року, та перебування такого транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання цього громадянина не менше року. При цьому, відповідно до ст. 1 Закону обов'язковою умовою є саме проживання громадянина на території країни постійного місця попереднього проживання не менше одного року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у травні 2008 року набув громадянство України та був прийнятий на консульський облік в Посольстві України в Республіці Молдова, а не Придністровській Молдавській Республіці, факти володіння транспортним засобом не менше року та перебування транспортного засобу на обліку в країні постійного місця попереднього проживання не менше року підтверджуються довідкою Республіканського реєстраційно-екзаменаційного відділу УДАІ МВС ПМР №1712-Т-392 від 04.08.2009 року, згідно з якою автомобіль марки Тойота, 2008 року випуску, двигун НОМЕР_4 шасі НОМЕР_3, державний номер Т379 ЕО був зареєстрований на ім'я позивача з 21.06.2008р. по 04.08.2009р., та довідкою УвСМ МВС МПР від 31.07.2009 року №12/1-3251, відповідно до якої ОСОБА_3 був постійно прописаний та проживав з травня 2008 року по липень 2009 року в м. Тираспіль, Молдавська Придністровська Республіка. Отже, передбачені законодавством умови для звільнення від оподаткування транспортного засобу ввезеного на митну територію України позивачем дотримані.
Рішенням відповідача, яким позивачу відмовлено в пільговому митному оформлені, з підстави відсутності у позивача офіційних документів, які дають право на пільгове митне оформлення не обґрунтовано відповідачем та не надано жодного доказу в підтвердження того, що надані позивачем документи щодо його проживання в Придністровській Молдавській Республіці, придбання та реєстрації транспортного засобу, громадянства України є недійсними.
Суд не може ставити під сумнів легітимність документів, які мають походження з Придністровського регіону (м. Тираспіль) Республіки Молдова, тільки з підстави їх походження з вказаного регіону, оскільки такий висновок міг би завдати суттєвої шкоди правам, свободам та інтересам громадян, які у свою чергу не повинні бути залежними від вирішення міжвідомчих питань щодо компетенції та рівня повноважень юридичних осіб Республіки Молдова.
Відповідно до ст. 13 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.19993 року документи, які на території однієї з Договірних Сторін виготовлені або засвідчені установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції і за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на територіях інших Договірних Сторін без якого-небудь спеціального посвідчення. Документи, які на території однієї з Договірних Сторін розглядаються як офіційні документи, користуються на територіях інших Договірних Сторін доказовою силою офіційних документів. Дану Конвенцію підписали Республіка Вірменія, Республіка Білорусь, Республіка Казахстан, Киргизьська республіка, Республіка Молдова, Російська Федерація, Республіка Таджикистан, Республіка Туркменістан, Республіка Узбекистан, Україна, а також приєдналися Азейбарджанська Республіка та Грузія. Придністровська Молдавська республіка не є стороною Конвенції від 22 січня 1993 року, проте виходячи із принципів адміністративного судочинства та Конвенції про захист прав та основних свобод людини, відповідно до ст. 14, ст. 1 протоколу № 12 якої, здійснення прав і свобод, викладених у цій Конвенції, гарантується без будь-якої дискримінації за ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного або соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану народження або інших обставин. Ніхто не може бути дискримінований будь-яким органом державної влади за будь-якою ознакою, наприклад за тими, які зазначено в пункті 1. Принципами Європейського судочинства є, зокрема, законність та справедливість. Справедливість стоїть вище права, є реалізацією права, завданням нормотворчості і правозастосовної діяльності. Норми права повинні приводитися у відповідність з вимогами справедливості, суд приходить до висновку, що наслідки невизнання держави застосовуються та стосуються лише невизнаного утворення, його представників та агентів і не стосуються фізичних і юридичних осіб з невизнаних держав.
Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності обов'язок доказування покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, заперечуючи проти позову, посилався на те, що надані позивачем до Південної митниці документи про реєстрацію автомобіля на території Придністровської Молдавської Республіки (частина території Республіки Молдова) не можуть вважатися офіційними документами відповідно до довідки Міністерства інформаційного розвитку Республіки Молдова від 11.01.2010 року (вих.№03/3339) та Ноти Міністерства іноземних справ та європейської інтеграції Республіки Молдова від 11.06.2007 року, проте вказані доводи відповідача судом визнаються безпідставними та взаємноспростовуючими.
Суд критично ставиться до тверджень відповідача стосовно того, що позивач, наполягаючи на пільговому митному оформлені транспортного засобу в порядку ст. 8 Закону України «Про порядок ввезення (пересилання) в Україну, митного оформлення й оподаткування особистих речей, товарів та транспортних засобів, що ввозяться (персилаються) на митну територію України», порушив Правила митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України», затверджених Наказом ДМСУ №1118 від 17.11.2005 р.
Як вбачається з відповіді Південної митниці від 20.10.2009р., остання є результатом розгляду заяви позивача щодо пільгового митного оформлення транспортного засобу по суті. В зазначеному рішенні міститься посилання відповідача на відсутність підстав для пільгового оформлення ТЗ з посиланням на відсутність в даних Центральної бази Даних управління Документування населення Міністерства інформаційного Розвитку Республіки Молдова інформації щодо реєстрації ТЗ марки Тойота, 2008 року випуску, двигун НОМЕР_4 шасі НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_1 (лист ДПДП «Реджістру»від 19.10.2009р. №21-14/2/0543). В зв'язку з цим, Південна митниця ДМС України дійшла висновку щодо неможливості здійснення митного оформлення належного позивачу автомобіля з наданням пільг, передбачених ст. 8 Закону України №2681-III від 13.09.2001р. та відмовила останньому, зазначивши, що відмова митного органу з приводу митного контролю та митного оформлення може бути оскаржена до суду.
Надана відповідачем відповідь від 20.10.2009 року розцінюється судом, як офіційна відмова в митному оформленні автомобіля зі звільненням від оподаткування.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем дотримані усі необхідні умови щодо підтвердження права на пільгове митне оформлення його власного транспортного засобу, у зв'язку із чим відмова Південної митниці у пільговому оформленні автомобілю є неправомірною та необгрутованою.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є законними, обгрунтованими, отже такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 94, 122, 160-163,167 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Південної митниці Державної митної служби України, - задовольнити в повному обсязі.
Визнати протиправними дії Південної митниці Державної митної служби України щодо відмови ОСОБА_3 в митному оформленні автомобіля із звільненням від оподаткування.
Зобов'язати Південну митницю Державної митної служби України здійснити митне оформлення автомобіля марки Тойота, 2008 року випуску, двигун НОМЕР_4 шасі НОМЕР_3, державний номер НОМЕР_1 (транзитний номер НОМЕР_5), який належить ОСОБА_3 із звільненням від оподаткування.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 14 вересня 2010 року
Суддя: Г. П. Самойлюк