Справа № 211/3256/23
Провадження № 3/211/2009/23
31 липня 2023 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Ткаченко С.В., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з КРУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 за ч.1 ст.130 КпАП,-
14.05.2023 року о 11 год. 20 хв., водій ОСОБА_1 , керував транспортним засобом «Мазда 6» номерний знак НОМЕР_1 , в м. Кривому Розі у по вулиці Мухіна з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці ока, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку в присутності двох свідків відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.
В суд ОСОБА_1 не з'явився, про розгляд справи на цю дату повідомлявся судом. Також про розгляд справи у суді на попередню дату повідомлявся при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, підтвердженням чого є його підпис у протоколі та вбачається з відео. Крім того згідно зіст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Отже знаючи про складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та що матеріали будуть передані на розгляд до суду, не доклав зусиль для дізнання про дату судового розгляду, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення справи не подавав, а відтак суд приходить до висновку про можливість розгляду даної справи за відсутності ОСОБА_1 на підставі доказів, що містяться в матералах справи.
Також ОСОБА_1 не надав жодних належних та допустимих доказів, (висновку спеціаліста, довідки медичної установи тощо), які б спростовували факт перебування останнього у стані наркотичного сп'яніння.
Факт скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 187582 від 14.05.2023 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 14.05.2023 року, рапортом, письмовими поясненнями свідків, а також диском із відеозаписом з бодікамер.
Відповідно до пункту 2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.п.2,3,4 Розділу 1 Інструкції «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 р. № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота), звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови, почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Пунктами 6 та 7 розділу 1 Загальні положення Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння а бо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, також передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Пункт 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснює, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 р. №14, судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП, несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Відмова водія від проходження огляду у встановленому законом порядку на стан наркотичного сп'яніння було зафіксовано у протоколі про адміністративне правопорушення. Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння підтверджують двоє свідків, які вказані в протоколі та на окремих аркушах надали пояснення. А також відеозаписом з відео реєстраторів (боді-камери) поліцейських. Так поліцейським висловлювалася вимога ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, разом з тим ОСОБА_1 розумів що йому пропонують, мав достатньо часу на роздуми та мав право вибору, проте огляд проходити відмовився, при цьому підтвердив факт керування ним автомобілем «Мазда 6» номерний знак НОМЕР_1 . Інспектором було роз'яснено що за відмову від проходження огляду на визначення стану сп'яніння на нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП. У протоколі ОСОБА_1 пояснень не надавав.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, а саме водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд вбачає в діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, суду надані докази провини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що дозволяє суду, визнати останнього винним.
Призначаючи вид адміністративного стягнення, суд враховує характер і міру громадської небезпеки скоєного, особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність, те що ОСОБА_1 не надав суду відомостей, про оскарження обставин адміністративного правопорушення та кваліфікацію його дій.
Судом не встановлені обставини, які пом'якшують або обтяжують його відповідальність.
З огляду на те, що правила дорожнього руху містять чітке визначення поняття водія особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія, а в даному випадку в матеріалах справи наявна довідка про те, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії та наявність в матеріалах справи копії постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом без посвідчення водія, суд дійшов до висновку, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення, не вирішуючи питання про позбавлення його права керування транспортними засобами.
Отже з метою виховання особи, запобігання новим проступкам, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами. Суд також вважає, що в даному випадку таке стягнення буде достатнім, та повністю досягне мети його застосування.
Керуючись ст. 40-1 КУпАП, відповідно до якої судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом, який згідно пункту п'ятого частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI становить у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, встановленої законом на 1 січня календарного року.
Керуючись статтями 283, 284 КУпАП,-
Накласти адміністративне стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 536 (п'ятсот тридцять шість ) гривень 80 копійок.
На підставі ч.2 ст.308 КУпАП, у разі несплати ОСОБА_1 штрафу протягом 15 днів, з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби, стягнути з правопорушника подвійний розмір штрафу у розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі ) грн. 00 коп.
На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови.
Суддя: С. В. Ткаченко